Що слід знати про недоїдання, пов’язане із захворюваннями
Партнерський матеріал
З 11 по 15 листопада у світі проводиться Malnutrition Awareness Week — тиждень підвищення обізнаності про недоїдання, пов’язане із захворюваннями. Ця ініціатива Європейського товариства клінічного харчування та метаболізму (ESPEN) покликана привернути увагу до серйозного впливу недоїдання (мальнутриції) на здоров’я пацієнтів. Мета заходу — об’єднати глобальну медичну спільноту для вчасної діагностики мальнутриції, забезпечення комплексної допомоги пацієнтам і впровадження стандартів харчування в медичних закладах. Malnutrition Awareness Week також наголошує на необхідності системних змін для подолання цієї проблеми, яка є важливим викликом для сучасної охорони здоров’я.
За інформацією ВООЗ, недоїдання, пов’язане із захворюваннями — поширена, але часто ігнорована проблема. Воно вражає 30–50% госпіталізованих пацієнтів і становить особливий ризик для вразливих груп, зокрема людей похилого віку та людей з неінфекційними захворюваннями, такими як рак або цукровий діабет.
Поширеність недоїдання, пов’язаного із захворюваннями, серед різних груп пацієнтів:
- 30–50% госпіталізованих пацієнтів;
- 40% пацієнтів з онкологічними захворюваннями;
- 30–70% пацієнтів похилого віку;
- 24% стаціонарних пацієнтів із серцево-судинними або легеневими захворюваннями;
- 38–78% пацієнтів у відділеннях інтенсивної терапії.
Загалом причиною мальнутриції може стати майже будь-яке гостре або хронічне захворювання.
Цей стан негативно впливає на здоров’я: викликає розлади обміну речовин, погіршує функції всіх органів і тканин організму. Наслідки включають зниження м’язової маси й сили, порушення імунної функції, енергетичного обміну, функціонування життєво важливих органів, а також розвиток психічних розладів.
Також недоїдання може збільшувати тривалість перебування в лікарні, ризик ускладнень та смертності. Попри це, майже половина стаціонарних пацієнтів не отримують нутритивної підтримки. Лише третина пацієнтів, які не можуть їсти через свій стан, отримують пероральні харчові добавки або штучне харчування.
Важливо: Через швидке зниження ваги і втрату м’язової маси, недоїдання, пов’язане із захворюванням, може погіршувати клінічні результати пацієнтів з будь-яким індексом маси тіла (ІМТ), включно з діагнозом ожиріння.
Причини недоїдання, пов’язаного з хворобами
Недоїдання може виникати через низку причин, пов’язаних із захворюванням або його лікуванням.
Основні фактори включають:
Основні фактори включають:
- нездатність приймати їжу через симптоми, такі як нудота, блювота, погане перетравлення або всмоктування поживних речовин;
- втрату апетиту або порушення обміну речовин, що ускладнює задоволення енергетичних потреб організму.
Таке недоїдання може торкнутися людей різного віку, але особливо поширене серед літніх пацієнтів, зокрема у лікарнях та закладах для догляду за літніми людьми.
Наслідки для здоров’я та витрати на охорону здоров’я
Недоїдання, пов’язане з захворюваннями, може значно підвищити ризик інфекцій, знизити здатність до самообслуговування та погіршити загальне психічне і фізичне здоров’я пацієнта. За даними Danone Research & Innovation, такі пацієнти мають у три рази більший ризик заразитися інфекцією і на 35% менше шансів пережити повний місяць після госпіталізації. Через часті ускладнення і тривале лікування, витрати на таких пацієнтів можуть бути вдвічі вищими порівняно з тими, хто має належне харчування.
Виявлення, профілактика і лікування недоїдання, пов’язаного із захворюваннями
Пов’язане із захворюваннями недоїдання можна попередити та лікувати. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) рекомендує чотирьохетапний підхід для підтримки харчування пацієнтів:
- Скринінг (раннє виявлення ризику недоїдання за допомогою стандартизованих інструментів Nutritional Risk Screening-2002, Mini Nutritional Assessment-Short Form, Malnutrition Universal Screening Tool). У лікарнях його радять проводити протягом 24–48 годин після госпіталізації.
- Діагностика недоїдання. Для цього широко використовують критерії GLIM (Global Leadership Initiative on Malnutrition).
- Харчова терапія, яка включає дієти, пероральні харчові добавки (сипінг, пероральне харчування) та спеціалізоване медичне харчування ентеральним або парентеральним шляхом.
- Моніторинг та оцінка ефективності нутритивної підтримки і терапії.
Основні методи нутритивної підтримки
- Дієти на основі конкретних медичних та харчових потреб пацієнта.
- Пероральні харчові добавки (сипінг, пероральне харчування), які призначаються, коли пацієнти не можуть задовольнити свої харчові потреби лише через їжу. Вони включають білок, вуглеводи, жири, вітаміни та мінерали в концентрованому вигляді, допомагають підтримувати рівень енергії, масу тіла та м’язову масу.
- Зондове харчування, яке здійснюється безпосередньо через шлунково-кишковий тракт, наприклад, через зонд. Ентеральне харчування використовується, коли пацієнти не можуть їсти, але мають функціональний ШКТ.
- Парентеральне харчування, яке вводять внутрішньовенно. Воно використовується, коли ШКТ не функціонує або недоступний, наприклад, у важких випадках непрохідності кишківника або після обширної операції.
Медичне харчування та його переваги
Медичне харчування особливо корисне для людей, які не можуть отримати достатньо поживних речовин зі звичайної їжі через захворювання, алергію або інші медичні стани. Харчові продукти для спеціальних медичних цілей (як для перорального прийому, так і для зондового) можуть бути необхідними короткий чи тривалий період або навіть усе життя, залежно від стану пацієнта. Деякі з них вводять у лікарняних умовах, інші можуть використовуватися вдома.
Медичне харчування має доведені переваги. Воно підвищує загальний рівень енергії і допомагає запобігти втраті ваги, що особливо важливо для пацієнтів, які перебувають у групі ризику або вже страждають від недоїдання, пов’язаного із захворюваннями. Окрім харчових переваг, воно також покращує функціональний стан пацієнтів, включно з рівнем активності, якістю життя та незалежністю, що особливо важливо для літніх людей.
Знайти більше інформації про недоїдання, пов’язане із захворюваннями, можна на сайті ESPEN.
Список використаної літератури:
- ESPEN Malnutrition Awareness Week 2024.
- Disease-related malnutrition: WHO/Europe factsheet highlights neglected challenge | World Health Organization.
- Disease related malnutrition: prevalence and consequences | Danone Research & Innovation.
- ESPEN Guidelines for Nutrition Screening 2002.
- Mini Nutritional Assessment (MNA).
- Malnutrition Universal Screening Tool (MUST).
- Global Leadership Initiative on Malnutrition (GLIM).