Посібник першої допомоги постраждалим від хімічних, біологічних, радіологічних і ядерних агентів

Ця медична публікація є перекладом посібника з надання першої медичної допомоги постраждалим від ХБРЯ (хімічних, біологічних, радіологічних і ядерних) агентів. Даний посібник Allied Medical Publication (AMedP)-7.2, видання A, версія 1 є схваленим Радою медичної стандартизації Військового комітету НАТО.

РОЗДІЛ 1: ВСТУП

1.1. Мета

1.2. Загальний зміст

1.3. Область застосування

1. Ця AMedP описує надання першої медичної допомоги в середовищі ХБРЯ загрози немедичним персоналом або медичним персоналом у несприятливому середовищі (гаряча зона). Основна увага при наданні першої допомоги ХБРЯ надається лікуванню травми або ураженню хімічним агентом постраждалого внаслідок раптових або короткочасних впливів, спричинених травмуючим агентом. Однак удосконалена підготовка з надання первинної допомоги має також включати розпізнавання та повідомлення про біологічних та радіологічних постраждалих.
2. Термічне ураження є відомим ризиком, який пов’язаний із використанням засобів індивідуального захисту (ЗІЗ), і персонал повинен вміти розпізнавати й лікувати травми, пов’язані з тепловою енергією, включаючи тепловий удар. Психологічні травми також можуть виникати з ряду причин, і, як результат, вони можуть потребувати початкового лікування на рівні підрозділу.
3. На відміну від попередніх публікацій з первинної допомоги при ХБРЯ ураженнях, ці рекомендації можна застосовувати не лише до оборонних операцій із використанням ХБРЯ агентів, а й у відповідь на події тероризму/повстання у рамках розширеної програми захисту від тероризму (ЗВТ) у цивільному або військовому середовищі. Однак, управління конкретними інцидентами виходить за рамки цього документа. Детальні відомості про управління медичними ХБРЯ інцидентами можна знайти в AMedP-7.1 Частина 2: CBRN Medical Incident Management. 
4. Ця AMedP також містить опис вимог до підготовки першої допомоги та засобів для використання в ХБРЯ середовищі, включаючи засоби захисту постраждалих (ЗЗП) для первинного реагування та евакуації постраждалих на рівні підрозділу (CASEVAC – casualty evacuation). Див. детальний опис в Додатку А.

1.4. Пов’язані документи

1. Ця стаття пов’язана з декількома медичними публікаціями по ХБРЯ агентах (серія AJMedP-7) та публікаціями по наданню первинної допомоги в звичайних умовах. До них належать:
   • AJMedP-7: Allied Joint Medical Doctrine for Support to Chemical, Biological, Radiological and Nuclear (Cbrn) Defensive Operations. 
   • AMedP-7.1:Medical Management of CBRN Casualties.
   •  AMedP-1.10: Medical Aspects in the Management of a Major Incident / Mass Casualty Situation. 
   • AMedP-1.12: Medical and Dental Supply Procedures. 
   • AMedP-8.6:Forward Mental Healthcare. 
   • STANAG 2122: Requirement for Training in First Aid, Emergency Care in Combat Situations and Basic Hygiene for all Military Personnel. 
   • STANAG2126: First Aid Dressings, First Aid Kitsand Emergency Medical Care Kits. 
2. AMedP-7.2 також включає попередні видання:
   • STANAG 2358 (Edition 4): First Aid and Hygiene Training in a CBRN or TIH Environment. 
   • STANAG 2871 (Edition 4): First Aid Materiel for Chemical Injuries. 
3. Зміни та доповнення цієї публікації відображатимуть найкращі практики, зокрема:
   • Висновки, зроблені на основі національних звітів, звітів НАТО та міжнародних навчань та операцій, включаючи Exercise Clean Care 2016. Exercise Clean Care залишається ключовим засобом НАТО з тестування концепцій, доктрини, процедур та їх сумісності для допомоги постраждалим від ХБРЯ. Це частина розширеного циклу уроків, що включає розвиток здібностей, навчання, спостереження та аналіз.
   • Дослідницькі публікації NATO Science and Technology Organisation, зокрема групи експертів з Human Factors and Medicine (HFM).

1.5. Визначення

1.6. Структура AMedP-7.2

1.7. Відповідальні за первинну допомогу постраждалим з ХБРЯ ураженнями

1.7.1. НАДАННЯ ПЕРВИННОЇ ДОПОМОГИ ПОСТРАЖДАЛИМ ВІД ХБРЯ АГЕНТІВ

1. Надання первинної допомоги — обов’язок на рівні підрозділу, і лишається таким в середовищі ХБРЯ загрози. Надання допомоги постраждалим включає розпізнавання впливу ХБРЯ агента, проведення втручань, що рятують життя (ВРТ), таких як невідкладне застосування МедЗП, CASEVAC та передача медичному персоналу.
2. Після передачі потерпілого медичному персоналу, пацієнт стає відповідальністю організацій медичної підтримки (J4 MED) і включає медичну евакуацію (MEDEVAC). Медичний персонал у цьому середовищі, швидше за все, також буде обмежений лише розширеною первинною допомогою при ХБРЯ, допоки не стане безпечним надання більш передових рівнів допомоги постраждалим (наприклад, ХБРЯ екстрена медична допомога (EMД) з наступною розширеною медичною допомогою).
3. У додатку В наведено перелік матеріалів надання першої допомоги, які можуть використовуватися медичним та немедичним персоналом.

1.7.2. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЕКОНТАМІНАЦІЇ ПОСТРАЖДАЛИХ

1.7.3. КОНТРОЛЬ ЛЕТАЛЬНОСТИХ ВИПАДКІВ

1.7.4. ПРОВЕДЕННЯ ТРЕНІНГУ З НАДАННЯ ПЕРВИННОЇ ДОПОМОГИ ПОСТРАЖДАЛИМ ВІД ХБРЯ АГЕНТІВ

1.8. Рівні навчання первинній допомозі при ХБРЯ ураженнях

1. Рівень надання допомоги залежить від підготовки особи. Додаток А містить структуру навиків для проведення навчання з надання первинної допомоги постраждалим від ХБРЯ агентів, тоді як AMedP-7.3: Training of Medical Personnel for CBRN Defenсe містить вимоги до підготовки медичного персоналу. Навчання з надання першої допомоги можна поєднувати з іншими тренінгами з захисту від ХБРЯ агентів, включаючи використання засобів індивідуального захисту (ЗІЗ).
2. Рівні навчання первинній допомозі постраждалим від ХБРЯ агентів:
   • Весь розгорнутий персонал, задіяний в оборонних операціях від ХБРЯ агентів (ХБРЯ базовий). Хімічна первинна допомога включає застосування собі або товаришу невідкладної терапії МедЗП (шляхом само- та взаємодопомоги), базове забезпечення прохідності дихальних шляхів, лікування термічних травм та передачу медичному персоналу. При оборонних операціях від ХБРЯ агентів весь задіяний персонал повинен володіти вищевказаними навичками. Це можна досягнути шляхом щорічного навчання або навчання перед розгортанням.
   • ХБРЯ спеціаліст з надання розширеної медичної допомоги при ХБРЯ ураженнях. Виконавці розширеної первинної медичної допомоги при ХБРЯ ураженнях можуть бути необхідні для виведення постраждалих із зони ураження та їх деконтамінації (див. параграф 1.7). Для розширеної первинної допомоги постраждалим від ХБРЯ агентів рекомендується, щоб 1 з 4 учасників операції міг надати цей рівень допомоги, хоча це співвідношення має бути пропорційним загрозі та ризику ураження ХБРЯ агентами. Це може здійснюватися під час тренінгу перед розгортанням або спеціального (рольового) тренінгу.
   • Розгорнута медична допомога. Просунутий рівень допомоги, як описано у AMedP-7.1, виходить за рамки цієї AP. AMedP-7.1 також перераховує загальні принципи та рамки первинної допомоги при ХБРЯ ураженнях, які можуть бути надані в несприятливому середовищі (гаряча зона).

1.9. Внески, подяка та контакти

• Внески до створення цієї публікації були здійснені через COMEDS CBRN Medical Working Group, Biological Medical Expert Panel and Joint CBRN Defenсe Training and Exercise Panel, підтимані Exercise Clean Care.
• Зберігачем і контактним представником цієї обʼєднаної публікації є:

РОЗДІЛ 2: ПРИНЦИПИ НАДАННЯ ПЕРШОЇ ДОПОМОГИ ПРИ ХБРЯ ІНЦИДЕНТАХ

2.1. Вступ

1. Немедичний персонал, якому загрожує травмування або опромінення в ХБРЯ середовищі, повинен бути в змозі розпізнати та прийняти відповідні заходи щодо ХБРЯ та інших травматичних небезпечних для життя станів. Принципи лікування ХБРЯ постраждалих застосовуються при наданні першої медичної допомоги та є особливо актуальними при первинному лікуванні постраждалих протягом перших 10 хвилин або на пункті попереднього збору потерпілих (ПЗП), до прибуття медичного персоналу.
2. Враховуючи негайний вплив або короткий латентний період, лікування травм і хімічних наслідків є основним напрямом підготовки до надання першої допомоги. Однак, навчання має також включати розпізнавання біологічних та радіологічних впливів, а також повідомлення про серйозні симптоми та ознаки. Перша допомога повинна бути зосереджена на найважчих (T1) потерпілих, які потребують проведення заходів з рятування життя, але може також надаватися іншим постраждалим, щоб запобігти погіршенню їх стану. Стан деяких постраждалих можна покращити за допомогою простих маніпуляцій, після чого вони можуть повернутись до виконання своїх обов’язків.
3. Лікування травм у середовищі ХБРЯ загрози залишається пріоритетом і використовує той самий алгоритм ABC. Ведення потерпілих, що зазнали впливу хімічних агентів також засноване на вищевказаному підході, хоча деякі хімічні агенти мають іншу специфіку ведення, описану в Розділі 3, та потребують негайного застосування антидоту (див. Додаток B). Ці хімічні агенти включають отруйні речовини:
   • нервово-паралітичної дії;
   • шкірно-наривної дії;
   • задушливої дії;
   • загальноотруйної дії;
   • психохімічної дії (інкапаситанти).
4. Додатки до надання першої допомоги включають:
   • Розпізнавання та початкову терапію передозування атропіну.
   • Розпізнавання теплової хвороби та початкову терапію теплового удару.
   • Розпізнавання важкої біологічної травми (сепсис).
   • Розпізнавання гострого променевого синдрому та місцевого променевого ураження, включаючи дані про будь-які радіаційні впливи або показання дозиметрії.
   • Розпізнавання постраждалих, що потребують початкової психологічної терапії та її надання.

2.2. Принципи надання допомоги при ХБРЯ ураженнях

1. Надання допомоги при ХБРЯ ураженнях може розпочатися від моменту впливу або поранення і продовжуватися до реабілітації. Допомога при ХБРЯ загрозі залежить від постраждалого та його навичок надання першої допомоги, його медичної підготовки, наявних небезпек (ХБРЯ чи звичайних) та будь-якого індивідуального захисного спорядження, яке носить потерпілий або особа, яка надає допомогу. Наявність ХБРЯ небезпек визначає функціональні зони допомоги постраждалим (див. наступний розділ).
2. Принципи допомоги при ХБРЯ ураженнях протягом усього періоду:
   • Розпізнавання (виявлення та діагностика).
   • Безпека (заходи особистого та колективного захисту).
   • Самодопомога та перша допомога найближче розташованим.
   • Сортування.
   • Оцінка постраждалих за алгоритмом «Швидкого огляду».
   • Життєрятувальні заходи.
   • Контроль загроз у постраждалих (див. Розділ 2-7).
   • Розширена медична допомога.
   • Реабілітація (фізична, психологічна та соціальна).
3. Пріоритети терапії наведені нижче, але їх застосування може бути обмеженим функціональною зоною, тобто наявністю будь-якої ХБРЯ небезпеки. Пріоритети наступні:
   • Лікування масивної кровотечі (Circulation ).
   • Контроль дихальних шляхів (Airways – A).
   • Введення антидоту (a) (огляд див. у Додатку В).
   • Забезпечення вентиляції та киснева підтримка, де це можливо (Breathing – B).
   • Підтримка кровообігу (Circulation – C).
   • Деконтамінація (і неврологічний огляд) (Disability – D).
   • Евакуація на наступний рівень допомоги (Evacuation – Evac).

2.3. Функціональні зони допомоги при ХРБЯ ураженнях

1. Допомога потерпілим поділяється на зони за наявністю забруднення:
   • Гаряча зона – це зона, де в навколишньому середовищі присутня загроза. Терапія у цій зоні обмежується лише першою допомогою та надається лише найважчим потерпілим (категорія сортування – Т1).
   • Тепла зона – це буферна (деконтамінаційна) зона, де є ризик зараження від особового складу, техніки та постраждалих, які покидають гарячу зону. У цій зоні медичний персонал може надати невідкладну медичну допомогу. У цій зоні також здійснюється контроль загроз постраждалих (див. нижче). Постраждалі залишають теплу зону, перетинаючи чисту/брудну лінію (CDL) в чисту або дозволену зону.
2. Рівень надання допомоги визначається зоною і зображений на Рис. 2.1. У гарячій зоні допомога постраждалим обмежується наданням першої допомоги, це входить до обов’язків підрозділу, а також евакуацією постраждалих. Пункт попереднього збору постраждалих є центром відходу та координаційним пунктом для медичного персоналу. У теплій зоні медичний персонал надає ургентну медичну допомогу, а постраждалі потраплять у ланцюг медичної евакуації (MEDEVAC), а також у зону деконтамінації постраждалих (за потреби), перш ніж перетнути розмежування чистої та брудної зон.

2.4. Пріоритети надання першої допомоги при ХБРЯ ураженнях

1. Заходи, які рятують життя. Пріоритети для невідкладного лікування в гарячій зоні такі ж, як і при звичайній травмі, але з невідкладним застосуванням антидоту:

2.5. Тріаж в середовищі при загрозі ХБРЯ ураження

2.5.1. РОЗПІЗНАВАННЯ ПОСТРАЖДАЛИХ Т1

1. Лікування постраждалих у гарячій зоні, включаючи першу допомогу, обмежується потерпілими з категорії Т1, які потребують невідкладних заходів. Система сортування має бути простою та всеохоплюючою, доки не буде визначено конкретного чинника ураження та не будуть використані критерії сортування для конкретного агента (див. Розділ 3 Таблиці першої допомоги для конкретних агентів). Критерії сортування категорії Т1 наступні:
   • Масивна кровотеча (або накладений турнікет);³
   • Обструкція дихальних шляхів (або необхідність заходів із забезпечення прохідності дихальних шляхів);
   • Дихальна недостатність (пришвидшене (>30 за хвилину), уповільнене (<10 за хвилину) або нерегулярне) дихання; 
   • Втрата свідомості або судоми.
   • Серцевий ритм ЧСС <40 або >100 за хвилину⁴ за наявності моніторингу

2.5.2. КОНСТАТАЦІЯ СМЕРТІ

1. Рівень констатації смерті залежить від особи, яка дає таку оцінку, та національних правових рамок. При ХБРЯ ураженнях факт смерті може бути:
   • Оголошеним будь-ким на основі травм, несумісних із життям, та ознак смерті, таких як трупне заклякання;
   • Діагностованим будь-яким підготовленим медичним спеціалістом на основі відсутності ознак життя, в тому числі за допомогою діагностичного обладнання, такого як кардіомонітор; або
   • Підтвердженим будь-яким дипломованим медичним прцівником / лікарем (або іншою уповноваженою особою залежно від країни).
2. Встановлення смерті при ХБРЯ ураженні є складним завданням. Факт смерті в звичайному оперативному середовищі зазвичай встановлюється або за рахунок наявності травм, несумісних із життям, ознак смерті (трупне заклякання), або після оцінки життєвих ознак і відсутності дихання. При ХБРЯ ураженні оцінка ознак життєдіяльності буде ускладненою. Якщо ознаки неоднозначні та ресурси дозволяють, слід розпочати початкову реанімацію, включаючи негайну антидотну терапію.⁵ Якщо постраждалих кілька, відсутність реакції на подразники та дихання є найпростішими та найшвидшими ознаками, які дозволяють провести своєчасне сортування та первинне надання допомоги іншим постраждалим, з подальшою більш формальною їх оцінкою після того, як допомогу надали усім живим постраждалим.
3. Усі постраждалі, відсортовані як загиблі, мають бути позначені та, в ідеалі, мінімально інформаційно зафіксовані. Це убезпечує від повторних оцінок та сортування одних і тих самих тіл різними рятувальниками. Мінімальний обсяг інформації – це час, місце розташування та позначення особи, що визнала факт смерті.⁶ Для встановлення факту смерті також може бути потрібним підтвердження кваліфікованим медичним персоналом, але це залежить від наявних оперативних загроз на початкових етапах порятунку.
4. Додаткові відомості про управління смертельними наслідками при ХБРЯ ураженнях можна знайти в розділі 16 AMedP-7.1 та у відповідному додатку. Управління смертельними наслідками відноситься до функцій командування та матеріально-технічного забезпечення в національних правових рамках.

2.5.3. КАТЕГОРІЯ ОЧІКУВАННЯ (T4)

2.6. Контроль загроз постраждалих

1. Контроль загроз постраждалих – це пом’якшення двох основних небезпек, джерелом яких є постраждалі:
   • Контамінації;
   • Заразності (через передачу від людини до людини).
2. Управління загрозами постраждалих складається з:
   • Утримання – це початкове утримання персоналу, який може підлягати впливу агента, у відносно безпечній зоні.
   • Деконтамінація – включає негайні заходи з обеззараження, видалення одягу (роздягання) та поєднання сухогоо з наступним вологим знезараженням залежно від фізичних властивостей забруднювача (газу, пари, рідини або твердих часток). Деконтамінацію постраждалих зазвичай поділяють на процедури деконтамінації на ношах або стоячи, та процедури деконтамінації ран.
   • Примітка. Потерпілому категорії Т1 може знадобитися процедура «зроби доступним для лікування», зосереджена на верхній частині тіла, обличчі та дихальних шляхах. Це залежить від наявності небезпеки та ризику для дихальних шляхів потерпілого та «ціни дихання».
   • Ізоляція – це відмежування нездорових (симптоматичних) заразних.
   • Карантин – це утримання (і спостереження) здорових (безсимптомних) осіб, які могли контактувати з інфікованим пацієнтом або піддаватися впливу біологічного агента.
   • Обмеження пересування – це рішення командування про карантин підрозділу або району для підтримки оперативної ефективності решти Сил.
3. Після виходу постраждалого з гарячої зони можна провести його деконтамінацію. У деяких випадках після передачі медичному персоналу особа, яка надавала першу допомогу, виконує і деконтамінацію. Короткий опис управління загрозами постраждадих наведено на малюнку 2-2.

2.6.1. ДЕКОНТАМІНАЦІЯ ПОСТРАЖДАЛИХ

1. Деконтамінація постраждалих – це процес, який можна розділити на наступні етапи:
   • Негайна (особиста) деконтамінація.
   • Суха деконтамінація, якщо забруднення рідиною, з наступною
   • Вологою деконтамінацією (або промиванням).
2. Роздягання, зняття одягу можна вважати частиною негайної деконтамінації або сухої деконтамінації.3. Спосіб деконтамінації постраждалих буде залежати від фізичних властивостей забруднюючої речовини та тяжкості потерпілих. Більш детально це див. Розділ 6 AMedP-7.1.

2.7. Евакуація та передача постраждалих

2.7.1. ЕВАКУАЦІЯ ПОСТРАЖДАЛИХ

2.7.2. ЗАСОБИ ЗАХИСТУ ПОТЕРПІЛИХ ВІД ХБРЯ УРАЖЕНЬ (ЗЗП)

2.7.3. ПЕРЕДАЧА ПОСТРАЖДАЛИХ (AT-MIST-D)

2.7.4. ФОРМА ЗВІТНОСТІ ПРИ ХБРЯ УРАЖЕННЯХ

РОЗДІЛ 3: НАДАННЯ ПЕРШОЇ ДОПОМОГИ В СЕРЕДОВИЩІ ІЗ ЗАГРОЗОЮ ХБРЯ УРАЖЕННЯ

3.1 Розпізнавання випадку з ризиком ХБРЯ ураження

• Будь-яка реакція на подію або залучення персоналу розвідки до дослідження випадку
• Множинні ураження з подібними симптомами не травматичного походження
• Зміни смаку, запаху чи туман перед очима
• Смертельні випадки незрозумілої етіології серед тварин 

• порушення зору;
• очний біль;
• головний біль;
• підвищена секреція;
• відчуття стискання в грудній клітці;
• задишка;
• опіки нетермічної етіології;
• різні нетипові чи нові симптоми, ознаки, захворювання або випадки смерті;
• незвичний перебіг захворювання.

