Як жінкам захистити свої права на співбесіді?

За даними дослідження гендерної рівності в українській хірургії «Жінка в хірургії: проблеми не існує?», упередження на основі статі є перешкодою для хірургинь під час пошуку місця інтернатури (65 % респонденток повідомили про це) та під час пошуку роботи (60 %). Лікарки стикаються з різними проявами гендерних упереджень, наприклад, із дискримінуючими запитаннями або твердженнями. Разом з адвокаткою Тетяною Сліпченко розібрали, як на них правомірно реагувати.

Якщо подібне твердження ви зустріли на етапі ознайомлення з вакансією — це вже червоний прапорець про заклад чи організацію, яка шукає співробітника/ -цю. Законом України «Про рекламу» заборонено публікувати на будь-яких майданчиках (сайти, газети, соцмережі тощо) вакансії з будь-якими дискримінаційними вимогами: вік, стать, колір шкіри, політичні або релігійні переконання, сімейний стан тощо.

Якщо ви повідомите про інцидент у Держпраці (Державну службу з питань праці), вона може стягнути з роботодавця штраф. За порушення ст. 24-1 передбачено штраф у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати.

Якщо «нам треба без дітей» ви почули вже під час співбесіди, пам’ятайте, що ст. 184 Кодексу законів про працю забороняє відмовляти жінкам у прийнятті на роботу (або занижувати їм заробітну плату) через вагітність або наявність дітей. Просіть подати відмову в прийманні на роботу в письмовій формі: ви зможете оскаржити її в судовому порядку.

Деякі хірургині зізнаються, що це запитання часто буває єдиним під час розмови з потенційним керівником. Проте ст. 17 Закону «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» забороняє роботодавцям розпитувати в кандидатів/ -ок відомості про їхнє особисте життя, у тому числі — про плани щодо народження дітей. Якщо на співбесіді ви отримали таке запитання, можете аргументувати небажання відповідати, посилаючись на чинне законодавство. Або акцентуйте, що це порушення вашого права на приватність.

Роботодавці знають, що ст. 184 Кодексу законів про працю забороняє звільняти вагітних жінок (окрім випадків повної ліквідації установи). Проте не всі встигли ознайомитись із Наказом МОЗ 1810 про зміни в порядку формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність, який ухвалили в жовтні 2023 року. Згідно із цим Наказом, вагітні мають право не йти в декретну відпустку з 30-го тижня. Жінка може написати заяву в лікаря, який супроводжує її вагітність, що йде в декрет із 36-го чи 38-го тижня або не йде взагалі. Тобто жінка може вирішити працювати аж до пологів, а повернутися одразу після відновлення.

Народження дитини зовсім не означає, що в декрет піде саме матір. Це лише стереотип. Ст. 18 Закону України «Про відпустки» передбачає, що після закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю і пологами відпустка з догляду до досягнення дитиною 3-річного віку може надаватися як матері, так і батькові (але лише одному з батьків). Також у таку відпустку може піти дідусь, бабуся чи інший родич/ -ка, які фактично доглядають дитину.

До того ж жінка має право продовжити працювати, виховуючи дитину. Ст. 56 Кодексу законів про працю фіксує, що вагітна жінка (а також мати дитини до 14 років та мати дитини з інвалідністю) може просити в роботодавця про гнучкий графік. Згідно із чинним законодавством, роботодавець зобов’язаний виконати просьбу і встановити неповний робочий день або тиждень.

Якщо роботодавець не бере вас на роботу без пояснення причини відмови, попросіть дати аргументовану письмову відповідь. Якщо наведені відповіді будуть містити дискримінаційні причини, ви маєте право подати до суду й отримати компенсацію.

📱 Дізнавайтеся більше про правову допомогу в медичному і трудовому праві, а також практичні поради для лікарів на авторському Telegram-каналі Тетяни Сліпченко.