Рак: як зрозуміти природу хвороби

Рак – це збірне поняття, яке охоплює близько 100 різних захворювань. Злоякісні пухлини відрізняються залежно від того, з клітин якого органу та тканини вони виникли. Тому онкологічні захворювання можуть мати різні механізми розвитку та впливу на організм і, відповідно, відмінними будуть методи їхньої діагностики та лікування.

Злоякісна пухлина виникає зі здорової клітини організму людини, яка “втратила гальма” та почала неконтрольовано розмножуватися. Якщо уявити тіло людини як парковку, а клітини – упорядковані автомобілі, то здорові клітини стоять на місці за рахунок “ручного гальма” та “вимкненій швидкості”. Гени-супресори пухлин, як ручне гальмо, тримають клітину від надмірного розмноження, а так звані онкогени “вмикають швидкість” і клітина починає багаторазово ділитися. Аби здорова клітина перетворилася на ракову, необхідно щоб відбулася мутація у гені-супресорі, яка б “вимкнула гальма” або навпаки активувався онкоген, який би спонукав клітину до багаторазових поділів.

Розвиток пухлини – це не миттєвий процес. Кожна людська клітина має два набори генів і часто для того щоб розвинулася пухлина потрібно щоб мутували обидва гени. Ба більше, часом для розвитку раку потрібна не одна, а кілька мутацій, адже раковим клітинам для виживання в організмі людини також треба вміти “обдурити” імунітет.

Протягом життя ми накопичуємо мутації у генах, і ймовірність розвитку онкології з віком зростає, адже збільшується ризик ввімкнути одночасно кілька онкогенів, або вимкнути кілька генів-супресорів, які провокують неконтрольований поділ клітин. Крім того, деякі люди можуть успадковувати мутації в одному із згаданих генів від батьків, тоді вони мають більше шансів захворіти на рак у старшому віці. Тому при підозрі на онкологію, або при прийнятті рішення щодо скринінгової діагностики, лікар може запитати чи хворіли на рак найближчі родичі пацієнта.

Так як рак – це збірне поняття, лікарі домовилися виділити чотири стадії хвороби щоб полегшити діагностику та лікування. Тут не йдеться про лімфоми та лейкемії. Ця класифікація більше стосується так званих твердих пухлин, які формуються у конкретному органі і можуть поширюватися на інші частини тіла людини у вигляді метастазів.

Ракова клітина починає ділитися, але ще не виходить за межі однієї тканини. Людина може відчути вузлики на шкірі або невеликий біль довкола пухлинки, утім на цій стадії більшість людей ще не звертається до лікаря.

Якщо рак виявити на першій стадії, його доволі легко можна лікувати за допомогою одного із типів онкотерапії, або шляхом хірургічного видалення.

Пухлина виростає за межі тканини чи органу, часом шматки пухлини відриваються і разом із лімфою розносяться у найближчі лімфатичні вузли, провокуючи їхнє збільшення та біль. На цій стадії найчастіше роблять оперативне видалення пухлини та найближчих лімфовузлів.

Ймовірність вилікувати хворобу залишається високою.

Клітини пухлини вже починають проникати у найближчі органи та тканини, а також масово колонізувати довколишні лімфовузли. Хворий може відчувати біль, а пухлина – перешкоджати роботі кількох органів.

Прогноз виживання пацієнта залежить від шкоди, якої конкретна пухлина завдала організму.

Ракові клітини під час неконтрольованих поділів швидше мутують. На останній стадії вони змінюються настільки, що можуть безперешкодно подорожувати тілом людини по крові та лімфі й колонізувати будь-які органи. Метастази ще називають “вторинними пухлинами”, які заважають роботі одночасно кількох органів.

За рахунок того, що пухлин багато, їх складно вилучити хірургічним шляхом, а велика кількість мутацій робить метастази настільки зміненими, що вони вже нечутливі до стандартних методів терапії, якими зазвичай лікують першопочаткову пухлину. Ба більше, часом лікареві на цьому етапі складно зрозуміти який рак лікувати, адже незрозуміло де, власне, виникла пухлина.

Виживаність пацієнта дуже низька, утім онколог може порадити лікування аби покращити якість життя хворого і зменшити біль.

Здатність метастазувати – ключова риса, яка вирізняє ракову пухлину. Тому доброякісну пухлину вилучають лише хірургічним шляхом, а при онкології разом із операцією можуть призначити інший тип протиракової терапії.

Тут важливо знищити усі злоякісні клітини, адже навіть одна випадково залишена ракова клітина може спровокувати відновлення пухлини або появу метастазу.

Хірург видаляє пухлину та часом сусідні лімфовузли.

Препарати направлені на знищення клітин, які швидко діляться. Тут немає вибірковості, тому разом із раковими клітинами також страждають клітини тих органів, які швидко відновлюються. Наприклад, волосся, нігті, кишківник, статеві залози, кістковий мозок. Це проявляється у вигляді таких побічних ефектів як випадіння волосся, біль у нігтях, нудота і пронос, зниження кількості сперматозоїдів та сили імунітету.

Радіація знищує клітини, які швидко діляться, тому пухлину або місце після її видалення можуть кілька разів опромінювати іонізуючими променями.

Також при певних типах раку лікар може призначити спеціальний препарат – радіоактивний ізотоп, який прямує у конкретний орган, осідає там і якийсь час опромінює ракову пухлину, а потім виводиться із організму.

Препарат блокує ті процеси клітин, які роблять їх раковими, тому такий вид лікування має менше побічних ефектів. Його часто поєднують з іншими видами терапії аби позбавити рак можливості пристосуватися до ліків.

Лікарі “вчать” імунітет хворого боротися з конкретною пухлиною. Наразі метод досить інноваційний і не всі пухлини можна так лікувати.