3.2 Негайні дії після розпізнавання ХБРЯ ураження

1. Confirm (підтвердження випадку ХБРЯ). Якщо можливо, ХБРЯ інцидент слід підтвердити за допомогою візуального аналізу чи за допомогою відповідного обладнання. За можливості захист органів дихання має бути розпочатим якомога раніше із застереженням усіх навколо словами  «газ, газ, газ». Якщо інцидент був розпізнаний завдяки наявності великої кількості постраждалих, то, за можливості, потрібно встановити шляхи ураження (аліментарний, повітряний чи через шкіру) та повідомити про них.
2. Clear (очищення). Весь персонал повинен покинути безпосередню територію події до початку офіційної оцінки випадку. Відстань і безпечний напрямок відступу визначатимуться типом події, видом небезпеки та напрямком вітру. Там, де може виникнути повітряна небезпека, місце події має бути очищеним в напрямку проти вітру, якщо ви віддаляєтесь від місця небезпеки, або перпендикулярно до напрямку вітру, якщо ви потрапляєте в  зону  його дії. Для деяких небезпек, напр. вибухові речовини чи радіація може бути створена зона відчуження.
3. Cordon (кордони). Після того, як безпосередня територія ураження була очищена, слід встановити кордони (фізично, віртуально або концептуально) для контролю входу/виходу з/в небезпечну зону. Серія кордонів навколо місця події буде залежати від рівня небезпеки  та обмежень безпеки.
4. Control (контроль). Кожна зона в межах кордону матиме командира, який, в свою чергу, підпорядковуватиметься Командуючому інцидента. Важливо контролювати вхід і вихід у зону через кордон, а також обмежити рух за напрямком вітру. В межах кордону слід заборонити вживання їжі, пиття на куріння у зв’язку із ризиком додаткового зараження. Місце випадку також має бути під контролем, щоб звести до мінімуму будь-які порушення збору та фіксування судово-медичних доказів. Заходи контролю можуть також включати міри із запису будь-якого потенційного опромінення, такі як час перебування у захисному обладнання та носіння радіаційної дозиметрії.
5. Communicate (комунікація). Командування буде проінформовано про тип інциденту (вибуховий, хімічний, біологічний, радіологічний та ядерний) і, якщо це можливо, конкретну причину. Будь-яке оновлення даних щодо інциденту має включати місце розташування, напрямок вітру та кількість постраждалих, використовуючи систему звітування METHANE або CBRN1.  Формат звіту відрізнятиметься залежно від ролі особи, яка доповідає (ліквідатор, командир, медичний персонал) та лінії спілкування. Важливо, щоб первинний звіт став першою дією для забезпечення безпеки інших осіб, що займаються ліквідацією наслідків , а також залучення інших підрозділів, включаючи головне управління і медичні заклади.
6. Contain (стримування). Щоб запобігти вторинному зараженню та виявити будь-які ранні медичні наслідки, слід створити захисну зону для персоналу та обладнання після очищення найближчої території. Весь персонал, причетний до первинного інциденту, повинен бути оцінений відповідною особою на предмет потенційного впливу агента та ризику зараження до отримання дозволу покинути місце події. Під час первинного реагування на інцидент, що раптово почався, ризик зараження інфекційною хворобою у персоналу, що зазнав впливу біологічного агенту, є мінімальним. Залежно від інциденту, оцінка не обов’язково має бути медичною.

Confirm	Одягніть засоби індивідуального захисту (за наявності) Попередьте оточуючих Визначте можливі шляхи зараження(наприклад, аліментарний, повітряний, через шкіру)
Clear	Рухайтеся проти напрямку  вітру, якщо в повітрі є газ, пара або часточки; Перемістіться на безпечну відстань (за межами будь-якої зони відчуження)
Cordon	Визначте гарячу та теплу (дезактиваційну) зону; Встановіть офіційну чисту/брудну лінію (CDL)
Control	Припиніть їсти, пити або палити в забрудненій зоні Контроль і моніторинг повторного входу та виходу із зон Обмежте рух за вітром від небезпеки Захистіть територію події для подальшої оцінки, включаючи судову експертизу (розробку)
Communicate	Проінформуйте командування за допомогою систем звітування METHANE та/або CBRN1 Попередьте місцеві медичні заклади та персонал
Contain	Запобігайте вторинному забрудненню, якщо небезпека зберігається; Проводьтепрофілактику вторинних інфекцій, якщо відбувся вплив заразного біологічного агента

3.3. Первинна звітність про інцидент з ХБРЯ ураженням

3.3.1. СИСТЕМА ЗВІТУВАННЯ METHANE

3.3.2. ФОРМА ЗВІТУВАННЯ CBRN1

3.4. Оцінка стану постраждалого в середовищі ХБРЯ загрози

3.4.1. «Швидкий огляд»

3.4.2. ОЦІНКА ТРАВМИ

3.5. Хімічні агенти та ХБРЯ (CRESS) оцінка

3.6. Перша допомога при впливі біологічного агенту

3.6.1. ОЦІНКА ПОСТРАЖДАЛОГО ВІД БІОЛОГІЧНОГО АГЕНТА

• Частота дихання > 22 хв;
• Артеріальний тиск < 100 мм рт. ст. (або слабкий / відсутній пульс на променевій артерії);
• Змінений рівень свідомості; або
• Сип, що не зникає при натисканні. Висипання оцінюють після натискання на шкіру (в ідеалі склом) протягом п’яти секунд. Якщо натискання не викликає збліднення висипу, тест вважається позитивним.

3.6.2. ВЕДЕННЯ ПОСТРАЖДАЛОГО ВІД БІОЛОГІЧНОГО АГЕНТА

1. Безпека – Оцінка ризику передачі від людини до людини (інфекційне захворювання) з наступним:
   • Використанням відповідного захисного спорядження; 
   • Встановлення ізоляції шляхом відстані або фізичного поділу.
   • Розгляньте можливість відстеження контактів та карантину персоналу з ризиком зараження.

2. Сортування/оцінка постраждалих – біологічне лікування потерпілих повинне бути зосередженим на потерпілому Т1, хоча рекомендується ранній медичний огляд для всіх інфікованих:
   • Моніторинг життєво важливих показників, включаючи частоту пульсу, частоту дихання, температуру та рівень свідомості.
   • Визначення типу біологічного синдрому (див. Рисунок 3-2).
3. Лікування постраждалих – залежно від тяжкості захворювання та за необхідності:
   • Якщо сепсис, почніть «Сепсис-3» (внутрішньовенне введення рідин, інсуфляція кисню та введення внутрішньовенних антибіотиків – відповідно до потреби та сфери застосування).
   • Жарознижуючі засоби для контролю температури.
   • Пероральна регідратація («потроху та часто»), якщо внутрішньовенне введення неможливо.
   • Використання антибіотиків за вказівкою медичного персоналу (зазвичай перорально, якщо внутрішньовенне введення неможливе).
4. Для тривалого польового догляду – відстежуйте маркери гідратації, включаючи рівень свідомості, пульс, колір і виділення сечі (0,5 мл/кг/год протягом відповідного часу (тобто людина вагою 80 кг повинна виділяти мінімум 240 мл сечі за 6 годин).
5. Комунікація – повідомляйте про результати та зверніться за порадою до медичного персоналу до моменту передачі.

3.7. Перша допомога при радіаційному впливі

1. Радіаційні інциденти, включаючи ядерну детонацію та нещасні випадки, скоріше будуть супроводжуватися лише опроміненням (наприклад, точкове опромінення), опроміненням та контамінацією (наприклад, пошкоджене джерело) або будуть в поєднанні з травмою (радіологічний пристрій для розсіювання («брудна бомба»)). Хоча радіаційне опромінення може варіюватися в залежності від інцидентів та окремих випадків, дуже високі опромінення, які призводять до гостроїго променевого ураження (усього тіла чи локально), дуже малоймовірні. Цей ризик можна додатково пом’якшити шляхом відповідного розгортання радіаційного обладнання ДІМ.
2. Пріоритети негайного лікування радіологічних постраждалих:
   1. Безпека – Оцініть небезпеку на місці події від опромінення високою дозою радіації та будь-якого забруднення. Зменшіть ризик опромінення, використовуючи час, відстань, екранування та заходи контролю. Це включає 6C і встановлення кордону на основі потужності дози.
   2. Сортування – ідентифікуйте будь-яких постраждалих Т1, головним чином на основі наявності травми з або без опромінення високою дозою радіації (> 2 Грей). Грей (джоулі на кілограм) — це вимірювання поглиненої дози радіації, що використовується для оцінки ризику гострої променевої хвороби та місцевого променевого ураження (детерміновані ефекти)
   3. Оцінка постраждалих – визначте та проведіть лікування будь-якої травми, що загрожує життю (див. Таблицю 3-4) та оцініть наявність будь-яких продромальних симптомів або ознак.
   4. Оцінка дози:
      • Запишіть результати будь-якої фізичної/особистої дозиметрії.
      • Запишіть параметри розташування і тривалість перебування поблизу виявленого джерела радіації.
      • Запишіть час появи симптомів нудоти, блювоти та/або діареї. 
      • Фіксуйте факти використання антиеметиків або стабільного йоду.

