Інтервальне голодування може уповільнювати ріст волосся через стресову реакцію, що пригнічує або навіть вбиває стовбурові клітини волосяних фолікулів. Науковці отримали такі результати у дослідженнях на мишах та підтвердили в експерименті за участі людей. Стаття з висновками опублікована в науковому журналі Cell.

Інтервальне голодування, яке передбачає прийом їжі в обмежені часові проміжки, стало популярним режимом харчування для схуднення. Близько 12% дорослих у США практикували його у 2023 році. До найпоширеніших форм цього режиму належать:

харчування, обмежене за часом (прийом їжі лише у певний часовий проміжок);
чергування днів голодування (цілодобове голодування, після якого слідує день звичайного харчування).

Щоб дослідити вплив інтервального голодування на ріст волосся, група біологів з Westlake University in Zhejiang (Китай) провела експеримент на мишах. Тварин поголили і піддали двом зазначеним формам інтервального голодування. Контрольна група споживала таку ж кількість калорій, але без обмежень у часі.

Через три місяці дослідники зафіксували, що миші, які дотримувались інтервального голодування, відростили значно менше шерсті порівняно з контрольною групою. Швидкість відновлення шерсті була найбільшою у мишей, які мали вільний доступ до їжі.

Подальший аналіз показав, що голодування запускає стресову реакцію, яка впливає на взаємодію між наднирковими залозами, що виробляють гормони стресу, та жировими клітинами шкіри. Ця взаємодія призводить до вивільнення жирних кислот, які порушують метаболізм стовбурових клітин волосяних фолікулів, викликають їхнє пошкодження і, в деяких випадках, загибель. Дослідники також виявили, що нанесення антиоксидантного крему на шкіру до та під час голодування запобігало затримці росту волосся, що свідчить про можливість корекції цього ефекту.

Для перевірки результатів на людях науковці залучили 49 добровольців і розділили їх на дві групи. Перша група дотримувалася інтервального голодування, а друга харчувалася без обмежень у часі. Ріст волосся у групі голодування був на 18% повільнішим порівняно з контрольною групою. Молекулярні тести підтвердили наявність механізму, подібного до того, що спостерігався у мишей.

Хоча інтервальне голодування демонструє переваги для здоров’я, включно зі зниженням зайвої ваги та збільшенням тривалості життя (у гризунів), його вплив на різні типи клітин є неоднозначним. Зокрема, стовбурові клітини волосяних фолікулів виявилися особливо чутливими до стресу, спричиненого голодуванням. Науковці підкреслюють, що необхідні подальші дослідження для розуміння довгострокових ефектів інтервального голодування на різні тканини організму людини.

Джерела: