Якість у HPB-хірургії: як її виміряти?

Хірургія

Програма покращення якості

Онкологія

Автори

Ліна Криворучко

Редактор/-ка

Інеса Гуйванюк

Медична/-ий редактор/-ка

Лютий 27, 2026

≈8 хв

Read in English

«Кожен хірург і кожна хірургиня десь у глибині душі прагнуть бути супергероєм чи супергероїнею. Специфіка професії дає для цього всі підстави. Проте справжній “супергероїзм” визначається не лише складністю операцій чи сміливістю рішень, а насамперед верифікованою якістю результатів», — так розпочала свій виступ на конференції UpToDate 6.0 + ESMO від oncoHUB Інеса Гуйванюк, співвиконавча директорка Global Medical Knowledge Alliance (GMKA) та онкохірургиня Київського обласного онкологічного диспансеру.

Що стоїть за якісною гепатопанкреатобіліарною (HPB) хірургією — хірургією печінки, підшлункової залози та жовчних проток? Де проходить межа між амбітними мріями та реальним професійним успіхом? Та чому перехід від інтуїтивного оцінювання до впровадження стандартизованих індикаторів якості є критичним етапом розвитку галузі?

Саме про це Інеса Гуйванюк говорила у своєму виступі. Ключові тези — нижче.

Фото: Інеса Гуйванюк на конференції UpToDate 6.0 + ESMO від oncoHUB

Визначення якості

Всесвітня організація охорони здоров'я визначає якість у медицині як ступінь, до якого медична допомога підвищує ймовірність бажаних результатів для здоров'я. Формулювання може здаватися складним і заплутаним, тож розкладімо його на компоненти.

Якість характеризується такими складовими як безпека, своєчасність, рівність, економічна доцільність (що особливо важливо в контексті України), ефективність і людиноцентричність (person-centred care). Так, сьогодні йдеться саме про людиноцентричність, адже кожен окремий випадок — це людина, що перебуває в певному соціумі та життєвих обставинах, а не тільки проходить лікування.

Існує низка авторитетних організацій, які цілеспрямовано займаються питаннями якості в загальній та HPB-хірургії, наприклад:

Особливу роль відіграє американська National Surgical Quality Improvement Program від American College of Surgeons, що спеціалізується на розробці та впровадженні індикаторів якості в хірургії.

В Україні, серед інших організацій, збирає та аналізує дані GMKA в межах програми Покращення якості надання медичної допомоги. Її пріоритетами є стандартизація процесів, регулярний аналіз ускладнень за світовими критеріями та ретельний збір даних для аналізу і впровадження необхідних змін.

Індикатори якості

Щоб та чи інша організація могла оцінити якість, її потрібно якимось чином виміряти. Для цього використовують індикатори — чіткі та вимірювані показники. Ось приклади кількох індикаторів, на які спираються ті, хто здійснює оцінювання. На деякі з них хірурги можуть безпосередньо впливати у щоденній клінічній практиці.

Індикатори процесу оцінюють як саме виконується лікування та наскільки воно відповідає світовим стандартам. До них належать:

Дотримання клінічних рекомендацій: відповідність лікувальної тактики міжнародним гайдлайнам, протоколам, тощо.
Час очікування до втручання: період від встановлення діагнозу до операції, що особливо важливо в онкологічній практиці.
Якість ведення документації: чіткість і прозорість внесення даних у звіти та реєстри для об'єктивної оцінки роботи.

Індикатори результату характеризують успішність лікування та його наслідки для пацієнта. Зокрема, йдеться про:

Радикальність втручання (R0): відсутність пухлинних клітин по краю резекції, що є головним показником онкологічної якості операції.
Ускладнення: частота та складність ускладнень, що потребують повторних втручань.
Повторні госпіталізації: кількість протягом 30 діб після хірургічного втручання через післяопераційні ускладнення.

Не менш важливими є індикатори структури — показники, що відображають умови, у яких надається допомога:

Мультидисциплінарна команда: співпраця між хірургами, анестезіологами, радіологами та онкологами для ухвалення спільних рішень.
Обладнання: наявність сучасного діагностичного інструментарію та спеціалізованого обладнання для HPB-втручань.

Особливої уваги заслуговує показник case volume, тобто кількість пролікованих випадків за певний проміжок часу. Він демонструє обсяг операцій, що проводять в закладі. Високий case volume асоціюється з кращими клінічними результатами.

Усі ці показники — від кількості операцій до частоти ускладнень — залишаться теорією, якщо їх не фіксувати. Тому потрібні цифри. Тільки маючи перед очима реальну статистику, хірургічна команда може побачити слабкі місця, порівняти свої результати зі світовими стандартами та підвищити безпеку пацієнтів.

Які дані потрібно збирати?

Обсяг даних для збору та аналізу безпосередньо залежить від типу оперативного втручання. У HPB-хірургії критично важливою є не лише фіксація результату, а й ретельна передопераційна оцінка, щоб прогнозувати ризики (наприклад, ризик розвитку пострезекційної печінкової недостатності).