3.8. Перша допомога при теплових ураженнях

1. Теплові захворювання можуть проявлятися різними способами, починаючи від спраги і закінчуючи тепловим ударом. Це включає тепловий висип, теплові судоми, теплове синкопе та теплове виснаження. Тепловий удар є найважчою формою і є небезпечним для життя станом. Він пов’язаний зі зміною функцій мозку (сплутаність свідомості, судоми та втрата свідомості) через високу температуру тіла (>40°C).

2. Початкові дії при підозрі на тепловий удар:
   • Припиніть діяльність і перевірте, чи не використовується атропін (антидот до агентів нервово-паралітичної дії)
   • Евакуюйтеся в більш прохолодне середовище (розгляньте тінь або підвал).
   • Послабте ЗІЗ, якщо це дозволено.
   • За можливості застосуйте алгоритм SSFF: strip (зняти одяг), soak (замочити), fan (обвіяти) і fluids (рідини).
   • Регідратуйте, але не допускайте пиття у великих обсягах («потроху і часто»).
   • Запишіть будь-який змінений рівень свідомості, її сплутаність або збудження.
   • Запишітьтемпературу тіла, де це можливо.
   • Врахуйте ризик теплової травми в інших членів блоку.
3. Охолодження, яке є нормальним лікуванням постраждалого від тепла в звичайних умовах, в ХБРЯ середовищі може бути складною задачею. Найбільшим термічним навантаженням є костюм ЗІЗ, а не респіратор, і як компроміс цей засіб захисту може бути послабленим залежно від безпосередньої ХБРЯ загрози. Якщо загроза ХБРЯ висока, пошук сховку або CASEVAC має бути пріоритетом, так само як і наявність непошкодженого набору ЗІЗ. Також слід заохочувати пити прохолодну рідину.

3.9. Психологічні травми 

• Прямою дією ХБРК-агентів, таких як агенти, що викликають недієздатність;
• Непрямими впливами, наприклад, деградація мозку через використання ЗІЗ, носіння якого може викликати теплові травми або клаустрофобію;
• Реакцією у відповідь на підтверджений або підозрюваний вплив ХБРЯ агента; 
• Психогенною (або соціогенною) реакцією, коли немає впливу агента, але симптоми відчувають окремі особи або групи.

3.9.1. СЕРЙОЗНІ ПРИЧИНИ ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗАХВОРЮВАННЯ У СЕРЕДОВИЩІ ХБРЯ ЗАГРОЗИ

1. Симптоми та ознаки психологічної дисфункції можуть мати швидкий або поступовий початок. Існує спектр, описаний як модель континууму психічного здоров’я (здоровий – реагуючий – травмований – хворий). Бойова стресова реакція (БСР) — це розлад психологічної функції, який є нормальною реакцією на ненормальну ситуацію, що виникла під час бою, і яка може спричинити тимчасову нездатність виконувати обов’язки [AMedP-8.6]. Примітка. У середовищі ХБРЯ-загрози БСР є діагнозом виключення.
2. Потенційно загрозливі для життя або оборотні стани з психологічною дисфункцією включають:
   • Пряму дію хімічного агента, у тому числі розумову недієздатність.
   • Використання МедЗП (неправильне використання, передозування або побічні ефекти), включаючи атропін. 
   • Теплові захворювання, особливо тепловий удар.
   • Делірій через інфекцію (зазвичай пов’язаний з температурою). 
   • Клаустрофобія через носіння ЗІЗ (підгрупа БСР).

3.9.2. ПСИХОЛОГІЧНЕ СОРТУВАННЯ В ХБРЯ СЕРЕДОВИЩІ

Категорія	Термін	Описання
Т1	Негайний	Поведінка –  безпосередній ризик для себе чи інших
Т2	Відкладений	Потерпілий фізично або психічно недієздатний і/або не може функціонувати (можливо все ще ходить)
Т3	Мінімальний	Тривожний / реагуючий, хоча ще здатний функціонувати, але вимагає втручання підрозділу або лікаря
Некласифіковані	Ризик впливу агента	Під впливом «потенційно травматичної події». Не вимагає втручання, але може бути зареєстрований у «групу ризику» залежно від національної політики нагляду за станом здоров’я. Сюди також можуть входити служби реагування та ті, хто працює з трупами / працівники моргів.

3.9.3. ПОЧАТКОВЕ ВЕДЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ПОТЕРПІЛИХ

• Рівень 1 – Допомога собі та товаришам (допомога на рівні підрозділу), що визначається близькістю розташування, негайністю та очікуванням, включаючи повернення до виконання обов’язків.
• Рівень 2 – Консультація з фахівцями з психологічної підтримки або підготовленими однолітками (первинна медична допомога, передова група психічного здоров’я).
• Рівень 3 – Лікування професіоналами психологічної підтримки.

1. Зніміть будь-яку систему зброї та переконайтеся, що постраждалий у безпеці.
2.  Огляньте та проведіть лікування будь-яких травм, що загрожують життю, теплового або хімічного впливу.
3. Відсортуйте постраждалих з тяжкими симптомами до найбільш відповідного виконавця допомоги (відділ, передова група психічного здоров’я або медичний заклад) (див. таблицю 3-6).
4. Є показання лікувати усіх нетермінових, спроможних до самообслуговування та критичних психологічних постраждалих, за можливості, у підрозділі, щоб запобігти медикалізації реакцій, які можуть бути нормальними або відповідними події та уникати евакуації.
5. Деякі особи, які зазнали впливу, можуть потребувати лише консультацію за принципом самозвернення. Їм слід надати інформацію про нормальні реакції, а також повідомити показання для пошуку подальшої допомоги та до кого звернутися (підрозділ, передова група психічного здоров’я, медичний працівник чи інша особа). Також варто надати додаткову інформацію про ризики після інциденту, включаючи поради щодо майбутніх ризиків психічних і фізичних захворювань, наприклад ймовірність злоякісних утворень і генетичний ризик після радіаційного опромінення, що може бути навіть заспокійливим. Дані кожної особи, яка зазнала опромінення, мають бути зафіксованими для подальшогу нагляду за її станом здоров’я.

