Гормональна терапія нейроендокринних пухлин шлунка: що слід знати пацієнтам

Якщо у вас діагностували нейроендокринну пухлину шлунка, лікар може запропонувати гормональну терапію як один із методів лікування. Велика кількість нової медичної інформації може викликати занепокоєння чи навіть розгубленість, тому важливо зрозуміти, як працює ця терапія. Це допоможе вам впевненіше спілкуватися з лікарем та краще підготуватися до процесу лікування.

Нейроендокринні пухлини (НЕП) — це рідкісні види раку, які можуть виникати в будь-якій частині тіла. Пухлини, що походять із нейроендокринних клітин, розташованих у слизовій оболонці шлунка, називаються шлунковими НЕП. Ці спеціалізовані клітини виробляють гормони, що контролюють виділення шлункового соку та швидкість проходження їжі через шлунок.

Гормони — це хімічні речовини, які допомагають координувати різні функції організму, зокрема ріст і діяльність певних клітин та органів. Деякі шлункові нейроендокринні пухлини (НЕП) вивільняють у кров велику кількість гормонів, таких як гістамін і гастрин. Високий рівень цих гормонів у крові іноді може спричиняти симптоми, як-от почервоніння обличчя та біль у животі. У сукупності ці симптоми відомі як карциноїдний синдром, який спостерігається приблизно у 35% пацієнтів з НЕП, найчастіше — у разі поширення пухлини до печінки.

Гормональна терапія — це вид протипухлинного лікування, під час якого застосовують препарати, що запобігають вивільненню пухлинними клітинами надмірної кількості гормонів. Це допомагає зменшити прояви карциноїдного синдрому. Крім того, такі препарати можуть уповільнювати ріст пухлини, хоча й не зменшують її розмір.

Гормональна терапія застосовується для лікування нейроендокринних пухлин (НЕП) шлунка, які неможливо видалити хірургічним шляхом (нерезектабельні), особливо у випадках поширення пухлини на інші ділянки шлунка або в інші органи, а також за наявності карциноїдного синдрому. Найпоширенішими місцями метастазування НЕП шлунка є лімфатичні вузли та печінка.

Основні препарати, що використовуються в гормональній терапії НЕП шлунка, — це аналоги соматостатину (АСС, англ. SSA). Соматостатин — це гормон, який регулює вивільнення інших гормонів, зокрема гастрину, гістаміну та серотоніну. АСС — це штучно синтезований соматостатин, який імітує його дію. Він пригнічує надмірне вироблення гормонів нейроендокринними пухлинами шлунка, що сприяє зниженню їхньої концентрації в крові й полегшує прояви карциноїдного синдрому.

Окрім цього, АСС уповільнюють ріст шлункових НЕП, знижуючи рівень гастрину — гормону, який стимулює проліферацію ентерохромафіноподібних клітин, з яких складаються такі пухлини. Хоча цей антипроліферативний ефект допомагає стримувати розвиток хвороби, аналоги соматостатину, на жаль, не здатні повністю знищити пухлину.

Найчастіше для гормональної терапії застосовують два препарати першої лінії — октреотид та ланреотид. Вони ефективні як у лікуванні карциноїдного синдрому, так і при нерезектабельних НЕП шлунка з метастазами.

Октреотид випускається в двох формах: короткої і тривалої дії. Перший вводиться підшкірно, тоді як другий — внутрішньом’язово.

Октреотид короткої дії починає діяти практично негайно, проте залишається в організмі лише на короткий час. Це означає, що ін’єкції потрібно робити частіше — зазвичай один або два рази на день.

Октреотид тривалої (пролонгованої) дії повільно всмоктується, тому залишається в організмі довше. Його, як правило, вводять раз на місяць.

Залежно від тяжкості симптомів і стадії захворювання, лікування може починатися з щоденних ін’єкцій октреотиду короткої дії. Ін’єкції препарату тривалої дії можна використовувати за умови, якщо лікарі підберуть найбільш відповідну дозу

Ланреотид зазвичай вводять у вигляді підшкірної ін’єкції пролонгованої дії кожні 2–4 тижні. Залежно від наявних у вас симптомів, лікар може коригувати дозу препарату та інтервал між ін’єкціями.

Якщо ланреотид застосовується для контролю росту нейроендокринної пухлини шлунка, лікування триває доти, доки воно є ефективним і добре переноситься. Препарат також допомагає зменшити симптоми карциноїдного синдрому та полегшує побічні ефекти, пов’язані з надлишком гормонів.

Якщо у вас виникли запитання щодо гормональної терапії та її доцільності у вашому випадку, зверніться до свого лікаря. За потреби можуть бути проведені лабораторні дослідження зразків пухлинної тканини для визначення, чи підходить вам такий тип лікування. У разі позитивного результату фахівці оберуть найбільш ефективний препарат для лікування саме вашої пухлини шлунка та пов’язаного з нею карциноїдного синдрому.