За останні 30 років кількість дорослих, які живуть із цукровим діабетом, перевищила 800 мільйонів — це в 4 рази більше, ніж у 1990 році. Згідно з новим звітом NCD Risk Factor Collaboration, опублікованим у журналі The Lancet, понад половина дорослих із діабетом не отримують лікування. Це найбільше стосується населення країн із низьким і середнім рівнем доходу.

З 1990 по 2022 рік поширеність діабету серед жінок зросла у 131 країні, а серед чоловіків — у 155 країнах. Найбільше зростання спостерігалося в країнах із низьким і середнім рівнем доходу, зокрема в Південно-Східній Азії (наприклад, Малайзія), Південній Азії (наприклад, Пакистан), на Близькому Сході, у Північній Африці (наприклад, Єгипет), Латинській Америці та Карибському басейні. Водночас у деяких країнах із високим рівнем доходу, таких як Японія, Канада та країни Західної Європи (наприклад, Франція, Іспанія, Данія), протягом останніх двох десятиліть рівень діабету залишався стабільним або навіть знизився.

Вважається, що зростання кількості людей з діабетом у всьому світі пов’язане з поширенням ожиріння та неправильним харчуванням. За оцінками, у 2022 році більше ніж мільярд людей на планеті мали ожиріння. Його рівень серед дорослих зріс більш ніж удвічі з 1990 року, а серед дітей і підлітків (5-19 років) — у чотири рази.

Ще один важливий висновок дослідження NCD-RisC полягає в тому, що у 2022 році 445 мільйонів дорослих віком від 30 років із діабетом не отримували лікування. Це більше половини (59%) дорослих із цим захворюванням і в 3,5 рази більше, ніж у 1990 році.

Дослідники NCD-RisC не розрізняли діабет типу 1 і типу 2. Вони використовували дані 1108 популяційних досліджень за участю 141 мільйона людей віком від 18 років. Дані включали вимірювання рівня глюкози натще, глікованого гемоглобіну (HbA1c), а також інформацію про лікування діабету. Діабет визначали за такими критеріями:

рівень глюкози натще 7,0 ммоль/л або вище;
рівень HbA1c 6,5% чи більше;
прийом ліків від діабету.

Люди з діабетом, які не отримують лікування, мають високий ризик серйозних ускладнень, таких як ампутації, втрата зору та ниркова недостатність. Діабет також асоціюється із серцево-судинними захворюваннями, деменцією, певними видами раку та важким перебігом інфекцій, як-от туберкульоз чи COVID-19. Лікування за допомогою пероральних гіпоглікемічних препаратів, інсуліну або нових ін’єкційних засобів, таких як Ozempic, знижує ризик ускладнень і уповільнює прогресування захворювання.

«У більшості країн, особливо в країнах із низьким і середнім рівнем доходу, лікування діабету або не зросло взагалі, або не встигає за зростанням поширеності захворювання. Діабет та нелікований діабет все більше обтяжує країни із низьким і середнім рівнем доходу», — зазначають автори.

З огляду на інвалідизуючі та потенційно смертельні наслідки діабету, профілактика цього захворювання за допомогою здорового харчування і фізичних вправ є важливою для покращення стану здоров’я населення. Науковці підкреслюють важливість політик, які обмежують споживання нездорової їжі, роблять здорове харчування доступнішим і створюють більше можливостей для фізичної активності. Серед можливих заходів — субсидії на здорову їжу, безкоштовне здорове харчування у школах, а також створення безпечних умов для прогулянок і занять спортом, зокрема безкоштовний доступ до парків і фітнес-центрів.

Для покращення діагностики діабету також необхідні інновації, такі як програми скринінгу та гнучкі графіки роботи медичних закладів, щоб люди могли звертатися по допомогу поза стандартним робочим часом.

Джерела:

Worldwide trends in diabetes prevalence and treatment from 1990 to 2022: a pooled analysis of 1108 population-representative studies with 141 million participants Zhou, Bin et al. The Lancet, Volume 0, Issue 0.