Використання смартфонів, комп’ютерів та інтернету може знижувати ризик когнітивного спаду в літньому віці

Нове дослідження, опубліковане в журналі Nature Human Behavior, показало, що використання цифрових технологій пов’язане зі зниженим ризиком когнітивного спаду в літніх людей. Згідно з результатами метааналізу, проведеного на основі даних понад 400 000 учасників, цифрова активність корелює з на 58% нижчим ризиком когнітивних порушень.

«Щодня в новинах можна почути, як технології нам шкодять, і тепер з’явився термін "цифрова деменція". Як дослідники, ми захотіли перевірити, чи це дійсно так», — сказав нейропсихолог Майкл Скаллін, Ph.D., співавтор дослідження з Університету Бейлора.

Гіпотеза «цифрової деменції» передбачає, що тривале використання технологій погіршує когнітивні здібності. Проте результати дослідження цю гіпотезу спростовують — цифрова активність, навпаки, може зміцнити когнітивну стійкість у літньому віці.

Після аналізу 136+ досліджень за участі понад 400 000 дорослих із середньою тривалістю спостереження 6 років, науковці виявили переконливі докази того, що цифрові технології сприяють кращому когнітивному старінню, а не навпаки. 

Дослідження підтримує гіпотезу «технологічного резерву» — цифрові технології сприяють поведінці, яка допомагає зберегти когнітивні функції. Використання смартфонів і комп’ютерів у літньому віці пов’язали з на 58% нижчим ризиком когнітивних порушень, і цей ефект зберігався навіть після врахування таких факторів, як соціально-економічний статус, освіта, стать, базові когнітивні здібності, соціальна підтримка, загальний стан здоров’я та участь у ментальних активностях (наприклад, читанні).

Скаллін зазначив, що для деяких людей ці результати можуть бути неочікуваними, адже технології часто асоціюють із фізичною та ментальною пасивністю. Але для сучасного покоління літніх людей, які почали користуватися комп’ютерами, інтернетом та смартфонами вже у зрілому віці, це справжній когнітивний виклик.

«Коли люди середнього і старшого віку кажуть: “Цей комп’ютер мене дратує, важко розібратися”, — це насправді ознака того, що мозок працює, і це може бути корисно, навіть якщо відчуття не дуже приємне, — пояснює науковець. — Постійна адаптація до нових програм, оновлень, вирішення технічних проблем — це все розумові навички».

Цифрові технології також суттєво розширили можливості комунікації. Відеозв’язок, електронна пошта, месенджери дозволяють підтримувати контакт навіть із тими, кого не бачиш регулярно. Можливість бачити одне одного, обмінюватися фотографіями, миттєво переписуватись — це знижує почуття самотності, а соціальна взаємодія — відомий чинник, що підтримує когнітивні функції.

Один із критеріїв діагностики деменції — втрата здатності до самостійного виконання щоденних завдань. Цифрові інструменти — нагадування, GPS, онлайн-банкінг — дозволяють літнім людям залишатися незалежними навіть із деякими когнітивними труднощами. Таке цифрове підкріплення допомагає зберегти функціональність навіть при загальному зниженні когнітивних здібностей.

Науковці визнають негативні сторони технологій (наприклад, відволікання за кермом або заміна живого спілкування), але водночас підкреслюють: здорове користування цифровими інструментами сприяє кращому когнітивному здоров’ю в літніх людей.

«Якщо ваші батьки чи дідусі-бабусі уникають технологій — подумайте, чи не варто це змінити. Можливо, вони можуть навчитися користуватися камерою, месенджером чи календарем на смартфоні. Почніть з простого і будьте терплячими», — радить він.

Щодо соціальних мереж — хоча безкінечне гортання TikTok може викликати сумніви, створення контенту та участь у спільнотах — це корисна творча активність і спосіб соціалізації. «Можна довго говорити про всі мінуси технологій, але загалом із 1990-х років їхній вплив на когнітивне здоров’я літніх людей був позитивним», — підсумовує Скаллін.