Коли шкіра реагує на стрес: що варто знати про психодерматологію
Автори
Що таке психодерматологія?
Психодерматологія — це міждисциплінарна галузь яка вивчає взаємозв’язок між шкірою, мозком і поведінкою. Вона поєднує дерматологічні методи лікування з психотерапевтичними і психіатричними підходами, щоб лікувати людину цілісно — враховуючи не лише стан шкіри, а й інші чинники, що впливають на перебіг захворювання.
Психодерматологія не є альтернативою класичній дерматології: це заснована на свідченнях дисципліна, яка спирається на дослідження біологічних механізмів (наприклад, нейроімунних зв’язків, гормональних реакцій), клінічні випробування психотерапевтичних підходів та дані про ефективність комбінованого лікування.
Читайте також: Псоріаз – причини, симптоми, види, діагностика і лікування
Як пов’язані шкіра й психіка?
Шкіра і нервова система тісно пов’язані, адже ще під час розвитку плода формуються з одного шару — ектодерми. Цей зв’язок зберігається все життя, і серед його основних механізмів:
- Нейроімунна взаємодія. Нервові закінчення у шкірі виділяють нейропептиди (наприклад, субстанцію P, кальцитонін-ген-зв’язаний пептид CGRP, нейропептид Y), які активують мастоцити, кератиноцити та інші імунні клітини. У відповідь ці клітини виділяють гістамін, цитокіни (IL-6, TNF-α) та інші медіатори, що підсилюють запалення, свербіж і почервоніння.
- Гормональні реакції стресу. Підвищення рівню кортизолу і катехоламінів порушує бар’єрні функції шкіри, змінює продукцію себуму та впливає на запальні шляхи.
- Поведінкові чинники. Тривога або депресія можуть впливати на сон, харчування та гігієнічні звички, що позначається на стані шкіри.
Зворотній зв’язок також існує:
- Хронічні або видимі захворювання (акне, псоріаз, атопічний дерматит, рубці) підвищують ризик тривоги, депресії, соціальної ізоляції та зниженої самооцінки.
- Сильний свербіж або хронічний біль погіршують сон і посилюють емоційний дистрес.
Чи може стрес викликати захворювання шкіри?
Стрес не завжди є первинною причиною, але він може:
- спровокувати загострення у людей з генетичною або імунною схильністю;
- погіршити перебіг уже існуючого захворювання;
- ускладнити або затягнути хронічних процес.
Приклад: у пацієнта з псоріазом сильний стрес може спровокувати загострення або зменшити відповідь на лікування. Але стрес — лише один із факторів ризику, а не «винуватець» захворювання.
Які захворювання найчастіше пов’язані зі стресом?
Є клінічні дослідження, які показують, що психоемоційний стан впливає на перебіг або загострення певних захворювань шкіри. Серед них:
- атопічний дерматит (загострення можуть виникати при стресі);
- поріаз (часто загострюється під впливом емоційних факторів, а надмірний стрес може бути пусковим механізмом);
- акне (стрес може погіршувати запалення);
- хронічна кропив’янка (може бути спровокована фізіологічними реакціями на стрес);
- екскоріація (розчухування, самоушкодження шкіри), трихотиломанія (висмикування волосся на голові або інших частинах тіла);
- функціональні висипи (наприклад, психогенна свербляча/псевдосвербляча симптоматика) і деякі форми плямистих дерматозів.
Як визначити, що захворювання шкіри пов’язане зі стресом?
Роль дерматолога
Зазвичай саме дерматолог є першим спеціалістом, до якого пацієнт звертається зі скаргами на висип, свербіж, запалення, акне, випадіння волосся чи з іншими скаргами.
При підозрі на зв’язок зі стресом завдання дерматолога:
- виключити інфекційні, автоімунні, гормональні чи алергічні причини;
- оцінити, чи є зв’язок між емоційними подіями та загостреннями (наприклад, перед іспитами, після конфліктів, під час тривалого стресу);
- звернути увагу на поведінкові симптоми — розчухування, видавлювання, «ритуали очищення»;
за потреби провести психологічний скринінг, наприклад, використати короткі опитувальники:- GAD-7 — рівень тривожності;
- PHQ-9 — симптоми депресії;
- DLQI (Dermatology Life Quality Index) — вплив стану шкіри на якість життя.
Якщо наявні ознаки емоційного чи поведінкового компоненту, дерматолог може рекомендувати консультацію психотерапевта або психіатра, — не для «психіатричного лікування», а для роботи зі стресовим компонентом, тривогою чи нав’язливою поведінкою.
Друга ланка — психолог/психотерапевт
До них пацієнт може звернутися і самостійно, якщо помічає, що стан шкіри погіршується під час стресу, або коли стандартне лікування допомагає лише частково.
Психотерапевт допомагає:
- виявити емоційні тригери загострень;
- навчитися технік саморегуляції (релаксації, майндфулнес, КПТ);
- працює спільно з дерматологом при потребі комбінованої терапії.
У випадках складних або хронічних форм
Психіатр залучається, якщо є підозра на обсесивно-компульсивні розлади, депресію, тривожний розлад, або якщо пацієнт не може самостійно контролювати розчухування чи самопошкодження шкіри.
Психіатр не лише проводить діагностику, але також може призначити м’яку медикаментозну підтримку (анксіолітики, антидепресанти), яка допомагає зменшити тривогу і поліпшити ефективність дерматологічного лікування.
Які методи лікування використовують?
Підхід до лікування завжди індивідуальний та комбінований:
- Медичне дерматологічне лікування може включати топічні засоби, системні медикаменти, фототерапію тощо.
- Психотерапія найчастіше звертається до когнітивно-поведінкової терапії (КПТ), яка допомагає змінити автоматичні думки та поведінку (наприклад, для лікування обсесивних розчухувань і тривоги).
- Поведінкові техніки (habit reversal training) та десенситизація є фективними для дерматиломанії/трихотиломанії.
- При вираженій тривозі та/або депресії можуть знадобитися антидепресанти чи анксіолітики, які призначає психіатр. Деякі препарати також можуть бути призначені при компульсивних поведінках.
- Стрес-менеджмент включає навчання навичкам майндфулнес, дихальні вправи, прогресивну релаксацію, поліпшення сну.
Важливим є поєднання дерматологічної терапії та психоемоційної підтримки — це підвищує шанси на тривалу ремісію.
Що пацієнти можуть робити самостійно?
Практичні, доказові кроки, які допомагають пацієнтам із хронічними шкірними захворюваннями впоратися з впливом стресу і відповідають сучасним підходам психодерматології:
- Вести щоденник тригерів: записувати, коли з’являється загострення, що йому передувало (стрес, їжа, ліки, порушення сну тощо).
- Налагодити сон і режим дня для зменшення рівня гормонів стресу.
- Фізична активність: помірні навантаження знижують тривогу і сприяють поліпшенню стану шкіри.
- Техніки релаксації: дихальні вправи, короткі сесії майндфулнес 10–20 хв/день.
- Правильний догляд за шкірою: регулярні, м’які ритуали догляду; неагресивне очищення; надмірного «тестування» нових продуктів догляду.
- Обмежити ушкоджувальні поведінки: проста техніка «стоп/заміна» (habit reversal technique) при бажанні розчухати, наприклад, зайняти руки гумовим м’ячиком. Її мета — перервати автоматичну поведінку і замінити її усвідомленою дією, яка не шкодить шкірі.
- Пошук підтримки: розмова з близькими чи спеціалістом; при тривозі/депресії — звернутися до психолога/психіатра.
- Якщо симптоми значно впливають на життя (сильний свербіж, безсоння, суїцидальні думки) — терміново звернутися до лікаря.
