fbpx

UK

Головна > Для пацієнтів / Онкологічна допомога > Онкогінекологія > Рак яєчників: рекомендації NCCN для пацієнтів

Рак яєчників: рекомендації NCCN для пацієнтів

Липень 22, 2022 - читати ≈ 13 хвилин

Поділитися

Зміст

Рекомендації NCCN Guidelines for Patients розроблені мережею онкологічних центрів США National Comprehensive Cancer Network (NCCN). NCCN – це організація, яка об’єднує провідні центри онкологічної допомоги Сполучених Штатів Америки. ЇЇ діяльність зосереджена на наукових дослідженнях, лікуванні та освіті пацієнтів.

Основні відомості про рак яєчників

Здебільшого рак яєчників починається в шарі тканини, що оточує їх. Він називається епітелієм. Інформація, наведена в цьому посібнику для пацієнтів, стосується найбільш поширених типів епітеліального раку яєчників.

Яєчники

Яєчники — це парні органи жіночої репродуктивної системи.

Репродуктивна система — це група органів, які співпрацюють задля статевого розмноження. Крім яєчників, до цієї системи належать фаллопієві труби, матка, шийка матки та піхва.

За розміром і формою яєчники нагадують виноградину. Яєчники розташовані в малому тазі — ділянці нижче живота (черевної порожнини) і між тазовими кістками. Один яєчник розташований з лівого боку матки, інший — з правого. Кожен яєчник з’єднаний із маткою довгою тонкою трубкою, яка називається фаллопієвою трубою.

У яєчниках розвиваються яйцеклітини для статевого розмноження. Крім того, вони виробляють гормони, що впливають на ріст грудей, форму тіла та менструальний цикл. Яйцеклітини виходять із яєчника й проходять через фаллопієву трубу в матку.

Матка — це орган, де росте та розвивається плід під час вагітності. Вона також відома як лоно. Для настання менструації та вагітності потрібна матка та хоча б один яєчник.

Типи раку яєчників

Як зазначено в цьому посібнику, за можливості хірургічне втручання є першим рекомендованим методом лікування більшості типів раку яєчників. Пухлину й інші тканини, видалені під час операції, надсилають експерту-патоморфологу, який досліджує клітини для виявлення хвороби. Він вивчає пухлинну тканину й визначає конкретний тип раку яєчників.

Крім того, він визначає ступінь злоякісності раку — це не те саме, що стадія раку.

Ступінь злоякісності раку — це оцінювання очікуваної швидкості росту та поширення раку. Це залежить від того, наскільки пухлинні клітини відрізняються від здорових під мікроскопом.

Рак високого ступеня злоякісності росте та поширюється швидше, ніж рак низького ступеня злоякісності.

Найпоширеніший тип раку яєчників — епітеліальний рак яєчників. Він починається в шарі тканини, що оточує їх (епітелій). Є понад 5 різних підтипів епітеліального раку яєчників. Деякі з них зустрічаються значно частіше, ніж інші. Інформація, наведена в цьому посібнику для пацієнтів, стосується найпоширеніших типів епітеліального раку яєчників:

  • Серозна карцинома високого ступеня злоякісності (2-го або 3-го ступеня);
  • Ендометріоїдна карцинома високого ступеня злоякісності (2-го або 3-го ступеня).

МЕНШ ПОШИРЕНІ ФОРМИ РАКУ ЯЄЧНИКІВ

Інші, рідкісні типи раку яєчників називаються менш поширеними формами раку яєчників (less common ovarian cancers, LCOC) або менш поширеними гістологічними типами раку яєчників (less common ovarian histologies, LCOH). Задля довідки перелік менш поширених форм раку яєчників представлено нижче.

Лікування цих типів раку яєчників у цьому посібнику не розглядається.

Менш поширені форми епітеліального раку яєчників:

  • Серозна карцинома низького ступеня злоякісності;
  • Ендометріоїдна карцинома 1-го ступеня злоякісності;
  • Карциносаркома, або злоякісна змішана Мюллерівська пухлина яєчника (malignant mixed Müllerian tumor, MMMT);
  • Світлоклітинна карцинома;
  • Муцинозна карцинома;
  • Пухлини з низьким злоякісним потенціалом (low malignant potential, LMP) (також відомі як граничні епітеліальні пухлини).

