GMKA
Підтримати

Застосування хімічної зброї: навчання в галузі травми та надзвичайних ситуацій

Медицина невідкладних станів
Читати англійською

Визначення

Хімічна зброя історично використовувалася як військовими, так і терористичними групами для атак цивільного населення сторони противника.
Хімічні атаки часто є раптовими, смертельними, і їх важко ідентифікувати, що робить якість кроків із виявлення, сортування та лікування вирішальними для виживання постраждалих.

Виявлення хімічних атак

Хімічні атаки важко розпізнати як і особам які є першими в ланцюгу реагування на ураження, так і постраждалим. Більшість останніх хімічних атак проводилися із використанням газів без запаху та кольору, що ускладнювало їх ідентифікацію.
Коли здійснюється хімічна атака, особи, які мають першими відреагути, ймовірно, не знатимуть про вид хімічної зброї, яку застосували, окрім умов, коли попередні відомості отримані з джерел розвідки. Також потрібен час, щоб ідентифікікувати хімікат за допомогою лабораторних аналізів.
Існує кілька різних методів виявлення хімічних агентів на місці ураження. Усі ці тести потенційно можуть дати хибнонегативні (відсутність виявлення хімічного агента, коли агент насправді присутній) і хибнопозитивні (агент виявлено, хоча насправді агента не було) результати.
Слід зазначити, що портативні пристрої для виявлення хімічних агентів, розроблені для військового використання і потенційно можуть давати неточні результати у цивільних сценаріях.
Симптоми, які мають жертви, як правило, будуть вказувати вектор стартового лікування, доки не буде повідомлено про остаточні результати лабораторного аналізу.

