Реабілітація після інсульту: поради фізичного терапевта для ефективного відновлення
Автори
Щорічно жертвами інсульту стають більше 15 млн людей в усьому світі, з них 5 млн помирають і ще 5 млн отримують інвалідність. Якщо інсульт уже трапився, для пацієнта важливо якнайшвидше отримати медичну допомогу та почати реабілітацію. Від цього залежить тяжкість неврологічних наслідків інсульту, а також ефективність і тривалість відновлення.
Що таке інсульт
Інсульт — це неврологічне захворювання, яке виникає внаслідок недостатнього кровопостачання ділянки мозку. Це може трапитися через блокування кровоносної судини тромбом або її розрив, що викликає кровотечу в паренхімі (функціональній тканині мозку, яка відповідає за наше мислення, відчуття, емоції, рухи та інші важливі процеси).
Виділяють два типи інсульту: геморагічний та ішемічний. Ішемічний інсульт являє собою закупорку артерії і становить більшість випадків захворювання (87%), тоді як геморагічний інсульт, викликаний кровотечею, складає 13% випадків.
Інсульт називають “судинною катастрофою”, оскільки він відбувається раптово, пов’язаний із блокуванням або розривом кровоносних судин та викликає серйозні і часто необоротні пошкодження мозку.
Коли внаслідок такої “катастрофи” переривається постачання крові до певної зони головного мозку, його клітини (нейрони) починають гинути від нестачі кисню та поживних речовин. Кількість загиблих нейронів впливає на неврологічні наслідки інсульту, тому для пацієнтів важливо якомога раніше отримати медичну допомогу та почати реабілітацію.
Наслідки інсульту
Наслідки інсульту залежать від його типу, ступеню пошкодження тканин мозку, локалізації і розміру ділянки, яка постраждала від ішемії (припинення кровопостачання).
Оскільки різні ділянки мозку відповідають за різні функції тіла, наслідки можуть бути наступними:
- Рухові (моторні) — порушення руху, балансу, координації, вимови.
- Сенсорні — порушення зору, чутливості частин тіла.
- Когнітивні — проблеми з пам’яттю, мисленням, логікою, мовленням.
- Соціальні — обмеження активності, здібностей до комунікації, догляду за собою, задоволення базових потреб.
Кожна сторона (півкуля) мозку контролює протилежну частину тіла, і це також впливає на специфіку порушень.
- Інсульт у лівій півкулі впливає на праву частину тіла і зазвичай викликає її параліч, сенсорні зміни, проблеми з мовленням, мисленням і пам’яттю, “повільну” поведінку.
- Інсульт у правій півкулі впливає на ліву частину тіла і викликає рухові і сенсорні порушення зліва, а також проблеми з зором і просторовим мисленням, провокує “швидкий” стиль поведінки.
- Коли інсульт відбувається у стовбурі головного мозку, він може вражати обидві сторони тіла. Найсерйозніші пошкодження можуть залишити пацієнта без здатності рухатися і говорити через параліч м’язів. При цьому людина може залишатися у свідомості, чути, думати, міркувати і розуміти, а спілкування встановлюється за допомогою рухів очей.
Коли починати реабілітацію після інсульту
Залежно від тяжкості інсульту та ураженої ділянки мозку госпіталізація пацієнта може тривати від 4 до 30+ днів. Реабілітація при цьому має починатися на лікарняному ліжку вже через 24-48 годин після інсульту, а також включати в себе активні та пасивні вправи.
Рекомендації для раннього етапу реабілітації
- Вітається максимальна самостійність пацієнта, обмеження виконання вправ замість нього.
- За умови, що пацієнт у свідомості, стабільний і може зрозуміло відповідати на питання, його навчають лежати з піднятим узголів’ям.
- Якщо в цьому положенні пацієнт не має запаморочення і сильної слабкості, можна перевести його у положення напівсидячи. Таке положення можна застосовувати 3-5 разів на день по 10-20 хв, збільшуючи з кожним днем на 2-5 хв.
- Наступний етап — навчити пацієнта перевертатися у ліжку і вставати. Пізніше — ходити з палицею під наглядом спеціаліста.
В основі реабілітаційного втручання має бути метод моторного навчання: пацієнту важливо навчитися сидіти, їсти, доглядати за собою, одягатися, взуватися, відвідувати туалет, вміти ходити сходами та багато іншого.
