Невизначеність може посилювати відчуття болю

Коли ми випадково торкаємося чогось знайомого, наприклад, гарячої сковорідки, наш мозок уже прогнозує, наскільки це може бути боляче. Але якщо людині перед цим зав’язати очі, біль відчуватиметься інтенсивніше — навіть якщо температура не є небезпечною. Нове дослідження кафедри клінічної медицини Aarhus University (Данія) показує, що відсутність очікувань змінює спосіб, у який мозок інтерпретує біль, змушуючи його сприйматися як більш сильний. 

У дослідженні, опублікованому в Science Advances, науковці провели експеримент, у якому учасники мали передбачити, відчують вони тепло чи холод на передпліччі. Однак у деяких випадках їх одночасно піддавали впливу як теплових, так і холодових стимулів, що спричиняло відчуття пекучого болю — загадковий феномен, відомий як thermal grill illusion (TGI).

«Попередні дослідження показали, що наші очікування впливають на сприйняття болю. У цій роботі ми хотіли з’ясувати, чи може невизначеність у прогнозах — ситуація, коли мозок не має чіткої моделі очікувань, — також посилювати больові відчуття. Ми продемонстрували, що навіть за відсутності реальної загрози невідомість провокує виражений біль», — зазнила доцентка Франческа Фардо, співавторка дослідження.

Науковці поєднали методи нейровізуалізації та комп’ютерного моделювання, залучивши 300 добровольців. Це дозволило простежити, які ділянки мозку активуються у відповідь на невизначеність.

«Наші результати свідчать, що не лише очікування, а й невизначеність відіграє ключову роль у больовому сприйнятті. Раніше було доведено, що ефект плацебо може зменшувати біль, а ноцебо — навпаки, його посилювати. Наші дані додають ще один рівень: коли мозок не має чіткої прогностичної моделі й отримує неоднозначні сигнали, він активує захисний механізм, посилюючи больову відповідь більше, ніж це необхідно», — пояснила Фардо.

Це відкриття може суттєво вплинути на підходи до лікування болю, особливо у тривожних пацієнтів.

У короткостроковій перспективі ці результати допоможуть науковцям краще зрозуміти механізми больового сприйняття. Вони також можуть сприяти розробці ефективніших стратегій знеболення — наприклад, через чіткішу комунікацію з пацієнтами та формування правильних очікувань, що зменшить рівень невизначеності й, відповідно, інтенсивність болю. 

Дослідницька група планує повторити експеримент із пацієнтами з хронічним болем, а також оцінити, як психологічні фактори, зокрема депресія та тривожність, впливають на ноцицептивне сприйняття.