Менш поширені форми неепітеліального раку яєчників:

  • Злоякісні пухлини строми статевого тяжа;
  • Злоякісні герміногенні пухлини.

Пухлинні клітини

Пухлинні клітини відрізняються від нормальних клітин за трьома ключовими ознаками. По-перше, ракові клітини ростуть неконтрольовано. На відміну від нормальних клітин, пухлинні клітини поділяються, коли в цьому немає потреби, і не гинуть, коли приходить їхній час.

Ракові клітини накопичуються, утворюючи первинну пухлину.

По-друге, ракові клітини можуть проростати (вторгатися) в інші тканини. Цей процес називають інвазією. Нормальні клітини не здатні на це. Згодом первинна пухлина може вирости та проникнути в тканини за межами яєчника.

Рак яєчників часто вражає фаллопієві труби та матку.

По-третє, на відміну від нормальних клітин, пухлинні можуть розповсюджуватися на інші частини тіла. Цей процес називається метастазуванням. Ракові клітини можуть відриватися від первинної пухлини в яєчнику й утворювати нові пухлини на поверхні прилеглих органів і тканин. Їх називають імплантатами або насінням. Імплантати, які вростають у підтримувальні тканини прилеглих органів, називаються інвазивними імплантатами.

Крім того, ракові клітини можуть поширюватися через кровоносні або лімфатичні судини.

Лімфа — це прозора рідина, що містить лейкоцити, які допомагають боротися з мікробами. За допомогою маленьких трубочок (судин) вона потрапляє до лімфатичних вузлів.

Лімфатичні вузли — це невеличкі органи імунної системи, що фільтрують лімфу й прибирають з неї шкідливі мікроорганізми. Лімфатичні судини та вузли розташовані по всьому тілу.

Діагностика раку яєчників

Лікар може запідозрити рак яєчників за наявності у вас певних симптомів. Симптоми — це зміни в організмі, які ви можете відчути або помітити. На жаль, рак яєчників може протікати без симптомів, доки пухлина не стане дуже великою або не пошириться на інші органи. До найпоширеніших симптомів належать:

  • Здуття живота;
  • Печія та розлад шлунка;
  • Біль у малому тазі або животі;
  • Труднощі з уживанням їжі або відчуття швидкого насичення (передчасне насичення);
  • Часті або невідкладні позиви до сечовипускання.

Ці симптоми також можуть бути спричинені іншими поширеними захворюваннями.

Імовірність того, що ці симптоми зумовлені раком яєчників, збільшується, якщо вони з’явилися нещодавно (менше ніж рік тому), виникають часто (більше ніж 12 днів на місяць) або поступово посилюються.

Якщо пухлина стане досить великою або в черевній порожнині накопичується рідина, можуть виникнути інші симптоми. Лікар може виявити новоутворення під час огляду малого таза або черевної порожнини (опис представлено на наступній сторінці). Накопичення рідини називається асцитом. Він може спричинити здуття живота. Якщо лікар підозрює рак яєчників на підставі ваших симптомів, вам проведуть обстеження, які описано в цьому розділі.

Деякі обстеження проводять під час першого візиту, а інші — незабаром після встановлення діагнозу.

Рекомендуємо запитати лікаря, які обстеження треба пройти та коли можна очікувати на результати. Результати певних обстежень та аналізів, описаних у цьому розділі, містять важливу інформацію, потрібну для планування лікування. Лікар використовує результати первинних обстежень із наведеними далі цілями.

  • Задля визначення клінічної (передопераційної) стадії.
    Клінічна стадія— це найвірогідніше оцінювання поширеності пухлини. Вона не є остаточною, оскільки визначити масштаби ураження організму можна лише після хірургічної операції.
  • Задля визначення того, чи можливе хірургічне втручання.
    Не в усіх випадках лікування можна починати з операції: це залежить від розміру та локалізації пухлини. Крім того, операція може бути не найкращим варіантом для осіб похилого віку, ослаблених людей, тих, хто має труднощі з виконанням повсякденних справ або інші серйозні проблеми зі здоров’ям. Якщо лікар вирішить, що проведення операції як першого методу лікування не для вас, див. розділ Якщо неможливо почати лікування з операції на стор. 42. В іншому випадку продовжуйте ознайомлення з матеріалом.