3.10. Передача постраждалих

ДОДАТОК А – ВИМОГИ ДО ТРЕНІНГУ З НАДАННЯ ПЕРШОЇ ДОПОМОГИ ПРИ ХБРЯ УРАЖЕННЯХ

А.1. ВСТУП

1. Навчання немедичного персоналу з надання першої допомоги в середовищі ХБРЯ-загрози може проводитися на двох рівнях:
   • Базова (загальна) перша допомога при ХБРЯ ураженнях.
   • Розширена перша допомога при ХБРЯ ураженнях.
2. Обидва рівні вимагають від виконавців допомоги:
   1. Розпізнати постраждалого від ХБРЯ ураження або розпізнати ХБРЯ інцидент.
   2. Самостійно використовувати невідкладну терапію МедЗП, 
   3. Розпізнавати та проводити початкове лікування передозування атропіну.
   4. Здійснювати контроль небезпечних для життя станів (наприклад, обструкція дихальних шляхів) у середовищі ХБРЯ-загрози.
   5. Розпізнавати та лікувати теплову хворобу у середовищі ХБРЯ загрози, особливо під час носіння ЗІЗ.
   6. Проводити передачу медичному персоналу.
3. Розширена перша допомога при ХБРЯ ураженні включає перелічені вище пункти, а також:
   • Негайне застосування специфічного для хімічного агента антидота.
   • Лікування травми, що загрожує життю (<>C-AB) в середовищі ХБРЯ загрози.
   • Розпізнавання важкої біологічної травми (сепсису) та її початкового лікування.
   • Розпізнавання гострої променевої хвороби та місцевого променевого ураження, включаючи доповідання про будь-яке радіаційне опромінення чи результати дозиметрії.
   • Розпізнавання та початкове лікування психологічно постраждалих.
   • За потреби експлуатацію засобів захисту постраждалих від ХБРЯ ураження.
   • Підтримку деконтамінації постраждалих (постраждалі Т1), якщо потрібно.
4. Індивідуальні обсяги практики є національним обов’язком, але базовий рівень навичок надання першої допомоги при ХБРЯ ураженнях очікується у всього персоналу, який працює в ХБРЯ оборонних операціях та/або там, де була розгорнута та розподілена негайна терапія від ХБРЯ агентів.

А.2. СТРУКТУРА НАВИКІВ ПЕРШОЇ ДОПОМОГИ ПРИ ХБРЯ УРАЖЕННІ

1. Догоспітальне експлуатаційне середовище.
2. Зона деконтамінації постраждалих.
3. У медичній установі Role 1.
4. Використання перших матеріалів ХБРЯ, описаних у Додатку B.
5. Внутрішнє, морське та повітряне експлуатаційне середовище.
6. Протягом дня і ночі.
7. За будь-яких кліматичних умов.
8. Окремо або у складі команди.

A.3. МЕТОДИ ПРОВЕДЕННЯ ТРЕНІНГУ З ПЕРШОЇ ДОПОМОГИ ПРИ ХБРЯ УРАЖЕННІ

1. Щорічне навчання ХБРЯ (пов’язане з ЗІЗ та іншими навчальними засобами).
2. Підготовка до розгортання.
3. Призначення невідкладної терапії МедЗП.
4. Онлайн навчання (e-Learning).

1. Рольове навчання. 
2. Підготовку до розгортання.
3. Розширений пакет підготовки медичних працівників, що включає травми, хвороби, ХБРЯ ураження та тривалий догляд на місцях.

ДОДАТОК В

В.1. Вступ

1. Обладнання для сортування
2. Матеріали для деконтамінації постраждалих
3. МедЗП специфічні до ХБРЯ агентів та підтримуючі МедЗП
4. Обладнання для надання первинної медичної допомоги при ХБРЯ ураженнях
5. Засоби захисту від ХБРЯ агентів
   • Захист органів дихання постраждалих від ХБРЯ
   • матеріал для перев’язки ран постраждалих від ХБРЯ
6. Тренувальні матеріали для тренінгів з надання первинної допомоги при ХБРЯ

В.2. Обладнання для сортування

1. Рекомендоване обладнання для сортування в середовищі ХБРЯ-загрози включає:
   • Пам’ятка про сортування в середовищі ХБРЯ-загрози
   • Обладнання для моніторингу та оцінки вітальних ознак (див. нижче)
   • Обладнання для позначення живих постраждалих відповідно до категорії сортування (T1 Тяжкі (червоний), T2 Середні (жовтий) і Т3 Легкі (зелений) та позначення будь-якого наданого лікування.
   • Обладнання для позначення загиблих (Мертвий (чорний)), включаючи час, місце розташування та ідентифікацію особи, яка констатувала факт смерті.
   • Обладнання для маркування Очікуючі (Т4), лише для медичного (або іншого) персоналу
2. Додаткове обладнання включає:
   • Обладнання/програмне забезпечення для управління зв’язком та інформацією по забезпеченню передачі сортування та інформації про постраждалих.
   • Записувальне обладнання для розпізнавання смертельних випадків і керування ними, включаючи запис глобальної системи позиціонування, запис зображень і відео.

В.3 Матеріал для деконтамінації постраждалих

1. Деконтамінація потерпілих включає відповідні засоби для фізичного видалення або нейтралізації нервово-паралітичних і шкірно-наривних (блістерних) агентів. В ідеалі варто використовувати єдину речовину, що здатна одночасно видаляти та нейтралізувати агенти. Якщо така речовина недоступна, можна використовувати окремі речовини.
2. Рекомендується, щоб усі речовини, які використовуються для деконтамінації постраждалих:
   • Випускалися в достатній кількості для швидкої нейтралізації, шляхом видалення або інактивації токсичних рідин та/або твердих речовин, які покривають частини тіла, що піддалися впливу хімічних речовин, особистої зброї та, за можливості, особистого спорядження.
   • Бути достатньо стабільними, щоб зберігатись не менше 5 років.
   • Бути упакованими в повітро- та водонепроникний контейнер, готовий до негайного використання.
   • Легко видалятися зі шкіри після використання, в ідеалі, звичайною водою.
3. Будь-які засоби для дезактивації постраждалих повинні бути:
   • Безпечними для використання на голій шкірі або особистому обладнанні, яке може торкнутися шкіри.
   • Безпечними для нанесення навколо ран, не викликаючи системного всмоктування та побічних ефектів.
   • Безпечними при навмисному або випадковому потраплянні на відкриту рану. Деякі речовини для деконтамінації можуть мати властивості для деконтамінації ран, але відповідальність за використання таких речовин буде покладатися на національні інституції, включаючи повідомлення інших країн про будь-яке специфічне промивання, нейтралізацію або хірургічне лікування, необхідне після використання.

В.4 Специфічні до певного ХБРЯ агенту МедЗП

1. Попереднє лікування уражень від нервово-паралітичних речовин може використовуватися в залежності від рівня загрози перед застосуванням МедЗП з метою підвищення ефективності антидоту після контакту з нервово-паралітичним агентом. Прикладом є використання піридостигміну броміду (ПБ).
2. Якщо попереднє лікування було застосовано, допоміжні медичні установи та персонал повинні бути про це проінформовані, щоб запобігти потенційній взаємодії з іншими лікарськими засобами, напр. міорелаксантами.

1. Невідкладне лікування уражень від нервово-паралітичних агентів буде застосовуватися після впливу нервово-паралітичного агента та наявності викликаних ним побічних ефектів. Негайне лікування є засобом первинної допомоги і повинне містити ефективний антидот або комбінацію антидотів від нервово-паралітичних агентів, таких як:
   • Антимускариновий ЛЗ. Ефективний і швидкодіючий антимускариновий засіб (у вигляді одноразової дози 2мг атропіну або еквіваленту, але не настільки сильного, щоб зробити людину недієздатною та зашкодити їй виконувати місію).
   • Реактиватор холінестерази. Ефективний реактиватор холінестерази широкого спектру швидкої дії, наприклад, оксим (тип і доза на розсуд відповідної країни, але необхідно повідомити інші країни-учасниці); 
   • Протисудомний засіб. Ефективний протисудомний засіб швидкої дії (при одноразовому введенні не настільки потужний, щоб зробити людину недієздатною або порушити дихання).
2. Пристрій для введення антидоту(ів):
   • Забезпечує введення шляхом внутрішньом’язової (вм) ін’єкції (або іншим ефективним способом);
   • Швидко всмоктується протягом 10 хвилин;
   • Працює автоматично;
   • Є простим, швидким і безпечним у використанні навіть у темряві;
   • Чітко відрізняється від усіх інших пристроїв автоматичного введення для інших цілей;
   • Зберігається протягом декількох років;
   • Є придатним для використання в певних кліматичних умовах. У холодному кліматі слід вживати запобіжні заходи, щоб попередити замерзання розчину для ін’єкцій; 
   • Включає метод маркування постраждалого, якому був використаний МедЗП.
3. На національний розсуд рекомендується, щоб підрозділи мали 100% запас антидотів від нервово-паралітичних речовин для поповнення запасів персоналу, який працює в середовищі ХБРЯ-загрози.

1. Тривалий польовий догляд та постійна терапія МедЗП від нервово-паралітичних агентів в умовах розширеної первинної допомоги від ХБРЯ включає:
   • Флакони з ефективним антимускариновим засобом, наприклад атропіну сульфат (або еквівалент), для внутрішньовенного або внутрішньокісткового застосування.
   • Ефективний реактиватор холінестерази широкого спектру дії (або альтернативи) для внутрішньовенного або внутрішньокісткового застосування (тип і доза на розсуд окремої країни, але після погодження з медичним радником НАТО (MEDAD) для парентерального застосування).
   • Ефективний протисудомний засіб для внутрішньовенного або внутрішньокісткового застосування.
2. Тривалість продовження терапії залежить від кількості постраждалих, ХБРЯ медичного планування та клінічних термінів, на основі обмежень щодо постраждалих та медичної евакуації.

1. Для люїзиту (або інших арсенідів) використовують сполуку, що звʼязує миш’як, що потрапляє місцево на шкіру та очі, а також системно (перорально або парентерально) для послаблення:
   • Системної токсичності.
   • Хімічних опіків
   • Ураження очей (сліпота)
2. Для лікування очей
   • Обробка очей препаратами флюоресцеїнову та, за наявності, використання УФ опромінення.
   • Очна мазь/краплі з антибіотиком широкого спектру (наприклад очна мазь з хлорамфеніколом)
   • Мідріатичні (розширюючі зінницю) офтальмологічні препарати (антихолінергічні або циклоплегічні)
3. Для симптоматичного лікування:
   • Протисвербіжні препарати
   • Інгаляційні бронходилататори (і допоміжні пристрої) такі, як інгалятори або небулайзери.

1. Інгаляційні бронходилататори (введені за допомогою інгалятора або небулайзера). Особливості використання небулайзера замість інгалятора включають навчання персоналу, інструмент доставки бронходилататора (газ або інші заходи), потребу в електроенергії та необхідність одночасного введення кисню. Альтернативою можуть бути інгалятори типу спейсер.
2. Інгаляційні стероїди після впливу деяких речовин задушливої дії  (згідно вимог країни).

1. Невідкладна терапія має бути застосована після відомого впливу ціаніду та викликаних ним побічних ефектів. Загалом, лише постраждалі категорії Т1 потребують додаткові, окрім кисню, МедЗП. Через швидку дію ціаніду та споріднених йому сполук (ціаногенів), МедЗП необхідно вводити якомога швидше – одразу, коли це безпечно і можливо (тобто протягом 10 хвилин).
2. Всі постраждалі з симптомами мають отримати кисень, якщо є така можливість та це не виходить за рамки повноважень особи, що надає першу допомогу. Інгаляційний амілнітрит також може бути варіантом на цьому етапі; його використання не вимагає високого рівня навичок.
3. Негайна терапія повинна включати ефективний антидот (або комбінацію). Антидоти до ціанідів значно відрізняються між країнами, і існує ризик несприятливих взаємодій. Контроль за наданням першої допомоги є національним обов’язком, але щодо операцій за участі більш ніж однієї країни, яка надає первинну допомогу та медичну допомогу, МедЗП слід обговорити з MEDAD та радником з ХБРЯ. Негайна терапія ціанідом включає:
   • Комбінацію сполук, що утворюють метгемоглобін (інгаляційний амілнітрит, парентеральний нітрит натрію або 4-диметиламінофенол (ДМАФ), з подальшим застосуванням внутрішньовенного тіосульфату натрію.
   • Антидоти, що містять кобальт. Дикобальту едетат (і глюкоза) або гідроксокобаламін (провітамін В12). Обидва можуть також супроводжуватися внутрішньовенним введенням тіосульфату натрію.

1. Там, де це можливо, кисень має бути доступним для використання  виконуючим розширену первинну допомогу при дії ХБРЯ агентів відповідно до національного регулювання. Деякі країни можуть дозволити використання кисню виконавцям первинної допомоги для постраждалих від не ХБРЯ загроз, за умови наявності відповідної підготовки.
2. Кисень є важливою підтримуючою терапією для постраждалих із явним порушенням дихання, низьким рівнем насичення киснем (сатурації) та/або ціанозом (синій колір шкіри). Для деяких хімічних речовин, таких як ціанід, він також може бути антидотом. Хоча можуть існувати обмеження щодо використання кисню деякими пацієнтами в цивільному контексті (наприклад, хронічні респіраторні розлади), у військовому середовищі це малоймовірно.

1. Дві концепції застосування після контакту – це профілактика і лікування; доречним є використання антибіотиків широкого спектру дії. Біологічні МедЗП у контексті первинної допомоги в умовах ХБРЯ  загроз може використовуватися або як захист від ХБРЯ – профілактичний МедЗП, або для негайної терапії, особливо якщо є затримка з доступом до медичної допомоги. Вибір антибіотика (та/або вакцинації) лежить у зоні національної відповідальності, але країни-учасниці повинні повідомити MEDAD про вибір та варіанти, щоб забезпечити оптимальну допомогу потерпілим від біологічних загроз, а також звести до мінімуму взаємодію ліків.
2. Найімовірнішим способом введення для виконуючих первинної допомоги, а також самостійного введення є пероральний, хоча внутрішньом’язові ін’єкції та інгаляції також можуть бути варіантами залежно від загрози та особливостей МедЗП. Хоча можна застосовувати і антибіотики нового покоління. Основними препаратами, що використовуються в якості біологічних МедЗП, залишаються два основні антибіотики:
   • Ципрофлоксацин; 
   • Доксициклін.
3. Там, де існує біологічна загроза, всі країни повинні мати достатні запаси та план розподілу для того, щоб 100% розгорнутого персоналу розпочали та продовжили терапію протягом одного тижня до поповнення запасів як на місці подій, так і на стратегічному рівні.

