Дослідження команди GMKA про медичну евакуацію українських пацієнтів з онкозахворюваннями до Європи опублікували у JCO Global Oncology
Повномасштабне вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року стало причиною масштабної кризи в системі охорони здоров’я. Через зруйновані лікарні, нестачу медичних ресурсів і постійну загрозу обстрілів тисячі українців з онкологічними захворюваннями залишилися без життєво необхідного лікування. З метою подолання цієї кризи спільними зусиллями Європейської Комісії та МОЗ України була створена програма Medеvac для медичної евакуації українських пацієнтів з раком на лікування до медичних закладів ЄС.
Наукова команда GMKA у співпраці з Міністерством охорони здоров’я України вперше описала організацію програми та її результати. Дані дослідження опубліковано в журналі JCO Global Oncology. Манускрипт містить важливу інформацію про вплив міжнародної співпраці на лікуванняу пацієнтів з раком в умовах тривалого військового конфлікту.
Ключові цифри і факти
Ми проаналізували дані українських пацієнтів з онкозахворюваннями, які подали заявки на участь у програмі Medеvac з квітня 2022 по квітень 2023 року. 53% з 639 заявок містили достатньо інформації для детального аналізу. З них 82,9% пацієнтів (281) були успішно евакуйовані для продовження лікування, переважно для отримання системної терапії.
Серед евакуйованих найбільше пацієнтів було з діагнозом меланоми та раку грудної залози, найменше — з раком голови та шиї. Середній вік евакуйованих пацієнтів складав 47 років, у більшості з них (94,3%) рак був діагностований вперше.
Аналіз показав, що ключовим критерієм відбору для евакуації був задовільний функціональний статус пацієнта, визначений за шкалою ECOG (0-2). Вік і наявність супутніх захворювань не впливали на рішення про евакуацію.
Ефективність і виклики програми Medеvac
Програма Medеvac є ефективною завдяки тісній міжнародній співпраці, залученню наднаціональних організацій і чітко встановленим критеріям відбору пацієнтів, які розробили експерти МОЗ України та Європейського центру координації реагування на надзвичайні ситуації (ERCC). Це дозволило багатьом українцям з раком отримати доступ до спеціалізованого лікування в умовах війни.
Разом з тим, дослідження виявило і кілька викликів, які потребують вирішення:
- Частина заявок містили неповну інформацію через нестачу медичної документації, що ускладнювало аналіз даних і відбір пацієнтів.
- Деякі пацієнти намагалися приховати важкість стану, щоб підвищити шанси на евакуацію. Це призводило до труднощів після їхнього прибуття за кордон.
- Відсутність даних про довгострокові результати лікування обмежує повноцінну оцінку ефективності програми.
- Зростання кількості евакуйованих пацієнтів створює додаткове навантаження на ресурси систем охорони здоров’я країн ЄС.
- Через ескалацію атак на українську інфраструктуру медичні потреби змінюються, і система повинна постійно адаптуватися до нових викликів.
Перспективи розвитку
Попри перелічені виклики, програма Medеvac стала прикладом успішної міжнародної співпраці у сфері охорони здоров’я під час війни. Завдяки європейській підтримці та координації МОЗ із ЄС та організаціями ERCC і ВООЗ, пацієнти отримали доступ до лікування. Впровадження критеріїв відбору пацієнтів та розробка алгоритму евакуації зробили процес організованим.
Важливим фактором ефективності стало залучення багатьох організацій на національному та міжнародному рівнях, включно з медичними установами ЄС. Це дозволило ефективно організувати транспортування та лікування пацієнтів.
Результати аналізу вказують на необхідність подальшого вдосконалення програми, зокрема поліпшення збору даних та адаптації до зміни медичних потреб. Дослідження команди GMKA є важливим внеском у розробку довготривалих рішень для підтримки пацієнтів з онкозахворюваннями у зонах конфлікту, а програма Medеvac може стати зразком для інших ініціатив, спрямованих на подолання проблем охорони здоров’я під час кризових ситуацій.
Фото: МОЗ України