Нове дослідження, проведене Statens Serum Institut у Копенгагені (Данія), виявило, що майже 23% вагітностей, ускладнених тяжкими вродженими вадами серця (ТВВС) у плода, супроводжуються несприятливими акушерськими наслідками.

Тяжкі вроджені вади серця зустрічаються приблизно у одного зі 100 новонароджених. Попередні дослідження припускали, що проблеми з формуванням плаценти можуть відігравати значну роль у таких випадках.

Акушерські ускладнення, зокрема прееклампсія, передчасні пологи та затримка внутрішньоутробного розвитку плода, викликають особливе занепокоєння через їхній негативний вплив на здоров’я матері та довгостроковий прогноз для дітей.

Дані про акушерські ризики для окремих підтипів ТВВС у плода залишаються обмеженими, що гальмує розробку профілактичних заходів та індивідуалізованих стратегій ведення таких вагітностей.

У дослідженні, опублікованому в журналі JAMA Pediatrics, науковці проаналізували дані про понад 534 тисячі вагітностей у Данії за 10 років. Із них 745 вагітностей були ускладнені ТВВС у плода.

Основні результати:

Майже 23% вагітностей із ТВВС у плода супроводжувалися несприятливими акушерськими наслідками, що значно перевищує 9% для вагітностей без ТВВС у плода.
Затримка внутрішньоутробного розвитку плода спостерігалася 6,7% у вагітностях із ТВВС у плода проти 2,3% у контрольній групі
Прееклампсія — 6,2% у вагітностях із ТВВС у плода проти 3,1% у контрольній групі.
Передчасні пологи — 15,7% у вагітностях із ТВВС у плода проти 4,6% у контрольній групі.
Передчасне відшарування плаценти — 0,9% у вагітностях із ТВВС у плода проти 0,4% у контрольній групі.

Найвищий ризик ускладнень зафіксовано при таких вадах серця, як загальний артеріальний стовбур, атрезія легеневої артерії та аномалія Ебштейна. Примітно, що вагітності з транспозицією магістральних артерій у плода не мали підвищеного ризику основних ускладнень.

Метааналіз, що включав дані 5 993 випадків ТВВС у плода, підтвердив результати. Науковці наголошують, що вагітності із тяжкими вадами серця у плода потребують особливого моніторингу та індивідуалізованого підходу до ведення. Рекомендовано подальші дослідження для оцінки профілактичних заходів та механізмів, які пов’язують плацентарну дисфункцію з конкретними ТВВС.

Джерела: