Команда GMKA представила п’ять робіт на 12-му Щорічному симпозіумі глобальних досліджень раку
6-9 травня відбувся 12-й Щорічний симпозіум глобальних досліджень раку (12th Annual Symposium on Global Cancer Research), який організував Національний інститут раку (NCI) під егідою Національного інституту охорони здоров’я США (NIH).
Науково-дослідна команда GMKA представила на ASGCR 2024 одразу п’ять робіт, які розкрили актуальні для української медицини проблеми та виклики в онкологічній допомозі.
“Фінансове благополуччя пацієнтів і доступ до лікування раку під час війни”
З усною доповіддю “Фінансове благополуччя пацієнтів і доступ до лікування раку під час війни” (Patient financial well-being and access to cancer treatment during wartime) виступив Тарас Іваникович – студент 4 курсу Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького.
- Опитування показало, що навіть під час війни фінансовий добробут пацієнтів не вплинув на час очікування онкологічної допомоги в закладах охорони здоров’я.
- У Харкові близькість воєнних дій призвела до того, що пацієнти стали більше платити за лікування “з кишені”. 201 із 522 респондентів (39%) платили за лікування, 32% з них купували хірургічні інструменти, 29% – ліки від раку, 10% платили, щоб не чекати на лікування.
- Значущих відмінностей у часі очікування діагностики та лікування залежно від фінансового статусу не спостерігалося.
“Фактори, що впливають на діагностику раку та затримку лікування в Україні”
Студентка 4 курсу Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького Анастасія Лях представила постерну доповідь “Фактори, що впливають на діагностику раку та затримку лікування в Україні” (Factors affecting cancer diagnosis and treatment delays in Ukraine).
- Опитування 307 респондентів показало, що 21,5% із них стикалися із затримками в діагностиці.
- Основними причинами затримок назвали недбалість лікарів (25,8%), дорогі діагностичні тести (21,2%), тривалий час очікування результатів (18,2%), повномасштабне вторгнення Росії (12,1%).
- 20,5% опитаних повідомили, що стикалися із затримками в лікуванні. 20,6% назвали причиною воєнні дії, 19% – високу вартість лікування, 19% – недоступність призначених ліків для придбання в Україні.
“Поліпшення онкологічної допомоги в Україні: погляди лікаря”
В опитуванні “Поліпшення онкологічної допомоги в Україні: погляди лікаря” (Enhancing Cancer Care in Ukraine: Insights from Doctor Perspectives), яке також презентувала Анастасія Лях, взяли участь 53 лікарі-онкологи.
- Найпоширенішою пропозицією щодо оптимізації онкологічної допомоги стало покращення забезпечення таргетним лікуванням раку та імунотерапією. Таку відповідь дали 35,8% респондентів.
- Команда визначила важливі прогалини в медикаментозній та хірургічній онкологічній допомозі в Україні, а також стратегії їх усунення.
“Фактори, що впливають на скринінг раку молочної залози в Україні”
Студентка 6 курсу Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького Анна Каравська представила постерну доповідь “Фактори, що впливають на скринінг раку молочної залози в Україні” (Factors affecting breast cancer screening in Ukraine).
- В опитуванні взяли участь 435 лікарів загальної практики – сімейних лікарів з усіх регіонів України.
- З них 80,2% направляли жінок на скринінгову мамографію, 57,9% проводили скринінгове клінічне обстеження молочних залоз, 31% направили пацієнток на медичний огляд до мамолога, 30,6% – до гінеколога.
- Команда визначила важливі бар’єри та фактори, що сприяють скринінгу раку молочної залози з точки зору сімейних лікарів в Україні.
“Потенціал мультидисциплінарного лікування раку в Україні під час війни”
Із постерною доповіддю “Потенціал мультидисциплінарного лікування раку в Україні під час війни” (Multidisciplinary cancer treatment capacity in Ukraine during the war) виступив Максим Горячок, студент 5 курсу Буковинського державного медичного університету.
- Дослідження показало, що середня кількість лікарів-онкологів на один регіональний онкологічний центр становила 4,7 порівняно з 2,5, що вважається оптимальною кількістю.
- Середня кількість медичних сестер, які пройшли підготовку з проведення хіміотерапії хіміотерапії становила 6,4 проти бажаної кількості у 8,6.
- Середня кількість інфузійних апаратів для хіміотерапії становила 8,2 проти 17,7 бажаних.
- Середня кількість інфузійних крісел становила 6,4 при потребі у 16,3, а кількість стаціонарних хіміотерапевтичних ліжок становила 26,8 проти 34,0 бажаних.
- Команда виявила важливі прогалини в обладнанні та кадровому забезпеченні онкологічної допомоги в Україні.
Українські доповідачі позитивно оцінили відгук аудиторії на свої роботи. “Наша команда мала змогу обмінятись досвідом та поділитися реаліями української медицини під час воєнного часу, що привернуло чималу кількість зацікавлених учасників”, – говорять вони.
Темою ASGCR 2024 була “Спільна робота заради впливу”. Симпозиум покликаний допомогти глобальному науково-дослідному співтовариству онкологів обмінятися інформацією, визначити потенційні області для співпраці та поділитися ініціативами, які зменшують тягар раку в умовах обмежених ресурсів.
Завантажити HealUA на Android або iOS
