Біомаркери колоректального раку: ключ до ранньої діагностики та ефективного лікування

Онкологія

Автори

Тетяна Павлішевська

Перекладач/-ка

Nelya Melnitchouk, MD, MSc, FACS

Редактор/-ка

Листопад 21, 2024

≈3 хв

Читати англійською

Діагноз рак — це завжди виклик, але не вирок. Кожен шлях боротьби з хворобою унікальний, і багато пацієнтів успішно її долають, особливо якщо рак виявлено на ранніх стадіях. Завдяки ранній діагностиці та належному підходу шанси на одужання є значними, і колоректальний рак — не виключення.

Одним із ключових елементів у процесі діагностики та лікування є визначення профілю біомаркерів раку. Але що ж таке біомаркери і як вони можуть допомогти?

Види біомаркерів

Біомаркери є індикаторами патологічних процесів, станів або захворювань, присутніх в організмі. Їх можна знайти в крові, інших рідинах або тканинах організму. Біомаркери можна розділити на молекулярні, гістологічні, рентгенографічні (радіографічні) або фізіологічні.

Молекулярні біомаркери — це молекули, які можна виявити та виміряти в біологічних зразках. Наприклад, тест на приховану кров у калі використовує наявність крові як біомаркер для виявлення потенційного ризику колоректального раку.
Рентгенографічні (радіологічні) біомаркери застосовуються у візуалізаційних дослідженнях. Наприклад, за допомогою комп’ютерної томографії (КТ) можна виявити метастази колоректального раку, що поширилися на печінку або легені.
Гістологічні біомаркери визначають шляхом аналізу біохімічних змін у клітинах або тканинах, наприклад, у тканині пухлини чи поліпа, що дозволяє встановити стадію колоректального раку.
Фізіологічні біомаркери пов’язані з функціональними процесами організму, такими як кровотік або артеріальний тиск.

Застосування біомаркерів

Біомаркери мають багато застосувань, і кожен із них надає унікальну інформацію про стан вашого організму. Деякі біомаркери допомагають визначити тип раку, а інші дозволяють оцінити ефективність доступних методів лікування саме для вас.

Діагностичні біомаркери допомагають ідентифікувати тип раку.
Прогностичні біомаркери використовуються для оцінки перебігу захворювання, якщо його залишити без лікування.
Передбачувальні біомаркери (або предиктивні) прогнозують, як організм реагуватиме на конкретне лікування.
Фармакодинамічні біомаркери допомагають визначити оптимальну дозу лікарського препарату.
Біомаркери рецидиву використовуються для моніторингу можливого повернення раку після завершення лікування.

Види біомаркерних тестів

Як і для інших видів раку, тести на біомаркери колоректального раку зазвичай проводять на зразках тканин, отриманих шляхом біопсії. Оскільки лікування раку часто є дорогим і може супроводжуватися побічними ефектами, важливо визначити найбільш підходящий варіант терапії. Це важливо як для ефективного лікування, так і для загального благополуччя пацієнта.

Біомаркерні тести, які допомагають обрати оптимальне лікування, зазвичай спрямовані на визначення генетичних маркерів, таких як мутації в генах, пов’язаних із колоректальним раком, зокрема BRAF, KRAS і NRAS.

Біомаркерні тести також можуть визначати білки та інші молекули, такі як карциноембріональний антиген (англ. CEA). Ця молекула складається з білкових і вуглеводних ланцюгів, які експресуються в клітинах колоректальної пухлини.

Біомаркерні тести для визначення певних генів чи білків іноді можуть призначатися окремо. В інших випадках можуть проводитись тести для одночасного визначення багатьох маркерів, відомі як мультигенні або панельні тести.

Тести на визначення генетичних біомаркерів можуть досліджувати лише гени у ракових клітинах — процес, відомий як секвенування цілого екзома — або аналізувати всю ДНК, включаючи негени, у тесті, відомому як секвенування цілого генома. Ці тести також дозволяють визначити кількість генетичних змін — так званий пухлинно-мутаційний тягар.

Такого роду тести можуть виявити аномалії у генетичному матеріалі, хоча для того, щоб визначити, яке лікування буде найбільш ефективним для вашого раку, необхідний додатковий аналіз.

Коли проводять тести на біомаркери?

Лікар може призначити тести на біомаркери до або під час лікування, зазвичай після встановлення діагнозу та перед вибором плану терапії. Тести можуть бути проведені повторно після завершення лікування, щоб оцінити, чи вдалося повністю видалити рак. У подальшому їх можуть призначати знову, під час періоду спостереження, для перевірки можливого рецидиву раку.

Підготовлено NUS Global Asia Institute для використання GMKA.
ourcancerstories.com

Список використаної літератури:

Схожі статті

28.04.2025

5 речей, які вам потрібно знати про колоректальні домашні тести

Тести на приховану кров у калі використовують для скринінгу колоректального раку в домашніх умовах. Їх рекомендують людям, у яких немає симптомів захворювання. Нюанси застосування та поради для пацієнтів.

Колоректальний рак у молодому віці: сучасний рівень знань і перспективи майбутнього

Колоректальний рак у молодому віці: сучасний рівень знань і перспективи майбутнього: Колоректальний рак (КРР) займає третє місце у світі за поширеністю і друге – за смертністю серед онкологічної патології. Захворюваність на КРР в різних географічних регіонах дуже різна, при цьому в Новій Зеландії зафіксовано найвищий рівень захворюваності, а в Африці та Південно-Центральній Азії – найнижчий. Кілька факторів впливають на його поширення, як-от соціально-економічний статус, харчування, генетична схильність, вплив навколишнього середовища та скринінг

10.01.2025

Що таке колоноскопія? Детальний огляд процедури

Що таке колоноскопія? Детальний огляд процедури: Колоноскопія — це медична процедура, яка відіграє ключову роль у підтримці колоректального здоров’я. Вона дозволяє детального оглянути товсту і пряму кишку на наявність будь-яких патологічних змін.

Діагностика