БІОПСІЯ

Щоб підтвердити, що у вас є рак яєчників, потрібно взяти зразок тканини з вашого тіла для обстеження. Цей процес називається біопсією. Лікарі вивчають пухлинну тканину, щоб перевірити її на наявність ракових клітин і дослідити їхні особливості. Здебільшого біопсію проводять під час операції з видалення пухлини яєчника.

Деяким пацієнтам проводять біопсію перед початком лікування, щоб підтвердити діагноз перед операцією або запланованою терапією. Так можна зробити, якщо рак поширився надто далеко, і його неможливо видалити під час первинної операції. У таких випадках можна використовувати тонкоголкову аспіраційну біопсію (ТАБ) або парацентез. Під час проведення ТАБ використовують дуже тонку голку для взяття невеликого зразка тканини з пухлини. Під час проведення парацентезу довгу тонку голку вводять через шкіру живота (черевної порожнини) для взяття зразка рідини.

Зразки біопсії надсилають патоморфологу для дослідження.

Патоморфолог — це лікар, який спеціалізується на дослідженні клітин для виявлення захворювань. Він розгляне зразки під мікроскопом, щоб знайти ракові клітини. Якщо клітини є раковими, цей спеціаліст вивчить їхні особливості.

ПЕРЕГЛЯД ЗРАЗКІВ ПУХЛИННОЇ ТКАНИНИ

Інколи діагноз «рак яєчників» підтверджують за результатами попередньої операції чи біопсії, які провів інший лікар. У цьому випадку лікарям доведеться переглянути всі результати попередніх досліджень, а саме: результати операції, біопсії та аналізів вилученої тканини.

Патоморфолог досліджує пухлинну тканину під мікроскопом, щоб пересвідчитись, що це дійсно рак яєчників. Лікарів також цікавитиме, чи не залишилася в організмі частка пухлини після операції. Усе це допоможе теперішнім лікарям спланувати подальший хід терапії та слідкувати за її результатами.

РУЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ОРГАНІВ ЧЕРЕВНОЇ ПОРОЖНИНИ Й МАЛОГО ТАЗА

Лікар проведе медичний огляд вашого живота (черевної порожнини) і малого таза — ділянки між тазовими кістками. Ця процедура називається ручним дослідженням органів черевної порожнини й малого таза. Під час дослідження черевної порожнини лікар промацає різні частини вашого живота. Цю процедуру проводять для того, щоб перевірити, чи органи мають нормальний розмір, м’які вони або тверді, чи виникає біль від дотику.

Лікар також промацає живіт, щоб виявити можливе скупчення рідини — асцит. Останній можна виявити в ділянці живота або навколо яєчників.

Під час обстеження малого таза лікар промацає цю зону, щоб дізнатися, чи є відхилення в розмірі, формі чи положенні ваших яєчників і матки. Для огляду піхви та шийки матки використовують спеціальний розширювач. У деяких випадках беруть зразок клітин для дослідження. Ця процедура зветься ПАП-тест.

ПРОМЕНЕВА ДІАГНОСТИКА

Променева діагностика дає змогу отримувати зображення внутрішніх органів. Лікарі використовують ці методи, щоб перевірити яєчники на наявність пухлини. На зображеннях видно розмір, форму та розташування пухлини. На них також видно, чи поширився рак за межі яєчників. Для підтвердження діагнозу, планування лікування та перевірки його результатів використовують різні методи променевої діагностики.

Перед обстеженням вас можуть попросити не їсти та не пити протягом декількох годин. Крім того, вас, імовірно, попросять зняти всі металеві предмети. Нижче описано методи променевої діагностики, що використовуються в разі раку яєчників.

