Як зберегти гінекологічне здоров’я: 8 важливих запитань про обстеження і профілактику

Акушерство та гінекологія

Автори

Саар Янюта

Вересень 10, 2024

≈10 хв

Міжнародний день гінекологічного здоров’я — інформаційний захід, який щорічно проводиться 10 вересня. Він покликаний звернути увагу на профілактику, раннє виявлення та лікування захворювань, які можуть вплинути на самопочуття та якість життя жінки. Регулярні огляди, вакцинація та свідомий підхід до свого організму допомагають запобігти серйозним проблемам і зберегти здоров’я на довгі роки. Адже здоров’я жінки — це основа її благополуччя і щасливого життя.

Коли починати відвідувати гінеколога?

Згідно з рекомендаціями Американського коледжу акушерів-гінекологів (ACOG), дівчатам слід починати відвідувати гінеколога у віці 13-15 років. Перший візит може викликати тривогу, тому важливо пояснити дівчинці, що це частина догляду за її здоров’ям, а не щось страшне або неприємне. Обговорення процесу з батьками і лікарем допоможе зменшити тривогу.

У деяких випадках, якщо немає скарг або медичних показань, лікар може провести перший візит у вигляді консультації без фізичного огляду. Це поступово підготує дівчинку до майбутніх обстежень.

Зазвичай під час першого візиту лікар проводить загальний медичний огляд і обговорює важливі питання, пов’язані з жіночим здоров’ям: менструальний цикл, статеве дозрівання, профілактику інфекцій, що передаються статевим шляхом (ІПСШ), методи контрацепції.

Як часто проходити планові огляди?

Рекомендації щодо планових оглядів та їхньої частоти залежать від віку, репродуктивного статусу, індивідуальних факторів ризику та наявності хронічних захворювань. Комусь лікар може рекомендувати щорічні огляди, комусь — кожні півроку, а для деяких пацієнток інтервали між плановими візитами будуть більшими.

Зазвичай огляди стають регулярними після початку скринінгу на рак шийки матки та ІПСШ. Це дозволяє забезпечити раннє виявлення будь-яких аномалій та моніторити стан здоров’я.

ACOG рекомендує починати скринінг на рак шийки матки у віці 21 рік і кожні 3-5 роки після цього до 65 років.
Рекомендації щодо скринінгу в Європейському Союзі дещо відрізняються. Його радять розпочинати у віці від 25 до 30 років і продовжувати до 60 років з інтервалами 3-5 років.

Також до 25 років жінкам, які ведуть активне статеве життя, рекомендується щорічно проходити скринінг на ІПСШ, зокрема гонорею та хламідіоз. Виявити їх допомагає ПЛР урогенітального мазка. Жінкам старше 25 років скринінг на ці інфекції радять проводити при плануванні вагітності або за наявності факторів ризику, таких як зміна сексуального партнера, несистематичне використання презервативів тощо.

Як проходить гінекологічний огляд?

Стандартний гінекологічний огляд зазвичай включає:

Збір анамнезу. Лікар запитує інформацію про загальний стан здоров’я, менструальний цикл, статеве життя, використання контрацептивів, наявність скарг.
Огляд молочних залоз. Гінеколог перевіряє їх на ущільнення або інші зміни, що можуть свідчити про доброякісні або злоякісні новоутворення. Пацієнтку також можуть направити на додаткові обстеження, такі як УЗД молочних залоз або мамографію.
Зовнішнє та внутрішнє обстеження. Лікар оцінює стан зовнішніх статевих органів, використовує дзеркало для огляду піхви та шийки матки, пальпує матку та яєчники для оцінки їхнього розміру, форми та положення.
Цитологічне дослідження (ПАП-тест). Для виявлення патологічних змін у клітинах шийки матки, які можуть свідчити про передракові стани або рак, лікар збирає клітини з поверхні шийки матки спеціальною щіточкою. В лабораторії зразки досліджують під мікроскопом, і якщо вони нормальні, наступний ПАП-тест може бути призначений через 3 роки (згідно з рекомендаціями ACOG).
Тест на вірус папіломи людини (ВПЛ). Він також може бути необхідний, оскільки онкогенні типи цього вірусу є головною причиною розвитку раку шийки матки. Його проводять так само, як і ПАП-тест.
Мазок на флору та інфекції. Стерильним тампоном або шпателем лікар бере зразок виділень зі стінок піхви, шийки матки та уретри. Зібраний матеріал наносить на предметне скло і відправляє до лабораторії. Там під мікроскопом оцінюється склад мікрофлори, визначається наявність патогенних організмів, таких як бактерії, гриби чи віруси.
УЗД органів малого таза. Його використовують за показами під час гінекологічних оглядів для оцінки стану матки, яєчників, маткових труб і навколишніх структур. Воно може бути проведене як трансабдомінально (через поверхню живота), так і трансвагінально (із введенням спеціального датчика у піхву).