Як сприймати фразу «всі хвороби від нервів» і відрізнити науково обґрунтовані методи від псевдонауки?
Фраза «всі хвороби від нервів» — спрощення і міф. Хвороби мають мультифакторну природу: на їхню появу впливає генетика, імунітет, інфекції, екологія, харчування, поведінка і стрес. Правильніше сказати: психоемоційний стан може впливати на багато хронічних процесів, але не пояснює всього.
У мережі можна знайти багато матеріалів про вплив стресу на стан шкіри. Щоб відрізнити науково обґрунтовані методи від псевдонаукових, звертайте увагу на:
- Доказовість: наявність клінічних досліджень, систематичних оглядів, відтворюваність результатів. Псевдонаука опирається на анекдоти і «секретні методи», дослідження яких відсутні або невідтворювані.
- Прозорість: чи описано механізм дії? Чи є контрольні групи? Чи публікують результати в рецензованих журналах?
- Реалістичні обіцянки: якщо пропонують «швидке, повне й універсальне лікування» — це червоний прапорець.
- Побічні ефекти і ризики: наукові методи визнають і описують ризики, тоді як псевдотерапії часто їх заперечують або применшують.
У психодерматології засновані на свідченнях підходи доповнюють, а не замінюють стандартну терапію захворювань шкіри. Якщо ви маєте сумніви, варто запитати лікаря про дослідження, які підтверджують запропонований метод, а також про можливі побічні ефекти. Пам’ятайте, що надійними джерелами є рецензовані медичні журнали, клінічні настанови та професійні товариства.
Список використаної літератури:
- Lönndahl L, Abdelhadi S, Holst M, Lonne-Rahm SB, Nordlind K, Johansson B. Psychological Stress and Atopic Dermatitis: A Focus Group Study. Ann Dermatol. 2023 Oct;35(5):342-347. doi: 10.5021/ad.22.035. PMID: 37830415; PMCID: PMC10579569.
- Xiang, YK., Türk, M., Ojeda, I.C. et al. Psychological Stress and Urticaria: Pathophysiologic and Therapeutic Updates. Curr Treat Options Allergy 11, 194–210 (2024). https://doi.org/10.1007/s40521-024-00375-8
- Morshed, A.S.M., Noor, T., Uddin Ahmed, M.A. et al. Understanding the impact of acne vulgaris and associated psychological distress on self-esteem and quality of life via regression modeling with CADI, DLQI, and WHOQoL. Sci Rep 13, 21084 (2023). https://doi.org/10.1038/s41598-023-48182-6
- Chiu A, Chon SY, Kimball AB. The Response of Skin Disease to Stress: Changes in the Severity of Acne Vulgaris as Affected by Examination Stress. Arch Dermatol. 2003;139(7):897–900. doi:10.1001/archderm.139.7.897
- Rousset L, Halioua B. Stress and psoriasis. Int J Dermatol. 2018 Oct;57(10):1165-1172. doi: 10.1111/ijd.14032. Epub 2018 May 4. PMID: 29729012.
Схожі статті

83
Як захистити шкіру під час променевої терапії та чим лікувати опіки після неї
Чому виникають опіки після променевої терапії, як їх лікувати, якими засобами можна користуватися, щоб зменшити почервоніння, лущення, свербіж та ранки в області опромінення.

1226
Ознаки меланоми, сонцезахист і якісна діагностика: онкодерматологиня розвінчує міфи
Меланома: симптоми, які допоможуть розпізнати захворювання, сучасні методи діагностики, ефективна профілактика та ключова роль сонцезахисту для збереження здоров’я шкіри.

327
Базаліома: чи справді все так просто?
Базаліома (базальноклітинний рак шкіри) - найпоширеніша форма раку шкіри. Дізнайтесь про її симптоми, причини, стадії, сучасні методи діагностики, лікування та профілактики.
