Ризик діабету 2 типу зростає через нестачу харчування під час внутрішньоутробного розвитку
Люди, які зазнали голоду на ранніх етапах внутрішньоутробного розвитку, мають більше ніж удвічі вищий ризик захворіти на цукровий діабет 2 типу у дорослому віці порівняно з тими, хто не стикався з такою нестачею харчування. Ці висновки випливають з дослідження понад 10 мільйонів українців, народжених під час і після Голодомору 1932-1933 років.
Дослідження, опубліковане в журналі Science, підкреслює довготривалий вплив недоїдання на здоров’я. Воно також ідентифікує конкретний період, коли ембріони найбільш вразливі до негативних наслідків голоду.
Відстеження довгострокових наслідків голоду для здоров’я вимагає систематичного спостереження за великими групами людей протягом тривалого часу. Раніші дослідження в Австрії та Нідерландах вже натякали на можливий зв’язок між голодом під час вагітності та підвищеним ризиком діабету, але вони були невеликими за масштабом або містили невизначеність щодо тяжкості недоїдання.
Дані про Голодомор 1932-1933 років, який спричинив близько 4 мільйонів смертей українців, надали науковцям можливість вивчити вплив внутрішньоутробної нестачі харчування на ризик діабету. Цей період був чітко визначений за часом, торкнувся значної кількості людей і був добре задокументований.
Вчені зібрали дані про здоров’я 10 186 016 українців, народжених у 1930-1938 роках, серед яких понад 128 000 людей мали діагноз діабет 2 типу. Для оцінки тяжкості голоду в кожному регіоні України команда проаналізувала кількість надмірних смертей у 23 регіонах, класифікуючи їх за рівнем впливу голоду.
Результати показали, що люди, зачаті під час піку Голодомору, мали значно вищий ризик розвитку діабету 2 типу в дорослому віці порівняно з тими, хто не стикався з голодом на ранніх стадіях свого розвитку. У регіонах, де рівень голоду був найвищим, ризик захворіти на діабет зріс більше ніж удвічі. Ті, хто пережив сильний голод в утробі матері, мали приблизно в 1,5 рази більші шанси на розвиток діабету, ніж ті, хто не зазнав голоду.
Цікаво, що підвищеного ризику діабету не було виявлено у тих, хто перебував на пізніх стадіях внутрішньоутробного розвитку під час голоду. Це вказує на те, що рання вагітність є найкритичнішим періодом для впливу недоїдання на плід.
Ці висновки відкривають нові шляхи для дослідження механізмів, які можуть викликати підвищений ризик діабету, включаючи можливі епігенетичні зміни, що виникають під час голоду.