Як запідозрити колоректальний рак і що робити, якщо діагноз підтвердився
Автори
Колоректальний рак розвивається в товстому кишківнику, а саме в ободовій або прямий кишці. Зазвичай захворювання починається з утворення поліпів на внутрішній (слизовій) оболонці кишки, тому для його профілактики вкрай важливо проходити скринінг, наприклад, колоноскопію (обстеження слизової оболонки товстого кишківника за допомогою довгої гнучкої трубки з маленькою відеокамерою на кінці).
Також слід знати симптоми, які можуть вказувати на колоректальний рак, і мати уявлення про подальші обстеження та лікування у випадку діагностики цього захворювання.
Симптоми колоректального раку, які не можна ігнорувати
Симптомами колоректального раку можуть бути будь-які зміни у характері і темпі випорожнення:
- діарея або закрепи, які можуть чергуватися;
- наявність крові у випорожненнях або на туалетному папері;
- підвищене газоутворення, здуття кишківника, відчуття незавершеного акту дефекації.
Колоректальний рак можна запідозрити, коли ці симптоми поєднуються з вираженою загальною слабкістю, немотивованою втомою, ненавмисним схудненням. Ці симптоми не є специфічними і можуть вказувати на інші захворювання шлунково-кишкового тракту, тому з ними слід звертатися до сімейного лікаря, гастроентеролога або проктолога.
Якщо на обстеженні у пацієнта запідозрили або виявили колоректальний рак, слід звернутися до клінічного онколога або онкохірурга. Оптимально, якщо фахівець спеціалізується на лікуванні колоректального раку.
Дуже важливо, щоб лікар у своїй практиці керувався принципами медицини, заснованої на свідченнях (доказової медицини), а також застосовував лікування, показане згідно зі стандартами, для конкретного пацієнта у конкретному випадку.
В Україні гарні онкологи працюють як у державних медичних установах, так і у приватних, але пацієнтам із діагнозом «колоректальний рак» варто отримати кілька думок.
Обстеження після діагностики колоректального раку
Якщо пацієнту під час колоноскопії діагностували рак ободової кишки, виконали біопсію і підтвердили злоякісне новоутворення, наступним етапом буде проходження КТ з контрастуванням трьох зон (органів грудної клітки, черевної порожнини, малого тазу) та виконання аналізу крові на раково-ембріональний антиген (РЕА).
Якщо діагностували пухлину прямої кишки, до вищезгаданих обстежень додають ректороманоскопію (РРС) та магнітно-резонансну томографію (МРТ). За даними цих обстежень лікар визначить оптимальне лікування і показання для додаткових досліджень.
Оскільки колоректальний рак має характерні місця метастазування (печінка, легені), при встановленні попередньої стадії потрібно визначити, чи є у пацієнта метастази. МРТ при раку прямої кишки потрібне навіть при наявному КТ, оскільки цей метод показує відношення пухлини до суміжних органів та структур тазу. Є певні параметри, які відіграють ключову роль у виборі послідовності та тактики лікування, і вони мають бути зазначені в заключенні.
Якщо у пацієнта є рак кишківника з метастазами в печінку, бажано, щоб паралельно його проконсультував печінковий хірург для оцінки резектабельності цих метастазів. Резектабельність метастазів визначає доцільність додаткових методів обстеження, тактику лікування та послідовність хірургічних та терапевтичних опцій.
Від чого залежать етапи лікування колоректального раку
Перед визначенням тактики лікування фахівці відповідають на кілька важливих запитань:
- Метастатичний процес чи ні?
- Чи є ризики системного метастазування, чи є ризики локального рецидиву? Який із цих ризиків вищий?
Враховуючи опцію імунотерапії, розглядається наявність мікросателітної нестабільності (в деяких випадках мутації генів POLE/POLD1). Коли проведений весь спектр обстежень, вирішується, з чого потрібно починати лікування. Якщо метастатичний процес — можливо, з хіміотерапії; якщо ні — з операції, променевої терапії чи імунотерапії.
Операція не завжди потрібна пацієнтам з колоректальним раком. Це стосується таких випадків:
- Коли у них є нерезектабельні печінкові та позапечінкові метастази, операція не матиме переваг і буде показана лише у випадку гострої хірургічної патології — гострої кишкової непрохідності, гострої нижньої шлунково-кишкової кровотечі або перфорації пухлини.
- Коли на фоні передопераційного лікування (хіміотерапії та/або променевої терапії) виникає повна відповідь первинної пухлини, і вона повністю зникає.
Яким способом виконують операції
Існують різні типи операцій для лікування пацієнтів із колоректальним раком. Їх обирають залежно від стадії захворювання, типу пухлини, її розміщення, поширення захворювання в інші органи тощо. Хірургічне втручання при цьому може виконуватися відкритим способом, через 1 розріз на животі (лапаратомія), або через невеликі отвори у животі (лапароскопія).
- Лапаротомія — хірургічне втручання із розсіченням черевної стінки.
- Лапароскопія — малоінвазивна операція, яка виконується через маленькі проколи.
Лапароскопія може мати кращі онкологічні результати при хірургії раку прямої кишки, але тип доступу визначається станом пацієнта і вміннями хірурга, який буде виконувати операцію.
Протипоказами до лапароскопічних операцій є місцево-поширені пухлини. Також протипокази можуть встановлювати анестезіологи, а хірурги можуть відмовитися через оперований живіт та наявність злук, які можуть уповільнити або утруднити процедуру.
Лапароскопія — сучасний і малотравматичний метод, який у спеціалізованих світових центрах є пріоритетним для пацієнтів з меншою кількістю протипоказань. Але якщо у вашому медичному закладі хірурги краще виконують операції відкритим способом, не потрібно відмовлятися від цього методу: не зважаючи на довше відновлення, він може бути таким же ефективним, як і лапароскопія.
Щоб більше дізнатися про діагностику, лікування та профілактику колоректального раку, дивіться подкаст GMKA «Рак кишківника: знання, що рятують життя».