Шведські науковці запропонували простий метод оцінки ризику цирозу та раку печінки

«Ці захворювання стають дедалі поширенішими та мають поганий прогноз, якщо їх діагностувати пізно. Наш метод дозволяє оцінити ризик тяжкої хвороби печінки протягом 10 років і базується лише на трьох простих рутинних аналізах крові», — пояснює Rickard Strandberg, PhD, науковий співробітник медичного факультету Karolinska Institutet та співавтор дослідження.

Модель, що отримала назву CORE, була створена за допомогою передових статистичних методів. Вона враховує п’ять чинників: вік, стать та рівні трьох поширених печінкових ферментів — АСТ, АЛТ і ГГТП, які зазвичай вимірюють під час регулярних медичних оглядів. Метою було створити простий у використанні інструмент для лікарів первинної ланки та медсестер, які першими зустрічають пацієнтів. 

«Це важливий крок до того, щоб у первинній ланці можна було пропонувати скринінг печінкових хвороб на ранній стадії. Лікування вже доступне і, сподіваємося, найближчим часом стане можливим і в Швеції для людей із високим ризиком розвитку цирозу чи раку печінки», — зазначив Hannes Hagström, Adjunct Professor кафедри медицини Karolinska Institutet та старший консультант Karolinska University Hospital. 

Дослідження охопило понад 480 тисяч мешканців Стокгольма, які проходили медичні огляди з 1985 по 1996 рік. За ними спостерігали протягом до 30 років і виявили, що приблизно у 1,5% учасників розвинулися тяжкі захворювання печінки — цироз, рак або виникла потреба у трансплантації. Модель CORE продемонструвала високу точність: вона змогла відрізнити людей із ризиком та без нього у 88% випадків, перевищивши ефективність нині рекомендованого методу FIB-4.

Точність CORE також підтвердилася у двох незалежних популяційних групах у Фінляндії та Великій Британії. Водночас вчені наголошують, що потрібні додаткові перевірки серед людей із підвищеним ризиком — зокрема, пацієнтів із діабетом 2 типу та ожирінням. Також важливо інтегрувати модель у системи електронних медичних записів, щоб зробити її застосування у клінічній практиці максимально зручним.