ESMO 2025: огляд п’яти ключових клінічних досліджень у лікуванні раку грудної залози

Онкологія

Автори

Юлія Новицька

Листопад 25, 2025

≈7 хв

Під час цьогорічного конгресу Європейської спілки медичних онкологів (ESMO) відбулась презентація низки важливих клінічних досліджень, що вже зовсім незабаром можуть змінити повсякденну практику лікарів-онкологів. Зокрема, є чергові підтвердження зміни парадигми лікування раку грудної залози в бік ADC-препаратів.

Команда GMKA підготувала огляд найактуальніших досліджень у сфері лікування раку грудної залози.

SONIA

Чи завжди ми повинні використовувати CDK4/6-інгібітори в першій лінії системної терапії при лікуванні метастатичного гормон-чутливого (HR+) та HER2-негативного раку грудної залози?

Це академічне дослідження ІІІ фази, при якому порівнювали раннє (у 1 лінії) та відтерміноване (у 2 лінії) призначення CDK4/6-інгібіторів.

Дизайн дослідження

1050 пацієнтів із метастатичним HR+ HER2/neu-негативним раком грудної залози рандомно поділили на дві групи з метою отримання лікування:

інгібітори ароматази + CDK4/6-інгібітори, надалі при прогресії захворювання — перехід на фулвестрант;
інгібітори ароматази, надалі при прогресії захворювання — перехід на фулвестрант + CDK4/6-інгібітори.

Результати дослідження

Первинною кінцевою точкою дослідження була виживаність без прогресування захворювання (ВБП) після двох ліній терапії, яка не показала значної переваги від використання інгібіторів CDK4/6 у першій лінії (ВР 0,87; 95 % ДІ 0,74–1,03).

Медіана загальної виживаності (ЗВ): 47,9 місяців (при застосуванні CDK4/6-інгібіторів у 1 лінії) проти 48,1 місяців (при використанні CDK4/6-інгібіторів у 2 лінії) (ВР 0,91; 95 % ДІ 0,77–1,07).

Підгруповий аналіз

Пост-хок аналіз виявив потенційну користь від використання інгібіторів CDK4/6 у 1 лінії системної терапії для пацієнток у пременопаузі. У цієї підгрупи спостерігалась тенденція до покращення загальної виживаності (ЗВ) при застосуванні інгібіторів у 1 лінії, що може бути зумовлено більш агресивними характеристиками пухлин у пременопаузальних пацієнток (ВР 0,53; 99 % ДІ 0,27–1,02).

Пацієнтки в постменопаузі: при застосуванні CDK4/6-інгібіторів у 1 лінії переваг щодо загальної виживаності не спостерігалося (ВР 1,00; 99 % ДІ 0,80–1,25).

Результати були подібними при використанні різних препаратів-інгібіторів CDK4/6 (палбоцикліб або рибоцикліб).

Висновки авторки GMKA щодо дослідження SONIA

Не було встановлено статистично чи клінічно значущої різниці в загальній та виживаності без прогресування при використанні інгібіторів CDK4/6 в 1 або 2 лінії системної терапії, проте пацієнтки пременопаузального віку можуть отримати користь від більш ранньої інтенсифікації лікування за допомогою застосування інгібіторів CDK4/6 в 1 лінії.

Для постменопаузальних пацієнток та пацієнток із незначним пухлинним навантаженням токсичність та вартість лікування очікувано будуть вищими при використанні CDK4/6-інгібіторів у 1 лінії без переконливої додаткової користі.

SONIA — це дослідження, що показує нам, що CDK4/6-інгібітори більше не є обов’язковою першою лінією лікування для всіх. Так ми можемо персоналізувати стратегію лікування для пацієнтів із метастатичним гормон-чутливим (HR+) HER2/neu-негативним раком грудної залози.

DESTINY-Breast11

Одне із найбільш очікуваних досліджень, адже вперше протестовано трастузумаб дерукстекан (T-DXd) у неоад’ювантному режимі. Цей препарат уже має доведену ефективність при лікуванні метастатичного раку грудної залози із HER2/neu — позитивним та низьким статусом (у другій лінії системної терапії, а віднедавна — також і в першій лінії, завдяки дослідженню DESTINY-Breast09).

Дизайн дослідження

92 пацієнтки із первинно встановленим діагнозом ранній HER2/neu-позитивний рак грудної залози (≥сТ3 та N0–3 або сТ0–4 та N1–3 або запальний підтип; HR+ або HR-).

Рандомізація 1:1:1 до груп для отримання неоад’ювантної системної терапії:

1) 4 курси трастузумаб дерукстекану -> 4 курси THP (паклітаксел + трастузумаб + пертузумаб);
2) 4 курси ddAC -> 4 курси THP (паклітаксел + трастузумаб + пертузумаб);
3) 8 курсів трастузумаб дерукстекану (набір до цієї групи був завершений передчасно).

