Коли шкіра реагує на стрес: що варто знати про психодерматологію

Що таке психодерматологія?

Як пов’язані шкіра й психіка? 

• Нейроімунна взаємодія. Нервові закінчення у шкірі виділяють нейропептиди (наприклад, субстанцію P, кальцитонін-ген-зв’язаний пептид CGRP, нейропептид Y), які активують мастоцити, кератиноцити та інші імунні клітини. У відповідь ці клітини виділяють гістамін, цитокіни (IL-6, TNF-α) та інші медіатори, що підсилюють запалення, свербіж і почервоніння.  
• Гормональні реакції стресу. Підвищення рівню кортизолу і катехоламінів порушує бар’єрні функції шкіри, змінює продукцію себуму та впливає на запальні шляхи.
• Поведінкові чинники. Тривога або депресія можуть впливати на сон, харчування та гігієнічні звички, що позначається на стані шкіри. 

• Хронічні або видимі захворювання (акне, псоріаз, атопічний дерматит, рубці) підвищують ризик тривоги, депресії, соціальної ізоляції та зниженої самооцінки.
• Сильний свербіж або хронічний біль погіршують сон і посилюють емоційний дистрес.

Чи може стрес викликати захворювання шкіри?

• спровокувати загострення у людей з генетичною або імунною схильністю;
• погіршити перебіг уже існуючого захворювання;
• ускладнити або затягнути хронічних процес. 

Які захворювання найчастіше пов’язані зі стресом? 

• атопічний дерматит (загострення можуть виникати при стресі);
• поріаз (часто загострюється під впливом емоційних факторів, а надмірний стрес може бути пусковим механізмом);
• акне (стрес може погіршувати запалення);
• хронічна кропив’янка (може бути спровокована фізіологічними реакціями на стрес);
• екскоріація (розчухування, самоушкодження шкіри), трихотиломанія (висмикування волосся на голові або інших частинах тіла);
• функціональні висипи (наприклад, психогенна свербляча/псевдосвербляча симптоматика) і деякі форми плямистих дерматозів. 

Як визначити, що захворювання шкіри пов’язане зі стресом?

Роль дерматолога

• виключити інфекційні, автоімунні, гормональні чи алергічні причини;
• оцінити, чи є зв’язок між емоційними подіями та загостреннями (наприклад, перед іспитами, після конфліктів, під час тривалого стресу);
• звернути увагу на поведінкові симптоми — розчухування, видавлювання, «ритуали очищення»;
  за потреби провести психологічний скринінг, наприклад, використати короткі опитувальники:
  • GAD-7 — рівень тривожності;
  • PHQ-9 — симптоми депресії;
  • DLQI (Dermatology Life Quality Index) — вплив стану шкіри на якість життя.

Друга ланка — психолог/психотерапевт 

• виявити емоційні тригери загострень;
• навчитися технік саморегуляції (релаксації, майндфулнес, КПТ);
• працює спільно з дерматологом при потребі комбінованої терапії.

У випадках складних або хронічних форм

Які методи лікування використовують?

• Медичне дерматологічне лікування може включати топічні засоби, системні медикаменти, фототерапію тощо.
• Психотерапія найчастіше звертається до когнітивно-поведінкової терапії (КПТ), яка допомагає змінити автоматичні думки та поведінку (наприклад, для лікування обсесивних розчухувань і тривоги).
• Поведінкові техніки (habit reversal training) та десенситизація є фективними для дерматиломанії/трихотиломанії.
• При вираженій тривозі та/або депресії можуть знадобитися антидепресанти чи анксіолітики, які призначає психіатр. Деякі препарати також можуть бути призначені при компульсивних поведінках.
• Стрес-менеджмент включає навчання навичкам майндфулнес, дихальні вправи, прогресивну релаксацію, поліпшення сну.

Що пацієнти можуть робити самостійно? 

• Вести щоденник тригерів: записувати, коли з’являється загострення, що йому передувало (стрес, їжа, ліки, порушення сну тощо).
• Налагодити сон і режим дня для зменшення рівня гормонів стресу.
• Фізична активність: помірні навантаження знижують тривогу і сприяють поліпшенню стану шкіри.
• Техніки релаксації: дихальні вправи, короткі сесії майндфулнес 10–20 хв/день.
• Правильний догляд за шкірою: регулярні, м’які ритуали догляду; неагресивне очищення; надмірного «тестування» нових продуктів догляду.
• Обмежити ушкоджувальні поведінки: проста техніка «стоп/заміна» (habit reversal technique) при бажанні розчухати, наприклад, зайняти руки гумовим м’ячиком. Її мета — перервати автоматичну поведінку і замінити її усвідомленою дією, яка не шкодить шкірі.
• Пошук підтримки: розмова з близькими чи спеціалістом; при тривозі/депресії — звернутися до психолога/психіатра.
• Якщо симптоми значно впливають на життя (сильний свербіж, безсоння, суїцидальні думки) — терміново звернутися до лікаря.

Як сприймати фразу «всі хвороби від нервів» і відрізнити науково обґрунтовані методи від псевдонауки?

• Доказовість: наявність клінічних досліджень, систематичних оглядів, відтворюваність результатів. Псевдонаука опирається на анекдоти і «секретні методи», дослідження яких відсутні або невідтворювані.
• Прозорість: чи описано механізм дії? Чи є контрольні групи? Чи публікують результати в рецензованих журналах?
• Реалістичні обіцянки: якщо пропонують «швидке, повне й універсальне лікування» — це червоний прапорець.
• Побічні ефекти і ризики: наукові методи визнають і описують ризики, тоді як псевдотерапії часто їх заперечують або применшують.

Список використаної літератури:

1. Lönndahl L, Abdelhadi S, Holst M, Lonne-Rahm SB, Nordlind K, Johansson B. Psychological Stress and Atopic Dermatitis: A Focus Group Study. Ann Dermatol. 2023 Oct;35(5):342-347. doi: 10.5021/ad.22.035. PMID: 37830415; PMCID: PMC10579569.
2. Xiang, YK., Türk, M., Ojeda, I.C. et al. Psychological Stress and Urticaria: Pathophysiologic and Therapeutic Updates. Curr Treat Options Allergy 11, 194–210 (2024). https://doi.org/10.1007/s40521-024-00375-8
3. Morshed, A.S.M., Noor, T., Uddin Ahmed, M.A. et al. Understanding the impact of acne vulgaris and associated psychological distress on self-esteem and quality of life via regression modeling with CADI, DLQI, and WHOQoL. Sci Rep 13, 21084 (2023). https://doi.org/10.1038/s41598-023-48182-6
4. Chiu A, Chon SY, Kimball AB. The Response of Skin Disease to Stress: Changes in the Severity of Acne Vulgaris as Affected by Examination Stress. Arch Dermatol. 2003;139(7):897–900. doi:10.1001/archderm.139.7.897
5. Rousset L, Halioua B. Stress and psoriasis. Int J Dermatol. 2018 Oct;57(10):1165-1172. doi: 10.1111/ijd.14032. Epub 2018 May 4. PMID: 29729012.