Механічні клапани серця показали кращу довгострокову виживаність у пацієнтів 50–70 років у порівнянні з біологічними

Нове дослідження, опубліковане в European Journal of Cardio-Thoracic Surgery, показало, що механічні серцеві клапани забезпечують кращу довгострокову виживаність у пацієнтів віком від 50 до 70 років порівняно з біологічними.
Дослідження охопило 1708 пацієнтів, які перенесли планову або ургентну заміну серцевого клапана в Bristol Heart Institute (Англія) у період з 1996 до 2023 року. Середній вік пацієнтів становив 63 роки, 61% з них були чоловіками. Біологічні клапани отримали 69,7% пацієнтів. Науковці досліджували динаміку використання клапанів, ранні результати, довгострокові показники виживаності, частоту повторних втручань на клапанах і феномен невідповідності розміру протеза й анатомічних особливостей пацієнта (PPM — patient prosthesis mismatch).
Аналіз показав, що короткострокові результати не відрізнялися у пацієнтів із біологічними та механічними клапанами. Проте у пацієнтів із механічними клапанами показник довгострокової виживаності був кращим протягом 13 років після операції.
Найгірші довгострокові результати спостерігалися у пацієнтів із біологічним клапаном діаметром 19 мм (невеликий розмір, що часто застосовується у жінок). Водночас пацієнти з механічним клапаном 21 мм мали кращі показники виживаності порівняно з пацієнтами, які отримали біологічні клапани розміром 19 та 21 мм. Дослідження також підтвердило, що виражена невідповідність розміру протеза (PPM) є значним фактором ризику несприятливих довгострокових результатів.
Чинні рекомендації передбачають застосування механічних клапанів, виготовлених із синтетичних матеріалів, у пацієнтів віком до 50 років, тоді як біологічні клапани, виготовлені з тканин тваринного походження, рекомендуються особам старше 65–70 років. Для пацієнтів віком від 50 до 70 років вибір клапана залишається на розсуд кардіохірурга та самого пацієнта.
Професор кардіохірургії, директор Bristol Heart Institute та провідний автор дослідження Джанні Анджеліні зазначив:
«Докази кращої довгострокової виживаності у пацієнтів із механічним клапаном свідчать про необхідність перегляду нинішньої тенденції на користь біологічних клапанів у віковій групі 50–70 років. Особливо помітна перевага механічних клапанів у випадках, коли встановлюються клапани малого розміру».
Науковці рекомендують ретельно оцінювати довгострокові переваги механічних клапанів, хоча при біологічних клапанах немає потреби в тривалому прийомі антикоагулянтів.
Дослідження має кілька обмежень: 
  • Дані збиралися лише в одному медичному закладі.
  • Ретроспективний характер збору даних міг призвести до похибок.
  • Відсутність рандомізації та брак ехокардіографічних даних.
  • Не була доступна інформація про причини смерті пацієнтів (кардіоваскулярні чи некардіоваскулярні).

Джерела:

  1. Jeremy Chan, Pradeep Narayan, Daniel P Fudulu, Tim Dong, Hunaid A Vohra, Gianni D Angelini, Long-term clinical outcomes in patients between the age of 50–70 years receiving biological versus mechanical aortic valve prostheses, European Journal of Cardio-Thoracic Surgery, Volume 67, Issue 2, February 2025, ezaf033, https://doi.org/10.1093/ejcts/ezaf033
  2. Biological vs mechanical heart valve replacement: study compares outcomes | Healthcare in Europe.
Механічні клапани серця показали кращу довгострокову виживаність у пацієнтів 50–70 років у порівнянні з біологічними - GMKA - Global Medical Knowledge Alliance