Як стрес впливає на імунну систему - нове відкриття про кишкові бактерії
Нейробіологи виявили, що стрес може пригнічувати роботу певних залоз у кишківнику, що, в свою чергу, впливає на кишкові бактерії та імунну систему. Дослідження на мишах, опубліковане в журналі Cell, стало важливим кроком у розумінні зв’язку між мозком, кишківником та запальними захворюваннями.
Відомо, що кишківник і мозок взаємодіють, і під час стресу мозок може викликати вивільнення гормонів, що сприяють розвитку захворювань кишківника. Також певні бактерії можуть посилати хімічні сигнали, що впливають на мозок і поведінку. Однак шляхи цього «нейронного спілкування» залишаються мало вивченими. Команда Інституту біологічної кібернетики Макса Планка (Німеччина) дослідила роль Бруннерових залоз, які знаходяться в стінках тонкої кишки, виробляють муцин і містять нейрони.
Виявилося, що видалення цих залоз у мишей робить їх більш вразливими до інфекцій і підвищує рівень запалення. Аналогічні результати спостерігалися у людей після видалення пухлин із частини кишківника, де розташовані ці залози. Видалення залоз Бруннера також знищувало бактерії роду Lactobacillus, які зазвичай допомагають підтримувати бар’єрну функцію кишківника. Це призводило до того, що шкідливі речовини легше потрапляли в кров, викликаючи запалення і захворювання.
Дослідження також показало, що нейрони Бруннерових залоз з’єднані з волокнами блукаючого нерва, який передає сигнали від кишківника до мозку, зокрема до мигдалини, яка відповідає за емоції та стрес. Вплив хронічного стресу на мишей призводив до аналогічних результатів, що й видалення залоз: рівень Lactobacillus впав, а запалення посилилося. Це свідчить про те, що залози Бруннера «відключилися» через стрес.
Хоча результати дослідження на мишах можуть відрізнятися від людських, розуміння цих шляхів може мати значення для лікування розладів, пов’язаних зі стресом, наприклад, запальних захворювань кишківника. Наразі команда вивчає, чи впливає хронічний стрес на цей шлях у немовлят, які отримують Lactobacillus через грудне молоко. Науковці припускають, що ці залози особливо важливі для нормального розвитку та імунної функції на ранньому етапі життя.