Дослідники імунної системи отримали Нобелівську премію з медицини 2025 року

Мері Бранкоу, молекулярна біологиня з Institute for Systems Biology in Seattle (США), Фред Ремсделл, науковий радник компанії Sonoma Biotherapeutics (США), та Шимон Сакаґучі, імунолог з Осакського університету (Японія), поділять премію в 11 мільйонів шведських крон (1 мільйон доларів США). 

«Ця трійця надала фундаментальні знання про те, як регулюється імунна система, — зазначила на пресконференції членкиня Нобелівського комітету Марі Варен-Герленіус, ревматологиня з Karolinska Institutet (Швеція). — Їхні відкриття пояснюють, як ми тримаємо нашу імунну систему під контролем, щоб боротися з усіма можливими мікробами і водночас уникати аутоімунних захворювань».

У 1995 році Сакаґучі відкрив раніше невідомий підтип Т-клітин — регуляторні Т-клітини. Вони діють як важливе гальмо імунної системи, пригнічуючи її та запобігаючи надмірним реакціям. В експериментах Сакаґучі показав, що миші, яким бракувало цих клітин, розвивали аутоімунні захворювання щитоподібної залози, підшлункової залози та інших органів.

Це відкриття дало поштовх подальшому дослідженню регуляторних Т-клітин. Пізніше, у 2001 році, Бранкоу та Ремсделл відкрили генну мутацію Foxp3, яка спричиняла смертельне аутоімунне захворювання у мишей. Вони також показали, що мутації у людському еквіваленті цього гена викликають рідкісну генетичну аутоімунну хворобу. У 2003 році подальші дослідження Сакаґучі та його колег показали, що Foxp3 специфічно експресується у регуляторних Т-клітинах і необхідний для їхнього розвитку.

Ці відкриття спонукали науковців вивчати, чи може підсилення регуляторних Т-клітин стати новим підходом до лікування аутоімунних захворювань. Терапії, що допомагають лікувати такі стани, як діабет 1-го типу та ревматоїдний артрит, наразі проходять клінічні випробування. 

«Сподіваємося, ці підходи будуть ефективними для стимулювання регуляторних Т-клітин, щоб допомогти пригнічувати аутоімунні захворювання або, можливо, зробити трансплантацію органів менш проблемною, зменшуючи здатність імунної системи відторгати новий орган, — сказав біолог і член Нобелівського комітету Рікард Сандберг на оголошенні премії.  — Наразі триває понад 200 клінічних випробувань, тому активність велика — але, звичайно, попереду довгий шлях».