Види хімічної зброї

Хімічну зброю можна розділити на 7 різних категорій:
  1. Нервово-паралітичні речовини
  2. Отрути шкірно-наривної дії
  3. Кровʼяні сполуки (ціанідні сполуки)
  4. Агенти задушливої дії
  5. Агенти боротьби з масовими заворушеннями (сльозогінні гази)
  6. Психотоміметичні агенти
  7. Токсини (біологічного походження).
Нервово-паралітичні речовини
У наш час нервово-паралітичні речовини є однією з найбільш часто використовуваних хімічних засобів. Нервово-паралітичні речовини є високотоксичними і викликають смерть протягом декількох хвилин після впливу.
Два найпоширеніші типи нервово-паралітичних речовин, G (зарин) і V (VX), мають різні запахи, причому речовини G мають фруктовий запах, а речовини V створюють запах, схожий на амін (запах сирої риби). G-агенти, як правило, мають інгаляційний вплив, тоді як V-агенти, як правило, діють шляхом проникнення через шкіру.
При кімнатній температурі вони існують у вигляді рідин без запаху, які можуть бути безбарвними або жовто-коричневого кольору. Однак, якщо їх використати у вибуховому пристрої, вони переходять у газоподібний стан.
Симптомами впливу посистемно є:
  • Очі:
    • Звуження зіниці
    • Затуманення зору
    • Почервоніння ока з чітко помітними червоними кровоносними судинами
    • Сльозотеча
  • Рот, ніс і горло:
    • Нежить
    • Надмірна слинотеча
    • Кашель із великою кількістю слизу
    • Утруднене дихання
  • Шлунково-кишковий тракт і сечо-статева система:
    • Нудота
    • Блювання
    • Біль і спазми в животі
    • Діарея
    • Мимовільне сечовипускання
  • Інші:
    • Уповільнений і нерегулярний пульс
    • Головний біль
    • Посмикування м’язів
    • Параліч м’язів
    • Судоми
    • Тремор
    • Сплутаність свідомості
    • Пітливість
Кровʼяні отрути (ціанідні сполуки)
Кровʼяні отрути діють шляхом впливу на здатність організму переносити кисень до тканин та органів, викликають швидке зниження цієї здатності та імовірну смерть у тих, хто піддається впливу. Хімічні сполуки в основному містять ціанід і включають ціанід водню (HCN) і хлорціан (CNCl).
Поглинання цих агентів відбувається здебільшого під час вдиху, але також може відбуватися поглинання через шкіру. Як правило, ці засоби мають запах гіркого мигдалю (ціанід водню), і хоча хлорціан також має сильний запах, 20-50% населення не в змозі їх розпізнати. При кімнатній температурі ціаністий водень є безбарвною або блідо-блакитною рідиною, а ціанід — безбарвним газом.
Уражені ціанідами пацієнти часто несподівано та раптово непритомніють або раптово виникає судомний напад. Симптоми зазвичай виникають неочікувано.
Симптоми впливу посистемно включають:
  • Нервова система:
    • Головний біль
    • Спантеличеність
    • Сонливість
    • Судоми
    • Посмикування мʼязів
  • Дихальна система:
    • Утруднене дихання
    • Часте поверхневе дихання
    • Нижча частота дихання при більш пізньому впливі
  • Серцево-судинна система:
    • Збільшення частоти серцевих скорочень
    • Гіпертонія
    • Порушення серцевого ритму
  • Шлунково-кишковий тракт:
    • Нудота
    • Блювання
  • Інші:
    • Пітливість
    • Яскраво-червона шкіра
    • Ціаноз кінчиків пальців і губ
    • Розширення зіниць
    • Подразнення очей
Засоби задушливої дії
Засоби задушливої дії діють, впливаючи на ніс, горло та легені тих, хто піддається впливу. Цей тип хімічної зброї може викликати запалення та накопичення рідини в легенях, що призводить до утруднення дихання. Звичайні речовини задушливої дії містять сполуки, що містять хлор і фосген. Токсичні сполуки, які з’являються в диму (від пожеж), мають подібну дію до задушливих речовин.
При кімнатній температурі, як правило, є безбарвними газами та рідинами. Хлор – це зелено-жовтий газ або прозора рідина бурштинового кольору. Гази можуть мати запах (наприклад, запах фосгену нагадує запах свіжоскошеного сіна), але він слабкий і часто непомітний.
Симптоми переважно респіраторні, викликані накопиченням рідини в легенях. Якщо особа, яка зазнала впливу, виживає, симптоми зазвичай починають зникати протягом 48 годин, майже не залишаючи наслідків, якщо немає ускладнюючої перебіг інфекції.
Симптоми впливу посистемно включають:
  • Дихальна система:
    • Виділення червоної пінистої рідини з ротової порожнини та ніздрів
