Яких змін у способі життя слід очікувати після формування стоми
У складніших випадках колоректального раку частину товстої кишки, а іноді — всю ободову або пряму кишку, видаляють хірургічним шляхом, щоб зупинити ріст пухлини і запобігти подальшому поширенню хвороби. Але як функціонує організм без ключового компонента травної системи?
Під час операції з видалення товстої кишки (колектомії) хірурги часто формують стому — штучний отвір у черевній стінці, до якого підшивають здоровий кінець клубової (остання частина тонкої кишки) або ободової кишки. Це дозволяє організму виводити відходи навіть за відсутності частини або всієї товстої і прямої кишки.
У випадках, коли видаляється лише частина товстої кишки, може бути проведена тимчасова ілеостомія (з'єднання тонкої кишки зі стомою), щоб дати товстій кишці час на відновлення після великої операції. Згодом, якщо це можливо, стому закривають (виконують її реконструкцію).
Хоча все залежить від конкретного діагнозу, наявність стоми (разом із іншими аспектами лікування раку) може впливати на якість життя.
Зміни в роботі кишківника та дієті
Після операції кишківник, імовірно, не зможе одразу відновити нормальну роботу. Це пов’язано з низкою причин, зокрема з можливістю розвитку кишкової непрохідності — стану, коли рух вмісту через кишківник тимчасово зупиняється.
Навіть за відсутності непрохідності, іншим здоровим відділам кишківника потрібен час на відновлення, оскільки будь-яке хірургічне втручання є внутрішньою травмою. Операції в ділянці черевної порожнини можуть порушити здатність організму засвоювати поживні речовини, рідини та електроліти.
У випадку формування стоми, консистенція випорожнень залежатиме від її типу. Це може вимагати певних змін у харчуванні та питному режимі, щоб забезпечити комфорт і запобігти ускладненням.
- Сигмостома: сигмоподібна кишка з’єднується з отвором на черевній стінці. У цьому випадку зберігається більша частина здорової товстої кишки, включаючи низхідну ободову кишку. Завдяки цьому випорожнення, що виводяться через стому, зазвичай мають сформовану, однорідну та щільну консистенцію, близьку до звичайного калу.
- Трансверзостома: до стоми виводиться поперечна ободова кишка. У такому випадку калові маси зазвичай мають напівтверду консистенцію, проте вона може змінюватися і бути непередбачуваною, що потребує додаткової уваги до дієти та догляду за стомою.
- Асцендостома: виведення до стоми короткої ділянки ободової кишки, розташованої в початковому відділі товстої кишки — висхідній ободовій кишці. Оскільки більша частина товстої кишки виключається з процесу травлення, організм втрачає здатність ефективно поглинати воду з харчових відходів. У результаті випорожнення, що виділяються через стому, мають рідку консистенцію.
- Ілеостома: до стоми виводиться кінцева частина тонкої кишки (клубова кишка). У такому випадку процес всмоктування поживних речовин, води та електролітів значно знижується, оскільки товста кишка виключена з травлення. Через це випорожнення, що виділяються через ілеостому, мають рідку, пюреподібну або пастоподібну консистенцію.
Після формування стоми порушується здатність травної системи повноцінно перетравлювати та розщеплювати їжу, а також засвоювати поживні речовини. Зміна дієти допоможе впоратися з небажаними наслідками і дасть організму час адаптуватися до нового способу функціонування.
Лікар може скласти детальний план харчування на період відновлення або на час існування стоми. Водночас є кілька важливих речей, які варто врахувати:
- Відразу після операції слід уникати їжі з високим вмістом клітковини, щоб запобігти закупорці кишечника.
- Рекомендована м’яка, нейтральна їжа, оскільки гостра, жирна чи смажена їжа, а також продукти з високим вмістом цукру можуть спричиняти діарею.
- Оскільки організм більше не засвоює воду так ефективно, як раніше, значна її частина втрачається з випорожненнями. Це може швидко призвести до зневоднення. Тому необхідно пити багато води, щоб забезпечити достатній рівень гідратації, і звертати увагу на перші ознаки зневоднення: потемніння сечі, зменшення її кількості або повна її відсутність.
Зміни у статевому житті
Приблизно 88% чоловіків і 50% жінок, які перенесли лікування колоректального раку, можуть стикатися із сексуальною дисфункцією. Цей стан є наслідком різних аспектів лікування, зокрема хірургічних втручань. Дослідження показують, що пацієнти зі стомою частіше відчувають труднощі в інтимній сфері та мають більше переживань щодо власного тіла порівняно з тими, хто не має стоми.
Наявність стоми може впливати на самооцінку, викликати почуття непривабливості або невпевненість у ситуаціях, пов’язаних із тілесною близькістю. Іноді страх можливого витікання вмісту стоми чи виникнення запаху може призводити до уникання інтимних контактів. Однак, незважаючи на те, що сексуальні труднощі можуть зберігатися навіть через багато років після завершення лікування, підтримка близьких стосунків залишається можливою. Сексуальна активність, як правило, не шкодить стомі чи обладнанню, тому відкрите спілкування з партнером і поінформованість сприяють збереженню та зміцненню емоційної і фізичної близькості.
Інші ускладнення, які можуть виникати протягом життя
Як і у випадку з багатьма іншими хірургічними втручаннями, формування стоми може супроводжуватися ризиком ускладнень як під час операції, так і в післяопераційному періоді. Деякі з них можуть тривати багато років або виникати пізніше в житті, особливо у випадку постійних стом. Ускладнення також впливають на загальну якість життя.
