Відданість професії та суспільству: історія Тахміни Бану, першої дитячої хірургині у Бангладеш

Професійний розвиток
У 2024 році дитяча хірургиня, професорка Тахміна Бану з Бангладеш стала президенткою The Global Initiative for Children’s Surgery (GICS) — міжнародної організації, яка об’єднує медичну та наукову спільноту, а також громадськість та правозахисників заради покращення хірургічної допомоги дітям у країнах з низьким рівнем доходу.
Це призначення не стало несподіванкою для тих, хто знайомий із діяльністю професорки Бану. За 30 років практики вона допомогла сотням дітей із вродженими вадами отримати шанс на повноцінне життя. Лікарка твердо переконана: жодна дитина не повинна залишатися без допомоги, незалежно від фінансової спроможності її родини.
Історія Тахміни Бану — яскраве свідчення, що жінки можуть досягати видатних успіхів у хірургії не лише у високорозвинених західних суспільствах, де існують сприятливі умови для освітніх і кар’єрних можливостей. У Бангладеш, одній із найбільш густонаселених країн світу, вона стала піонеркою дитячої хірургії та однією з найшанованіших медикинь.
Сьогодні Тахміна Бану очолює Чіттагонський науково-дослідний інститут дитячої хірургії (CRICS), який заснувала у 2017 році. Вона є президенткою Азійської асоціації дитячих хірургів (AAPS), членкинею редакційної колегії World Journal of Surgery та запрошеною викладачкою Оксфордського університету (Велика Британія). Своєю головною місією лікарка вважає вдосконалення педіатричної хірургічної допомоги, адже, за її словами, «здорові діти — здорова нація».

Освіта як ключ до успіху

Конституція Бангладеш проголошує рівні права для жінок і чоловіків. За останні 30 років країна значно активізувала заходи для підтримки жіночої освіти, а також сприяла збільшенню участі жінок в економічній та політичній діяльності. Однак подолання гендерної нерівності залишається актуальним викликом. У багатьох родинах дівчаткам і жінкам все ще нав’язують традиційні для патріархального суспільства ролі, що обмежує їхній доступ до освіти та можливості працевлаштування.
Тахміна Бану народилася у 1958 році, коли ситуація з правами жінок в усьому світі була значно складнішою. Проте її батько-патологоанатом та матір, яка самостійно навчалася вдома, підтримали бажання дочки здобувати медичну освіту. Сьогодні професорка Бану констатує: багато талановитих жінок у Бангладеш мали потенціал стати хірургинями, але через відсутність підтримки родини не досягли успіху. «Я була благословенна, тому що мене підтримувала сім’я», — сказала вона.
Тахміна Бану здобула базову медичну освіту в Читтагонгському медичному коледжі, а післядипломну програму з дитячої хірургії (MS) завершила у Дакській дитячій лікарні у 1992 році. Згодом отримала престижну стипендію Rowan Nicks Scholarship для хірургів, що дозволило їй навчатись у провідних медичних закладах світу: Royal Children’s Hospital у Мельбурні (Австралія), Women and Children’s Hospital в Аделаїді (Австралія), а також у Long Island Jewish Medical Center та Boston Children’s Hospital у США.
Її знання та особистий приклад стали натхненням для багатьох молодих медикинь та медиків.
«Спочатку запитайте себе, ким ви хочете стати. Друге питання, яке слід поставити: чи готові ви працювати в складних умовах. А потім пристебніться, бо це лише початок подорожі. Якщо ваша мета — стати лікарем чи лікаркою, ви повинні мати чітке бачення та прагнення робити добро для своїх пацієнтів», — говорить вона.

Боротьба за визнання та розвиток галузі

У 1993 році у восьми державних медичних коледжах Бангладеш були створені перші відділення дитячої хірургії. 35-річну Тахміну Бану, першу жінку-дитячу хірургиню в країні, призначили керівницею такого відділення у лікарні Читтагонського медичного коледжу (CMCH). Тоді вона зіткнулася зі значними бюрократичними перепонами і гендерними упередженнями.
Чоловіки-колеги не розуміли, навіщо створювати окреме відділення дитячої хірургії, якщо вже існує відділення загальної хірургії з керівником-чоловіком. Проте Тахміна Бану була рішуче налаштована розвивати свою галузь, незважаючи на численні перепони та гостру нестачу фінансування.
«На самому початку було нелегко. Були стереотипи, із яким довелося боротися, мислення, яке не сприймало жінку в ролі хірургині, — згадує професорка Бану. — Доводилося просити речі, необхідні для нового відділення: хірургічні інструменти, робочу силу, ліки, ліжка тощо. Але я зосередилася на тому, щоб обслуговувати пацієнтів і надавати їм медичну допомогу, тому ніколи не здавалася. Я була віддана своїй роботі».
Коли у 1995-1997 роках Тахміна пройшла навчання за кордоном і отримала цінні контакти, вона почала організовувати міжнародні семінари та практикуми для лікарів у Бангладеш. Вона запрошувала найкращих дитячих хірургів світу відвідати своє відділення, і вони відповідали згодою. Доктор Уоррен Снодграсс (США), доктор Акіо Кубота (Японія) та багато інших визнаних фахівців педіатричної хірургії безкоштовно проводили складні операції, ділилися знаннями і навчали місцевих лікарів.
Професорка Бану констатує: жінці-хірургині може бути непросто довести свою цінність у професійному середовищі, тому після отримання бажаної посади або роботи потрібно багато працювати, набувати досвіду і не боятися викликів.
«Був вересень 1993 року. Одного дня до мене прийшли батьки новонародженого. У дитини був екзомфалос — рідкісний дефект черевної стінки, при якому кишківник, печінка та інші органи знаходяться поза черевною порожниною. Я зробила операцію. Це був перший у Бангладеш пацієнт з екзомфалосом, який вижив. Я досягла цього вміння, і це відчуття додає мені душевної сили», — говорить вона.

