Догляд за стомою: ключові правила та рекомендації

Хірургія

Автори

Анна Мальованна

Липень 17, 2024

≈11 хв

Кишкова стома — це хірургічно сформований отвір, який з’єднує тонкий або товстий кишківник із поверхнею живота. Вона призначена для виведення випорожнень і може знадобитися людям, чия травна система не працює належним чином через захворювання, травми або вроджені дефекти.

Стома рятує життя, тому необхідність її виведення — не причина соромитися або відмовлятися від лікування. Зі стомою організм функціонуватиме інакше, але якщо людина опанує певні навички, її повсякденне життя може бути активним і повноцінним.

Що таке стома і як її виводять

Під час операції, яка називається стомуванням, хірург чи хірургиня робить отвір у черевній стінці і виводить назовні кишку, з’єднуючи її зі шкірою на поверхні живота. Саме цей отвір і називають стомою.

Стома волога, має рожевий або червоний колір, як у слизової оболонки ротової порожнини. Вона може на кілька сантиметрів виступати над поверхнею шкіри, рідше – бути на рівні зі шкірою, мати різний розмір і форму. Але, як правило, стоми виступають над поверхнею шкіри на 1,5-3,5 см.

Оскільки стома не має м’язів та нервових закінчень, вона не болить, а стомована людина не може відчувати позивів до дефекації та контролювати процес випорожнення. Саме тому навколо стоми кріпиться калоприймач — спеціальний змінний мішечок, куди потрапляє вміст кишківника та гази.

Сучасні калоприймачі та засоби догляду за стомою дозволяють людям залишатися активними, ходити на роботу, подорожувати, займатися спортом, купатися, вести інтимне життя, а жінки зі стомою можуть вагітніти і народжувати дітей.

Залежно від причини, з якої людині знадобилася операція, стома може бути тимчасовою або пожиттєвою. Якщо стома тимчасова, після лікування основного захворювання або загоєння кишківника виконується відновлення неперервності кишківника за допомогою формування анастомозу — операції зі з’єднання двох кінців тонкої або товстої кишки, а також закриття стоми. Таким чином їжа може знову нормально проходити по шлунково-кишковому тракту.

Типи стом

Найчастіше стоми класифікують за видом кишківника, який виводять на передню черевну стінку: колостома — це виведення товстої кишки, а ілеостома — тонкої.

Колостому зазвичай виводять з лівого боку живота, а ілеостому — з правого. Відрізняються ці типи стом і за характером випорожнень: з тонкого кишечника через ілеостому виходять рідкі неоформлені маси, а через колостому — оформлені, більше схожі на ті, які мають люди без стоми.

Колостома

Колостомія — це хірургічна процедура для виведення кінця або петлі товстої кишки через отвір у черевній стінці. Зазвичай її виконують після колектомії (видалення ділянки товстої кишки), кишкової непрохідності або травми кишківника.

Колостоми можуть бути тимчасовими і пожиттєвими.

Тимчасові колостоми часто виконують для лікування кишкової непрохідності, яка може загрожувати життю. Вони дають можливість провести спеціальне лікування або ліквідувати гострий стан, після чого закрити стому.

Серед захворювань і станів, які можуть потребувати виведення тимчасової колостоми, — пухлини кишквника, дивертикуліт, гострі стани та ускладнення запальних захворювань кишківника: хвороби Крона або неспецифічного виразкового коліту, гостра травма товстої кишки, закупорка товстої кишки або заднього проходу, нориці тощо.

Пожиттєва колостома може виводитися через поширений колоректальний рак, нетримання калу, що не піддається корекції нехірургічними методами лікування, видалення прямої кишки, висічення анального каналу тощо.

Ілеостома

Ілеостома — це отвір у черевній стінці, який роблять для виведення кінця або петлі тонкої кишки на черевну стінку. Вона дозволяє обійти ободову кишку, пряму кишку та задній прохід, що може знадобитися для лікування захворювань або травм. Випорожнення з ілеостоми виходять часто та мають рідку або кашкоподібну консистенцію.

Серед поширених причин виведення ілеостоми — рак або поліпоз кишківника, запальні захворювання або інфекції, кишкова непрохідність, мегаколон, нетримання калу тощо.

Як і колостома, ілеостома може бути тимчасовою та пожиттєвою.

Тимчасові ілеостоми зазвичай виводять на кілька місяців і закривають після лікування основного захворювання. Вони можуть знадобитися після операцій на кишківнику, наприклад, видалення пухлин прямої кишки. Зі стомою прооперована ділянка загоїться без надмірних навантажень та ризику ускладнень.

Пожиттєві ілеостоми можуть бути необхідними, якщо захворювання не дозволяє відновити безперервність шлунково-кишкового тракту. Часто це відбувається через тяжку форму хвороби Крона, порушення моторики товстої кишки, пошкодження, розрив або блокування товстого кишечника.

Ускладнення після стомування кишківника

Як і будь-яка хірургічна операція, колостомія або ілеостомія можуть мати ускладнення.

