Обмежене споживання рідини не покращило здоров'я пацієнтів із серцевою недостатністю: результати дослідження
Пацієнтам із серцевою недостатністю традиційно радять обмежувати щоденне споживання рідини, щоб зменшити її застій в легенях та кінцівках. Однак дослідження, опубліковане в Nature Medicine та представлене на American College of Cardiology's Annual Scientific Session 2025, не довело позитивного ефекту такої рекомендації.
Одним із поширених симптомів серцевої недостатності є застій рідини, що спричиняє набряки та задишку. Для зменшення цих проявів американські та європейські клінічні настанови рекомендують обмежувати споживання рідини до шести чашок (близько 1500 мл) на добу. Проте наукових доказів, що підтверджують ефективність такого підходу, недостатньо, і фахівці досі обговорюють його доцільність.
Команда Radboud University Medical Center (Нідерланди) провела перше масштабне рандомізоване контрольоване випробування, що оцінює вплив необмеженого та обмеженого споживання рідини на стан здоров'я пацієнтів із серцевою недостатністю. Результати показали тенденцію до покращення самопочуття у групі з необмеженим споживанням рідини, але різниця не була статистично значущою. Пацієнти, які дотримувалися обмежень, частіше скаржилися на спрагу, однак жодних суттєвих відмінностей у безпекових показниках не виявили.
«Наш висновок: пацієнтам зі стабільною серцевою недостатністю немає потреби обмежувати споживання рідини. Це важливе повідомлення для пацієнтів у всьому світі, яке можна негайно впроваджувати в клінічну практику», — зазначив провідний автор дослідження, кардіолог Роланд ван Кімменаде.
У випробуванні FRESH-UP взяли участь 504 пацієнти із серцевою недостатністю, яких спостерігали у семи медичних центрах Нідерландів. Середній вік учасників становив 69 років, дві третини з них були чоловіками. Всі пацієнти мали легкі або помірні симптоми серцевої недостатності, але почувалися комфортно у стані спокою.
Приблизно половина учасників мала серцеву недостатність із зниженою фракцією викиду, а інша половина — зі збереженою фракцією викиду, що представляє два основні типи цього захворювання. Більшість отримували стандартну медикаментозну терапію, включаючи інгібітори АПФ, бета-блокатори та антагоністи мінералокортикоїдних рецепторів. Половина пацієнтів приймали петльові діуретики для контролю набряків і затримки рідини.
Учасників розподілили на дві групи:
- Одна група дотримувалася обмеженого споживання рідини (до 1500 мл на добу).
- Друга група могла споживати рідину без обмежень.
Через три місяці стан здоров'я пацієнтів оцінювали за допомогою Kansas City Cardiomyopathy Questionnaire (KCCQ), однак не виявили статистично значущої різниці між групами.
Дослідники вказали кілька можливих причин таких результатів:
- Близько половини учасників до початку дослідження не отримували рекомендацій щодо обмеження рідини.
- Початковий рівень здоров'я пацієнтів був вищим, ніж очікувалося, що ускладнило виявлення потенційної користі від необмеженого пиття.
- Загальна різниця у споживанні рідини між групами була відносно невеликою: 1 480 мл/день у групі обмеження проти 1 760 мл/день у групі без обмежень.
Попри те, що учасники з обмеженим споживанням рідини частіше скаржилися на спрагу, рівень смертності, частота госпіталізацій через серцеву недостатність, потреба у внутрішньовенних діуретиках та гостра ниркова недостатність не відрізнялися між групами через шість місяців.
«Ми не виявили жодних даних, які б свідчили про користь обмеження рідини або про шкоду необмеженого її споживання, — підсумував ван Кімменаде. — Наші результати ставлять під сумнів необхідність такої рекомендації для пацієнтів зі стабільною серцевою недостатністю».
Хоча випробування проводилося в межах Нідерландів, автори вважають, що його результати можна застосовувати і в інших країнах, де лікарі нерідко рекомендують обмежувати рідину при серцевій недостатності.