1. Використання радіологічних МедЗП після опромінення в контексті первинної допомоги при дії ХБРЯ агентів  малоймовірне. Однак, в умовах тривалого польового догляду може виникнути потреба використання МедЗП перед надходженням до лікувального закладу. Емпіричне використання буде залежати від ризику опромінення, ефективності фізичного захисного обладнання та будь-яких підтверджуючих доказів внутрішнього радіологічного забруднення.
2. Прикладом безпечного та ефективного МедЗП, який використовується після ядерного інциденту, є стабільний йод, який застосовується в ролі блокуючого агенту, щоб зупинити накопичення радіоактивного йоду в щитовидній залозі та, як результат, розвиток раку щитовидної залози. Використання деяких радіологічних МедЗП може вимагати підтвердження інтерналізації за допомогою мазків з носа, сечі або калу, щоб виправдати ризик будь-яких побічних реакцій на ліки.
3. МедЗП для лікування гострої променевої хвороби може включати застосування протиблювотних препаратів (наприклад, ондансетрон або гранісетрон) для запобігання або припинення блювоти.

B.7. Обладнання для надання первинної допомоги при ХБРЯ загрозі

• Відповідне обладнання для виявлення ХБРЯ агентів, рівня контамінаціїї ними та ефективності дезактивації.
• Відповідні захисні рукавички (наприклад з бутилкаучуку товщиною 1,2 або 1,7 міліметра, подвійні/потрійні нітрилові рукавички).

B.7.2. Медичне обладнання

1. Джгут для швидкого накладання, придатний для роботи з бутиловими рукавичками.
2. Перевʼязувальний матеріал в умовах уражень від ХБРЯ агентів (див. нижче).

1. Обладнання для відсмоктування.
2. Надглотковий повітровод з можливістю відсмоктування бронхопульмональних секрецій.

1. Портативний апарат для вентиляції позитивним тиском, здатний доставляти незабруднене повітря (якщо контур герметичний), забезпечувати подачу кисню і доступний у використанні напівкваліфікованим персоналом.

1. Стерильний фізіологічний розчин для зрошення ран (різні обсяги залежно від розміру рани).
2. Перевʼязувальний матеріал в умовах уражень від ХБРЯ агентів (див. нижче).

1. Моніторинг серцевої діяльності, для оцінки вітальних ознак та контролю ефективності терапії при ураженні нервово-паралітичними агентами.
2. Насичення киснем для визначення потреби в кисні, ефективності лікування та управління ресурсами кисню.
3. Моніторинг температури (центральної або периферичної) для оцінки та лікування біологічних травм та термічних ускоджень, а також запобігання гіпотермії під час та після дезактивації.
4. Тестування для виявлення природи ушкоджуючого агенту та його потенційного впливу при допомозі постраждалим.

1. Обладнання для зігрівання та сушіння постраждалих (наприклад, ковдри) до та після деконтамінації.
2. Памʼятка з надання первинної допомоги при дії ХБРЯ агентів (AMedP-7.2.1.).
3. Форми звітування про потерпілих та допоміжне стаціонарне або ІТ-рішення.

ДОДАТОК C – ЗАСОБИ ЗАХИСТУ ЗАХИСТУ ПОСТРАЖДАЛИХ ВІД ХБРЯ

C.1. ВСТУП

1. ЗЗП від ХБРЯ – це набір засобів фізичного захисту, і, як загальна концепція, що детально описана в AMedP-7.1 Додатку 15A. ЗЗП від ХБРЯ призначений для:
   • Захисту постраждалого від ХБР середовища.
   • Захисту осіб, що надають допомогу, і платформи MEDEVAC від контамінованих або заразних живих постраждалих/пацієнтів. ¹⁴
   • Захисту постраждалих від них самих як джерела ХБР загрози (наприклад, виділення газу, що залишився на матеріалі, що оточує постраждалого).
   • Поліпшення догляду та запобігання подальшого впливу через рани в середовищі ХБРЯ.
   • Захистити осіб, що надають допомогу, транспортні платформи та інфраструктуру від зараження або інфекційного летального результату.

2. При наданні первинної допомоги в середовищі ХБРЯ  загрози використання ЗЗП варіюється від місцевого захисту ран до систем захисту органів дихання та всього тіла, рішення про які приймаються на рівні підрозділу. Функція захисної системи може бути пасивною або з використанням позитивного/негативного тиску. Дві системи, які мають відношення до первинного захисту від ХБРЯ агентів:
   • Засоби захисту органів дихання постраждалих від ХБРЯ агентів; та
   • Перев’язувальний матеріал в умовах уражень від ХБРЯ агентів
3. Обидні системи повинні:
   • Автономними і портативними;
   • Готовими до використання та справними за різних кліматичних умов; 
   • Сумісними з медичним та іншим військовим обладнанням.

1. Обладнання для евакуації потерпілих від ХБРЯ агентів призначено для використання на немедичному рівні надання допомоги (і на медичному також). Респіраторний захист — це мінімальний рівень ЗЗП для забезпечення захисту органів дихання та очей постраждалих, які не можуть носити респіратор через проблеми з дихальними шляхами, утруднення дихання або невідповідність. Мінімальна вимога – це здатність:
   • Забезпечити захист від певних ХБР агентів та стримувати зараження потерпілих.
   • Підходити потерпілому або виконуючому первинної допомоги при дії ХБРЯ агентів
   • Ефективно працювати принаймні одну годину в середовищі, забрудненому ХБР агентами.

1. Забезпечувати захист від зовнішнього впливу ХБР агентів.
2. Застосовуватися до постраждалого виконуючии первинної допомоги або медичним персоналом.
3. Ефективно працювати щонайменше шість годин у середовищі, забрудненому ХБРЯ агентами.
4. Забезпечувати контроль кровотечі.
5. Покрити зону травми відповідно до зони покриття зазвичай використовуваних травматичних бандажів.
6. Деконтамінувати рану, забруднену ХБР агентом шляхом адсорбції або нейтралізації.
7. Інформувати персонал про будь-яку залишкову небезпеку, пов’язану з раною.
8. (Як додатковий захід) Відновлення ЗІЗ.

ДОДАТОК D – МАТЕРІАЛИ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ТРЕНІНГУ З НАДАННЯ ПЕРВИННОЇ ДОПОМОГИ ПРИ УРАЖЕННЯХ ХБРЯ АГЕНТАМИ

D. ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ ПРОВЕДЕНЯ ТРЕНІНГУ З НАДАННЯ ПЕРВИННОЇ ДОПОМОГИ ПРИ УРАЖЕННЯХ ХБРЯ АГЕНТАМИ

1. Одноразова або багаторазова уніформа для підтримки деконтамінації постраждалих, включаючи:
   • ЗІЗ
   • Військова уніформа
   • Цивільний одяг (включаючи дитячий), за необхідності
2. Тренувальні варіанти чи робочі медичні та МедЗП прилади, включаючи: 
   • Тренувальний турнікет
   • Перев’язувальний матеріал
   • Пристрій для самовведення антидоту
   • Симуляційні пероральні препарати
   • Фармацевтичні препарати та рідини з маркуванням
3. Обладнання для сортування та позначення
4. Симулювання потерпілих, включаючи:
   • Грим потерпілого
   • Симуляційні манекени для відпрацювання деконтамінації та ведення потерпілих в випадках масових людських жертв
   • Моделювання максимально наближене до реальних подій для відпрацювання оцінки постраждалих та дій з надання допомоги.
5. Форми звітування про потерпілих

ДОДАТОК Е – ФОРМА ЗВІТУВАННЯ ПРО ПОТЕРПІЛИХ ВІД ХБРЯ АГЕНТІВ