Як би виглядав медичний світ, якби в ньому не було жінок?

Лікарки, хімікині, науковиці — завжди були важливою частиною рушійної сили трансформації медицини. Як і без чоловіків, без жінок світ втратив би чимало революційних підходів у лікуванні, догляді за пацієнтами, у винайденні ефективних препаратів та медичних приладів. Проте чи багато в публічному просторі згадок про внески жіноцтва? Уявімо, що було б, якби не «жіночі» відкриття.

… якби не американська медична сестра Летиція Гір.

Летиція Гір народилась у 1852 році в Нью-Йорку, за рік до винайдення голки для підшкірних ін’єкцій. Працюючи в медицині, Летиція багато взаємодіяла зі шприцами та бачила, як ці інструменти можна покращити. У 1896 році Гір удосконалила шприц, щоб маніпуляції можна було виконувати однією рукою. Унікальним елементом була ручка у формі гачка, завдяки якій шприц було зручно тримати в руках і використовувати навіть у незручних положеннях. Патент на її винахід виданий у 1899 році.

якби не Патриція Бат.

Доктор Патрісія Бат стала першою темношкірою офтальмолинею в Нью-Йоркському університеті, де вона закінчувала резидентуру у 1970-х. Патрісія винайшла зонд Laserphaco для лікування катаракти в 1986 році, а в 1988 — стала ще й першою афроамериканкою-лікаркою, яка отримала патент на свій винахід. Її Laserphaco Probe — це хірургічний пристрій, який за допомогою лазера максимально точно видаляє катаракту.

якби не Вірджинія Апгар.

Вірджинія Апгар народилася в 1909 році в США, в 1933-му — розпочала інтернатуру в хірургії після Колумбійського університетського коледжу терапії та хірургії. Ще за рік Апгар почала перекваліфікацію на анестезіологиню. У 1949 році Апгар стала першою професоркою в галузі акушерської анестезіології, а в 1952-му — розробила шкалу початкового оцінювання стану новонароджених за критеріями: серцебиття, дихання, рефлекси, колір шкіри, м’язовий тонус. Ця шкала досі вважається золотим стандартом і допомагає медперсоналу вчасно оцінити самопочуття немовляти.

якби не біохімікиня та фармакологиня Гертруда Елайон.

Елайон розробила новий підхід до створення ліків: вона не просто знаходила нові препарати для боротьби з хворобами, а зосередилася на вивченні молекулярних процесів в організмі. Зокрема, її винахід — азатіоприн — став першим препаратом для запобігання відторгненню пересаджених органів. Серед ліків, винайдених Елайон, також меркаптопуринол, алопуринол, піріметамін, триметоприм, ацикловір. Доктор Елайон здобула Нобелівську премію з фізіології та медицини в 1988 році.

якби не британська вчена Розалінд Франклін.

Розалінд Франклін спеціалізувалася на рентгенівській кристалографії — методі, який дозволяє визначати структуру молекул на основі дифракції рентгенівських променів через кристали. Завдяки її роботі вдалося отримати важливе зображення (відоме як «Фото 51»), яке пізніше допомогло зрозуміти, що ДНК має форму подвійної спіралі. Проте відкриття структури ДНК офіційно приписали Джеймсу Вотсону, Френсісу Кріку та Морісу Вілкінсу, за що вони і здобули Нобелівську премію в 1962 році, через 4 роки після смерті Франклін. У книжці Бренди Медокс «Rosalind Franklin: The Forgotten Lady of DNA» йдеться зокрема і про те, як Розалінд зазнавала гендерної дискримінації під час навчання і наукової кар’єри.

якби не Розалін Ялоу.

У 1945 році Розалін здобула ступінь докторки філософії в ядерній фізиці. Її праці стали поштовхом для розвитку ендокринології та онкології. Зокрема, доктор Ялоу в 1977 році здобула Нобелівку за розробку радіоімунологічного методу (RIA) для вимірювання гормонів, вітамінів і ферментів, які раніше не могли бути виміряні через низьку концентрацію в крові. Її колега по цьому дослідженню, Соломон Берсон, помер у 1972-му й не зміг розділити премію.

якби не Ту Юю.

Ту Юю здобула Нобелівську премію з фізіології та медицини у 2015 році за відкриття ліків проти малярії. Чимало інформації науковиця дізналася з китайської народної медицини — у стародавніх трактатах IV ст. Ту Юю знайшла опис екстракту полину (Artemisia), який на час укладання трактату використовувався в боротьбі з малярією. Проте гаряча витяжка руйнувала активну речовину, і Ту Юю вирішила спробувати холодний екстракт. Так науковиця відкрила артемізинін — ефективний препарат, який використовують для лікування малярії.

якби не хімікиня Рейчел Фуллер Браун у співпраці з мікробіологинею Елізабет Лі Гейзен.

Браун та Гейзен відкрили ністатин — перший нетоксичний ефективний протигрибковий препарат, який використовують і досі. Ністатин входить до списку основних лікарських засобів ВООЗ. Окрім цього, препарат іноді використовується для запобігання поширення цвілі на дереві, картинах і витворах мистецтва. Виплати за винахід ністатину склали 13,4 млн дол., проте жінки половину коштів витратили на гранти для подальших досліджень, а іншу — на Фонд Браун-Гейзен, який понад 20 років підтримував дослідження в галузі біомедицини й заохочував жінок до наукової кар’єри.