Як не пропустити колоректальний рак: експерти GMKA розповіли про скринінг і ранню діагностику
Автори
Березень є місяцем обізнаності про колоректальний рак — злоякісне новоутворення, що розвивається в ободовій або прямій кишці. Це одне з найпоширеніших онкологічних захворювань у світі. За даними Національного канцер-реєстру, лише у 2024 році в Україні було зареєстровано 13 239 нових випадків цієї хвороби.
Одна з небезпек колоректального раку полягає в тому, що він може тривалий час розвиватися без виражених симптомів. Саме тому ключову роль відіграє скринінг — обстеження людей без клінічних проявів захворювання, яке допомагає виявити рак або передракові зміни на ранніх стадіях, коли лікування є найбільш ефективним.
Клінічна онкологиня Юлія Новицька та ендоскопіст Іван Горнік, експерти Global Medical Knowledge Alliance (GMKA), пояснили, як працює скринінг і діагностика колоректального раку. Вони розповіли, кому і коли варто проходити обстеження, які аналізи можуть знадобитися, як до них підготуватися та що означають отримані результати.
Скринінг колоректального раку: рекомендації МОЗ України
У межах скринінгу для людей віком від 50 років МОЗ України рекомендує огляд, опитування щодо можливих факторів ризику і направлення на тест калу на приховану кров або фекальний імунохімічний тест (ФІТ) кожні 2 роки, а за наявності факторів ризику — щороку. Якщо результат тесту позитивний, пацієнта направляють на колоноскопію та консультацію до хірурга-проктолога або онколога.
Тест калу на приховану кров і фекальний імунохімічний тест: у чому різниця?
Обидва тести застосовуються для скринінгу колоректального раку, тобто для виявлення можливого захворювання на ранній стадії, навіть за відсутності симптомів.
Тест калу на приховану кров (гваяковий тест) базується на хімічній реакції гемоглобіну з гваяковою смолою. Цей метод дозволяє виявляти кров у калі, але має певні обмеження: він реагує не лише на людський гемоглобін, а й на гемоглобін тваринного походження та деякі продукти чи ліки. Він є менш чутливим до низьких концентрацій крові у порівнянні з імунохімічним тестом, тому можливі хибнопозитивні або хибнонегативні результати.
Щоб знизити ризик помилок, перед тестом калу на приховану кров потрібна підготовка:
- протягом кількох днів уникати вживання червоного м’яса;
- обмежити споживання певних овочів і фруктів (наприклад, броколі, шпинату, помідорів);
- тимчасово припинити прийом препаратів, що можуть впливати на результат (наприклад, аспірин, ібупрофен, препарати заліза, вісмуту).
Такі обмеження зменшують ризик помилкових результатів, проте повністю його не усувають.
Фекальний імунохімічний тест (ФІТ) працює за іншим принципом. Він використовує антитіла, які реагують на людський гемоглобін. Завдяки цьому тест не реагує на їжу та більшість лікарських засобів, тому не потребує дієтичних обмежень. ФІТ є більш специфічним і чутливим, особливо до кровотеч із нижніх відділів шлунково-кишкового тракту, де локалізується колоректальний рак. Саме тому в більшості сучасних програм скринінгу перевагу надають ФІТ.
Чи можуть ці тести пропустити рак?
Так, можуть. Жоден із цих тестів не є на 100% точним.
Хибнонегативний результат можливий у кількох випадках: якщо пухлина або поліп на момент обстеження не кровоточить, якщо кровотеча є незначною або періодичною, або якщо зразок калу був зібраний неправильно. Гваяковий тест має вищий ризик хибного результату, проте навіть ФІТ не гарантує повного виключення раку.
Саме тому скринінгові тести потрібно виконувати регулярно, згідно з рекомендаціями за віком і групою ризику. У разі позитивного результату обов’язково проводять колоноскопію для уточнення діагнозу. Крім того, якщо в людини є симптоми, що можуть свідчити про колоректальний рак (кров у калі, втрата ваги, анемія, біль у животі, зміни характеру випорожнень), необхідне додаткове обстеження навіть за негативного результату тесту.
Чи завжди позитивний тест означає рак? Які найчастіші причини позитивного результату?
Ні, позитивний результат тесту калу на приховану кров або ФІТ не означає, що у людини обов’язково є рак. Він свідчить лише про те, що в калі виявлено кров, а це потребує подальшого обстеження, щоб з’ясувати причину кровотечі.
Найчастішими причинами позитивного результату є не злоякісні пухлини, а інші стани, що можуть супроводжуватися кровоточивістю слизової оболонки товстої кишки. Серед них:
- поліпи товстої кишки;
- геморой;
- анальні тріщини;
- виразковий коліт;
- хвороба Крона;
- дивертикульоз.
Також можливі хибнопозитивні результати, якщо не дотримано рекомендацій щодо підготовки або виконання тесту.
Важливо: Менструація може призвести до хибнопозитивного результату, якщо менструальна кров потрапляє у зразок калу під час збору матеріалу. Тому тест рекомендують проводити через кілька днів після її завершення.
