Донорство кісткового мозку — другий шанс на життя для пацієнтів із раком крові
28 травня відзначається Всесвітній день боротьби з раком крові — групою злоякісних захворювань, які зазвичай розвиваються з кісткового мозку або клітин крові. Сучасна медицина, заснована на свідченнях, знає багато методів лікування гематологічних захворювань. Однак для деяких пацієнтів єдиним ефективним варіантом залишається тільки трансплантація кісткового мозку (ТКМ) — пересадка здорових гемопоетичних стовбурових клітин.
Ймовірність знайти повністю сумісного донора серед найближчих родичів — лише близько 25 %. Найчастіше ідеального донора знаходять серед незнайомців із міжнародних реєстрів. Важливо підвищувати обізнаність про ТКМ та залучати якомога більше людей до реєстрів. Більше потенційних донорів — більше шансів знайти «того самого», сумісного, який врятує життя. Чому — розповідає гематологиня Ольга Костенчак-Свистак.
Джерело: Український реєстр донорів кісткового мозку.
Як кістковий мозок пов’язаний із раком крові?
Кістковий мозок — це м’яка губчаста тканина всередині кісток, де відбувається безперервне виробництво гемопоетичних стовбурових клітин, з яких утворюються клітини крові: еритроцити (переносять кисень), лейкоцити (беруть участь у роботі імунної системи) і тромбоцити (беруть участь у гемостазі — зупинці кровотеч).
Кістковий мозок — це складна система, «клітинне місто», де клітини взаємодіють, реагують на сигнали та постійно адаптуються. Без цієї системи організм не виживе навіть кілька днів. У здоровому організмі кістковий мозок точно знає, скільки і яких клітин потрібно. Але коли трапляється збій — генетична мутація чи інше пошкодження, наприклад, коли організм виробляє багато аномальних лейкоцитів, в той самий час зменшуючи нормальне продукування еритроцитів і тромбоцитів, — з’являються патологічні, «неправильні» клітини. Вони або не дозрівають, або поводяться агресивно, витісняючи здорові клітини. Виникають різні форми раку крові, до яких відносять:
- лімфопроліферативні захворювання: гострі та хронічні лімфолейкемії, лімфоми, плазмоклітинні новоутворення;
- мієлопроліферативні неоплазії: гостра та хронічна мієлоїдна лейкемія, справжня поліцитемія, есенціальна тромбоцитемія, первинний мієлофіброз;
- мієлодиспластичні синдроми;
- змішані мієлодиспластичні/мієлопроліферативні синдроми.
Кровотворна система руйнується зсередини, і це вимагає складного лікування, іноді — трансплантації.
Кому потрібна трансплантація кісткового мозку?
Трансплантація кісткового мозку або трансплантація гемопоетичних стовбурових клітин (ТКМ) — це спосіб відновити правильну роботу кісткового мозку в пацієнтів із раком крові. Це, фактично, перезапуск процесу кровотворення.
ТКМ розглядають:
- якщо пацієнт має високий ризик прогресування захворювання (наприклад, має агресивну форму лейкемії або виявлені несприятливі генетичні мутації);
- якщо перші лінії терапії не дали відповіді на лікування або був рецидив раку.
Також трансплантацію розглядають у випадках, коли діагностовано апластичну анемію, мієлодиспластичний синдром, первинний мієлофіброз, порушення імунітету, набуті або вроджені хвороби крові, зокрема таласемію чи серпоподібноклітинну анемію.
Види трансплантації кісткового мозку
Трансплантація кісткового мозку (ТКМ) (або гемопоетичних стовбурових клітин) може бути двох основних типів:
- Аутологічна ТКМ: пацієнт отримує власні стовбурові клітини, які були зібрані та збережені перед лікуванням.
- Алогенна ТКМ: пацієнт отримує стовбурові клітини від донора.
Кістковий мозок однієї людини може підійти не лише її родичам, а й будь-кому у світі, незалежно від національності, статі чи країни проживання — головне, щоб збігався HLA-тип (була імунологічна сумісність).
Алогенна ТКМ поділяється на такі види трансплантацій:
- від родинного донора: донором є родич пацієнта, зазвичай брат або сестра, які мають імунологічну сумісність (HLA-сумісність);
- від неродинного донора: донором є особа, яка не є родичем пацієнта, але має сумісний HLA-тип; таких донорів шукають у міжнародних реєстрах;
- гаплоідентична: донором є родич, який має часткову сумісність HLA-типу, наприклад, один із батьків або дитина;
- з пуповинної крові: зрідка використовуються стовбурові клітини, зібрані з пуповинної крові новонародженого, які зберігаються в спеціалізованих банках.
Вибір виду трансплантації залежить від багатьох факторів, включно з типом захворювання, станом здоров’я пацієнта, наявності сумісного донора та інших клінічних показників.
Як відбувається трансплантація кісткового мозку
Трансплантація кісткового мозку це не хірургічна операція в класичному розумінні, а складний медичний процес, який складається з кількох етапів і може тривати кілька тижнів. Попри те, що це складно й довго, для багатьох пацієнтів з онкогематологічними захворюваннями ТКМ часто є єдиним шансом на одужання.
Джерело: Український реєстр донорів кісткового мозку.