    • Колапс легень (спричиняє біль у грудях, утруднене дихання та кашель)
    • Утруднене дихання
    • Задишка (пригнічення дихання)
    • Підвищена сприйнятливість до респіраторних інфекцій
  • Інші:
    • Відчуття печіння в очах
    • Сльозотеча
    • Кашель
    • Відчуття тиску і стиснення в нижній частині грудної клітки
    • Ціаноз губ і кінчиків пальців
    • Гіпотонія
Везиканти (засоби шкірно-наривної дії)
До везикантів відносять сірчаний іприт, азотистий іприт, миш’як, а також галогеновані оксими. Вони викликають опіки та утворення пухирів на будь-якій частині тіла, до якої вони торкаються, зокрема:
  • Шкіра
  • Очі
  • Слизові оболонки
  • Легені
  • Органи кровотворення
Симптоми впливу посистемно включають:
  • Шкіра:
    • Початковий вплив: схожий на сонячний опік
      • Поверхневе почервоніння шкіри (еритема)
      • Набряк
      • Сильний свербіж
    • Після еритеми з’являються пухирі
      • Ламкі; можуть легко розірватися
      • Безболісні
      • Групи нових пухирів можуть з’являтися протягом другого тижня після контакту
      • Рідина з пухирів не викликає вторинного утворення пухирів
    • Тяжке ураження може викликати глибокий опік із повною втратою шкіри
      • Частіше виникає на повіках, пенісі, мошонці
      • Регенерація шкіри відбувається набагато повільніше, ніж після пошкодження від фізичних чинників
      • Підлеглі м’язи та кровоносні судини можуть бути серйозно пошкоджені
  • Дихальна система:
    • Після латентного періоду 4-8 годин виникає закладеність горла та носа
    • Симптоми:
      • Нежить
      • Пекучий біль у горлі
      • Охриплий голос
      • Кашель (як сухий, так і вологий)
      • При аускультації виявляються хрипи
      • Утруднене дихання
      • Підвищена сприйнятливість до респіраторних інфекцій (бронхопневмонія часто виникає через 48 годин)
  • Очі:
    • Хімічні агенти люїзиту завдають серйозної шкоди оку
      • Набряк (припухлість) повік, що викликає самовільне закриття очей
      • Помутніння рогівки через кілька годин
      • Може виникнути вторинна інфекція
      • Виражений, тривалий вплив може призвести до сліпоти
  • Шлунково-кишковий тракт:
    • Блювання
    • Нудота
    • Діарея
    • Біль у животі
  • Інші:
    • Головний біль
Агенти зброї масового ураження (сльозогінні гази)
Агенти зброї масового ураження зазвичай використовуються для придушення громадянських заворушень силами безпеки. Таким чином, вони зазвичай мають низьку токсичність, швидкий початок і короткий термін дії. Типовими прикладами є газ CS, CN і перцевий балончик.
Хоча гази CS і CN зазвичай розпилюються у формі аерозолю або у вигляді розчину, вони мають твердий вигляд за кімнатної температури.
Симптоми впливу посистемно включають:
  • Очі:
    • Відчуття печіння в очах
    • Рожевий колір очей
    • Почервоніння повік
    • Скорочення м’язів повік
    • Сльозотеча
    • Чутливість до світла
  • Дихальна система:
    • Відчуття печіння і болю в горлі і носі
    • Нежить
    • Легка носова кровотеча
    • Чхання
    • Кашель
    • Відчуття нестачі повітря
  • Шкіра:
    • Відчуття свербіжу шкіри
    • Почервоніння шкіри
    • Утворення пухирів
  • Інші:
    • Діарея
    • Головний біль
    • Нудота
Токсини (біологічного походження)
Токсини виробляються біологічними організмами, такими як бактерії, гриби, тварини або рослини. До їх складу входить неймовірно широкий спектр речовин. У цьому посібнику обговорюватимуться лише рицин і сакситоксин, два агенти, занесені до Списку 1 Конвенції про заборону хімічної зброї, який є списком хімікатів, які часто використовуються в хімічних атаках.
Люди можуть піддаватися впливу обох цих агентів шляхом вдихання, перорального споживання або ін’єкції.
Симптоми впливу рицину за шляхом потрапляння в організм:
  • Шлунково-кишковий тракт (при вживанні):
    • Нудота
    • Блювання
    • Біль і спазми в животі
    • Діарея
    • Кровотеча з анального отвору
    • Дьогтьоподібний кал
    • Кров у калі
  • Респіраторний (при вдиханні):
    • Утруднене дихання
  • Інший:
    • Розширення зіниць
    • Головний біль
    • Спрага
    • Лихоманка
    • Біль (особливо в місці ін’єкції, якщо це ін’єкція)
    • Низький артеріальний тиск
    • Ціаноз нігтьового ложа і губ
Симптоми впливу сакситоксину подібні до симптомів впливу рицину, але також включають сильний параліч м’язів.