Коли необхідні додаткові обстеження?

В деяких випадках можуть знадобитися додаткові обстеження. Зазвичай їх призначають у випадках, коли результати основних аналізів вказують на можливі відхилення.

Кольпоскопія дозволяє оцінити стан слизової оболонки та виявити можливі ознаки дисплазії або раку, якщо ПАП-тест виявив аномальні клітини. Її проводять спеціальним оптичним приладом із лінзами та освітленням, який дозволяє збільшувати зображення слизової оболонки шийки матки та піхви.
Біопсія проводиться для точної діагностики, коли є підозра на рак або інші серйозні захворювання. Під час цієї процедури береться зразок тканини для лабораторного аналізу, що дозволяє підтвердити або спростувати діагноз.
Гістероскопія дозволяє оглянути внутрішню порожнину матки за допомогою спеціального інструменту (гістероскопа), який вводиться через піхву. Її використовують для діагностики та лікування різних гінекологічних захворювань, таких як поліпи, міоми, аномалії розвитку матки та інші патології.
Діагностична лапароскопія — це малоінвазивна хірургічна процедура, яка дозволяє лікарю оглянути внутрішні органи малого таза через невеликі розрізи в черевній порожнині. Вона використовується для діагностики та лікування різних гінекологічних захворювань, в т.ч. ендометріозу, безпліддя, позаматкової вагітності, кіст яєчників, міом матки тощо.

Коли обов’язково потрібно пройти гінекологічний огляд?

Існує ряд симптомів і ситуацій, які вимагають обов’язкового гінекологічного обстеження. До них належать:

Аномальні кровотечі, включаючи порушення менструального циклу, посткоїтальну (після статевого акту) або постменопаузальну кровотечу.
Біль у тазовій області, включаючи дисменорею (болісні менструації), диспареунію (біль під час статевого акту) або дисхезію (болісне випорожнення).
Зміна кольору, запаху чи консистенції виділень з піхви, які можуть свідчити про інфекції або інші захворювання.
Постійний або інтенсивний свербіж у генітальній області.
Наявність видимих новоутворень, виразок або інших змін шкіри та слизової оболонки геніталій.
Проблеми з настанням вагітності протягом року регулярного незахищеного статевого життя.
Будь-які травми генітальної області або тазу.
Підозра або підтвердження наявності сторонніх тіл у піхві або інших органах малого таза.
Нетримання сечі, що може свідчити про порушення в роботі тазового дна, атрофію слизових оболонок сечостатевої системи або вкорочення сечовивідного каналу.
Відчуття зміщення органів малого таза (наприклад, матки або сечового міхура).

Важливо не пропускати планові візити, навіть при відсутності симптомів, адже багато гінекологічних захворювань, включаючи рак шийки матки або рак яєчників, не мають виражених симптомів на ранніх стадіях. Регулярні огляди допомагають виявити патології, коли вони ще піддаються ефективному лікуванню.

До якого віку потрібно спостерігатися у гінеколога?

Гінекологічні огляди важливі для жінок на всіх етапах життя, починаючи з підліткового віку і закінчуючи постменопаузою. Немає певного віку, коли це стає непотрібним, оскільки потреба в медичній допомозі визначається індивідуально.

У підлітковому віці, починаючи з 13-15 років, перші візити зосереджені на освіті з питань репродуктивного здоров’я, проблемах менструального циклу та загальному самопочутті. Обстеження тазових органів може не знадобитися, якщо немає особливих скарг.

Для жінок репродуктивного віку регулярні візити важливі для вибору контрацепції, планування вагітності, скринінгу на ІПСШ та рак шийки матки.

Перименопауза та менопауза — це пріод, коли рівні гормонів коливаються, і жінки можуть скаржитися на нерегулярні менструації, припливи та сухість піхви. Відвідування гінеколога в цей період може допомогти впоратися з цими симптомами.

Після менопаузи (55 років і старше) регулярний гінекологічний догляд залишається важливим для спостереження за змінами в організмі, виявлення раку (наприклад, шийки матки, яєчників і молочної залози) і лікування таких симптомів, як сухість піхви або проблеми з тазовим дном. Інтервали між оглядами можуть коригуватися залежно від анамнезу.

Навіщо потрібно вакцинуватися від ВПЛ (вірусу папіломи людини)?

ВПЛ (вірус папіломи людини) — це група з понад 200 споріднених вірусів, які в основному передаються статевим шляхом. Це дуже поширена інфекція, якою може заразитися майже кожна сексуально активна людина.