УЛЬТРАЗВУКОВА ДІАГНОСТИКА (УЗД)

Ультразвукова діагностика — це метод, під час якого використовують звукові хвилі для отримання зображень внутрішніх органів.

Зазвичай це перший метод візуальної діагностики, який проводять для виявлення раку яєчників. За допомогою УЗД можна отримати якісні дані про розмір, форму та розташування яєчників, фаллопієвих труб, матки й прилеглих тканин. Крім того, можна визначити, чи є пухлина в яєчнику та чи є вона твердою або заповненою рідиною.

У процесі діагностики лікар тримає в руці ультразвуковий зонд. Він надсилає звукові хвилі, які відбиваються від органів і тканин. Відбиті сигнали повертаються до зонда. Комп’ютер використовує ці сигнали для створення зображення й виводить його на екран. Є два типи УЗД, які застосовують для діагностики раку яєчників: трансабдомінальне та трансвагінальне.

Під час проведення трансабдомінального УЗД на живіт і ділянку між тазовими кістками (малий таз) наносять спеціальний гель. Цей гель робить зображення чіткішими. Лікар притискає зонд до шкіри й водить їм вперед-назад по гелю.

Під час проведення трансвагінального УЗД лікар уводить зонд у піхву. Ця процедура дає лікарю змогу отримати чіткіше зображення ваших яєчників. Зазвичай ультразвукова діагностика є безболісною. Однак ви можете відчути незначний дискомфорт під час уведення зонда.

КОМП’ЮТЕРНА ТОМОГРАФІЯ (КТ)

Метод КТ заснований на отриманні численних рентгенівських знімків досліджуваної ділянки під різними кутами. Усі рентгенівські знімки об’єднуються в одне детальне зображення.

Для виявлення раку яєчників разом з іншими первинними методами діагностики може проводитися КТ грудної клітки, черевної порожнини та/або малого таза. Цей метод добре показує, чи поширився рак за межі яєчників. Проте він погано показує маленькі пухлини. За допомогою КТ також можна виявити збільшені лімфатичні вузли поряд із яєчниками, що може бути ознакою поширення раку.

Заради покращення якості зображень використовують контрастну речовину, велику склянку якої вам доведеться випити перед проведенням КТ. Крім того, її також можуть уводити у вену. Ця процедура називається внутрішньовенним (в/в) контрастуванням.

Контрастна речовина може спричинити почервоніння або кропив’янку. Серйозні алергічні реакції виникають рідко. Повідомте лікарів, якщо в минулому у вас були небажані (алергічні) реакції на в/в контрастування.

Апарат для проведення КТ (томограф) схожий на велику трубу. Під час сканування ви лежатимете горілиць на столі, який рухається через цю трубу. Сканер обертатиметься навколо вас, спрямовуючи рентгенівські промені під різними кутами, щоб робити серію знімків. У цей час ви можете чути дзижчання, клацання або гуркіт. Комп’ютер поєднає всі рентгенівські знімки в одне детальне зображення.

У деяких випадках КТ можна поєднувати з позитронно-емісійною томографією (ПЕТ). За допомогою ПЕТ можна побачити, як клітини вашого організму переробляють просту форму цукру. Для створення зображень в організм спочатку потрібно ввести сахаровмісний радіофармпрепарат за допомогою внутрішньовенної ін’єкції. Радіофармпрепарат випромінює невелику кількість енергії, яку реєструє сканувальний апарат. Активні ракові клітини використовують цукор швидше, ніж нормальні. Тож ракові клітини виглядають яскравішими на знімках.

ПЕТ дуже добре показує невеликі групи ракових клітин. Цей вид діагностики також може бути корисним для виявлення поширення раку яєчників.

МАГНІТНО-РЕЗОНАНСНА ТОМОГРАФІЯ (МРТ)

МРТ використовує радіохвилі та потужне магнітне поле, щоб отримати зображення внутрішніх органів. Під час проведення цієї процедури не використовують рентгенівські промені. Цей тип сканування є дуже гарним варіантом для обстеження хребта та м’яких тканин. МРТ органів черевної порожнини й малого таза можна застосовувати для виявлення раку яєчників, якщо є сумніви щодо результатів УЗД.

