Як лікують та діагностують рак молочної залози

Часто рак діагностують тоді, коли жінка звернулася до лікаря зі скаргою на зміни в грудях: біль у залозі, виділення із сосків, зміни форми чи розміру молочної залози, потовщення шкіри на грудях.

На більш ранніх безсимптомних стадіях рак виявляють під час щорічного УЗД грудей, або мамографії. При виявленні будь-яких змін обов’язковим етапом є лабораторна діагностика зразка тканини для остаточного діагнозу “рак молочної залози”, а часом і дослідження молекулярних особливостей пухлини задля вибору оптимального методу терапії.

На перших етапах встановлення діагнозу лікарі використовують так звані неінвазивні медоти діагностики, що дозволяють візуалізувати пухлину.

За допомогою ультразвукових хвиль лікар досліджує зміни, які виникли глибоко у тканині грудей. В Україні цей вид діагностики використовують при профілактичних скринінгах жінок молодших 40 років. УЗД також можуть використовувати під час обстеження пацієнток, у яких лікар виявив грудочку чи вузлик у тканині молочної залози.

Ультразвук допомагає неінвазивно визначити що саме знаходиться у грудях: новоутворення чи заповнена рідиною кіста.

В Україні цей метод рентгену грудей використовують для онкоскринінгів жінок за 40. Утім, є більш детальний рентген молочної залози – діагностична мамографія, яку лікар може призначити при виявленні аномальних згустків у грудях при УЗД, скринінговій мамографії, або фізичному огляді.

Це дозволяє оцінити ризики та за потреби направити пацієнта на подальше обстеження для того аби підтвердити чи спростувати діагноз “рак”.

Тіло людини сканують за допомогою радіохвиль від підключеного до комп’ютера магніту. Перед процедурою пацієнтові у вену вводять спеціальний барвник, який допомагає “підсвітити” ракові клітини.
Метод дозволяє точно визначити форму та місце розташування пухлини у молочній залозі, а також побачити чи встигли сформуватися метастази.

Цей тип діагностики допомагає точно визначити стадію, на якій діагностували хворобу.

Це інвазивний метод, який використовують для остаточної діагностики раку. Лікарі відбирають зразок виявленої пухлини і відправляють на дослідження в лабораторію. Для цього за допомогою трубчастої голки під контролем УЗД відбирають шматочок тканини із тої ділянки, де підозрюють появу злоякісної пухлини.

Іноді лікар пропонує зробити відкриту біопсію – хірургічно видаляє частину тканини з того місця, де підозрює рак, і відправляє на дослідження.

В лабораторії спеціалісти визначають чи містить той шматок тканини ракові клітини. Якщо діагноз підтверджують, додатково встановлюють до якого типу раку належить виявлена пухлина.

Після ґрунтовного дослідження пухлини, встановлення стадії та типу раку лікарі радяться та обирають тип лікування, який підходить у конкретно вашому випадку.
Часто поєднують кілька методів, щоб як можна швидше та надійніше знищити злоякісні клітини у організмі хворого.

При раку молочної залози зазвичай видаляють усю пухлину, або значну її частину. Усе залежить від розміру та ступеня поширення раку.

Розрізняють два типи операцій при раку молочної залози:

Хірург видаляє усю пухлину та невелику кількість здорових тканин, що її оточують, залишаючи неушкоджену частину молочної залози. Цей тип операції зазвичай пропонують людям із невеликими пухлинами, інколи лікар може запропонувати попередній курс хіміотерапії аби зменшити пухлину і потім повністю видалити під час операції.

Лікарі видаляють усю грудь разом зі злоякісною пухлиною. Деяким жінкам навіть доводиться видаляти обидві залози.

Наразі задля покращення зовнішнього вигляду пацієнткам пропонують нові хірургічні методи, які передбачають збереження шкіри та сосків під час проведення мастектомії. Це дозволяє замінити видалені груди імплантами, що допомагає жінкам легше та швидше змиритися зі змінами власного тіла.

Слід наперед подумати чи ви плануєте відновлювати груди після видалення пухлини: якщо збираєтеся – перед основною операцією попросіть у лікаря направлення на консультацію до пластичного хірурга. Це допоможе відкоригувати специфіку хірургічного втручання з урахуванням подальшої реконструкції грудей.

Під час операції зазвичай видаляють також найближчі до пухлини лімфовузли. Одразу після вилучення їх відправляють на дослідження у лабораторію.

Якщо у зразках знаходять злоякісні клітини, лікарі можуть рекомендувати додаткову операцію з видалення більшої кількості лімфовузлів, які розташовані дещо далі від пухлини. Це мінімізує ймовірність того, що у тілі хворого десь залишаться ракові клітини і хвороба знову повернеться.

