Гендерне різноманіття підвищує ефективність хірургічного колективу: дослідження
Результати досліджень свідчать, що від жінок-лікарок пацієнти отримують не лише медичну допомогу, але уважну комунікацію та підтримку, що сприяє покращенню їхнього здоров’я. А найбільш ефективну медичну допомогу пацієнтам надають команди лікарів, де є гендерне різноманіття.
За даними Всеукраїнського дослідження від GMKA, кожна друга хірургиня чула від пацієнтів сумніви щодо своїх навичок через стать. Жінок-хірургинь пацієнти радше сприймають як медсестру чи молодшу медичну працівницю, а не як лікарку. Побутує стереотип, що коли йдеться про хорошого хірурга, то йдеться обов’язково про чоловіка. Проте міжнародні дослідження доводять, що жінки показують гарні успіхи, а гендерне різноманіття в хірургічних колективах загалом позитивно впливає на результати лікування пацієнтів.
Британське дослідження
Джерело: British Journal of Medicine
DOI: 10.1093/bjs/znae097
Публікація результатів: травень 2024 року
DOI: 10.1093/bjs/znae097
Публікація результатів: травень 2024 року
Дизайн: ретроспективне когортне дослідження з використанням адміністративних даних про охорону здоров’я в Онтаріо (Канада) стосовно пацієнтів від 18 років, які проходили стаціонарне лікування в період із 2009 по 2019 рік. Усього проаналізовано 709 899 оперативних втручань.
За даними дослідження, догляд у лікарнях із більшою статевою різноманітністю анестезіологічно-хірургічної бригади асоціювався з кращими післяопераційними результатами. У лікарні з понад 35% жінок-анестезіологинь і хірургинь на 3% знизились випадки ускладнень протягом 90 днів.
Американське дослідження
Дизайн: ретроспективне спостереження 776 927 дорослих пацієнтів, які були ушпиталені протягом 2016–2019 років. Усього проаналізовано дані 458 108 жінок (серед них — 31,1% лікувалися в лікарок) та 318 819 чоловіків (30,6% лікувалися в лікарів).
Дослідження виявило, що пацієнти, яких лікують жінки-лікарі, мають нижчий рівень смертності та повторної госпіталізації. Для пацієнтів чоловічої статі не було значної різниці в результатах лікування залежно від статі їхнього лікаря, натомість користь від лікування в лікарок більша для пацієнток.
Дослідники зазначають: «Коли жінок лікують лікарки, це покращує ефективність спілкування, сприяє кращому взаєморозумінню та досягненню більшої згоди щодо наданих порад. Деякі (попередні) дослідження також показують, що звернення до лікаря-жінки пов’язане з вищою якістю лікування, особливо в пацієнтів жіночої статі».
Канадське дослідження
Дизайн: популяційне ретроспективне когортне дослідження дорослих пацієнтів в Онтаріо (Канада), які перенесли 1 із 25 типових планових або невідкладних операцій (включно з операціями на серці, мозку, кістках, органах і кровоносних судинах) у період з 1 січня 2007 року по 31 грудня 2019 року. Проаналізовано результати 1 165 711 пацієнтів, серед яких 13% (151 054) лікували хірургині, а 87% (1 014 657) — чоловіки-хірурги.
Виявилося, що через 90 днів після операції 13,9% пацієнтів, яких лікували хірурги-чоловіки, мали «несприятливі післяопераційні ускладнення, зокрема серйозні інфекції, серцеві напади та інсульти. Тоді як у пацієнтів, яких лікували жінки-хірургині, цей показник був нижчим — 12,5%. У жінок-хірургинь 20,7% пацієнтів мали побічні післяопераційні явища, на відміну від 25% пацієнтів, яких спостерігали чоловіки. Є також висновок щодо післяхірургічної смертності: пацієнти, які перебували під наглядом чоловіків-хірургів, мали на 25% більшу ймовірність померти протягом одного року після операції порівняно з тими, яких лікували їхні колеги-жінки.
Шведське дослідження
Дизайн: популяційне когортне дослідження на основі даних Swedish Registry of Gallstone Surgery, зібраних у 2006 — 2019 роках. Усього проаналізовано 150 509 пацієнтів, серед яких 64,9% (97 755) мали планову холецистектомію та 35,1% (52 754) — невідкладну; частка жінок-хірургинь — 33,3% (849), чоловіків-хірургів — 67,7% (1 704).
Дослідження виявило, що пацієнти, які проходили планову або невідкладну холецистектомію в жінок-хірургинь, стикалися з меншою кількістю ускладнень і проводили менше часу в лікарні порівняно з тими, кого оперували чоловіки-хірурги. Ці відмінності можуть пояснюватись кращою хірургічною технікою та кращим управлінням ризиками хірургинь.
Ми переконані, що медичний світ потребує обох статей для досягнення найкращих результатів. Адже тільки спільне навчання, взаєморозуміння та обмін досвідом між жінками-лікарками та чоловіками-лікарями може забезпечити найбільш ефективну та якісну медичну допомогу для всіх пацієнтів.