Нижче наведено ключові параметри для моніторингу за основними напрямами (це лише приклади параметрів, а не вичерпний перелік).

Резекція печінки	Резекція жовчних протоків	Резекція підшлункової залози
інтраопераційна гемотрансфузія, передопераційна оцінка функції паренхіми печінки, радикальність проведеного втручання R0/R1, пострезекційна печінкова недостатність (PHLF) > ступінь B, реадмісії впродовж 30 діб після операції.	інтра- та постопераційна гемотрансфузія, передопераційна оцінка функції паренхіми печінки, реадмісії впродовж 30 діб після операції, летальність впродовж 30 діб після операції, виживаність протягом 1 року після операції.	КТ/МРТ не >4 тижнів перед втручанням, клінічно значима панкреатична нориця B,C, ускладнення Clavien-Dindo≥IIIb впродовж 30 діб після операції, летальність 30 діб після операції.

Показники, яких варто прагнути

Систематизація даних за типом операції — це перший крок. Кінцевою метою такого моніторингу є досягнення інтегральних показників якості — Textbook Outcome та Failure to Rescue, які сьогодні визнані стандартами у світовій хірургічній спільноті та є основою хірургічної аналітики.

Textbook Outcome (TO) — «Зразковий результат»

Це комплексний показник «ідеального хірургічного сценарію». Результат вважається досягнутим лише за умови виконання всіх критеріїв одночасно (набір критеріїв може дещо варіюватися залежно від типу операції).

Для досягнення необхідна відсутність:

реадмісій впродовж 30 діб після операції,
ускладнень Clavien-Dindo≥III,
летальності впродовж 90 діб після операції,
релапаротомій;

А також обов’язкова наявність:

тільки радикальних операцій (R0),
початку ад'ювантної системної терапії впродовж 12 тижнів після операції,
адекватних лімфодисекцій.

TO є еталоном — рівнем, до якого варто прагнути.

Failure to Rescue (FTR)

Сьогодні дедалі більшої актуальності набуває використання показника FTR у міжнародній медичній спільноті для оцінки роботи хірургічних центрів. FTR — це рівень інтрагоспітальної або 30-денної летальності після виникнення ускладнення, яке потенційно могло бути усунене.

Ускладнення можуть виникати у практиці у будь-якого хірурга чи хірургині. FTR характеризує здатність команди вчасно виявити проблему та професійно усунути її.

За міжнародними даними, еталонні показники FTR у HPB-хірургії для різних типів резекцій становлять:

Малі резекції печінки — FTR = 5,4%
Великі резекції печінки — FTR = 14,2%
Правобічні резекції підшлункової залози — FTR = 7,5%
Лівобічні резекції підшлункової залози — FTR = 3,1%

Систематичний збір даних із розрахунком метрик TO та FTR дає змогу об’єктивно оцінювати стан системи, а отже і виявляти проблеми та визначати напрями для подальшого розвитку.

На шляху до бажаних показників

То що ж потрібно для якісної HPB-хірургії? Які кроки дозволять отримати бажані показники TO та FTR?

Для побудови сучасної та ефективної служби HPB-хірургії необхідний комплексний підхід, що включає такі складові:

Стандартизація: Суворе дотримання гайдлайнів, стандартизованих рекомендацій та протоколів ERAS (Enhanced Recovery After Surgery).
Команда: Формування спеціалізованої анестезіологічної бригади, наявність закріпленої операційної, наявність операційної сестри або операційного брата, а також забезпечення достатньої кількості середнього медичного персоналу в закладі.
Культура безпеки (No-blame culture): Регулярний детальний розбір ускладнень і летальних випадків для виявлення системних недоліків та формування культури виправлення помилок і вдосконалення, що ґрунтується на аналізі причин, а не на пошуку винних.
Безперервне навчання: Постійне власне навчання та професійний розвиток молодших колег, наставництво для них.
Case Volume: Для підтримки достатнього рівня у закладі має виконуватися щонайменше 20 резекцій печінки та 20 резекцій підшлункової залози на рік.

Невід’ємною частиною також є збір та аналіз даних. Йдеться не про формальну звітність, а про фундамент, на якому ґрунтується професійне зростання команди та, передусім, безпека пацієнта.

Ваші дані — ваша суперсила

Системний збір даних справді трансформує роботу хірурга. Він забезпечує перехід до медицини, заснованої на свідченнях, а не на суб’єктивних уявленнях окремих лікарів. А це, своєю чергою, дає змогу порівнювати власні результати з міжнародними стандартами, стимулює професійне зростання через здорову конкуренцію та дозволяє планувати ефективні втручання на рівні всієї медичної системи, а не окремого відділення чи лікарні.

