Як ставити короткострокові та довгострокові цілі
Галузь охорони здоров’я завжди була динамічною та вимагала адаптивності своїх працівників. В умовах кризи, повномасштабної війни та кадрового дефіциту напруга зростає ще більше. Щоб зберігати фокус у мінливому середовищі, лікарям важливо вміти ставити цілі. Це допомагає ефективно розподіляти ресурси і правильно розставляти пріоритети, дає відчуття контролю над власним життям та знижує ризик вигорання.
У цій статті розповідаємо, як ефективно формулювати короткострокові та довгострокові цілі, уникати частих помилок та створювати систему, яка підтримує на шляху професійного та особистісного розвитку.
Теорія постановки цілей: як вона працює та чому важлива?
Цілі — це те, чого прагнуть, чого намагаються досягти. Управління цілями починається з їхнього усвідомлення та формулювання.
Теорія постановки цілей (Goal-setting theory), розроблена Едвіном Локком та Гаррі Летемом у 60-х роках минулого століття, є однією з найвпливовіших концепцій у галузі мотивації та управління продуктивністю. У її основі проста, але потужна ідея про те, що конкретні та амбітні цілі, ведуть до вищої ефективності, ніж розмиті або легкі завдання.
На основі досліджень, автори визначили п’ять ключових принципів, які підвищують ймовірність досягнення цілей.
П’ять принципів постановки цілей
Ясність
Ціль має бути чіткою та вимірювальною. Це фокусує на реалізації бажаного й мінімізує шанси інвестувати ресурс «не туди». Перед формулюванням цілі потрібно відповісти для себе на кілька запитань:
- Що саме я хочу досягти? Де, коли і як?
- Навіщо мені досягати цілі?
- Що робить ціль важливою для мене?
- Як я зрозумію, що досяг своєї мети? За якими показниками?
- Куди/до чого приведе ця ціль?
Якщо, відповідаючи на питання, ви не відчуваєте мотивації до дій чи цінності цієї цілі — задумайтесь, чи точно актуальна вона для вас зараз.
Складність
Ціль має бути амбітною, щоб мотивувати до зусиль, але при цьому — досяжною. Недосяжні та занадто складні цілі демотивують. Вважається, що оптимальний рівень складності цілі — +10–20% до поточного стану справ.
Залученість
Людина має бути особисто зацікавлена в досягненні цілі. Якщо йдеться про командні цілі, то їх постановки треба залучати безпосередніх учасників реалізації. Залученість буде вищою, якщо людина усвідомлює цінність того, що робить.
Зворотний зв’язок
Регулярний аналіз і контроль прогресу допомагає коригувати дії. Так ви зможете адаптувати шлях досягнення цілі та не втрачати фокус. Корисно час від часу запитувати себе:
- Які дії наблизили мене до мети (наприклад, за останній тиждень)?
- Що зроблене добре, а що можна покращити (зробити продуктивніше, ефективніше)?
Складність завдання
Іноді в процесі досягнення цілі вона ускладнюється додатковими завданнями, проблемами або протермінованими дедлайнами. Це знижує мотивацію. Якщо завдання складне, треба мати достатньо часу, ресурсів та підтримки.
Короткострокові та довгострокові цілі: у чому різниця і як їх поєднати
Досягнення, успішні проєкти, реалізовані цілі — це результат не лише стратегічного бачення, а й чіткої щоденної роботи. Тому важливо розрізняти два рівні цілей:
- короткострокові (від тижня до 3-х місяців), які формують тактичні цілі,
- довгострокові (від кількох місяців до кількох років), які задають напрям руху.
Чому важливо мати обидва рівні цілей?
Без короткострокових цілей довгострокові залишаються намірами. Без довгострокових цілей короткострокові зусилля можуть бути розпорошені та неефективні.
Особливо це актуально в медицині, де щоденні завдання вимагають високої точності, але при цьому важливо не втрачати з поля зору майбутні зміни — наприклад, цифровізацію процесів, розвиток освітніх програм чи впровадження доказової практики.
Водночас короткострокові цілі можуть бути швидко досяжними та існувати з прив’язкою до сфери життя чи фаху, а не до глобальної цілі.
Як досягати цілей? Інструменти
SMART
Однією з найвідоміших методик постановки та реалізації цілей є SMART. Це практичний інструмент, мета якого зробити ціль більш чіткою та зрозумілою для процесу реалізації.
Розберемо покроково, як сформувати ціль за цією методологією. Вона має бути:
S (Specific) — конкретна. Ми маємо визначити, що саме потрібно досягти? Уникайте загальних фраз і максимально конкретизуйте.
Приклад: «Підвищити рівень знань медичних працівників щодо протоколів інфекційного контролю» замість «Поліпшити обізнаність».
M (Measurable) — вимірювана. Як зрозуміти, що мета досягнута? Треба сформувати конкретно бажаний результат.
Приклад: «80% персоналу успішно пройдуть тестування після тренінгу».
A (Achievable) — досяжна. Треба усвідомити, які ресурси треба на реалізацію цілі? Спроєктувати, що необхідно для її досягнення. Важливо оцінити, чи реалістично досягти результату з наявними ресурсами.
R (Relevant) — актуальна. Чи має ця ціль значення для вашої або загальної стратегії чи завдань організації? Ця ціль дійсно просуває вас/команду вперед, чи це «робота заради роботи»?
