Мікропластик в організмі - дослідження виявило ризики для судин та неврологічного здоров’я

Мікропластик — це частинки пластику, розмір яких не перевищує 5 мм, а найдрібніші з них можуть бути менше 1 мкм. Він утворюється внаслідок деградації пластикових матеріалів і є поширеним забруднювачем довкілля. Мікропластик вважають потенційною загрозою для здоров’я людей через його здатність проникати в організм і впливати на різні фізіологічні процеси. 

Попередні дослідження виявили, що частинки мікро- і нанопластику можуть потрапити в організм людини через ковтання, вдихання або пластикові медичні пристрої. Вони здатні долати гематоенцефалічний бар’єр і взаємодіяти з різними фізіологічними системами, зокрема імунною та серцево-судинною.

У новому дослідженні біомедики з Пекінського університету використали сучасну техніку флуоресцентної візуалізації під назвою мініатюрна двофотонна мікроскопія. Це дозволило їм відстежити рух мікропластику кровотоком і дослідити його вплив на нейроповедінкові функції мишей. 

Мишам давали воду, що містила флуоресцентні пластикові мікрочастинки полістиролу — матеріалу, який широко використовується у виробництві побутових товарів, упаковки та іграшок. Через три години дослідники зафіксували їх поглинання імунними клітинами, зокрема нейтрофілами та фагоцитами. Деякі з цих клітин скупчувалися у вузьких ділянках судин головного мозку, зокрема у капілярах. Частина перешкод згодом зникала, але інші, спостерігалися протягом чотирьох тижнів.  

Коли пластикові частинки вводили внутрішньовенно, дослідники вже за кілька хвилин фіксували їхню взаємодію з імунними клітинами. Менші частинки призводили до утворення меншої кількості перешкод.

Поведінкові експерименти показали, що у мишей, які зазнали впливу мікропластику, знижувалася рухова активність, погіршувалася пам’ять і координація рухів. Ефект тривав кілька днів.

Результати свідчать, що вплив мікропластику на судинне та неврологічне здоров’я може залежати від розміру частинок, їхньої концентрації та взаємодії з імунними клітинами. Дослідження наголошує на потенційній небезпеці мікропластику, зокрема на його здатності закупорювати судини і порушувати роботу мозку. Однак автори попередили, що для підтвердження цих ефектів у людей потрібні подальші дослідження через відмінності в розмірі судин і фізіології між мишами та людьми.