Що таке колоноскопія і коли потрібно її робити

Діагностика

Автори

Іван Горнік

Липень 4, 2024

≈8 хв

Колоноскопію призначають для діагностики захворювань кишківника, зокрема колоректального раку. На це обстеження лікар може направити пацієнта як за наявності певних скарг, так і зовсім без них. Розбираємося, що таке колоноскопія, як її проводять і кому вона необхідна.

Що таке колоноскопія

Колоноскопія — це метод обстеження слизової оболонки (внутрішньої сторони) товстого кишківника за допомогою колоноскопа, який являє собою довгу гнучку трубку з маленькою відеокамерою на кінці.

Колоноскоп вводять через задній прохід, після чого ендоскопіст легко та безпечно просуває апарат через усі петлі і повороти товстого кишківника. Лікар бачить зображення на екрані в режимі реального часу. Також колоноскоп має вбудований інструментальний канал, через який можна використовувати спеціальні інструменти для біопсії та видалення аномальних тканин та утворень (поліпів).

Для чого роблять колоноскопію

Існують різні показання для колоноскопії, але розділити її можна на скринінгову, діагностичну і терапевтичну.

Скринінгова колоноскопія

Скринінгову колоноскопію проводять для раннього виявлення та запобігання колоректального раку у людей, які не мають скарг. Колоректальний рак вражає товсту або пряму кишку і є одним із найпоширеніших видів раку в усьому світі. Його ризик зростає з віком, тому скринінг зазвичай починають у віці 45-50 років. Якщо не було виявлено відхилень, обстеження повторюють кожні 10 років.

Окрім колоноскопії, для скринінгу колоректального раку використовують тест на приховану кров в калі, імуногістохімічний тест калу, гнучку сигмоскопію, ДНК-тест калу та КТ-колонографію.

Деякі люди мають підвищений ризик розвитку колоректального раку, пройти першу колоноскопію їм рекомендують до 50 років, повторюючи обстеження кожні 1-5 років (залежно від результатів).

Підвищувати індивідуальний ризик можуть запальні захворювання кишківника, сімейна історія колоректального раку, деякі спадкові стани (синдром Пейтца-Єгера, сімейний аденоматозний поліпоз, синдром Лінча тощо).

Якщо людина має близьких родичів, у яких діагностували колоректальний рак, першу колоноскопію їй рекомендують пройти у 40 років або за 10 років до віку, в якому у родича діагностували хворобу.

В Україні людям старше 40 років безоплатно проводять скринінгову колоноскопію за власним зверненням. Для цього потрібно мати електронне направлення від лікаря первинної ланки або лікуючого лікаря (проктолог, онколог, гастроентеролог тощо). З цим запитом звертаються до закладу, який законтрактований із Національною службою здоров’я України.

Пакет колоноскопії включає консультацію ендоскопіста, консультацію лікаря-анестезіолога для проведення обстеження під седацією або медикаментозним сном, власне колоноскопію, взяття біопсії та видалення поліпів, подальший гістологічний аналіз.

Діагностична колоноскопія

Діагностичну колоноскопію можуть призначити за результатами певних аналізів, у випадку наявності скарг, а також в ургентних станах. Показаннями для колоноскопії можуть стати наступні скарги і симптоми:

кровотеча з нижнього відділу шлунково-кишкового тракту;
зміни у характері дефекації (діарея, запор);
залізодефіцитна анемія;
втрата ваги без видимої причини;
постійний біль у животі.

За допомогою колоноскопії можна визначити наступні захворювання:

колоректальні поліпи та колоректальний рак;
запальні захворювання кишківника (виразковий коліт, хвороба Крона);
ішемія кишківника;
дивертикульоз або дивертикуліт;
перфорацію кишківника;
непрохідність товстого кишківника.

Терапевтична колоноскопія

Колоноскопія дозволяє не тільки виявити проблему, але й одночасно з обстеженням виконати лікувальні процедури. Наприклад, ендоскопіст може видалити виявлені поліпи, щоб перевірити їх на рак. Видалення поліпів — важлива процедура для профілактики колоректального раку, оскільки деякі з них можуть перетворюватися на злоякісні утворення.

