Види хірургічних операцій при раку шлунка

Онкологія

Січень 15, 2025

≈5 хв

Пацієнтам з діагностованим раком шлунка лікарі можуть запропонувати хірургічне втручання для його лікування. Великий обсяг нової, специфічної інформації про хірургічні процедури може здаватися складним для сприйняття. Однак важливо розуміти різні види операцій, адже це не лише допоможе вам обговорювати медичні питання, але й підготує до майбутнього втручання.

Що таке хірургічна операція?

Хірургічна операція — це медична процедура, під час якої лікарі здійснюють розріз певної частини тіла, щоб видалити, відновити або замінити уражені чи пошкоджені тканини. Вона є одним із найпоширеніших методів лікування раку. У цій статті розглядається хірургічне лікування аденокарциноми — найпоширенішого типу раку шлунка.

Залежно від стадії раку шлунка, операція може бути лікувальною або паліативною.

Лікувальна операція

Якщо рак має обмежене поширення, хірургічне втручання (зазвичай у поєднанні з іншими методами) є найефективнішим способом лікування. Це традиційний підхід при лікуванні раку шлунка. Операція передбачає повне видалення пухлини (пухлин) разом із прилеглими лімфатичними вузлами та тканинами.

Паліативна операція

Якщо рак поширився на віддалені частини тіла і його неможливо повністю і безпечно видалити хірургічним шляхом, досягти повного вилікування, на жаль, малоймовірно. Метою хірургічного втручання у такому випадку є контроль симптомів, усунення можливого блокування просвіту органа і уповільнення прогресування пухлини. Це може покращити якість життя пацієнта та зменшити дискомфорт під час прогресування раку. Такі види оперативних втручань відомі як паліативна хірургія.

Варіанти хірургічних втручань для видалення раку шлунка

Існують різні види хірургічних операцій, які використовуються для видалення злоякісних пухлин. Рекомендований тип втручання залежатиме від таких факторів, як розташування та розмір пухлини, а також ступінь її поширення. Лікувальні хірургічні процедури, що використовуються при раку шлунка, включають ендоскопічну резекцію та часткову або тотальну гастректомію (лапароскопічну, робот-асистовану або через відкритий доступ).

Ендоскопічна резекція

Малоінвазивні втручання цього типу передбачають введення тонкої трубки, званої ендоскопом, у шлунок через стравохід. Через цю трубку вводяться хірургічні інструменти для видалення пухлини. Ендоскопічна резекція (ЕР) зазвичай застосовується для видалення раку на ранніх стадіях, коли він ще не проник у глибші шари шлункової стінки, і поширення за межі шлунка малоймовірне.

Існує два типи ЕР:

ендоскопічна резекція слизової оболонки (ЕРСО);
ендоскопічна дисекція підслизової оболонки (ЕДПО).

ЕРСО використовується у випадку невеликих пухлин на ранніх стадіях та при передракових змінах, обмежених слизовою оболонкою шлунка без поширення на найближчі лімфатичні вузли.

ЕДПО, в основному, використовується для видалення більших пухлин на ранніх стадіях, що проникають у підслизовий шар (глибший шар стінки шлунка). Під час обох операцій також видаляється невелика частина здорової тканини навколо пухлини.

Часткова або тотальна гастректомія

Гастректомія — це хірургічна операція, під час якої частково або повністю видаляють шлунок. Залежно від розташування пухлини у шлунку та поширення раку лікарі вирішать, яка гастректомія потрібна — часткова чи тотальна.

Є два підходи, які хірурги використовують для гастректомії: відкрита операція (лапаротомія) або лапароскопічна операція.

Відкрита операція (лапаротомія)

Для доступу до шлунка робиться один великий розріз (лапаротомія) в верхній частині живота, трохи нижче грудної кістки та до пупка. Після видалення частини або всього шлунка розріз зашивається за допомогою скоб або швів.

Лапароскопічна операція

Під час цього малоінвазивного втручання спочатку робиться кілька малих розрізів на животі. Через один із розрізів хірург вводить тонку трубку з підсвіткою і маленькою відеокамерою на кінці — лапароскоп. Використання цього інструмента дозволяє вивести зображення зсередини живота на екран, що допомагає хірургу під час операції. Через інші розрізи вводяться довгі хірургічні інструменти, які використовуються для видалення частини або всього шлунка.