Отже, позитивний тест є лише сигналом для подальшого уточнення причини крові в калі.
Якщо людині менше 50 років, чи потрібно здавати такі тести?
У більшості країн, в тому числі в Україні, скринінг колоректального раку за допомогою тестів калу на приховану кров або ФІТ починають із 45–50 років у людей із середнім ризиком. Однак людям молодше 50 років такі тести можуть бути рекомендовані в окремих ситуаціях, якщо вони належать до групи підвищеного ризику. До них належать:
- наявність близьких родичів із колоректальним раком або аденоматозними поліпами;
- спадкові синдроми (наприклад, синдром Лінча, сімейний аденоматозний поліпоз);
- запальні захворювання товстої кишки (виразковий коліт, хвороба Крона);
- раніше виявлені поліпи товстої кишки.
Крім того, незалежно від віку, обстеження потрібне за наявності симптомів, що можуть свідчити про патологію товстої кишки: кров у калі, тривала зміна характеру випорожнень, немотивоване схуднення, анемія, тривалий біль у животі.
Отже, людям молодше 50 років без симптомів і без факторів ризику зазвичай не потрібно проходити рутинний скринінг. Проте за наявності підвищеного ризику або скарг обстеження може бути доцільним і має визначатися індивідуально разом із лікарем.
Наскільки терміново потрібно зробити колоноскопію після позитивного скринінгового тесту?
Колоноскопія повинна бути виконана до 1-2 місяців після позитивного скринінгового тесту. Це достатній час для планування та підготовки без значної затримки діагностики.
Чи є альтернатива колоноскопії?
Неінвазивні тести, зокрема аналіз калу на приховану кров, є зручними та ефективними для первинного скринінгу. Однак у разі позитивного результату подальшим етапом обстеження все одно є колоноскопія. Вона дозволяє безпосередньо оглянути слизову оболонку товстої кишки, виявити передракові зміни та одразу видалити поліпи або виконати біопсію. Це не лише діагностика, а й запобігання розвитку раку.
Чи може колоноскопія пропустити рак? Теоретично — так, але шанси на це мізерні. Це оператор-залежний метод, і його якість визначається підготовкою кишківника, технікою виконання та досвідом лікаря. Саме тому ключове значення мають стандарти якості та професійність виконавця.
Як проводиться процедура і чи болісна вона?
Обстеження проводиться за допомогою колоноскопа — довгого, гнучкого і міцного інструмента з відеокамерою, що передає зображення в реальному часі та дозволяє пройти всі анатомічні вигини кишківника.
Колоноскопію можна проводити як з седацією, так і без неї.
Багато людей хвилюються, що процедура може бути болісною, але зазвичай пацієнти відчувають мінімальний дискомфорт або жодних больових відчуттів під час самої колоноскопії. Досить поширені коментарі, що найбільш неприємною частиною є саме підготовка до колоноскопії, а не власне обстеження.
Медикаментозна седація є досить безпечною. Перед обстеженням лікар-анестезіолог обов’язково спілкується з пацієнтом, оцінює загальний стан, супутні захворювання та можливі фактори ризику. Під час процедури контролюються життєві показники.
Медикаментозна седація є досить безпечною. Перед обстеженням лікар-анестезіолог обов’язково спілкується з пацієнтом, оцінює загальний стан, супутні захворювання та можливі фактори ризику. Під час процедури контролюються життєві показники.
У більшості випадків це амбулаторне обстеження — залишатися в стаціонарі не потрібно. Після короткого спостереження пацієнт може йти додому (у день седації заборонено керувати автомобілем).
Якщо ж плануються більш складні ендоскопічні втручання (наприклад, видалення великих утворень), ризики обговорюються індивідуально, і за потреби може рекомендуватися госпіталізація.
Якщо під час колоноскопії виявили поліп — що далі?
Не кожен поліп обов’язково стане колоректальним раком. Але важливо пам’ятати: практично кожен колоректальний рак колись розвивався з поліпа. Неможливо достеменно передбачити, який саме поліп прогресує до злоякісного утворення, а який — ні. Саме тому своєчасне видалення поліпів, які в більшості випадків не мають жодних симптомів, є ключовим елементом запобігання раку.
Під час колоноскопії лікар-ендоскопіст оцінює поліп за допомогою сучасних технологій покращення зображення, віртуальних режимів та, за потреби, додаткових барвників. Це дозволяє встановити так званий оптичний діагноз і обрати оптимальну тактику видалення.
У більшості випадків виявлені поліпи одразу видаляються під час тієї ж процедури. Видалення є безболісним. Після цього матеріал обов’язково направляється на гістологічний аналіз для остаточного визначення типу утворення та подальших рекомендацій щодо спостереження.
Чи безпечна колоноскопія?
Всі інвазивні медичні процедури несуть певний ризик, і колоноскопія не є винятком. Проте серйозні ускладнення трапляються надзвичайно рідко.
