Дослідження не виявило статевих відмінностей у проявах аутизму у дітей раннього віку

Аутизм діагностують у хлопців у 4 рази частіше, ніж у дівчат, проте нове дослідження науковців із Медичної школи Каліфорнійського університету в Сан-Дієго не виявило клінічно значущих статевих відмінностей у його проявах на етапі первинної діагностики. Про це йдеться у статті, опублікованій у Nature Human Behavior.

Упродовж 2002–2022 років дослідники оцінили понад 2500 дітей віком від 12 до 48 місяців. Серед них у 1500 дітей ідентифікували розлади аутистичного спектра (РАС), 600 розвивалися типово, а 475 мали затримку розвитку.

Оцінювання охоплювало 19 різних показників мовного, соціального та моторного розвитку, а також основні характеристики аутизму (зокрема повторювану поведінку), когнітивні здібності й інші аспекти раннього розвитку. Додатково проводилось дослідження соціальної уваги за допомогою технології відстеження рухів очей. Усі оцінки здійснювали ліцензовані клінічні психологи в одному центрі — UC San Diego Autism Center of Excellence.

В результаті дослідники не виявили жодних клінічно значущих відмінностей між дівчатами та хлопцями з РАС за жодним із ключових показників, за винятком одного. Єдина відмінність полягала у результатах, отриманих від батьків щодо навичок повсякденного життя (наприклад, уміння самостійно вдягатися чи їсти) — дівчата мали дещо вищі показники.

Також не виявлено гендерних відмінностей при кластеризації дітей на підтипи спектра аутизму (низька, середня та висока функціональність).

Дослідження траєкторії розвитку дітей віком від 12 до 48 місяців не виявило статевих відмінностей серед дітей з РАС. Невеликі відмінності простежувались лише серед дітей із затримкою розвитку.

«Попередні дослідження з меншими вибірками (менше ніж 100 учасників) вказували на можливі статеві відмінності у проявах аутизму, однак ця нова робота є наразі наймасштабнішою і однією з небагатьох, зосереджених на вивченні дітей дуже раннього віку», — зазначила Карен Пірс, професорка нейронаук, директорка UC San Diego Autism Center of Excellence.

За словами Пірс, у науковому середовищі досі немає консенсусу щодо впливу аутизму на дітей жіночої чи чоловічої статі. Одна з імовірних причин цього — відсутність масштабних якісних досліджень у ранньому віці.

«З огляду на попередні, менш масштабні дослідження, ми очікували побачити певні статеві відмінності. Тому були дещо здивовані, що взагалі не знайшли таких», — зазначила Пірс.

Водночас дослідники виявили істотні відмінності між статями серед дітей, які розвиваються типово: дівчата демонстрували вищі результати більш ніж у половині тестів, зокрема в соціальних навичках, мовному розвитку та навичках повсякденного життя.

«Це узгоджується з попередніми науковими даними: дівчата зазвичай демонструють дещо швидший розвиток мовлення, соціальної взаємодії та адаптивних навичок у ранньому віці, — додала Пірс. — Типово розвинені дівчата часто демонструють пришвидшений розвиток порівняно з хлопцями».

Дослідниця пропонує два можливих пояснення отриманих результатів:

«По-перше, попередні дані могли бути спотворені через невеликі вибірки, упередження при відборі учасників чи методологічні обмеження. По-друге, статеві відмінності можуть дійсно не проявлятися на ранніх етапах, а формуватися пізніше під впливом психосоціальних чи біологічних факторів», — вважає Пірс.

Щоб перевірити цю гіпотезу, на думку дослідниці, необхідне високоякісне масштабне дослідження, що відстежуватиме розвиток дітей з РАС від раннього дитинства до шкільного віку і далі.

Аутизм має високу спадкову компоненту, і результати дослідження, за словами Пірс, є важливими для кращого розуміння його природи, вдосконалення механізмів раннього виявлення та підвищення ефективності втручань.

Оскільки діти з аутизмом кластеризуються за особливостями розвитку, а не за статтю, Пірс наголошує на доцільності зосередження на цих підтипах під час планування клінічних підходів і розробки індивідуалізованих втручань.

«Якщо вдасться підтримати розвиток мовлення та комунікації у наймолодшому віці, це сприятиме кращому розумінню потреб дитини та дасть їй змогу реалізуватися в суспільстві й займатись улюбленою справою, — підсумовує науковиця. — Йдеться про те, щоб кожна дитина могла досягти свого повного потенціалу».