Також під час колоноскопії може виконуватися видалення сторонніх тіл, встановлення стентів, введення ліків, декомпресія завороту товстої кишки або мегаколону, паліативне лікування новоутворень.

Протипоказання для колоноскопії

Колоноскопія використовується для діагностики гострих і хронічних захворювань, але для неї існують певні протипоказання (зазвичай, тимчасові). Зокрема враховують активне запалення, адже такі захворювання, як токсичний мегаколон, фульмінантний коліт, виразковий коліт, загострення хвороби Крона або дивертикуліт можуть викликати ускладнення. Зазвичай, якщо така можливість є, колоноскопію проводять після зняття активного запалення.

Абсолютними протипоказаннями до колоноскопії є недавній інфаркт міокарда, нестабільна гемодинаміка, перитоніт, нещодавно проведена операція з анастомозом товстої кишки. Зазвичай необхідно почекати щонайменше 6 тижнів після гострої події, перш ніж проходити колоноскопію.

Для вагітних виконання рутинної скринінгової колоноскопії не показане: його краще проводити до вагітності або після пологів. Якщо потрібна діагностика, то фахівець зважує ризики та користь колоноскопії для кожної пацієнтки індивідуально.

Не є протипоказами для колоноскопії геморой, анальна тріщина та менструація. Також це стосується наявності злук (спайок), які хоча і можуть ускладнити огляд чи вплинути на його тривалість, але не є причиною відмовлятися від колоноскопії.

Якщо пацієнт мав операції на черевній порожнині, слід попередити про це лікаря завчасно. З огляду на це він індивідуально підбере колоноскоп і застосує для заповнення просвіту кишківника вуглекислий газ, а не повітря. Це дозволить мінімізувати складнощі при проведенні колоноскопії.

Колоноскопія — це боляче?

Деякі люди бояться, що колоноскопія — це боляче, але правильна техніка виконання і правильно підібраний апарат мінімізують всі больові відчуття.

Пацієнти можуть скаржитися на фізичний або психологічний дискомфорт під час процедури. Для запобігання цьому обстеження часто проводять під седацією. Спочатку проводиться консультація з анестезіологом щодо можливості проведення колоноскопії під наркозом. Якщо протипоказань немає, процедура буде безпечною і комфортною для пацієнта.

Видалення поліпів під час колоноскопії також є безболісним, оскільки слизова оболонка товстого кишківника не має нервових закінчень.

Більшість поліпів мають бути видалені під час первинної колоноскопії, після чого проводиться їхній гістологічний аналіз. Це необхідна умова для запобігання розвитку колоректального раку.

Як підготуватися до колоноскопії

Якість обстеження під час колоноскопії частково залежить від того, як пацієнт підготувався до процедури. Щоб ендоскопіст побачив усе, що йому необхідно, кишківник пацієнта має бути максимально чистим. Для цього за 3-4 доби до колоноскопії рекомендується дотримуватися дієти з низьким вмістом клітковини, а за 1 добу вживати лише прозорі рідини. Також призначаються препарати, який приймають в 2 етапи для розм’якшення калу та очищення кишківника.

Як проводять колоноскопію

В середньому колоноскопія триває 30 хвилин: спочатку ендоскопіст просуває колоноскоп до купола сліпої кишки (в ідеалі до термінального відділу клубової кишки), на виході заповнює просвіт вуглекислим газом та ретельно оглядає слизову оболонку кишківника. У випадку виявлення поліпів їхнє видалення потребуватиме більше часу. Поліпи, як правило, одразу видаляють і відправляють на гістологічний аналіз.

Якщо пацієнтові проводили колоноскопію під наркозом, йому знадобиться час для відновлення. Анестезіолог контролюватиме всі життєво важливі показники, щоб уникнути будь-яких ускладнень.

Можливі ускладнення колоноскопії

Лікарі, які проводять колоноскопію, навчені дбати про безпеку, комфорт та гідність пацієнта. Проте, як і будь-яка інвазивна процедура, колоноскопія несе в собі певні ризики. Серед можливих ускладнень — реакція на анестезію, біль, здуття живота, інфекції. Після біопсії або видалення поліпів пацієнт може помічати кров у випорожненнях протягом одного-двох днів.