Загальна частота тренувальних сесій при цьому складатиме від 3 до 5 на день, а їхня тривалість — 20-45 хв.
Фактори, що впливають на швидкість відновлення:
- Швидкість надання першої допомоги та її якість.
- Осередок ураження мозку.
- Стабільність стану пацієнта.
- Початок реабілітаційного втручання і його якість.
Які методи реабілітації є найбільш ефективними
Загибель нейронів внаслідок інсульту є незворотньою, але навколо них знаходяться зона “напівтіні” — клітини, які хоч і зазнали пошкодження, але можуть повернутися до функціональної активності завдяки вчасно наданій допомозі. Задача реабілітації — створити умови для активізації таких клітин, які ще можуть повернутися до звичайного стану, а також сприяти утворенню нових нейронних зв’язків, які можуть частково компенсувати або повернути втрачені функції.
Залежно від тяжкості інсульту можна сподіватись на повне або часткове відновлення. Наприклад, для відновлення рухової функції найкращим методом буде використання рухової терапії, в основі якої лежить виконання різних завдань та активізація відповідних ділянок мозку.
Чи можна рухатися після інсульту
Рух після інсульту є життєво необхідним. Чим раніше відбудеться активізація пацієнта, тим краще відновлення буде в нього в майбутньому. Також має значення інтенсивність занять. Чим інтенсивніші заняття з реабілітації, тим більш якісного результату може досягнути пацієнт.
Варто зазначити, що інтенсивна реабілітація може впроваджуватися тільки за наявності клінічної бази і досвіду фахівців, які працюють із хворими, а також відповідного стабільного стану пацієнта.
Хто займається з людьми після інсульту
Пацієнти, госпіталізовані з інсультом, проходять обстеження, за результатами якого команда лікарів приймає рішення про початок реабілітації, доцільність навантажень та їхній тип. Оптимально, якщо огляд і визначення рівня неврологічного дефіциту пацієнта відбудеться в перші 2 дні після інсульту.
Лікуванням та реабілітацією пацієнтів після інсульту займаються невролог, фізичний терапевт, ерготерапевт, психолог, дієтолог, соціальний працівник та інші спеціалісти. В центрі цієї команди — пацієнт і його родичі, від яких також залежить ефективність відновлення.
Завдання лікарів у процесі реабілітації
- Невролог визначає ступінь та локалізацію інсульту, стабілізує пацієнта, керує інтенсивною терапією, медикаментозним лікуванням, займається профілактикою ускладнень і бере участь у розробці комплексного плану реабілітації. Також невролог слідкує за прогресом пацієнта, корегує план лікування і впроваджує вторинну профілактику інсульту.
- Фізичний терапевт — основний спеціаліст, який навчає пацієнта пересуватися, допомагає збільшити силу м’язів, відновити рівновагу та інші моторні функції.
- Ерготерапевт навчає людину доглядати за собою, набувати максимальної самостійності в побутових умовах (гігієна, вдягання, прийом їжі тощо).
- Психолог оцінює вплив інсульту на когнітивні здібності пацієнта, допомагає йому на фоні змін у мисленні, пам’яті та поведінці.
- Дієтолог корегує харчування пацієнта, рекомендує безпечні та поживні продукти, які допоможуть відновитися.
- Логопед допоможе відновити чи покращити навички мовлення після інсульту.
- Сімейний лікар працюватиме з пацієнтом, щоб контролювати його загальне здоров’я та запобігти майбутнім інсультам.
Роль сім’ї у процесі відновлення
Сім’я — велика частина команди, яка підтримує мотивацію людини у процесі відновлення після інсульту. Рекомендуються наступні дії, які допоможуть людині та її рідним на цьому шляху.
- Часто розмовляти, ставити відкриті питання, щоб пацієнт не мав можливості односкладно відповідати лише “так” чи “ні”.
- Важливим є мотивування пацієнта бути максимально незалежним. Варто налаштувати його на те, що відновлення буде тривалим, але все можливо: людина відчуває оптимістичний настрій родини.
- Вітається практика запису відео. Такі матеріали доведуть пацієнту та його рідним, що відновлення відбувається.
- Сім’ї варто запастися терпінням, оскільки пацієнти після інсульту часто мають депресію, агресію, проблеми з пам’яттю, знижену мотивацію. Згодом ці прояви можуть зменшитися за умов належного лікування.
