Візуалізація мозку визначила 6 підтипів депресії: як це допоможе у лікуванні
Дослідники зі Стенфордського університету виявили шість біологічних підтипів (біотипів) депресії, а також визначили методи, які можуть бути більш ефективними для лікування трьох із них. Результатами своєї роботи науковці поділилися в журналі Nature Medicine.
Близько 30% людей з депресією мають стійку до лікування форму захворювання, тобто різні види ліків або терапії не покращують їхні симптоми. Крім того, дві третини людей не можуть повністю усунути симптоми за допомогою лікування. Ці проблеми обумовлені зокрема і відсутністю даних про те, які методи найкраще підходять окремим пацієнтам, оскільки сучасна практика при підборі лікування часто покладається на метод проб і помилок.
Науковці хотіли з’ясувати, чи можливо знайти правильне лікування з першого разу. Щоб краще зрозуміти різні біотипи захворювання, до свого дослідження вони запросили 801 людину, у всіх з яких раніше була діагностована депресія. Їхню мозкову активність виміряли за допомогою функціональної магнітно-резонансної томографії (фМРТ). Сканування проводилося як під час відпочинку, так і під час виконання різних завдань, які перевіряли їх когнітивні та емоційні функції. Візуалізація була зосереджена на ділянках мозку, які підтверджено відіграють роль у розвитку депресії.
Для обробки даних дослідники застували алгоритм машинного навчання під назвою кластерний аналіз. Вони згрупували зображення мозку пацієнтів і визначили шість характерних моделей мозкової активності в досліджуваних регіонах. Команда також випадковим чином розподілила 250 пацієнтів для отримання одного з трьох поширених антидепресантів або психотерапії.
- Один підтип, що характеризувався надмірною активністю в когнітивних областях мозку, показав найкращі результати при лікуванні венлафаксином порівняно з тими, хто має інші біотипи.
- Другий підтип, який мав ознаки вищої активності в трьох областях мозку, пов’язаних із депресією та вирішенням проблем у стані спокою, показав кращі результати лікування від розмовної терапії.
- Люди з третім підтипом, які мали нижчий рівень активності в стані спокою в мозковому контурі, який контролює увагу, з меншою ймовірністю відчували поліпшення симптомів за допомогою розмовної терапії, ніж люди з іншими біотипами.
Різні ідентифіковані біотипи депресії також характеризувалися відмінностями у симптомах і виконанні завдань учасниками дослідження. Наприклад, люди з надмірно активними когнітивними ділянками мозку мали вищий рівень ангедонії (нездатності відчувати задоволення), ніж інші біотипи. Люди з ангедонією також гірше виконували завдання виконавчої функції. Група пацієнтів, які найкраще реагували на розмовну терапію, також погано виконувала виконавчі завдання, хоча добре справлялася з когнітивними.
Цікавим висновком дослідження було те, що один із шести біотипів не показав помітних відмінностей у мозковій активності порівняно з мозковою активністю людей без депресії. Науковці вважають, що це пов’язано з відсутністю даних про повний спектр активності мозку, що лежить в основі депресії, і про те, що інші регіони мозку, крім тих, які досліджувалися, також відіграють певну роль у хворобі.