Ранні ускладнення
Невідповідне місце: перед будь-яким хірургічним втручанням, що передбачає формування стоми, необхідно правильно обрати місце її розташування, щоб мінімізувати негативний вплив на якість життя пацієнта. Це рішення ухвалює фахівець. Під час вибору враховують розташування шкірних складок, а також положення тіла пацієнта стоячи та сидячи, щоб забезпечити хорошу видимість стоми, уникнути витікання вмісту, подразнення шкіри або порушення її цілісності.
Перистомальний дерматит: подразнення шкіри навколо стоми може виникати через високу лужність рідин та наявність травних ферментів, які виділяються через стому разом із калом. Це ускладнення частіше зустрічається у випадку ілеостом.
Парастомальна виразка: у більш важких випадках подразнення шкіри може посилитися та призвести до запалення у ділянці стоми.
Некроз стоми: відмирання тканини виникає, коли стається порушення кровопостачання стоми. Зазвичай це відбувається в межах 24 годин після операції, коли пацієнт все ще знаходиться у лікарні під наглядом фахівців.
Ретракція (втягнення) стоми: черевна стома виступає над шкірою приблизно на 2,5 см — це допомагає запобігти тертю калоприймача об шкіру. Ретракцією стоми називається її опущення (втягнення) на 0,5 см або більше нижче рівня шкіри. Зазвичай це відбувається в межах перших шести тижнів після формування стоми і потребує хірургічної корекції.
Пізні ускладнення
Пролапс (випадання) стоми: відбувається, коли її зовнішня частина стає більшою від норми. Проблему можна вирішити хірургічно або шляхом заміни обладнання. Хоча випадіння стоми не завдає ніякої фізичної шкоди, її вигляд може лякати і тривожити пацієнтів.
Стеноз стоми: звуження просвіту стоми може розвинутися в межах перших п’яти років після її формування. Хоча це зазвичай не призводить до гострої кишкової непрохідності, звужений отвір може створювати шум, який може бентежити пацієнта.
Перистомальна гангренозна піодермія: у період існування стоми навколо неї у будь-який момент можуть з’явитися ураження шкіри. Ці ураження зазвичай мають гнійничковий характер, але іноді можуть проявлятися у вигляді нориць. Вони досить болючі та після загоєння залишають рубці.
Адаптація до нової норми
Незважаючи на труднощі в період лікування, відновлення та подальшого життя зі стомою, за підтримки близьких і фахівців цілком можливо вести відносно нормальний спосіб життя. З часом ви зможете не лише повернутися до роботи, а й відновити фізичну активність — навіть заняття певними видами спорту, за умови належної підготовки.
Підготовлено NUS Global Asia Institute для використання GMKA. ourcancerstories.com |
Список використаних джерел:
- Ambe, P. C., Kurz, N. R., Nitschke, C., Odeh, S. F., Möslein, G., & Zirngibl, H. (2018). Intestinal Ostomy: Classification, Indications, Ostomy Care and Complication Management. Deutsches Ärzteblatt International. https://doi.org/10.3238/arztebl.2018.0182
- Colorectal Cancer Alliance. Nutrition Therapy for Ostomates.
- Colorectal Cancer Alliance. Ostomy.
- Mo, J., Thomson, C. A., Sun, V., Wendel, C. S., Hornbrook, M. C., Weinstein, R. S., Ercolano, E., Grant, M., Cidav, Z., McCorkle, R. C., & Krouse, R. S. (2021). Healthy behaviors are associated with positive outcomes for cancer survivors with ostomies: a cross-sectional study. Journal of Cancer Survivorship, 15(3), 461–469. https://doi.org/10.1007/s11764-020-00940-5
- Reese, J. B., Finan, P. H., Haythornthwaite, J. A., Kadan, M., Regan, K. R., Herman, J. M., Efron, J., Diaz, L. A., & Azad, N. S. (2014). Gastrointestinal ostomies and sexual outcomes: a comparison of colorectal cancer patients by ostomy status. Supportive Care in Cancer, 22(2), 461–468. https://doi.org/10.1007/s00520-013-1998-x
- Sun, V., Grant, M., McMullen, C. K., Altschuler, A., Mohler, M. J., Hornbrook, M. C., Herrinton, L. J., Baldwin, C. M., & Krouse, R. S. (2013). Surviving colorectal cancer: long-term, persistent ostomy-specific concerns and adaptations. Journal of Wound, Ostomy, and Continence Nursing : Official Publication of The Wound, Ostomy and Continence Nurses Society, 40(1), 61–72. https://doi.org/10.1097/WON.0b013e3182750143
- Vonk-Klaassen, S. M., de Vocht, H. M., den Ouden, M. E. M., Eddes, E. H., & Schuurmans, M. J. (2016). Ostomy-related problems and their impact on quality of life of colorectal cancer ostomates: a systematic review. Quality of Life Research, 25(1), 125–133. https://doi.org/10.1007/s11136-015-1050-3
Схожі статті
301
Основні підходи до харчування для пацієнтів з кишковою стомою
Здорове харчування зі стомою - що їсти, щоб підтримувати прохідність стоми та попередити розлади ШКТ. Рекомендації з колостомою та ілеостомою.
98
Хірургія раку товстої кишки: які операції можуть призначити
Для хірургічного лікування раку прямої кишки можуть призначити поліпектомію, колектомію та інші операції. Що потрібно знати пацієнтам, в яких випадках виводиться стома, чого очікувати після лікування.
521
Що таке колоноскопія і коли потрібно її робити
Що таке колоноскопія і коли потрібно її робити: Колоноскопія - метод діагностики захворювань кишківника, поліпів та колоректального раку. Як підготуватися до колоноскопії, що слід знати про обстеження товстого кишківника.