Які можуть бути ускладнення після операції?
Як і будь-яке хірургічне втручання, видалення пухлини молочної залози призводить до больових відчуттів протягом загоєння ран, є ризик кровотечі та розвитку інфекції, а також появи набряків. Чітке дотримання рекомендацій лікаря одразу після операції мінімізує згадані ризики.

Хіміотерапевтичні препарати знищують клітини, які швидко діляться, зокрема і ракові. Лікар може призначити хіміотерапію після операції тоді, коли існує ризик, що не вдалося видалити усі до останньої ракові клітини. Це важливо, адже навіть одна злоякісна клітина у тілі хворого через деякий час після операції може повністю відновити пухлину.

Утім, якщо рак грудей виявлений на пізніх стадіях, коли пухлина виросла великою і/або метастазувала, хіміотерапію призначають також перед операцією.

Які можуть бути побічні ефекти?

Хіміотерапевтичні препарати знищують і здорові клітини, що активно діляться, такі як клітини волосяних цибулин, шлунково-кишкового тракту, кісткового мозку, а також статевих органів.

Тому до поширених побічних ефектів “хімії” належать:
• випадіння волосся,
• нудота і блювота,
• підвищення ймовірності розвитку інфекцій,
• рідше трапляється безпліддя, пошкодження нирок і серця,
• ще рідше може відбутися мутація у клітинах кісткового мозку, яка спровокує рак крові.

Ступінь прояву та комбінація побічних симптомів великою мірою залежить від конкретного хіміотерапевтичного препарату, який обере ваш лікар. Для цього він може запропонувати додаткове генетичне тестування пухлини аби обрати той хіміотерапевтичний препарат, який ефективно знищуватиме ракові клітини та буде менш токсичним для вашого організму.

Вона має подібний принцип до “хімії”: нищить або уповільнює клітини, що активно розмножуються. Радіаційне випромінювання пошкоджує ДНК клітин і вони гинуть.

Променеву терапію зазвичай використовують після операції щоб знищити ті клітини, які хірург міг не помітити під час видалення основної маси пухлини. Якщо рак грудей виявили на третій або на четвертій стадії, коли злоякісні пухлини метастазували у мозок або кістки, лікар може рекомендувати променеву терапію для полегшення стану хворого.

Є два види променевої терапії:

Радіацію виробляє прилад і у вигляді пучка направляє на пухлину. Людині необхідно приходити на кожен сеанс опромінення 5 разів на тиждень, близько 5-6 тижнів.

Пацієнт приймає препарат, що доставляє радіоактивний ізотоп до пухлини і деякий час її опромінює допоки ізотоп не розпадеться, або не виведеться із організму пацієнта. За рахунок більшої спрямованості цей тип променевої терапії викликає менше побічних ефектів.

Які побічні ефекти?
Під час опромінення пацієнт може мати подразнення шкіри, відчувати біль у грудях та сильну втому. У більшості випадків після закінчення сеансу згадані симптоми зникають, утім, деякі пацієнти можуть ще кілька місяців почуватися втомленими.

Більшість видів раку молочної залози активно ростуть за рахунок жіночих статевих гормонів – естрогену та прогестерону. Вони приєднуються до специфічних білків на поверхні клітини – рецепторів, які запускають каскад подій у клітині, що спонукає її розмножуватися. Щоб припинити поділи ракових клітин, варто заблокувати рецептори до жіночих гормонів за допомогою ліків. Це роблять за допомогою гормональної терапії.

Такі препарати прописують як для запобігання рецидиву захворювання після видалення пухлини, так і для профілактики появи раку у жінок із дуже високим ризиком. Гормональна терапія може тривати довго – від 5 до 10 років.

Які побічні ефекти?
Вони схожі до симптомів менопаузи: припливи, зниження статевого потягу, вагінальна сухість, подразнення або вагінальні виділення, стрибки настрою. При прийомі деяких препаратів жінки скаржаться на біль у кітках та м’язах, підвищується ризик розвитку остеопорозу.

Розвиток методів молекулярної біології дозволив виявити специфічні для конкретного типу раку компоненти клітини та розробити специфічні ліки, що на них діють.

Якщо лікар за допомогою молекулярної діагностики виявить у пухлині пацієнта такі молекули, він може призначити доступні у нашій країні препарати таргетної терапії (з англ. target –ціль). Щоб досягти максимального ефекту лікар може поєднати таргетну та хіміотерапію.

Які побічні ефекти?
Вони дуже різноманітні та залежать від препарату, яким ви лікуєтеся. Утім, до найбільш поширених належать втома, нудота та блювота, а також діарея.

Злоякісна пухлина розвивається тоді, коли імунна система “не бачить” ракові клітини. Імунотерапія “відкриває очі” клітинам імунної системи людини і вони починають активно знищувати пухлину.

Цей тип лікування часто застосовують на пізніх стадіях раку, коли метастази поширилися на інші органи і їх складно видалити хірургічно.