Війна та крихкість мереж постачання протипухлинних ліків в Україні – Анотація

Автори: (Перший автор – Ольга Костенчак-Свистак) (1), Дар’я Кізуб (2), В’ячеслав Копецький (5), Міла Реутова, Анна Узлова, Інеса Матюшенко, Алі Джемілєв (3,4), Інеса Гуйванюк (5), Марія Касьянчик (6), Андрій Безносенко, Неля Мельничук (3,4).

Вступ: Доступність системної терапії в Україні нестабільна через війну. Ця інформація є ключовою для оптимізації лікування онкологічних захворювань.

Методи: У квітні 2023 за допомогою соціальних мереж року серед лікарів в Україні, що проводять консультації або лікування онкологічних пацієнтів, було розповсюджено онлайн-опитування щодо оцінки можливостей лікування раку. Результати аналізували за допомогою описової статистики і точного тесту Фішера.

Результати: 15 онкологів з 14 онкологічних центрів і 12 гематологів з 9 гематологічних центрів пройшли опитування, в тому числі 3 (25%) і 4 (27%) з найбільш постраждалих від війни Північної, Південної та Східної України, відповідно.

З 36 препаратів, що використовуються для лікування солідних пухлин, 2-4 (14-29%) респонденти повідомили про обмежену доступність (у половині випадків, рідко доступні або недоступні) до 11 (31%) препаратів: цисплатину, циклофосфаміду, доксорубіцину, етопозиду, фторурацилу, іфосфаміду, метотрексату, вінкристину, філграстиму, дексаметазону, тамоксифену. 7 (19%) фармакологічних засобів мали обмежену доступність для 5-6 (36-42%) опитаних лікарів: капецитабін, іринотекан, месна, анастрозол, лейпролід, золедронова кислота, ерлотиніб. 12 (33%) препаратів було обмежено для 7-8 (50-57%) респодентів: абіратерон, блеоміцин, карбоплатин, доцетаксел, гемцитабін, оксаліплатин, паклітаксел, вінбластин, вінорельбін, фолієва кислота, бікалутамід, трастузумаб. 7 (19%) були обмежені для 8-13 (57-93%) опитаних лікарів: ніволумаб, діетилстильбестрол, бевацизумаб, палбоцикліб, трастузумаб емтанзин, сорафеніб.

З 31 препарату, що використовуються при гематологічних злоякісних пухлинах, 4 (21%) були обмежено доступними для 2-4 респодентів: вінкристин, бортезоміб, іматиніб, азацитидин. 5 (16%) препаратів були обмежені для 5-6 опитаних лікарів: бендамустин, філграстим, доксорубіцин, леналідомід, гідроксикарбамід. 10 (32%) препаратів були обмежені для 9-12: ібрутиніб, меркаптопурин, ельтромбопаг, еритропоетин, тромбопоетин, руксолітиніб, венетоклакс, брентуксимаб, гемтузумаб, обінутузумаб.

Доступність препаратів не відрізнялася в різних регіонах країни. (р > 0,05).

Висновок: Дефіцит основних протипухлинних препаратів залишається проблемою в Україні під час війни. Результати обмежені малим розміром вибірки й обмеженою вибіркою з регіонів, які найбільше постраждали від активних бойових дій.

З 36 препаратів, які зазвичай використовуються в Україні для лікування солідних пухлин, і 21 препарату, які використовується для лікування гематологічних пухлин, до Переліку основних лікарських засобів ВООЗ 2021 року ввійшли 32 (89%) і 14 (45%), відповідно.

Опитування пройшли 90 лікарів: 15 (17%) онкологів, 12 (13%) гематологів, 35 (39%) хірургів, 13 (14%) радіаційних онкологів, 9 (10%) рентгенологів, 3 (3%) патологів та 2 (2%) лікарів паліативної допомоги. Були представлені всі області України, крім Донецької та АР Крим. 76 (84%) респондентів були із державних або комунальних закладів охорони здоров’я, у тому числі 20 (22%) з Київської області, 22 (24%) з Центральних областей, 23 (26%) із Західних і найменше – з постраждалих від війни Сходу 9 (10%), Півночі 7 (8%) і Півдня 13 (14%) України.

Респонденти зазначили вищу доступність ліків в одній із приватних клінік. Повідомлений час очікування нового початку хіміотерапії становив < 1 тижня в 9 учасників (60%), 1-2 тижні в 3 (22%), 2-3 тижні в 2 (13%). Був лише один онкологічний центр, де двоє лікарів-онкологів заповнювали анкету для порівняння відповідей; вони надали різні відповіді щодо кількості персоналу та обладнання, а також мали різні уявлення про наявність ліків.

Для гематологічних злоякісних новоутворень час очікування початку лікування також відзначили як короткий. Cпостерігалася більша узгодженість в інформації щодо кадрового забезпечення та доступності лікування в гематологічних центрах (Львів, Суми).

З 14 препаратів з Переліку основних лікарських засобів ВООЗ за 2021 рік 3 (21%) були обмежені в доступності для 2-4 (16-33%) респондентів: вінкристин, бортезоміб, іматиніб; 5 (36%) – обмежені для 5-6 (41-50%) опитаних лікарів: бендамустин, філграстим, доксорубіцин, леналідомід, гідроксикарбамід; 8 (57%) – обмежені для 7-8 (58-66%): ритуксимаб, талідомід, вінбластин, хлорамбуцил, блеоміцин, метотрексат, даунорубіцин, нілотиніб.; 2 (14%) лікарських засоби – обмежені для 9-12 (75-100%) респондентів: ібрутиніб, меркаптопурин; як і 8 (47%) із 17 препаратів, що не входять до переліку ВООЗ: ельтромбопаг, еритропоетин, тромбопоетн, руксолітиніб, венетоклакс, брентуксимаб, гемтузумаб, обінутузумаб. З інших препаратів, яких немає в Переліку основних лікарських засобів, доступність азацитидину була обмежена для 2-4 респодентів, а бозутинібу й аспрагінази – 7-8.