Застійна серцева недостатність: періопераційне ведення пацієнтів

Внутрішня медицина
Хірургія
Читати англійською

Епідеміологія

  • Діагностується у понад 90 000 канадців щороку.
  • Зростання поширеності серед старіючого населення з гіпертензією, діабетом та ішемічною хворобою серця (ІХС).

Етіологія

  1. Ішемічна кардіоміопатія (значно виражена ІХС).
  2. Неішемічна кардіоміопатія:
    1. Ідіопатична дилятаційна кардіоміопатія.
    2. Гіпертензивна кардіоміопатія.
    3. Захворювання клапанів серця.
    4. Тахіаритмії.
    5. Токсини (наприклад, алкоголь, амфетаміни, хіміотерапія).
    6. Запальні/інфекційні захворювання (наприклад, міокардит, саркоїдоз).
    7. Гіпертрофічна кардіоміопатія.
    8. Інфільтративні кардіоміопатії (наприклад, амілоїдоз, хвороба Фабрі).

Периопераційний ризик (смерть до виписки, або 30-денна смертність)

  • Великі некардіологічні операції: скоригована смертність під час операції:
    • 11,7% у пацієнтів із серцевою недостатністю (СН);
    • 6,6% у пацієнтів із ІХС;
    • 6,2% у контрольній групі.1

Цілі передопераційної оцінки

  • Виявлення пацієнтів із відомою або підозрюваною СН.
  • Оцінка стабільності: стабільна хронічна СН чи декомпенсована (епізод загострення  або гостра) СН.
  • Виявлення пацієнтів із високим ризиком:
    • Гостра декомпенсована СН.
    • Прогресуюча СН: тяжкі симптоми, що обмежують повсякденну активність, непереносимість або зниження дози препаратів,  гіпонатріємія, тахікардія, гіпотензія, шлуночкові аритмії +/- потреба в розрядах кардіовертора-дефібрилятора, недавня госпіталізація через СН, дисфункція нирок, підвищений рівень BNP.

Передопераційна оцінка

1. Анамнез:

  • Симптоми СН: задишка при фізичному навантаженні, ортопное, пароксизмальна нічна задишка, камтопнеа/бендопнеа (задишка при нахилі вперед), затримка рідини (здуття живота, периферичні набряки), втома.
  • СН, інфаркт міокарда, ІХС в анамнезі.
  • Функціональний статус (симптоми, що вказують на III клас за NYHA: чутливість 71%, специфічність 47% щодо серйозних післяопераційних ускладнень2).

2. Фізикальне обстеження:

  • Наявність патологічного третього тону серця (ритм галопу - шум наповнення  шлуночків).
  • Наявність четвертого тону серця.
  • Підвищений яремний венозний тиск.
  • Набряки нижніх кінцівок.
  • Виявлення при аускультації сухих/вологих хрипів.
  • Виявлення при аускультації серцевих шумів (наприклад, аортальний стеноз, мітральна регургітація).
  • Зміщений верхівковий поштовх при пальпації.

3. Дослідження:

  • Рентген грудної клітки: оцінка щодо наявності кардіомегалії, венозного застою, інтерстиціального набряку легень, плеврального випоту.
  • ЕКГ у 12 відведеннях: оцінка щодо наявності фібриляції передсердь, ішемічних змін ST-T, Q-хвиль.
  • Трансторакальна ехокардіографія: оцінка розмірів і функції обох шлуночків, патології клапанів, ознак підвищення тиску в легеневих судинах (оцінка систолічного тиску в правому шлуночку), наявність патології рухливості стінок.
  • Рівень BNP: при підозрі на СН або невизначеності ступеня тяжкості захворювання (динаміка від базового показника); додатково, відповідно до Периопераційних настанов CCS, якщо планована операція у пацієнта віком ≥ 65 років; переглянутий індекс кардіологічного ризику (RCRI) ≥ 1 чи пацієнт має вік 45–64 роки  та значні серцево-судинні захворювання.
ПацієнтиПацієнти віком ≥45 років або 18-44 років з відомими значними серцево-судинними захворюваннями*, які готуються до некардіологічної операції, що потребує госпіталізації більше 24 годин.
Часові рамки хірургічного втручанняЕкстрена операціяУргентна/напівургентна операціяПланова операція
Передопераційна оцінкаСкеровуються на операцію без додаткової передопераційної оцінки серцево-судинного ризику.Скеровуються на операцію; передопераційна оцінка серцево-судинного ризику проводиться лише у пацієнтів з нестабільним станом серцево-судинної системи або підозрою на недіагностовану тяжку легеневу гіпертензію або обструктивне захворювання серця.Оцінка периоперативного серцево-судинного ризику.        
Стратифікація ризику за шкалою RCRI.
Якщо пацієнт має ≥65 років, RCRI≥1 або вік 45-64 років плюс серйозні серцево-судинні захворювання* - визначіть рівень NT-proBNP/BNP.
Якщо пацієнт має ≥65 років або 18-64 років та значне захворювання серцево-судинної системи*Позитивний NT-proBNP≥300 нг/л або BNP≥92 нг/лВизначення NT-proBNP або BNP недоступнеНегативні показники NT-proBNP<300 нг/л або NP<92 нг/л
Післяопераційне спостереженняЩоденне вимірювання тропоніну протягом 48-72 годин.     
Виконання ЕКГ в ВАІТ.             
Розгляньте спільне ведення спеціалістами пацієнта у стаціонарі.
Додатковий     рутинний постопераційний моніторинг не потрібен.
Таблиця 1 – Периоперативний алгоритм згідно з CCS-2017 4