Поширеним станом після стомування є парастомальна кила, з якою зіштовхується 18–40% пацієнтів з колостомою і 9–22% з ілеостомою. Часто такі кили не мають симптомів і пацієнтів турбує лише косметичний дефект. Але, як і будь які кили, вони можуть призвести до ускладнень. Застосування підтримуючого пояса допомагає вирішити проблему. В деяких випадках пацієнтам можуть запропонувати хірургічну пластику.

Також пацієнти можуть зіштовхнутися із закупоркою стоми внаслідок накопичення їжі у кишківнику. Запідозрити цей стан можна, якщо зі стоми нічого не виходить у калоприймач.

Інші ускладнення, які можуть виникати: подразнення шкіри, нориця (виникнення невеликого отвору в шкірі поряд зі стомою), ретракція стоми (її опущення нижче рівня шкіри), пролапс стоми (її випадіння), стриктура стоми (її рубцювання та звуження), ішемія стоми (зниження її кровопостачання), слизово-шкірна сепарація (утворення порожнини між стомою та шкірою).

Слід звернутися до хірурга, якщо ви помітили наступні ознаки:

Стома набрякла і збільшилася у розмірі більше ніж на 1 см.
Стома опустилася нижче рівня шкіри.
Колір стоми змінився на фіолетовий, чорний або білий.
Стома часто підтікає.
Шкіра навколо стоми запалилася, з’явилися висипання.
Ділянка навколо стоми збільшилася в розмірі.
Навколо стоми утворилася ранка.
Велика кількість крові (більше 4 столових ложок), яка безупинно надходить в калоприймач.
Протягом 6 годин у вас немає стільця або ви відчуваєте біль у ділянці стоми.
У вас виникли болі в животі, нудота/блювання, сильна діарея, здуття живота.

Життя зі стомою

Стомованим людям необхідно опанувати навички догляду за стомою, підібрати найбільш зручний калоприймач та навчитися ним користуватися. В цьому допомагають хірурги та стоматерапевти — фахівці, які спеціалізуються на догляді, лікуванні та навчанні пацієнтів. Також в адаптації до життя зі стомою можуть допомогти психологи та психотерапевти.

Використання калоприймачів

Люди зі стомою не можуть контролювати випорожнення, тому використовують калоприймачі, які потрібно регулярно змінювати. Частота заміни залежить від типу стоми і калоприймача, яким користується людина.

Калоприймачі складаються з клейкої пластини та мішка. Якщо ці частині з’єднані, калоприймачі називають однокомпонентними, а якщо окремі — двокомпонентними.

Однокомпонентні калоприймачі змінюють раз на 4-6 днів.
У двокомпонентних калоприймачах пластини змінюють кожні 5-7 днів, а мішки — раз на 2-4 дні.

Частота заміни калоприймачів може змінюватися в залежності від потреб (протікання, прийом душу, купання та ін.)

Також калоприймачі бувають відкритого та закритого типу.

Закриті, які також називають одноразовими, змінюють 1-2 рази на добу.
Відкриті можна спорожнювати кілька разів через спеціальний отвір у мішку.

Калоприймачі підбирають індивідуально для кожного пацієнта, враховуючи тип стоми, її розмір, форму, а також вигляд ділянки шкіри навколо стоми. Такі ділянки можуть бути рівними, випуклими або запалими, і для них існують різні калоприймачі, які забезпечують найкращу герметичність кріплення (наприклад конвексні – з увігнутою пластиною).

Дієта

Одразу після стомування пацієнтам радять дотримуватися дієти з низьким вмістом клітковини. Після відновлення вони можуть поступово вводити в раціон нові продукти, щоб перевірити, як травна система на них відреагує.

Певна їжа може викликати надмірне газоутворення, діарею, посилювати неприємний запах випорожнень або навіть створювати ризик блокування стоми. Визначивши такі продукти, їхнє вживання зводять до мінімуму. Також важливо пити багато рідини, щоб уникнути зневоднення.

Фізичні навантаження

Стома не є протипоказом для фізичної активності, хоча деякі навантаження і види активності, наприклад, піднімання ваги або контактні види спорту, можуть збільшувати ризик травм та ускладнень. Існують спеціальні пояси та бандажі, які підбирають індивідуально для кожного пацієнта. Вони роблять фізичні навантаження зі стомою більш безпечними та комфортними.

Купання

Зі стомою та калоприймачем можна плавати і купатися в душі. Вода при цьому має бути теплою, а не гарячою, а тривалість купання — близько 10 хвилин. Довгий контакт із гарячою водою не рекомендований, оскільки це може вплинути на пластину калоприймача.

Статеве життя

Стомовані люди можуть вести повноцінне статеве життя. Фізична та психологічна адаптація, а також довірливе спілкування з партнером допоможуть відновити інтимні стосунки після операції.

Догляд за стомою

Догляд за стомою необхідний для підтримки здоров’я та гігієни. Він включає очищення, захист шкіри, правильне використання калоприймача і його своєчасну заміну, контроль стану стоми та шкіри навколо неї.

Очищення стоми та шкіри

Стому можна мочити, а для очищення вона потребує лише теплої води та м’якої тканини. Щоб не подразнювати шкіру, не рекомендується використовувати мило, спиртовмісні речовини або вологі серветки.

