Що Україна може запозичити з канадської системи покращення якості медичної допомоги
Інеса Гуйванюк, онкохірургиня Київського обласного онкологічного диспансера, виконавча директорка Global Medical Knowledge Alliance (GMKA), пройшла стажування завдяки співпраці GMKA, Sunnybrook Hospital та University of Toronto Temerty School of Medicine (Торонто, Канада) у межах проєкту з покращення якості та підвищення безпеки надання медичної допомоги (Quality & Safety, Q&S).
Q&S у GMKA — це безперервна робота над покращенням ефективності лікування пацієнтів та підвищення рівня безпеки медичної допомоги в Україні. Для цього велика команда працює над розповсюдженням протоколів лікування та діагностики, стандартів операційних процедур, чеклістів, алгоритмів і міжнародних рекомендацій. Співпраці, завдяки яким можливий обмін досвідом з іноземними колегами, це ще один крок до посилення знань GMKA, які ми можемо потім популяризувати серед української медичної спільноти. Інеса Гуйванюк поділилася набутими знаннями з редакцією GMKA.
«Система охорони здоров’я в Канаді відрізняється від європейської, американської та, очевидно, від української. Я їхала дізнатися про неї більше та проаналізувати, що ми можемо впроваджувати в себе. Метою стажування було подивитися зсередини, як працює програма Quality Improvement в одному з госпіталів Торонто, а також вдосконалити професійні знання з гепатопанкреатобіліарної хірургії під керівництвом Julie Hallet, MD, Assistant Professor of Surgery at the University of Toronto», — розповідає про свої очікування від стажування Інеса Гуйванюк.
Sunnybrook Hospital — це багатопрофільна лікарня, афілійована з University of Toronto, тобто є клінічною лікарнею, де лікарі можуть навчатися, проводити дослідження, писати наукові роботи. Щороку Sunnybrook приймає 1,1 млн відвідувань пацієнтів і є найбільшим травматологічним центром Канади.
Як працює система покращення якості в Sunnybrook
Зосередженість на лікуванні та добробуті пацієнтів і лікарів
Q&S у Sunnybrook зосереджений не лише на лікуванні та діагностиці, а й на добробуті пацієнтів та взаємодії лікарів.
«Більшість процесів покращення якості та безпеки стосуються інфекційного контролю, стандартизації дій, моніторингу та аналізу результатів лікування. Від цього залежить успішність менеджменту пацієнтів та авторитет лікарні. Однак тут також багато уваги присвячується soft skills. Дуже важливо, щоб у команді були продуктивні та нетоксичні стосунки».
Завжди командна робота
Над програмами Q&S у Sunnybrook працює окремий відділ, працівники якого закріплені за різними відділеннями: хтось — за опіковим, хтось — за паліативним, хтось — за хірургічним, хтось — за реанімацією. До процесів та завдань із покращення якості та безпеки лікування залучені всі ланки персоналу — від адміністрації до лікарів та медсестер.
«Команда Q&S зустрічається раз на тиждень. Протягом години вони обговорюють найактуальніші загальні питання та демонструють звітність. Разом з тим, також вони працюють окремо, у своїх департаментах. Мають локальні зустрічі про ведення поточної роботи. Наприклад, коли я була на стажуванні, вони обговорювали спалахи інфекційного захворювання: чому трапилася подія, який алгоритм дій та механізм попередження у майбутньому. Або ж, наприклад, аналізували випадки, коли є пацієнти, які з різних причин агресивно налаштовані.»
Колективне обговорення відбувається як під час вибору питання, над яким будуть працювати, під час окреслення проблематики, збору та аналізу даних, так і під час розроблення рішень, моніторингу результатів тощо.
«У кожного своя сфера діяльності, свої завдання, є регулярна звітність і відкритість. Результати можуть бачити й інші лікарі, і пацієнти, й навіть інші лікарні. Відділ Q&S — це окрема серйозна одиниця, яка складається із суперкоманди: адміністратори, менеджери, project-менеджери, біологи, інфекціоністи, лікарі-представники відділень тощо. Це те, що я і вся команда GMKA прагнемо впроваджувати в Україні».
Постійне навчання та прозорість процесів
«У Sunnybrook постійно збирають дані, моніторять усе, що відбувається у стінах закладу. Якщо трапляється критичний випадок, його виносять на обговорення та аналіз, щоб уникнути такого ж у майбутньому. Готують інформаційні матеріали, проводять навчання для лікарів, резидентів, інтернів, медсестер, молодшого медичного персоналу».
Безперервний процес навчання, збір і моніторинг даних, розбір і аналіз критичних ситуацій, розроблені алгоритми — усе це роблять відкритим як для персоналу, так і для пацієнтів. Це інструменти, що використовуються щоденно.
| GMKA постійно працює над розробленням освітніх програм для українських медичних працівників задля розвитку професійних компетенцій, чим впливає на покращення якості та безпеки медичних послуг в Україні. Актуальні програми публікуємо в розділі «Курси», а записи лекцій можна переглянути на нашому YouTube. Також запрошуємо стежити за Facebook, Instagram та Telegram GMKA, щоб не проминути анонси нових курсів від міжнародних експертів. |
Пошук рішень через дослідження
У межах програм Q&S у Sunnybrook реалізуються наукові проєкти, над якими працюють і студенти-медики, і резиденти лікарні, і лікарі, і ті, хто здобуває магістерський ступінь. Це дозволяє постійно залучати молодь і розвивати напрямок покращення якості.
«Безперервні дослідження, аналіз помилок, пошук відповідей на питання, як ми можемо ставати кращими, долучення до міжнародних наукових проєктів — усе це ми можемо запозичувати в Sunnybrook. Допоможе звичайна ініціатива медичної спільноти. Адже в кожного з нас є клінічний досвід та науковий інтерес, який ми хочемо розвивати. Так само варто долучати до розвитку медичної науки колег: інтернів та медичних студентів. Наукова частина невіддільна, бо вона є всюди й повинна бути в Україні».