Ведення пацієнта

  • Визначення етіології СН.
  • Полегшення симптомів, оптимізація волемічного статусу.
  • Оцінка та оптимізація факторів, що впливають на підвищення периопераційної смертності:
    • Ішемія міокарда: оцінка ризику шляхом неінвазивного визначення ішемії та/або виконання коронарної ангіографії за наявності активних ознак/симптомів ішемії.
    • Гіпертензія: оптимізація перед- та післяопераційного артеріального тиску, включаючи адекватне знеболення.
    • Тяжкі захворювання клапанів серця: оцінка необхідності втручання на клапанах перед операцією.
    • Фібриляція передсердь: контроль частоти і/або ритму.
    • Дисфункція нирок.
    • Цукровий діабет.

Якщо пацієнти отримують медикаменти з приводу стабільної СН:

  • Обговоріть із їх постійним кардіологом можливість тимчасового припинення або зниження доз вазодилататорів (наприклад, інгібіторів АПФ, АРА, ARNI, гідралазину/ізосорбіду динітрату) при низькому або близькому до нижньої межі артеріальному тиску, щоб уникнути гіпотензії під час індукції анестезії.
  • Не припиняйте прийом бета-блокаторів у периопераційний період.

Якщо необхідна екстрена операція у пацієнтів із високим ризиком СН:

  • Консультація з мультидисциплінарною командою (кардіолог, спеціалісти із ведення СН).

Якщо стабільна компенсована СН:

  • Можна виконувати ургентну або планову операцію.

Якщо вперше виявлена СН із зниженою ФВ або декомпенсація ХСН:

  • Якщо  необхідна ургентна операція: консультація з анестезіологом щодо ретельного моніторингу гемодинаміки під час операції та залучення команди фахівців.
  • Якщо  операція планова: відкласти втручання до стабілізації стану та оптимізації медикаментозної терапії.

Інтраопераційні аспекти

  • ЕКГ-моніторинг: для виявлення передсердних/шлуночкових аритмій та ішемії.
  • Підтримка еуволемії:
    • Забезпечення адекватного переднавантаження для підтримки серцевого викиду та перфузії міокарда.
  • Можливе використання інотропних препаратів (наприклад, мілринон, добутамін), вазодилататорів (наприклад, нітропрусид, нітрогліцерин) для лікування гіпертензії та перевантаження об’ємом; вазопресори використовувати обережно (збільшують післянавантаження).

Післяопераційні особливості

  • Ретельний моніторинг у відділенні інтенсивної терапії:
    • Ознак ішемії міокарда.
    • Порушень ритму.
    • Дихального статусу.
    • Функції нирок.
    • Ознак гострої декомпенсації СН.
    • Поміркована інфузійна терапія з метою уникнення декомпенсації або її раннього виявлення.
  • Після стабілізації гемодинаміки відновити терапію СН:
    • Відновити зменшення післянавантаження (наприклад, іАПФ, АРА, гідралазин/ізосорбіду динітрат) якомога раніше.
    • Бета-блокатори: повторне призначення (якщо прийом було припинено після операції) залежно від стабільності та волемічного статусу; часто призначаються в останню чергу, за винятком потреби контролю частоти при передсердних тахіаритміях
Ця стаття є українським перекладом розділу «Congestive Heart Failure» (Vicki Ning Wang MD FRCPC, Juan Duero Posada MD FRCPC) з посібника Medical Consult Handbook (2022), виданого University of Toronto Faculty of Medicine під редакцією Yayi Huang, MD FRCPC.
Посібник створений для вдосконалення консультаційних навичок медичних працівників і надання швидкої інформації щодо поширених клінічних сценаріїв.
Матеріал надано за сприяння Michelle Hladunewich MD, FRCP(C), M.Sc. для публікації на сайті Global Medical Knowledge Alliance.

Література:

  1. Hernandez AF, Whellan DJ, et al. Outcomes in Heart Failure Patients After Major Noncardiac Surgery. J Am Coll Cardiol. 2004; 44(7): 1446-53.
  2. Reilly DF, McNelly MJ, et al. Self-Reported Exercise Tolerance and the Risk of  Serious Perioperative complications. Arch Intern Med 1999; 159 (18): 2185.
  3. Wang CS, Fitzgerald JM, et al. Does This Dyspneic Patient in the Emergency  Department Have Congestive Heart Failure? JAMA 2005; 294 (15):  1944-56.
  4. Duceppe E, Parlow J, et al. Canadian Cardiovascular Society Guidelines on Perioperative Cardiac Risk Assessment and Management for Patients Who Undergo Noncardiac Surgery. Can J Cardiol. 2017; 33: 17-32.
Періопераційне ведення пацієнтів із застійною серцевою недостатністю - GMKA - Global Medical Knowledge Alliance