МРТ грудної клітки можна використовувати для пошуку ознак поширення раку. Цей метод також можна використовувати для перевірки результатів лікування й оцінювання розповсюдження раку на інші частини тіла.

Процедура МРТ аналогічна проведенню КТ. Однак МРТ займає більше часу. Повне обстеження триває годину або й більше. Для цього необхідно лягти на стіл, який проходить крізь великий тунель в апараті. Інколи під час сканування може виникати легке відчуття тепла. Як і у випадку з КТ, заради покращення якості зображень використовують контрастну речовину.

РЕНТГЕНОГРАФІЯ ОРГАНІВ ГРУДНОЇ КЛІТКИ

Рентгенографія передбачає застосування маленьких доз опромінення для отримання зображень внутрішніх органів і тканин.

Пухлина інакше, ніж здорові клітини, поглинає опромінення, тому на рентгенівському знімку вона виділяється. Рентгенографію грудної клітки можна використовувати, щоб перевірити, чи поширився рак на ваші легені. Цей вид діагностики можна проводити разом з іншими первинними обстеженнями, коли тільки виникла підозра на рак яєчників або вперше поставлено цей діагноз. Цей метод також можна застосовувати після лікування, щоб перевірити його результативність. Рентгенографія грудної клітки є безболісною та триває приблизно 20 хвилин.

СІМЕЙНИЙ АНАМНЕЗ І ГЕНЕТИЧНЕ ТЕСТУВАННЯ

Здебільшого рак яєчників виникає з невідомих причин. Однак приблизно 15 зі 100 випадків захворювання на рак яєчників пов’язані зі змінами (мутаціями) у генах, що передаються від батьків до дитини. Це називається спадковим раком яєчників.

Спадковий рак яєчників найчастіше спричиняють мутації в одному з двох генів: у гені-1 раку молочної залози (BRCA1) або в гені-2 раку молочної залози (BRCA2). Мутація BRCA збільшує ризик розвитку раку яєчників, молочної залози та деяких інших типів раку. У кожного є гени BRCA1 і BRCA2. За належного функціонування вони є корисними та запобігають аномальному росту клітин, відновлюючи пошкоджені клітини.

Ще однією причиною виникнення спадкового раку яєчників може бути синдром Лінча, також відомий як синдром спадкового неполіпозного колоректального раку (ССНКР). Синдром Лінча є найпоширенішою причиною спадкового раку товстої кишки, але може спричиняти також і рак яєчників та інші типи раку.

Рак яєчників, пов’язаний із мутацією BRCA або синдромом Лінча, зазвичай починається в молодшому віці, ніж неспадковий рак яєчників.

Проаналізувавши ваш вік, особистий та сімейний анамнез, лікар оцінить ймовірність виникнення у вас спадкового раку яєчників.

За допомогою генетичного тестування можна визначити, чи є у вас мутація в генах BRCA або інших генах, що відіграють роль у розвитку спадкового раку. Якщо початкове лікування дає хороші результати, статус BRCA (наявність мутації BRCA) відіграє важливу роль в ухваленні рішень щодо підтримувальної терапії. Детальна інформація про останню наведена далі в цьому посібнику.

Консультація з лікарем-генетиком рекомендована всім, у кого діагностовано рак яєчників. Під час такої консультації лікар-генетик обговорить із вами ризик виникнення захворювання через мутації в генах.

Кваліфікація лікаря-генетика дозволяє йому зрозуміло пояснити пацієнтам, у чому полягають зміни генів, пов’язані з розвитком захворювання. Фахівець може докладніше розповісти, наскільки у вашому випадку ймовірний розвиток спадкового раку яєчників. Він може запропонувати пройти генетичне тестування, щоб виявити ті мутації, які підвищують ризик розвитку цієї форми захворювання.

Детальна інформація про мутації BRCA наведена в розділі Дослідження пухлини на біомаркери на стор. 17.



Більше інформації про рак яєчників, методи його лікування та спостереження після лікування Ви можете прочитати в повному тексті рекомендацій для пацієнтів, завантаживши його нижче.

Версія для людей з вадами зору

error: Content is protected !!