- Встановіть правила: заняття в пріоритеті, потім — особисті справи. Налаштуйте графік сну (краще лягати до 22:00, прокидатися до 8:00).
Як доглядати за людиною після інсульту вдома
Слідкуйте за тиском пацієнта і уточніть безпечні цифри у лікаря.
Цільові показники — 140/90 і нижче.
Цільові показники — 140/90 і нижче.
Дотримуйтеся рекомендацій щодо харчування. Дієти, що допомагають підтримувати артеріальний тиск у межах норми — середземноморська або DASH.
Щоб запобігти контрактурам (обмеженню рухливості) та появі пролежнів (пошкодженню шкіри), слід виконати наступне:
- 1 раз на день мити знерухомлені кінцівки (найкраще підходять неагресивні засоби, які не сушать шкіру). Ретельно витирати від вологи і стежити, щоб не було попрілостей.
- Оглядати щодня п’яти, сідниці, пах, спину, плечі на наявність пошкоджень шкіри, пролежнів (при виявленні скажіть медперсоналу).
- Стежити за нігтями на руках, адже довгі нігті можуть завдати шкоди шкірі пацієнта, вам та медперсоналу.
- Рекомендовано використовувати протипролежневий матрац, вибрати який допоможуть консультанти. Важливо звернути увагу на розміри і вагу, яку витримує матрац.
- Змінювати положення пацієнта 1 раз на 2 години, виконувати пасивні рухи в уражених кінцівках 2-3 рази на день по 10-15 хвилин. Так само самостійно пацієнт виконує рухи і в не уражених кінцівках.
Подальша реабілітація після інсульту
Вже з перших днів перебування пацієнта в стаціонарі слід подбати про його подальше відновлення вдома або в реабілітаційному центрі.
Якщо сім’я готова передати людину, яка пережила інсульт, до реабілітаційного центру, важливо зробити це якомога швидше після стабілізації стану та виписки.
Якщо родина налаштована займатися вдома, слід запросити реабілітолога для навчання та проведення 5-10 вступних занять. Також ці знання можуть надати, доки пацієнт перебуває в лікарні.
Вдома рекомендовано виконувати вправи з ходьби рівною і пересіченою місцевістю, сходами, на швидкість. Загальна тривалість занять — 45-60 хвилин на день.
Також рекомендовані вправи для рук, дрібної моторики, самостійне виконання повсякденних завдань.
На що звернути увагу у відновленні:
- Вправи до трьох годин на день сумарно необхідні для формування нових нейронних зв’язків, відновлення втрачених функцій, зниження ризику ускладнень, пов’язаних із тривалою нерухомістю (наприклад, тромбозу, пролежнів, атрофії м’язів)
- Контроль раціону харчування, тиску і питного режиму для покращення стану серцево-судинної системи і профілактики повторних інсультів.
Список використаної літератури:
- Всесвітня організація охорони здоров’я, WHO Regional Office for the Eastern Mediterranean, Stroke, Cerebrovascular accident.
- Faheem Shehjar, Briana Maktabi, Zainab A. Rahman, Ghaith A. Bahader, Antonisamy William James, Ahmed Naqvi, Reetika Mahajan, Zahoor A. Shah,Stroke: Molecular mechanisms and therapies: Update on recent developments, Neurochemistry International, Volume 162, 2023, 105458, ISSN 0197-0186, https://doi.org/10.1016/j.neuint.2022.105458.
- Американська Асоціація Інсульту (American Stroke Association, США), About Stroke, Effects of Stroke.
- Cumming TB, Thrift AG, Collier JM, Churilov L, Dewey HM, Donnan GA, Bernhardt J. Very early mobilization after stroke fast-tracks return to walking: further results from the phase II AVERT randomized controlled trial. Stroke. 2011 Jan;42(1):153-8. doi: 10.1161/STROKEAHA.110.594598. Epub 2010 Dec 9. PMID: 21148439.
- Фонд серця та інсульту Канади (The Heart and Stroke Foundation of Canada), Canadian Stroke Best Practices, Initial Stroke Rehabilitation Assessment.
- Michael Merschel, American Heart Association News, What goes into a Mediterranean diet, and how to get started.
- Клініка Мейо (Mayo Clinic, США), Healthy Lifestyle, Nutrition and healthy eating, DASH diet: Healthy eating to lower your blood pressure.