ВПЛ поділяються на дві категорії: низького та високого онкогенного ризику.

ВПЛ низького онкогенного ризику зазвичай не викликають раку, але можуть спричинити аногенітальні кондиломи (бородавки).
ВПЛ високого ризику може призвести до раку. Ідентифіковано 12 типів ВПЛ, зокрема ВПЛ 16 і 18, які відповідають за більшість онкологічних захворювань, пов’язаних із ВПЛ (анальний рак, рак шийки матки, рак ротоглотки, рак статевого члена, вагінальний рак і рак вульви).

Майже всі випадки раку шийки матки пов’язані з ВПЛ. Вакцинація проти цієї інфекції допомагає запобігти найнебезпечнішим типам ВПЛ, зменшуючи ризик раку та генітальних папілом.

На сьогодні в Україні доступні дві вакцини проти ВПЛ:

Церварикс (GlaxoSmithKline, Бельгія), яка захищає від двох найбільш небезпечних типів ВПЛ — 16 та 18. Саме вони спричиняють 70% випадків раку шийки матки та 90% анального раку.
Гардасил (Merck, США), яка захищає від ВПЛ 16, 18, а також типів 6 і 11, які викликають 90% випадків аногенітальних бородавок.

Також у 2023 році в Україні зареєстрували найсучаснішу вакцину Гардасил 9, яка захищає від дев’яти типів ВПЛ. Станом на вересень 2024 вона все ще не доступна на комерційному ринку України.

Вакцинувати дівчат і хлопців від ВПЛ можна з 9 років. Найкраще розпочати вакцинацію до початку статевого життя, щоб забезпечити максимальний захист. Вакцинація може бути корисною і після початку статевого життя, якщо інфікування ВПЛ ще не відбулося. Також її можуть рекомендувати після лікування раку шийки матки, щоб знизити ризик рецидиву.

Вакцинація проти ВПЛ в Україні є рекомендованою, але зазвичай її потрібно оплачувати самостійно. У деяких регіонах (Львів, Луцьк, Одеса, Київ та інші) діють місцеві програми, що дозволяють вакцинуватись безкоштовно за рахунок місцевого бюджету.

Що потрібно для профілактики?

Гінекологічне здоров’я є важливим аспектом загального добробуту жінки, і правильна профілактика може суттєво вплинути на якість життя.

Регулярні огляди

Регулярні гінекологічні огляди, включаючи цервікальний скринінг (тести на виявлення аномальних змін шийки матки) та перевірку на інфекції, що передаються статевим шляхом (ІПСШ), є ключовими для своєчасного виявлення і запобігання розвитку захворювань.

Захист під час статевих контактів

Використання презервативів значно знижує ризик передачі статевих інфекцій, таких як хламідіоз, гонорея, трихомоніаз, герпес, та вірус папіломи людини (ВПЛ). Також захист під час статевих контактів та своєчасне лікування інфекцій допомагають уникнути запальних процесів, таких як оофорит, сальпінгіт, цервіцит і ендометрит.

Контрацепція

Правильний підбір та використання методів контрацепції є важливим для запобігання небажаним вагітностям і збереження репродуктивного здоров’я. Сучасні методи контрацепції, включаючи гормональні препарати, внутрішньоматкові засоби, контрацептивні імпланти, а також бар’єрні методи, допомагають жінкам ефективно планувати свою сім’ю і уникати ускладнень, пов’язаних із незапланованою вагітністю.

Вакцинація

Вакцинація проти ВПЛ є ефективним методом профілактики раку шийки матки. Вона рекомендована для дівчат і жінок у відповідному віковому діапазоні.

Підтримка мікрофлори піхви

Підтримка нормальної мікрофлори піхви допомагає запобігти таким захворюванням, як кандидоз і бактеріальний вагіноз. Це включає уникання необґрунтованого використання антибіотиків і дотримання належної гігієни.

Здоровий спосіб життя

Здоровий спосіб життя, що включає правильне харчування, регулярну фізичну активність та контроль ваги, також відіграє важливу роль у збереженні гінекологічного та гормонального здоров’я.

Особливі випадки

Деякі гінекологічні захворювання, такі як рак яєчників, ендометріоз, синдром полікістозних яєчників, первинна дисменорея тощо, мають складні або невідомі причини, тому їх важко запобігти. У таких випадках регулярні медичні огляди та своєчасна діагностика є ключовими для успішного лікування та/або управління симптомами.

Обізнаність та самоконтроль

Кожній жінці важливо бути обізнаною про своє здоров’я. Регулярні медичні огляди, уважне ставлення до змін у самопочутті, виконання рекомендацій спеціаліста та профілактика можуть значно покращити якість життя та підтримувати гінекологічне здоров’я у будь-якому віці.