Надалі — стандартне лікування: оперативне втручання через 3–6 тижнів після завершення неоад’ювантної терапії та ад’ювантна променева терапія, таргетна +/- гормонотерапія за показами.

Результати дослідження

Первинною кінцевою точкою дослідження було визначено pCR (патологічна повна відповідь).

pCR групи T-DXd-THP становив 67.3 % проти 56,3 % групи ddAC-THP (95 % ДІ 4.0, 18.3; Р=0,003).

При HR-позитивному підтипі:

pCR групи T-DXd-THP становив 61.4 % проти 52,3 % групи ddAC-THP (95 % ДІ 0.2, 17,9).

При HR-негативному підтипі:

pCR групи T-DXd-THP становив 83.1 % проти 67,1 % групи ddAC-THP (95 % ДІ 3.0, 28.8).
Група трастузумаб дерукстекану в монорежимі продемонструвала нижчі результати pCR (43 %), а також безподійної виживаності, у порівнянні з іншими досліджуваними групами, через що набір у цю групу було зупинено.

Висновки авторки GMKA щодо дослідження DESTINY-Breast11

pCR не є валідною сурогатною первинною кінцевою точкою дослідження при HER2/neu-позитивному раку грудної залози, тому доказів для зміни стандартів лікування поки недостатньо. Також звертає увагу великий відсоток цензурування результатів у контрольній групі через виключення пацієнтів із дослідження. Очікуємо віддалених результатів щодо загальної та безподійної виживаності в цьому дослідженні для більш коректної інтерпретації результатів, оскільки поки не відомо, чи раннє застосування в неоад’ювантному режимі трастузумаб дерукстекану покращує виживаність.

DESTINY-Breast05

У цьому дослідженні ІІІ фази порівнюють ад’ювантне використання трастузумаб дерукстекану (T-DXd) vs трастузумаб емтанзину (T-DM1) у пацієнтів із резидуальною пухлиною після неоад’ювантної терапії при HER2/neu-позитивному раку грудної залози.

Дизайн дослідження

1600 пацієнток із залишковою пухлиною після проведення стандартної неад’ювантної хімієтаргетної терапії.

Рандомізація 1:1 до груп для отримання ад’ювантної системної терапії:

1) трастузумаб дерукстекан (T-DXd) 5,4 мг/кг в/в 1 раз на 3 тижні, 14 курсів;
2) трастузумаб емтанзин (T-DM1) 3,6 мг/кг в/в 1 раз на 3 тижні, 14 курсів.

Ендокринна терапія та/або променева терапія — проводились паралельно до дослідження, за наявності клінічних показів.

Результати дослідження

Первинною кінцевою точкою дослідження було визначено IDFS (виживаність без інвазивного захворювання).

Спостерігалось статистично значуще покращення (+8,7 %) IDFS у групі T-DXd, у порівнянні із групою T-DM1 (92.4 % vs 83.7 %; ВР 0.47, 95 % ДІ 0.34–0.66, Р<0.0001).

Висновки авторки GMKA щодо дослідження DESTINY-Breast05

DB-05 — обнадійливе дослідження, що може змінити стандарти лікування, проте слід дочекатись результатів загальної виживаності. Важливою проблемою цього дослідження є токсичність лікування: спостерігалось підвищення частоти пневмонітів (9,6 % у групі T-DXd vs 1,6 % T-DM1) та дисфункції лівого шлуночка серця (2.9 % у групі T-DXd vs 1,7 % T-DM1).

ASCENT-03

Дослідження ефективності сацитузумаб говітекану в 1 лінії системної терапії метастатичного тричі негативного підтипу раку грудної залози.

Дизайн дослідження

558 пацієнток із метастатичним або нерезектабельним місцево-поширеним тричі негативним підтипом раку грудної залози, що раніше не отримували системну терапію (окрім нео-/ад’ювантних режимів щонайменше 6 місяців до цього) та не є кандидатами для отримання імунотерапії (CPS PD-L1 <10 або CPS PD-L1 ≥ 10, але отримували імунотерапію в нео- та ад’ювантному режимі, або наявні протипокази до імунотерапії).

Рандомізація 1:1 до груп для отримання 1 лінії системної терапії:

1) сацитузумаб говітекан 10 мг/кг в/в у 1,8 день 21-денного циклу;
2) хімієтерапія на вибір лікаря-дослідника (паклітаксел 90 мг/м2 в/в або наб-паклітаксел 100 мг/м2 в/в у 1,8,15 день 28-денного циклу або гемцитабін 1000 мг/м2 в/в + карбоплатин AUC 2 в/в у 1,8 день 21-денного циклу).