Паліативні хірургічні втручання при неоперабельному раку шлунка

Нижче наведено опис деяких втручань, які використовуються в рамках паліативної хірургії при раку шлунка.

Часткова або субтотальна гастректомія

Тим, хто має показання до такої операції, видалення ділянки шлунка з пухлиною може допомогти полегшити такі проблеми, як кровотеча або біль. Якщо пухлина блокує проходження їжі через шлунок, гастректомія допоможе вирішити цю проблему. Однак, оскільки метою хірургічного втручання не є повне виліковування, видалення навколишніх лімфатичних вузлів і тканин зазвичай не виконується.

Гастроеюностомія

Деякі пухлини шлунка, розташовані в нижній частині органа, можуть розростатися і блокувати отвір у тонкий кишківник. У цих випадках лікарі можуть виконати операцію під назвою гастроеюностомія. Вона передбачає з’єднання верхньої частини шлунка з порожньою кишкою, яка є середньою частиною тонкої кишки. Гастроеюностомія також відома як шунтування шлунка. Вона дозволяє їжі та іншому вмісту шлунка потрапляти в тонку кишку безпосередньо зі шлунка, оминаючи дванадцятипалу кишку, яка є верхньою частиною тонкої кишки. Іноді одночасно може бути виконана субтотальна резекція шлунка з видаленням ураженої раком ділянки органа.

Встановлення зонда

У пацієнтів з раком шлунка можуть виникати труднощі з прийомом їжі та рідини. Для забезпечення належного харчування лікарі можуть виконати невелику операцію з встановлення зонду для годування через шкіру живота в нижню частину шлунка (це називається «гастростома» або Г-трубка) або в тонку кишку (цей метод називається «єюностома» або Є-трубка). Після встановлення стоми через трубку, що розташована ззовні черевної порожнини, можна вводити рідке харчування та ліки.

Ендоскопічні процедури

Для паліативної допомоги не завжди потрібне обширне хірургічне втручання є необхідним. Для полегшення симптомів можуть підійти ендоскопічні втручання через верхні відділи шлунково-кишкового тракту, до яких належать:

Ендолюмінальне (внутрішньопросвітне) розміщення стента.

Під час цієї процедури за допомогою ендоскопа вводиться тонка порожниста трубка (стент), який забезпечує прохідність у ділянці розміщення (наприклад, у стравоході або тонкій кишці). Якщо пухлина розташована у верхній (проксимальній) частині шлунка, стент розміщують у шлунково-стравохідному переході, у місці з’єднання стравоходу і шлунка. А якщо пухлина розташована в нижньому (дистальному) відділі шлунка, стент встановлюють у місці з’єднання шлунка і тонкої кишки. Це дозволяє їжі вільно проходити в даних ділянках.

Ендолюмінальна лазерна терапія або ендоскопічна абляція пухлини.

Ця процедура допомагає зменшити блокування просвіту та зупинити кровотечу. Її проводять пацієнтам, яким оперативне втручання не рекомендоване. Під час процедури використовується ендоскоп. До кінця ендоскопа приєднаний лазер, який можна використовувати для вапоризації (випаровування) або випалювання частинок пухлини. Даний метод часто використовується при лікуванні раку шлунка та стравоходу.

Висновки

Залежно від стадії раку шлунка, хірургічне втручання може бути одним із найкращих варіантів лікування для покращення загального стану здоров’я. Водночас операція є складним процесом, що потребує ретельного до- та післяопераційного догляду. Проходження цього етапу лікування може бути фізично й емоційно виснажливим. Важливо пам’ятати, що ви не самі — медичні працівники готові надати необхідну підтримку й допомогу. Лікарі допоможуть вам отримати всі потрібні ресурси, щоб зробити життя з діагнозом більш комфортним і менш стресовим.

Авторка: Izzati Zulkifli
Медична редакторка: Галина Шабат, MD
Перекладачка: Астра Меліксетян, MD

Підготовлено NUS Global Asia Institute для використання GMKA.
ourcancerstories.com