Може запобігти тисячам смертей: метааналіз показав переваги комбінованої терапії для зниження рівня холестерину

Дослідження, присвячене пошуку найефективнішого способу зниження рівня холестерину ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ) у пацієнтів з високим ризиком інфаркту міокарда та інсульту, показало, що оптимальною стратегією є комбінована терапія статинами та езетимібом, а не лише статинами. Його результати опубліковані в журналі Mayo Clinic Proceedings, і науковці вважають, що це могло б запобігти тисячам смертей на рік.

Метааналіз, що охопив 108 353 пацієнтів із 14 досліджень, зосереджувався на особах із високим або дуже високим ризиком інфаркту міокарда чи інсульту, а також тих, хто вже переніс такі захворювання. Результати свідчать, що комбінована терапія езетимібом і високими дозами статинів значно знижує ризик смертності. Зокрема, загальна смертність зменшувалася на 19%, смертність від серцево-судинних причин — на 16%, а частота основних несприятливих серцево-судинних подій (MACE) та інсультів скорочувалася на 18% і 17% відповідно порівняно з монотерапією високими дозами статинів.

Комбіноване лікування також сприяло додатковому зниженню рівня ЛПНЩ на 13 мг/дл порівняно з початковими показниками. Це на 85% підвищувало ймовірність досягнення цільового рівня ЛПНЩ менше 70 мг/дл.

«Результати ще більш вражаючі у мережевому метааналізі, який дозволяє безпосередньо порівнювати різні схеми терапії, що застосовувалися у дослідженні. Він продемонстрував зниження загальної смертності на 49% і зменшення основних серцево-судинних ускладнень на 39% порівняно з терапією лише високими дозами статинів», — зазначив Maciej Banach, MD, PhD, провідний автор дослідження, професор кардіології Люблінського католицького університету Івана Павла ІІ та ад'юнкт-професор Центру профілактики серцево-судинних захворювань у Johns Hopkins University School of Medicine.

Раніше точилися дискусії щодо того, коли саме варто призначати комбіновану терапію пацієнтам з високим ризиком — одразу чи після двомісячного моніторингу ефективності статинів. Співавтор дослідження Пітер Тот, професор клінічної сімейної медицини Університету Іллінойсу та ад'юнкт-професор медицини Університету Джона Хопкінса, заявив: «Це дослідження доводить, що комбіновану терапію слід застосовувати негайно. Вона має стати золотим стандартом лікування для пацієнтів із дуже високим ризиком серцево-судинних ускладнень. Додавання езетимібу до статинів без очікування дозволяє швидше й ефективніше досягти цільового рівня ЛПНЩ та значно знизити ризик інфарктів міокарда і смертності».

За його словами, комбінована терапія не потребує застосування дорогих нових препаратів, але допомагає знизити частоту інфарктів, інсультів та інших ускладнень, зокрема серцевої недостатності.

Згідно з даними Global Burden of Disease та American Heart Association, смертність внаслідок високго рівня ЛПНЩ є найвищою у Східній Європі та Центральній Азії. У 2020 році 4,5 мільйона смертей у світі були пов’язані саме з цією причиною.

Серцево-судинні захворювання щороку забирають життя близько 20 мільйонів людей. На основі попереднього аналізу вчені підрахували, що якщо комбінована терапія стане стандартною практикою для лікування пацієнтів з високим рівнем холестерину, це може запобігти понад 330 000 смертей щороку серед осіб, які вже перенесли інфаркт міокарда.

«Ми наполегливо рекомендуємо зробити комбіновану терапію золотим стандартом лікування і включити її у всі медичні настанови», — підсумував професор Банах.

Статини безпечно застосовуються протягом багатьох років і допомагають знизити рівень ЛПНЩ, пригнічуючи його вироблення печінкою. Езетиміб діє за іншим механізмом — він зменшує всмоктування холестерину з їжі в кишківнику. У пацієнтів, які не досягають оптимальних результатів лише на статинах, поєднання цих двох препаратів є ефективною альтернативою.

Сильними сторонами дослідження є його масштаб — це найбільший аналіз пацієнтів у цій сфері. До нього увійшли 14 досліджень, з яких 11 були рандомізованими контрольованими випробуваннями, а три — когортними. Водночас певні обмеження пов’язані з типами включених досліджень, їхнім розміром та обсерваційним характером деяких із них.