Дві нові мРНК-вакцини показали сильну імунну відповідь проти ВІЛ: результати клінічного дослідження

Серпень 3, 2025

≈2 хв

Дві нові експериментальні вакцини проти ВІЛ, створені на основі технології мРНК, викликали виражену імунну відповідь у добровольців. Про це свідчать результати клінічного дослідження ранньої фази, опубліковані в журналі Science Translational Medicine. Це лише третє за рахунком випробування мРНК-вакцин проти ВІЛ, що робить його особливо значущим для науки.

Сьогодні у світі живе близько 41 мільйона людей з ВІЛ, і досі не існує схваленої вакцини, здатної запобігти інфікуванню. Створення такої вакцини особливо складне: ВІЛ атакує імунну систему, і організм не може самостійно його елімінувати. Саме тому дослідники вимушені багаторазово перевіряти різні підходи.

Технологія мРНК, яка вперше була застосована у вакцинах проти COVID-19 у 2020 році, має суттєву перевагу – вона дозволяє швидко (за кілька місяців, а не років) і відносно недорого змінювати дизайн вакцини і тестувати нові стратегії. Такі вакцини працюють, доставляючи в клітини молекули матричної РНК, які дають організму «інструкцію» синтезувати вірусні білки. У відповідь імунна система виробляє антитіла, які надалі можуть блокувати реальний вірус.

ВІЛ потрапляє до клітин за допомогою так званого «оболонкового» білка (envelope protein). У випробуванні дослідники перевірили два підходи:

Класичний варіант— клітини виробляють вільні білки-«оболонки».
Новий підхід — клітини синтезують ті самі білки, але прикріплені до власної мембрани, подібно до того, як це відбувається у справжнього вірусу.

Дослідження тривало на 10 майданчиках у США та охопило 108 здорових добровольців віком від 18 до 55 років. Учасникам випадковим чином призначали один із трьох варіантів вакцини: два кандидати з мембранно-зв’язаними білками та один – з вільними білками. Вакцини розробила компанія Moderna (Кембридж, США).

Результати виявилися показовими:

серед тих, хто отримав вакцини з мембранно-зв’язаними білками, 80% учасників виробили антитіла, здатні блокувати проникнення ВІЛ у клітини;
серед групи з вакциною на основі вільних білків відповідні антитіла з’явилися лише у 4% учасників.

Усі три вакцини в цілому добре переносилися учасниками, проте у 7 осіб (6,5% групи) з’явилася кропив’янка — сверблячі висипання на шкірі. У п’яти випадках симптоми тривали понад шість тижнів, а в деяких зберігалися роками. Реакція спостерігалася у всіх трьох групах і на різних дозах.

Це не перший випадок подібної побічної реакції. У попередніх випробуваннях тієї ж наукової групи, проведених у США, Руанді та Південній Африці, у 18% учасників також виникали висипання. Дослідники припускають, що причиною може бути поєднання мРНК-технології з антигенами ВІЛ, але точний механізм поки що невідомий.

Команда планує подальші випробування з використанням нижчих доз мРНК, щоб знизити ризик кропив’янки, та зосередиться саме на варіантах вакцини з мембранно-зв’язаними білками, які показали найвищу ефективність.

Джерела:

mRNA vaccines for HIV trigger strong immune response in people | Nature
K. Rachael Parks et al. ,Vaccination with mRNA-encoded membrane-anchored HIV envelope trimers elicited tier 2 neutralizing antibodies in a phase 1 clinical trial.Sci. Transl. Med.17,eady6831(2025). DOI:10.1126/scitranslmed.ady6831