Потенційним ускладненням є перфорація кишківника — утворення отвору в стінці товстої кишки. Це трапляється менше ніж у 1 випадку на 1000 процедур. Правильна техніка виконання, підбір ендоскопа та використання вуглекислого газу значно знижують цей ризик.
Найчастіше перфорація можлива під час видалення великих поліпів із застосуванням електрохірургічних інструментів, але навіть тоді вона зазвичай виявляється і усувається без затримки під час процедури. Таким чином, колоноскопія залишається безпечним і ефективним методом діагностики та запобіганню колоректальному раку.
Які протипоказання?
Колоноскопія використовується для діагностики гострих і хронічних захворювань, але має певні протипоказання. Тимчасовими є активні запальні процеси, наприклад фульмінантний коліт, токсичний мегаколон, загострення хвороби Крона або дивертикуліт — у таких випадках обстеження проводять після зняття запалення.
Абсолютними протипоказаннями є недавній інфаркт міокарда, нестабільна гемодинаміка, перитоніт або нещодавня операція з анастомозом товстої кишки. Зазвичай рекомендують чекати щонайменше 6 тижнів після гострої події.
Для вагітних рутинна скринінгова колоноскопія не показана; за потреби обстеження проводять лише після оцінки ризиків та користі лікарем.
Не є протипоказами геморой, анальна тріщина, менструація чи наявність спайок, хоча вони можуть ускладнити процедуру.
Пацієнтам, які раніше мали операції на черевній порожнині, слід завчасно повідомити лікаря — це дозволяє індивідуально підібрати колоноскоп і використовувати вуглекислий газ замість повітря для заповнення кишківника, зменшуючи дискомфорт і складнощі обстеження.
Як правильно підготуватися? Чи можна приймати постійні ліки?
Якість обстеження під час колоноскопії залежить від того, як пацієнт підготувався до процедури. Щоб ендоскопіст міг побачити все необхідне, кишківник пацієнта має бути максимально чистим. Для цього за 3–4 дні до колоноскопії рекомендується дотримуватися дієти з низьким вмістом клітковини, а за 1 день — вживати лише прозорі рідини. Також призначають спеціальні препарати, які приймають у два етапи для очищення кишківника.
Пацієнти можуть продовжувати приймати більшість постійних ліків, але є важливі винятки:
- Антикоагулянти і антиагреганти — питання про тимчасове припинення або корекцію дози вирішується індивідуально спільно з лікарем, особливо якщо планується видалення поліпів.
- Цукрознижувальні препарати та інсулін — схема може потребувати корекції через обмеження в харчуванні під час підготовки.
Від чого залежить якість обстеження? Червоні прапорці при виборі лікаря закладу для колоноскопії
Якість колоноскопії сильно залежить від досвіду та професіоналізму виконавця, а також від підготовки пацієнта та оснащення клініки. Оскільки обстеження зазвичай проводять нечасто, важливо ретельно підходити до вибору закладу та спеціаліста.
Основні фактори, що впливають на якість:
- Досвід лікаря. Звертайте увагу на кількість проведених колоноскопій. Лікарі з великою практикою мають більше навичок та ефективніше організовують роботу. Мінімальна кількість для підтримки навичок — 100 обстежень на рік.
- Обладнання. Ендоскопи з високою роздільною здатністю (HD) дозволяють виявити навіть дрібні утворення. Наявність сучасних систем для обробки інструментів та дотримання стандартів інфекційної безпеки — базовий мінімум. Також потрібно уточнити, чи можлива фото- або відеофіксації обстеження.
- Можливість проведення втручань під час обстеження. Заклад має забезпечувати видалення поліпів, якщо це знадобиться.
- Наявність медикаментозного сну (седації) робить процедуру безболісною та максимально комфортною для пацієнта.
Червоні прапорці при виборі лікаря або клініки:
- Відсутність інформації про досвід лікаря або низька кількість проведених процедур.
- Відсутність HD-ендоскопів.
- Відстутність фото- або відеофіксації обстеження.
- Недотримання стандартів обробки інструментів та інфекційної безпеки.
- Неможливість видалення поліпів під час процедури.
- Відсутність варіантів забезпечення медикаментозної седації.
Схожі статті
4
Колоректальний рак — один із найпоширеніших онкологічних діагнозів. Як вчасно його розпізнати і що слід знати про лікування
З нагоди Всесвітнього дня боротьби проти раку пацієнти розповіли про свій досвід діагностики та лікування колоректального раку — однієї з найпоширеніших онкопатологій в Україні.
291
Хірургія раку товстої кишки: які операції можуть призначити
Для хірургічного лікування раку прямої кишки можуть призначити поліпектомію, колектомію та інші операції. Що потрібно знати пацієнтам, в яких випадках виводиться стома, чого очікувати після лікування.
135
Основні підходи до харчування для пацієнтів з кишковою стомою
Здорове харчування зі стомою - що їсти, щоб підтримувати прохідність стоми та попередити розлади ШКТ. Рекомендації з колостомою та ілеостомою.