Сміливість заради змін

Тахміна Бану вважає, що розвиток дитячої хірургії є невід’ємною частиною боротьби за соціальну рівність і справедливість. Після 20 років роботи на посаді голови відділення в лікарні CMCH, у 2017 році вона зробила сміливий крок — звільнилася, щоб заснувати Читтагонський науково-дослідний інститут дитячої хірургії (CRICS).
За словами професорки, CRICS був створений для усунення прогалин у наданні медичної допомоги дітям, особливо у віддалених сільських районах. Інститут займається дослідженнями, впровадженням навчальних програм для дитячих хірургів, а також благодійними проєктами — від проведення операцій для малозабезпечених верств населення до скринінгових заходів та підвищення обізнаності.
Також Тахміна Бану разом із колегами надає безкоштовні хірургічні послуги у громадській лікарні Dr. Matin AMRAH — закладі, який вона заснувала у співпраці з організацією Healthy Bangladesh.

Менторство та підтримка жінок

Менторство у хірургії — важлива умова професійного зростання. Воно надає молодим лікаркам і лікарям практичний досвід та впевненість, необхідні для роботи зі складними випадками. За словами професорки Бану, наставництво, яке вона отримала під час навчання, не лише допомогло їй удосконалити технічні навички, але й стало поштовхом до побудови кар’єри в той час, коли в Бангладеш майже не було жінок-хірургинь.
Зараз Тахміна Бану впевнена: жінки-хірургині можуть досягати значних успіхів, навіть якщо працюють у регіонах з обмеженим доступом до ресурсів, наприклад, недостатньою кількістю медичного обладнання, медикаментів чи фінансування. Попри виклики й обмеження, жінки здатні долати труднощі, впроваджувати інновації, покращувати якість медичних послуг і розвивати галузь охорони здоров’я навіть у таких непростих умовах.
«У житті завжди будуть виклики, і їх потрібно зустрічати сміливо. Використовуйте нестандартне мислення, щоб знаходити рішення. Вірте в себе, майте міцну базу знань і навичок. Будьте відданими справі, щирими і співчутливими до пацієнтів. Це неодмінно допоможе подолати негаразди і важкі часи, радить вона молодим хірургиням. — Врешті-решт, жінки здатні впоратися з будь-якими викликами у будь-якій точці світу».
Тахміна Бану й досі працює над покращенням доступу дітей до якісної хірургічної допомоги, зосереджуючи увагу на тих, хто потребує цього найбільше: маленьких пацієнтах із малозабезпечених родин і віддалених сільських громад.
Досягнення професорки Бану отримали визнання як на національному, так і на міжнародному рівнях. Попри те, що бюрократичні та фінансові перешкоди все ще стоять на її шляху, вона залишається яскравим прикладом хірургині, яка поєднує професіоналізм із соціальною місією.
«Я завжди із задоволенням приймаю виклики і навіть люблю працювати зі складними пацієнтами, — зізнається вона. — Після операції, коли діти посміхаються, бігають навколо мене, я відчуваю втіху, яку не порівняти ні з чим у цьому світі».
Стаття підготовлена GMKA в межах Грантового конкурсу, що проводиться ГС «Мережа хабів громадянського суспільства України» в межах проєкту «Малі гранти для недосвідчених НУО та ініціативних груп в Україні», за підтримки проєкту «Зміцнення громадянського суспільства в країнах Східного партнерства», який спільно фінансується урядом Федеративної Республіки Німеччина та Європейським Союзом.

Список використаної літератури:

  1. Professor Tahmina Banu elected to Global Pediatric Surgical leadership roles | The Business Standard.
  2. Greenberg SLM, Cockrell HC, Hyman G, Goodman L, Kaseje N, Oldham KT. The Global Initiative for Children’s Surgery: conception, gestation, and delivery. Pediatr Surg Int. 2022 Dec 12;39(1):48. doi: 10.1007/s00383-022-05319-4. PMID: 36507955; PMCID: PMC9744037.
  3. Gender Equality and Women’s Empowerment, Bangladesh, USAID.
  4. Chowdhury TK, Ozgediz D. Inspirational Women in Surgery: Professor Tahmina Banu, Bangladesh. World J Surg. 2022 Oct;46(10):2297-2298. doi: 10.1007/s00268-022-06669-9. Epub 2022 Jul 27. PMID: 35896758; PMCID: PMC9436843.
  5. Tahmina Banu: A paediatric surgeon with a Midas touch | New Age Bangladesh.
  6. A doctor with a mission, Adnan Zillur Morshed | The Daily Star.