Наукова команда Global Medical Knowledge Alliance опублікувала в журналі JCO Global Oncology статтю про фактори, що впливають на скринінг колоректального раку (КРР) в практиці лікарів первинної ланки (ЛПЛ) в Україні. Результати цього дослідження можуть допомогти у розробці спеціальних скринінгових стратегій та прийнятті рішень у політиці системи охорони здоров’я.

Колоректальний рак є значною проблемою для системи охорони здоров’я України через високу захворюваність та смертність. Зокрема, це обумовлено пізньою діагностикою та недостатнім скринінгом. Щоб покращити раннє виявлення і зменшити смертність, важливо розуміти, як лікарі первинної ланки (ЛПЛ) ставляться до скринінгу КРР, чи проводять вони його і яким чином.

Дослідники опитали 740 лікарів первинної ланки з усієї України і з’ясували важливі деталі про наявність методів скринінгу колоректального раку та перешкоди для його впровадження.

Основні результати опитування:

46,3% лікарів повідомили про наявність і доступність тесту на приховану кров у калі (FOBT).
26,5% сказали, що мають можливість скерувати пацієнта на колоноскопію.
4,5% могли організувати виконання гнучкої сигмоїдоскопії.
2,4% у своїй практиці мали доступ до фекального імунохімічного тесту (FIT).

Незважаючи на обмежені ресурси, 80% опитаних вважали колоноскопію надзвичайно ефективним методом скринінгу, порівняно з:

47% для гнучкої сигмоїдоскопії,
29% для FIT,
24% для FOBT.

Для скринінгу КРР 75% ЛПЛ направляли пацієнтів на колоноскопію, 71% використовували FOBT. Лише 6% використовували гнучку сигмоїдоскопію або FIT, що вказує на перевагу колоноскопії та FOBT.

Головними перешкодами для скринінгу КРР стали:

Недостатня підготовка ЛПЛ у навчанні пацієнтів про переваги скринінгу (44%).
Відсутність обладнання та матеріалів для скринінгу (36%).
Недостатнє навчання ЛПЛ скринінговим процедурам (22%).
Страхи пацієнтів щодо болю (46%), відсутність поінформованості (36%) та соціальні упередження щодо скринінгу (29%).

Знання про рекомендації та освітні ресурси Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) суттєво вплинули на практику скринінгу. У 2018 році МОЗ України видало наказ № 504, який рекомендує безсимптомним особам віком 50-75 років (тобто із середнім ризиком колоректального раку) проходити скринінг раз на 2 роки, а у випадку наявності факторів ризику (поліпів товстого кишківника, КРР в анамнезі, КРР у родича першого ступеня спорідненості, хронічних запальних захворювань кишечника, сімейного аденоматозного поліпозу тощо) — щорічно. Лікарі, які були ознайомлені з наказом, частіше використовували тест на приховану кров у калі (80%) та направляли пацієнтів на колоноскопію (84%), порівняно з тими, хто про нього не знав (32% і 40% відповідно).

Ключові фактори, що мотивують лікарів первинної ланки проводити скринінг:

65,2% особливо звертають увагу на сімейний анамнез пацієнта.
58,2% вказали на рекомендації МОЗ зі скринінгу колоректального раку.

Знайомство із офіційними рекомендаціями, доступ до скринінгових тестів та навчальних матеріалів, а також подолання пацієнтських страхів є критичними для покращення скринінгу КРР у практиці ЛПЛ.

«Дослідження показало, наскільки важливо подолати основні перешкоди та підвищити рівень освіти, щоб усунути розрив між рекомендаціями громадського здоров’я, заснованими на свідченнях, та практикою скринінгу колоректального раку, — зазначив Алі Джемілєв, хірург-резидент у Brigham and Women’s Hospital при Harvard Medical School (Бостон, США) та один із провідних авторів дослідження. — Наші висновки підкреслюють ключову роль доступу до тестів для скринінгу КРР та обізнаності про національні керівні вказівки, а також використання відповідних освітніх ресурсів у покращенні скринінгу КРР в Україні».

Дослідження було проведене за підтримки GMKA, Mass General Brigham, Harvard Medical School, MD Anderson CC, Академії Сімейної Медицини України та Національного інституту раку України.