T (Time-bound) — обмежена в часі. Необхідно чітко визначити часові межі, до якого моменту потрібно досягти результату.
«До кінця кварталу», «Протягом 30 днів», «До 1 вересня» — це створює імпульс до дії і дає чітке розуміння пріоритетів.
Як це буде виглядати на практиці?
Неконкретна ціль «Покращити комунікацію в команді» за SMART-версією буде сформована так: «До кінця вересня провести 3 командні сесії з фасилітатором і запровадити щотижневі зустрічі для синхронізації роботи».
Ще приклад за SMART.
- Короткострокова ціль: «Протягом наступного місяця розробити та запустити пілотну програму менторства для молодих лікарів у відділенні хірургії».
- Довгострокова ціль: «Протягом двох років зменшити ризики інфекційних ускладнень у післяопераційному періоді на 30% завдяки системному навчанню персоналу, цифровізації та вдосконаленню комунікації між відділеннями».
Формулювання цілей за SMART допомагає перетворити бажання або ідеї на конкретні, реалістичні та вимірювані дії, які є зрозумілими та чіткими для реалізації.
Метод зворотного планування
Метод зворотного планування (Backward Planning або Backward Design) — це стратегія постановки цілей і планування дій, яка починається з бажаного результату й рухається назад до теперішнього моменту. Її сенс у тому, щоб не діяти поетапно, «від сьогодення до результату», а навпаки. Потрібно запитати себе:
- Якого результату я хочу досягти?
- Що має статися безпосередньо перед цим?
- А перед цим?
І так далі — до точки, де ми є зараз.
Це допомагає уникнути типових помилок, коли планування «від сьогодні» призводить до відхилення від справжньої мети. Цей метод допомагає сфокусуватися на тих кроках, що ведуть до бажаного результату. Бонус — можна оцінити ціль реалістично та побудувати логічну послідовність дій для її досягнення.
Як користуватися методом?
- Сформулюйте кінцеву мету.
- Опишіть, що має бути виконано безпосередньо перед її досягненням;
- Повторюй кроки «назад», поки не дійдете до поточного стану;
- Побудуй план дій у зворотному порядку (від останнього кроку — до першого).
Цей метод добре працює зі стратегічними завданнями, розробленням навчальних програм та в підготовці до складних змін і трансформацій.
OKR
OKR (Objectives and Key Results) чудово допомагає поєднувати короткострокові та довгострокові цілі. Це метод постановки цілей, який допомагає чітко фокусуватися на тому, що важливо, і вимірювати прогрес. Він активно використовується в Google, LinkedIn, Intel, Amazon та багатьох інших компаніях.
Objective — це глобальна мета, яка описує, куди ми йдемо, до чого прагнемо або що хочемо змінити за певний період (в основному, це квартал).
Key Result — це ключовий результат щодо Objective. Показує етапи просування до глобальної мети, метрики або його оцінку.
Вищезазначені інструменти можна використовувати і для робочих, і для особистих цілей.
Цілі в команді: як узгодити індивідуальне та колективне
Командна ціль — це дороговказ, який допомагає кожному в команді розуміти «Навіщо ми це робимо?». Але цілі не можуть бути дуже загальними та орієнтованими винятково на колективну відповідальність. Є велика спокуса не конкретизувати ціль і зони відповідальності, бо «І так усе зрозуміло». Це насамперед зменшує шанси, що ціль буде реалізована вчасно та успішно.
Ключові аспекти формування цілей у команді
- Кожен має чітко розуміти, за що він відповідає і який результат від нього/неї очікують.
- Індивідуальні цілі мають виходити з командних.
- Цілі мають ставитися спільно, з активним залученням співробітників чи команди: це підвищує рівень залученість у реалізацію.
- Цілі та динаміка її досягнення мають бути прозорими для всіх учасників процесу (кожен у команді розуміє, на якому етапі його колеги).
- Спільні регулярні зустрічі для перегляду прогресу. Це можуть бути щотижневі або ретроспективні зустрічі. Головне — тримати у фокусі цілі та коригувати план дій для досягнення мети.
Типові помилки під час постановки цілей
- Занадто загальні формування;
- Відсутність часових меж;
- Неврахування реальності та розуміння, який ресурс треба для досягнення мети;
- Відсутність вимірності та конкретики;
- Відсутність узгодженості серед учасників команди;
- Відрив індивідуальних цілей співробітників та загальної командної цілі;
- Великий розрив між амбіцією та реальністю;
- Відсутність перегляду цілей та коригування дій.
У сучасному світі цілі це не просто пункти в плані чи KPI у таблиці. Це інструмент впорядкування хаосу, спосіб повернути собі контроль і бачити сенс у щоденних діях. В умовах невизначеності особливо важливо знаходити баланс між великим баченням і малими досяжними кроками.
Добре сформульовані цілі — це
- Орієнтири для фокусування уваги та ресурсів;
- Основа для узгодженості між людьми, командами та організацією;
- Джерело мотивації і відчуття прогресу.
Індивідуальні та командні цілі мають бути не просто сумою бажань, а частинами цілісної стратегії, що веде вперед. Сильні команди не лише досягають результатів, а й знають, навіщо і для чого вони це роблять.