Етап 1: Підготовка пацієнта
Перед трансплантацією пацієнт проходить хіміє- або променеву терапію для знищення уражених клітин кісткового мозку та пригнічення імунної системи.
Етап 2: Збір стовбурових клітин
Для аутологічної ТКМ використовуються власні стовбурові клітини пацієнта, які попередньо збираються від пацієнта та зберігаються.
Для алогенної — використовують стовбурові клітини донора, які можуть бути зібрані з периферичної крові, кісткового мозку або пуповинної крові.
Джерело: Український реєстр донорів кісткового мозку.
Етап 3: Трансплантація
Стовбурові клітини вводяться пацієнту внутрішньовенно, подібно до переливання крові.
Етап 4: Відновлення:
Після трансплантації пацієнт перебуває під ретельним наглядом для моніторингу приживлення клітин та запобігання ускладненням, таким як інфекції чи реакція «трансплантат проти хазяїна» (РТПХ), коли донорські клітини атакують клітини реципієнта.
Чи безпечно бути донором кісткового мозку?
Донорство кісткового мозку — це безпечний процес, під час якого людина ділиться невеликою частиною своїх кровотворних стовбурових клітин — лише 1–5 % від їхньої загальної кількості. Цього цілком достатньо, щоб відновити кровотворення реципієнта на все життя. Організм донора повністю компенсує втрату клітин уже через кілька тижнів. Ризик ускладнень унаслідок донорства кісткового мозку мінімальний — до 2,4 %.
Можливі побічні ефекти донорства кісткового мозку
При зборі клітин із периферичної крові (найчастіший метод) можуть спостерігатися:
- біль у кістках (особливо в тазових),
- м’язова слабкість,
- легке підвищення температури,
- відчуття втоми.
Ці симптоми викликані введенням препарату, який стимулює вивільнення стовбурових клітин у кров. Вони зникають через кілька днів після забору клітин.
Якщо клітини збираються з кісткового мозку (через пункцію тазової кістки під наркозом), можливий дискомфорт у місці проколу після процедури, як після фізичної травми.
Чому так важко знайти сумісного донора кісткового мозку?
Шанс знайти повністю сумісного донора за HLA-маркерами — 1 на 20 000. Окрім цього, ситуацію з пошуком донора ускладнює звичайна необізнаність: часто люди бояться ставати донорами, бо вважають, що це пов’язано з операцією, сильним болем чи навіть ризиком для власного здоров’я. Насправді в більшості випадків клітини збирають із периферичної крові — через вену, як під час звичайного донорства крові. Це абсолютно безпечна процедура.
Популярними є міфи про донорство кісткового мозку. Наприклад, іноді люди вірять, що участь у трансплантації може викликати рак у донора. Це не має нічого спільного з науковим підходом. Донор не «віддає» свій імунітет і не втрачає нічого критично важливого. Організм повністю відновлюється після процедури.
Як стати донором кісткового мозку в Україні?
Потенційним донором може стати будь-яка здорова людина віком від 18 до 58 років. Основна вимога — відсутність серйозних хронічних чи інфекційних захворювань, зокрема онкології, діабету, гепатитів, ВІЛ, аутоімунних захворювань. Найбільш ефективною є донація від молодих донорів. Після реєстрації людина залишається в базі реєстру до 60 років або до моменту, коли її виключать за медичними чи іншими показаннями.
Джерело: Український реєстр донорів кісткового мозку.
У 2018 році в Україні був створений Український реєстр донорів кісткового мозку (UBMDR), який допомагає пацієнтам, хворим на рак крові, імунодефіцити та інші важкі захворювання, знайти сумісного донора гемопоетичних стовбурових клітин.
Наталія Ковган, менеджерка з комунікацій Українського реєстру донорів кісткового мозку, пояснює, що потрібно, щоб долучитися до Реєстру:
- зареєструватися на сайті;
- отримати поштою набір для забору зразка ДНК;
- взяти мазок із внутрішньої поверхні щік;
- надіслати зразок ДНК назад до Реєстру.
Джерело: Український реєстр донорів кісткового мозку.
Через кілька днів ви отримаєте повідомлення: «Ви успішно зареєстровані як потенційний донор». Відібраний вами зразок буде використаний для визначення HLA-типу — для з’ясування, кому саме ви можете стати донором.
Забір зразка не зобов’язує одразу ставати донором: людина просто потрапляє до бази. Якщо колись знайдуть вашого «генетичного близнюка», з яким у вас HLA-сумісність, — з вами сконтактують.
Трансплантація кісткового мозку може стати останнім кроком до одужання пацієнта з раком крові. Чим більше людей у реєстрі донорів, тим більше шансів врятувати чиєсь життя.
Станьте надією на життя. Долучайтеся до Реєстру донорів кісткового мозку.
Матеріал підготовлений у співпраці з Реєстром донорів кісткового мозку.
Список використаної літератури:
- Sharma, R., Kumari, V., & Sharma, N. (2022). Review on Blood Cancer and their Types. ResearchGate.
- Cleveland Clinic. Graft vs. Host Disease: An Overview in Bone Marrow Transplant.
- Ukrainian Bone Marrow Donor Registry (UBMDR). Про донорство.
- Moffitt Cancer Center. Bone Marrow Transplant Donor Risks.
- ICAP Charity Day. 2015: Bone Marrow Donor Programme.