Загальні вказівки щодо засобів захисту

Засоби індивідуального захисту (ЗІЗ) вважаються першою лінією захисту від хімічної зброї.
ЗІЗ включають: маску або респіратор, засоби захисту очей та захисний одяг.
Звичайний одяг, як правило, не забезпечує належного захисту від речовин, які завдають шкоди шкірному покриву. Однак, якщо альтернатив немає, рекомендується прикрити ніс і рот будь-яким доступним способом, щоб обмежити вплив цих речовин.

Загальні рекомендації щодо менеджменту впливу

Дуже важливо якнайшвидше видалити хімічний агент з місця, де знаходиться постраждалий. Це досягається шляхом фізичного видалення або хімічної інактивації.
Тим, хто перебуває в зоні ураження, якнайшвидше покинути зону впливу хімічної речовини, щоб обмежити ступінь ураження. Також важливо якнайшвидше звернутися за медичною допомогою.
80% дезактивації включає зняття одягу, а також будь-яких прикрас або годинників. Для очищення шкіри та волосся слід рясно використовувати воду та мило, використовуючи повторні цикли ополіскування та витирання; недостатнє використання води може лише розпорошити засіб на шкірі. Рани необхідно промити 0,9% розчином натрію хлориду, якщо він доступний. При впливі речовин, що викликають подразнення очей, слід зняти контактні лінзи та промити очі водою або 0,9% фізіологічним розчином.
Щоб запобігти подальшому поширенню хімічних речовин, особливо серед медичного персоналу, жодній особі, яка залишає місце хімічної атаки, не можна дозволяти піти без проведення встановленої станції дезактивації. Медичний персонал, який працює на цих станціях, повинен носити засоби індивідуального захисту з голови до ніг, навіть якщо вони не потрапляють у безпосереднє місце розповсюдження хімічної речовини.
Для хворих, які можуть ходити без сторонньої допомоги, і для малорухливих пацієнтів необхідно встановити окремі черги.

Експозиційні втручання

Шкіра
Після початкового контакту важливо видалити будь-які забруднення зі шкіри водою або будь-якими зволоженими серветками чи тканинами, якщо вони є.
Пухирі та інші рани на шкірі слід закривати пов’язками (по можливості стерильними) з регулярним оглядом для моніторингу прогресування ураження.
Опіки великої площі можуть спричинити значне електролітне пошкодження та пошкодження органів, що потребує тривалого догляду та лікування в медичному закладі.
Дихальна система
Особу з великою кількістю виділень з рота слід помістити в так зване «відновне положення» (Зображення 1). У цьому положенні голова пацієнта лежить на його руці на землі, а коліно ноги, що розташована зверху, діє як важіль і не дає впасти пацієнту лицем донизу. Це положення допомагає тримати дихальні шляхи людини відкритими і також попереджає аспірацію блювотних мас або слини. У цьому положенні продовжуйте оцінювати дихання та, якщо можете, покличте на допомогу.
Обстежте пацієнта, знайденого у відновному положенні, за алгоритмом АВС – прохідність дихальних шляхів, дихання, кровообіг. Не кладіть нічого в ротову порожнину постраждалого через можливе пошкодження ротоглотки хімічною речовиною.
Якщо можливо, слід евакуювати виділення з рота потерпілого, щоб запобігти аспірації.
Провайдери екстреної медичної допомоги можуть використовувати пристрої, які забезпечують подачу кисню або позитивний тиск у дихальних шляхах (наприклад, маску з мішком і клапаном) для постраждалих, яким важко дихати через накопичення рідини в легенях. Пацієнтам із низьким рівнем кисню крові (гіпоксією), про що свідчить ціаноз кінчиків пальців або губ, може бути корисна киснева терапія.

Посилання:

  1. Ganesan K, Raza SK, Vijayaraghavan R. Chemical warfare agents. J Pharm Bioallied Sci. 2010;2(3):166-178. doi:10.4103/0975-7406.68498
  2. Practical Guide for Medical Management of Chemical Warfare casualties. Organisation for the Prohibition of Chemical Weapons. https://www.opcw.org/sites/default/files/documents/ICA/APB/Practical_Guide_for_Medical_Management_of_Chemical_Warfare_Casualties_-_web.pdf. Accessed June 16, 2022.
  3. Hydrogen cyanide (AC): Systemic agent. Centers for Disease Control and Prevention. https://www.cdc.gov/niosh/ershdb/emergencyresponsecard_29750038.html. Published May 12, 2011. Accessed June 16, 2022.