Перевага дизайну цього дослідження

Кросовер був дозволений при встановленні прогресії захворювання. Тобто пацієнтам було запропоновано більш ефективний режим лікування досліджуваним препаратом після прогресії в контрольній групі. Близько 82 % пацієнтів, хто продовжив лікування після прогресії на 1 лінії з групи хімієтерапії, було переведено в групу сацитузумаб говітекану. Це — приклад етичного дизайну дослідження в сучасній онкології.

Результати дослідження

Первинною кінцевою точкою дослідження було визначено PFS (виживаність без прогресії захворювання).
Спостерігалось статистично значуще покращення (+3 місяці) PFS у групі сацитузумаб говітекану, у порівнянні із групою стандартної хімієтерапії (9,7 міс vs 6,9 міс; ВР 0.62, 95 % ДІ 0.50–0.77, Р<0.0001).

Висновки авторки GMKA щодо дослідження ASCENT-03

Результати загальної виживаності поки що не були представлені, але очікуємо, що спостерігатиметься покращення показників, незважаючи на значний рівень кросоверу. Якщо дані загальної виживаності підтвердять перевагу сацитузумаб говітекану при використанні в 1 лінії системної терапії — це буде вагомий доказ переваги препаратів ADC при лікуванні метастатичного тричі негативного раку грудної залози. Аналогічний дизайн, проте без кросоверу, спостерігався в дослідженні TROPION-Breast02 (датопотамаб дерукстекан vs хімієтерапія в 1 лінії метастатичного або місцево-поширеного тричі негативного раку грудної залози при неможливості використання імунотерапї). Відсутність кросоверу в дослідженні TROPION-Breast02 може призводити до завищених позитивних результатів дослідження.

PLANeT

Низькодозовий пембролізумаб у неоад’ювантному режимі при тричі негативному раку грудної залози: дослідження з метою пошуку доказів ефективності деескалації імунотерапії. Це одне з небагатьох досліджень за останні роки, що кидає виклик підходу «чим більше — тим краще» в застосуванні імунотерапії.

Дизайн дослідження

160 пацієнток з ІІ-ІІІ стадією тричі негативного раку грудної залози без протипоказів та без попереднього використання імунотерапії.

Досліджувана група отримала до стандартного режиму хімієтерапії додавання наднизької дози пембролізумабу: 50 мг кожні 6 тижнів х 3 введення (cтандартною дозою пембролізумабу є 200 мг 1 раз на 3 тижні).

Рандомізація 1:1 до груп для отримання неоад’ювантної системної терапії:

1) ddAC (4 курси) + ddT (4 курси) + пембролізумаб 50 мг (1 раз на 6 тижнів 3 курси);
2) dd AC (4 курси) + ddT (4 курси).

Результати дослідження

Первинною кінцевою точкою дослідження була повна патологічна відповідь (pCR).
pCR групи із пембролізумабом становив 53.8 % проти 40,5 % у групі стандартної хімієтерапії.

Висновки авторки GMKA щодо дослідження PLANeT

Значуще підвищення pCR у цьому дослідженні є подібним до результатів дослідження KEYNOTE-522 (використання повної дози пембролізумабу в периопераційній терапії тричі негативного раку грудної залози, при цьому в групі комбінованої хімієімунотерапії pCR 64.8 % (95 % ДІ, 59.9–69.5) vs в групі хімієтерапії 51.2 % (95 % ДІ, 44.1–58.3), Р=0.00055).

Це дослідження є вкрай важливим, особливо в країнах із низьким рівнем доступу до пембролізумабу, адже дає надію на можливість зниження вартості лікування, а також зниження частоти побічних ефектів при використанні значно нижчих доз імунотерапії при задовільній ефективності.

Результати дослідження PLANeT обов’язково потребують підтвердження в ІІІ фазі, але це — перший позитивний сигнал у лікуванні тричі негативного раку грудної залози, що низькі дози імунотерапії можуть бути достатніми для активування власного протипухлинного імунітету та забезпечення високих рівнів патологічної повної відповіді після проведення неоад’ювантного лікування.

Джерела:

Схожі статті

320

11.03.2025

Нудота після хімієтерапії: як впоратися з побічним ефектом лікування

Причини нудоти після хімієтерапії, як довго вона триває, як полегшити стан, які препарати призначають. Що можна їсти після хімієтерапії, щоб запобіги нудоті і блюванню.

Лікування

342

12.05.2025

Паклітаксел: що слід знати про побічні ефекти та особливості застосування

Паклітаксел - це препарат для лікування раку, який порушує поділ клітин. Який механізм його дії, які бувають побічні ефекти, що слід знати пацієнтам під час хімієтерапії паклітакселом.

Лікування

304

08.07.2025

Доцетаксел: що потрібно знати про лікування та можливі побічні ефекти

Доцетаксел - це препарат для лікування раку. Дізнайтеся, як він діє, які побічні ефекти та особливості застосування має. Інформація для пацієнтів, які проходять хімієтерапію доцетакселом.

Лікування