Перфорація (прокол стінки кишки) — більш серйозне ускладнення колоноскопії, проте зустрічається воно дуже рідко (менше ніж 1 випадок на 1000 процедур).Частіше перфорація трапляється під час видалення великих поліпів із застосуванням електрохірургічного інструменту. Але в такому випадку лікар може одразу знайти, де сталася перфорація, і зашити її спеціальними кліпсами. Також фахівець може оцінити ризики перфорації і профілактично ушити рану.

Хто проводить колоноскопію

Колоноскопію проводить лікар-ендоскопіст, а якість її дуже залежить від його досвіду та навичок. Обираючи фахівця для обстеження, слід звернути увагу на кількість колоноскопій, які він виконує. Мінімальна кількість, щоб підтримувати базові навички виконання — 100 колоноскопій за рік.

Також слід переконатися, що в медичному закладі наявні ендоскопи з високою роздільною здатністю (HD-якість зображення). Важливою є інфекційна безпека, наявність спеціального обладнання для обробки ендоскопів, дотримання стандартів безпеки.

Якщо є можливість провести обстеження під медикаментозним сном, важливо дізнатися, чи є анестезіологічний супровід, в якому обсязі він надається.

Також необхідно уточнити, чи проводять видалення поліпів під час колоноскопії, адже в протилежному випадку знадобиться повторна підготовка та колоноскопія.

Як часто потрібно робити колоноскопію

Особам із середнім ризиком колоректального раку, які не мають скарг, радять починати скринінгову колоноскопію з 45 років і проходити обстеження кожні 10 років або за рекомендацією лікаря-ендоскопіста (в залежності від знаходження поліпів).

Після 75 років рішення про скринінгову колоноскопію приймається залежно від стану здоров’я попередньої історії обстежень, а після 85 років скринінг не показаний.

Людям із підвищеним або високим ризиком колоректального раку лікар може порадити обстеження до 45 років. Рекомендації залежатимуть від того, які захворювання має пацієнт, чи хворіли його близькі родичі на колоректальний рак, скільки їм було років під час діагностики.

Більшості людей, у яких під час першої колоноскопії виявили та видалили поліпи, може знадобитися повторне обстеження через 1-7 років (залежно від кількості, розміру, типу видалених поліпів, наявності генетичних синдромів або сімейної історії колоректального раку).

Людям, які мали рак товстої або прямої кишки, можуть рекомендувати регулярну колоноскопію приблизно через 1 рік після лікування.

Чим можна замінити скринінгову колоноскопію

Колоноскопія — найбільш чутливий і точний метод для скринінгу колоректального раку, але крім неї існують також інші варіанти. Серед них:

тест на приховану кров у калі;
імуногістохімічний тест калу;
гнучка сигмоскопія;
ДНК-тест калу;
КТ-колонографія, яку також називають віртуальною колоноскопією.

Якщо результати будь-якого з цих обстежень відхиляються від норми, необхідно буде пройти колоноскопію. Саме колоноскопія з найбільшою вірогідністю виявляє рак та передракові стани, а також дозволяє одразу видаляти аномальні утворення та підозрілі тканини.

Висновки

Колоноскопія — це метод дослідження товстого кишківника за допомогою тонкої і гнучкої трубки з камерою, яку вводять через задній прохід. Вона може знадобитися для планового скринінгу колоректального раку, починати який рекомендують із 45 років.

Колоноскопія дозволяє одночасно з обстеженням видаляти поліпи, що є важливою умовою запобіганню раку. Також ця процедура допомагає діагностувати неонкологічні захворювання: коліт, дивертикульоз, ішемію кишечника тощо.

Підготовка до колоноскопії потребує спеціальної дієти та застосування проносного для найкращого очищення кишківника. Робити обстеження можна під загальною анестезією або седацією для забезпечення комфорту.

Зазвичай колоноскопія має дуже низький ризик ускладнень, є безпечною і має небагато протипоказань. Це надзвичайно точний і цінний метод для виявлення та лікування кишкових захворювань.