Після миття вологу шкіру навколо стоми обережно витирають за допомогою м’якої серветки з нетканого матеріалу (паперові серветки)

Захист шкіри від подразнень

Шкіра навколо стоми потребує додаткового догляду для захисту від подразнень. Це дуже важливо, оскільки подразнена шкіра може запалюватися, а також ставати вологою і гірше утримувати клейку пластину калоприймача.

Спеціальні засоби, необхідні для догляду за стомою та шкірою навколо неї:

Абсорбуючий порошок, який лікує подразнення шкіри, робить її сухою та допомагає краще утримувати калоприймач.
Герметизуюча паста для зменшення ризику підтікань. Її наносять на шкіру навколо стоми для більш надійного закріплення пластини калоприймача.
Спрей для очищення шкіри, відклеювання пластини калоприймача і зняття залишків геметика.
Захисний крем для лікування подразнень.
Нейтралізатор запаху, який усуває неприємний запах у мішку.

Використання та заміна калоприймача

Одразу після операції стома зазвичай набрякає, після чого може змінювати розмір і форму. Саме тому пацієнтам необхідно вимірювати діаметр основи стоми та підлаштовувати під нього отвори у калоприймачах, намагаючись не залишати зазору, тобто до прийому їжі.

Зуд шкіри навколо стоми — ознака протікання. Це означає, що калоприймач слід змінити якомога швидше. Робите це зручніше в той час, коли стома не надто активна.

Щоб полегшити знімання використаного калоприймача, можна використовувати спрей-очищувач, який також видаляє зі шкіри залишки герметизуючої пасти.
Після знімання калоприймача вологою м’якою серветкою ретельно та обережно витирають стому та шкіру навколо неї. Шкіра обов’язково має бути сухою, адже на вологій калоприймач тримається погано.
Слід уважно оглянути стому і шкіру на наявність будь-яких відхилень від норми. Здорова стома має бути червоною, вологою, не відділятися від шкіри живота, а шкіра навколо має бути без подразнень та запалень.
Стома являє собою слизову оболонку кишки, тому має багато кровоносних судин. Через тертя вони можуть пошкоджуватися, що викликає невелику кровоточивість. Це нормальний та очікуваний стан, який не загрожує здоров’ю та життю.
Якщо на шкірі є подразнення, використовують абсорбуючий порошок. Після цього наносять пасту-герметик, щоб вирівняти ділянку біля стоми і забезпечити краще кріплення клейкої пластини.
Якщо калоприймач двокомпонентний, на стому спочатку надягається клейка пластина з отвором, а після цього закріплюється мішок.

Існують різні бренди калоприймачів та форми пластин, і пацієнти можуть із часом підібрати ті, які найкраще задовольнятимуть їхні потреби.

Як безоплатно отримати калоприймачі та засоби по догляду за стомою

Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» гарантує забезпечення осіб з інвалідністю допоміжними засобами реабілітації. Стосується це і стомованих пацієнтів, які, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 141 від 24 лютого 2021 р. можуть безоплатно отримати калоприймачі та інші засобами по догляду за стомою, зокрема абсорбуючий порошок, герметизуючу пасту, засоби для антисептичної обробки тощо.

Наприклад, людина може отримувати 30 однокомпонентних відкритих калоприймачів на місяць або 10 клейких пластин і 60 змінних мішків для двокомпонентних калоприймачів. Але обов’язковою умовою для цього є оформлення інвалідності та індивідуальної програми реабілітації (ІПР).

Щоб отримати групу інвалідності та ІПР, людина зі стомою має звернутися до сімейного лікаря, який допоможе підготувати всі необхідні документи для медико-соціально-експертної комісії (МСЕК) або лікарсько-консультативної комісії (ЛКК).

Індивідуальна програма розробляється фахівцями МСЕК або ЛКК за участю людини з інвалідністю чи її законного представника. При цьому людина має право вказати, які саме калоприймачі хоче отримувати безоплатно.

Кількість калоприймачів та засобів по догляду зі стомою, а також терміни їхнього надання визначає Порядок забезпечення допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) осіб з інвалідністю.

Висновки

Стомування кишківника — це рятівна медична процедура, яка може знадобитися особам із захворюваннями, які впливають на травну систему, наприклад, рак, хвороба Крона, виразковий коліт або важкі травми.

Стома — це отвір на передній черевній стінці, який дозволяє випорожненням виходити з тіла, коли природній спосіб не працює. Хоча життя зі стомою передбачає зміни, багато людей ведуть активне життя з нею. У цьому допомагають сучасні калоприймачі – непомітні, безпечні та прості у використанні. Існують різні типи калоприймачів, і медичний фахівець допоможе підібрати найкращий варіант.

Важливо контролювати вигляд стоми і тримати шкіру навколо неї чистою та сухою. Для цього існують спеціальні засоби для запобігання подразненням.

Звикнути до життя зі стомою може бути складно, але важливо пам’ятати, що це інструмент, який допомагає відновити здоров’я та зберігає життя. Після початкового періоду адаптації багато людей можуть продовжувати працювати, займатися спортом та жити повноцінним життям.