GMKA сформувала групу науковців, які проводять незалежні наукові дослідження, щоб виявляти нагальні проблеми та створювати наукову базу для розроблення рішень. Публікації результатів наших досліджень уже є у World Journal of Surgery, у Journal of Global Health, у JCO Global Oncology, а дізнатися більше про теми досліджень GMKA можна на цій сторінці. |
Спілкування з пацієнтами
У Sunnybrook створюють безпечний та зручний простір, що покращує якість надання медичної допомоги пацієнтам.
«Велика увага приділяється питанням спілкування з пацієнтами. Це завжди про повагу та етику. Окрім того, у лікарні дуже багато інформаційних матеріалів для пацієнтів та їхніх близьких: відео, плакати, дашборди, інформаційні брошури, QR-коди з інформацією… Весь ліфт обвішаний матеріалами для пацієнтів. Також працює багато волонтерів, які допомагають пацієнтам пересуватися, спілкуватися (наприклад, якщо необхідний переклад з іноземної мови), надають інформацію про лікарню та логістику закладу».
Як організована робота у відділенні гепатопанкреатобіліарної (HPB) хірургії
«Як хірургині мені було цікаво знайти людину, яка практикує в Канаді у гепатопанкреатобіліарній хірургії. Моя менторка Julie Hallet якраз є цією людиною, вона багато працює з новоутвореннями підшлункової залози, печінки і жовчних шляхів, разом з тим, сферу її наукових інтересів становлять нейроендокринні пухлини — особливий вид пухлин. Для мене було колосальною користю попрацювати з нею під час стажування і дізнатися більше про менеджмент таких захворювань. Робота з Dr. Hallet дала мені крутий хірургічний досвід», — ділиться Інеса Гуйванюк.
Протягом стажування Інеса Гуйванюк навчалася у відділенні HPB-хірургії, де працює чотири хірурги.
«У кожного лікаря своя практика. Вони намагаються спеціалізуватися на чомусь окремому та специфічному в гепатопанкреатобіліарній хірургії. Проте всі ведуть наукову роботу, навчають резидентів та стажерів, які проходять спеціалізацію з HPB-хірургії або з хірургічної онкології».
Як організована робота HPB-хірурга:
- 1 день на тиждень — консультації в поліклініці, у яких беруть участь і резиденти, і стажери. Вони разом спілкуються та оцінюють стан та захворювання пацієнта, проводять обстеження, визначають тактику лікування. Остаточне рішення завжди ухвалює лікар-хірург.
- 2–3 рази на тиждень — операційні дні. Операції також відбуваються за участі резидентів і стажерів. Це злагоджена командна робота, під час якої відбувається процес навчання, аналіз роботи, за потреби — менеджмент ускладнень.
- Обов’язковий науковий день, коли лікарі працюють зі своєю командою науковців над обраною темою. Дослідження можуть стосуватися винятково клінічної роботи (наприклад, лікування пацієнтів і вивчення окремого типу пухлини), а також більш глобальних тем (як-от оцінювання динаміки онкологічних захворювань у провінції Онтаріо).
Мультидисциплінарні консиліуми (МДК)
На МДК виносяться складні й суперечливі випадки, які потребують обговорення. На консиліумі присутні всі суміжні фахівці: від патологів до діагностів. Інеса Гуйванюк відзначила користь від залучення лікарів-радіологів:
«Класно, що під час презентації кейси візуалізують радіологи. Це рідко відбувається в умовах України, разом з тим радіологи можуть відзначити динаміку даних обстежень — що було 3–2 місяці тому, до лікування, після лікування. І це допомагає бачити загальну картину. Залучати радіологів, патологів, онкологів та інших фахівців до консиліумів в Україні — онлайн чи офлайн — дуже важливо для покращення якості лікування пацієнтів та розвитку міждисциплінарної взаємодії.»
Залучення молодих фахівців
«У лікарні багато роботи проводиться з інтернами. Агітація долучення до наукової команди розпочинається з самого початку медичного шляху. Лікарі в Sunnybrook хочуть «захантити» молодих амбітних фахівців, щоб розвивати наукові дослідження й робити ще більше якісних наукових проєктів».
Щотижневі зустрічі
Раз на тиждень у відділення гепатопанкреатобіліарної хірургії Sunnybrook є зустріч лікарів відділення, де обговорюють менеджмент стаціонарних пацієнтів, лікування, ускладнення, план наступних дій тощо:
«Окрім того, що хірурги оперують та залучені в наукову роботу, вони постійно стежать та моніторять стан пацієнтів, процеси лікування. Щоденне ведення пацієнтів виконують резиденти та стажери, але раз на тиждень на спільних зустрічах вони разом із лікарями все це обговорюють та погоджують. Щотижня такий звіт приймає один відповідальний лікар відділення, зміна передається один одному. Я такого ніде не бачила, це ефективна практика для професійної діяльності та командної роботи, мені це дуже сподобалося. Окрім щоденної оцінки та деталей ці зустрічі дозволяють бачити загальну картину в динаміці та навчатися паралельно».
Інеса Гуйванюк вважає, що такі щотижневі зустрічі можуть стати ефективнішою альтернативою щоденним обходам в українських лікарнях:
«Обхід забирає багато часу й часто не є нагальним, а зосереджується на мікроменеджменті. Натомість дійсно мають сенс загальні щотижневі зустрічі, які концентруються на основних моментах, допомагають побачити глобальну картину, що відбулася з пацієнтами за тиждень, і розв’язати питання, які дійсно мають сенс і значення».