Бути «супергероями» у HPB-хірургії означає не лише виконувати операції, а й постійно підвищувати кваліфікацію, розвивати команду та інтегруватися у світову наукову спільноту. Основою цього успіху є ретельний аналіз власних даних та активна участь у міжнародних проєктах, що зрештою гарантує безпеку пацієнтів і належну якість їхнього життя.

Щоб доєднатися до моніторингу якості лікування GMKA, зв’яжіться з Інесою Гуйванюк, співвиконавчою директоркою GMKA та онкохірургинею Київського обласного онкологічного диспансеру, iguivaniuk@gmka.org.

Список використаних джерел:

Abbott, D. E., Martin, G., Kooby, D. A., Merchant, N. B., Squires, M. H., Maithel, S. K., Weber, S. M., Winslow, E. R., Cho, C. S., Bentrem, D. J., Kim, H. J., Scoggins, C. R., Martin, R. C., Parikh, A. A., Hawkins, W. G., & Ahmad, S. A. (2016). Perception Is Reality: quality metrics in pancreas surgery - a Central Pancreas Consortium (CPC) analysis of 1399 patients. HPB: the official journal of the International Hepato Pancreato Biliary Association, 18(5), 462–469. https://doi.org/10.1016/j.hpb.2015.11.006
ACS NSQIP (2023). Procedure Targeted PUF User Guide. American College of Surgeons.
Dawood, Z. S., Khalil, M., Waqar, U., Banani, I., Alidina, Z., & Pawlik, T. M. (2025). Use of textbook outcome as a quality metric in hepatopancreaticobiliary surgery: a systematic review and meta-analysis. Journal of gastrointestinal surgery: official journal of the Society for Surgery of the Alimentary Tract, 29(5), 102005. https://doi.org/10.1016/j.gassur.2025.102005
de Graaff, M. R., Hendriks, T. E., Wouters, M., Nielen, M., de Hingh, I., Koerkamp, B. G., van Santvoort, H. C., Busch, O. R., den Dulk, M., Klaase, J. M., van Zwet, E., Bonsing, B. A., Grünhagen, D. J., Besselink, M. G., & Kok, N. F. M. (2024). Assessing quality of hepato-pancreato-biliary surgery: nationwide benchmarking. The British journal of surgery, 111(5), znae119. https://doi.org/10.1093/bjs/znae119
Ignatavicius, P., Oberkofler, C. E., Jonas, J. P., Mullhaupt, B., & Clavien, P. A. (2022). The essential requirements for an HPB centre to deliver high-quality outcomes. Journal of hepatology, 77(3), 837–848. https://doi.org/10.1016/j.jhep.2022.04.036
Mohammed, S., & Fisher, W. E. (2013). Quality metrics in pancreatic surgery. Surgical Clinics of North America, 93(3), 693–709. https://doi.org/10.1016/j.suc.2013.02.004
Ou, C., Rektorysova, M., Othman, B., Windsor, J. A., Pandanaboyana, S., & Loveday, B. P. T. (2021). Benchmarking Performance in Pancreatic Surgery: a Systematic Review of Published Quality Metrics. Journal of gastrointestinal surgery: official journal of the Society for Surgery of the Alimentary Tract, 25(3), 834–842. https://doi.org/10.1007/s11605-020-04827-9
Pretzsch, E., Koliogiannis, D., D'Haese, J. G., Ilmer, M., Guba, M. O., Angele, M. K., Werner, J., & Niess, H. (2022). Textbook outcome in hepato-pancreato-biliary surgery: systematic review. BJS open, 6(6), zrac149. https://doi.org/10.1093/bjsopen/zrac149
Solomon, D., DeNicola, N., Feferman, Y., Feingold, D., Aycart, S. N., Magge, D. R., Golas, B. J., Attiyeh, F., Labow, D. M., & Sarpel, U. (2019). Assessing the Implementation of American College of Surgeons Quality Indicators for Pancreatic Cancer Across an Integrated Health System. Journal of oncology practice, 15(8), e739–e745. https://doi.org/10.1200/JOP.18.00587
Wellner, U. F., & Keck, T. (2017). Quality Indicators in Pancreatic Surgery: Lessons Learned from the German DGAV StuDoQ|Pancreas Registry. Visceral medicine, 33(2), 126–130. https://doi.org/10.1159/000456045
Woodhouse, B., Barreto, S. G., Soreide, K., Stavrou, G. A., Teh, C., Pitt, H., Di Martino, M., Herman, P., Lopez-Lopez, V., Berrevoet, F., Talamonti, M., Mikhnevich, M., Khatkov, I., Webber, L., Kaldarov, A., Windsor, J., Costa Filho, O. P., Koea, J., ... Koea, J. (2023). A core set of quality performance indicators for HPB procedures: a global consensus for hepatectomy, pancreatectomy, and complex biliary surgery. HPB: the official journal of the International Hepato Pancreato Biliary Association, 25(8), 924–932. https://doi.org/10.1016/j.hpb.2023.04.009