Променева терапія: що потрібно знати про лікування, його переваги та можливі побічні ефекти
Автори
Променева або радіаційна терапія — один із найпоширеніших методів лікування онкологічних захворювань. За допомогою іонізуючого випромінювання вона допомагає знищити ракові клітини, зупинити їхній ріст або зменшити пухлину перед операцією. Але у деяких пацієнтів слово «опромінення» може викликати тривогу, адже вони не завжди знають, як працює цей метод, чому він ефективний та яких побічних ефектів очікувати.
Коли лікар може призначити променеву терапію?
Променеву терапію застосовують у різних випадках:
- Як основне лікування. Для деяких видів раку (наприклад, простати, шийки матки, голосових зв’язок) опромінення є головним методом лікування і дає дуже хороші результати.
- До операції. Променева терапія допомагає зменшити пухлину, щоб хірургу було легше її видалити.
- Після операції. Навіть якщо пухлину вдалося повністю видалити, можуть залишитися мікроскопічні ракові клітини. Опромінення допомагає знищити їх і зменшити ризик повернення хвороби.
- Для полегшення симптомів. Якщо рак не можна вилікувати повністю, променева терапія допомагає зменшити біль, полегшити дихання або інші неприємні симптоми.
Як працює променева терапія?
Іонізуюче (високоенергетичне) випромінювання пошкоджує ДНК ракових клітин, що порушує їхню здатність до поділу та росту. Здорові клітини можуть відновлюватися, а ракові — поступово гинуть. Це пояснює, чому ефект лікування проявляється не одразу, а розвивається поступово, інколи навіть після завершення курсу.
Як проходить лікування?
Щоб точно визначити, яку зону потрібно опромінювати, перед початком променевої терапії лікар призначає комп’ютерну (КТ) або магнітно-резонансну томографію (МРТ). Ці методи дозволяють отримати детальні зображення внутрішніх органів, визначити точне розташування пухлини, її розмір і форму, а також оцінити стан навколишніх тканин. Це допомагає лікарям розрахувати необхідну дозу випромінювання та спрямувати його саме на уражену ділянку, мінімізуючи вплив на здорові тканини.
Є два основних види променевої терапії: дистанційна (зовнішня), та внутрішня (брахітерапія).
Дистанційна (зовнішня) терапія
Дистанційна променева терапія проводиться на сучасних лінійних прискорювачах, які дозволяють точно націлювати промені на пухлину, знижуючи ризик пошкодження здорових тканин. Одним із таких методів є використання МРТ для моніторингу пухлини під час лікування.
Лінійний прискорювач спрямовує випромінювання на пухлину. Сам сеанс триває кілька хвилин, але процедура повторюється щодня протягом кількох тижнів.
Лікування проходить у лежачому положенні на спеціальному столі. Для точності фіксуються окремі частини тіла — масками, вакуумними матрацами або іншими фіксаторами. Оскільки випромінювання не проходить через тканину, зона лікування оголюється.
Вибір апарата для променевої терапії залежить від діагнозу, розташування пухлини та особливостей лікування.
Внутрішня терапія (брахітерапія)
Радіоактивний матеріал вводять прямо в пухлину або поруч із нею. Це дозволяє діяти максимально точно, майже не зачіпаючи здорові тканини.
Перед процедурою застосовують знеболення — місцеву анестезію, седацію або наркоз, тому пацієнт не відчуває болю.
Радіоактивний матеріал вводять за допомогою спеціальних голок або аплікаторів. У деяких випадках використовують маленькі радіоактивні зерна, які залишаються в організмі та поступово втрачають активність.
Тривалість лікування залежить від типу процедури:
- При високодозовій брахітерапії джерело радіації вводять на 10-20 хвилин, після чого його одразу видаляють. Пацієнт зазвичай може повернутися додому в той же день.
- Низькодозова брахітерапія матеріал може залишатися в організмі на кілька годин або днів, тому пацієнт перебуває в лікарні під наглядом і повертається додому після завершення лікування.
- Постійна імплантація — спосіб лікування, коли маленькі радіоактивні зерна залишаються у тканинах назавжди, поступово втрачаючи активність. Госпіталізація не потрібна, пацієнт може повернутися додому в той же день.
Як підбирається доза опромінення?
Лікар розраховує оптимальну дозу випромінювання, щоб знищити пухлину та водночас зберегти здорові тканини. Доза вимірюється в Греях (Гр) і визначається залежно від типу пухлини, її розміру та розташування. Для кожного органа є ліміти на загальну дозу, щоб уникнути ушкоджень важливих структур.
Чи є ефект лікування постійним?
Опромінена ділянка не завжди стає «чистою» назавжди — це залежить від виду пухлини, її стадії та агресивності. У деяких випадках рак може не повертатися, а в інших — залишаються мікроскопічні клітини, які можуть дати рецидив. Тому після лікування пацієнт проходить регулярні обстеження, щоб контролювати стан організму.
Що відбувається після процедури?
Є певний період реабілітації, протягом якого можуть виникати незначні симптоми, що залежать від області лікування. Усі побічні ефекти контролюються та швидко вирішуються.
Під час процедури пацієнт нічого не відчуває — випромінювання безболісне. Але ефект накопичується поступово, тому через деякий час можуть з’явитися побічні ефекти.
Які ризики і побічні ефекти можуть бути?
Променева терапія руйнує ракові клітини, але може впливати й на здорові тканини, що знаходяться поруч. Побічні ефекти залежать від того, яку частину тіла лікують. Найпоширеніші реакції:
- Втома. Багато людей під час лікування почуваються слабкими і швидко втомлюються.
- Зміни на шкірі. У місці опромінення шкіра може почервоніти, стати сухою або чутливою.
- Випадіння волосся. Але тільки на тій ділянці, яка піддається опроміненню. Якщо лікують голову, волосся може випасти, але при опроміненні інших зон цього не відбувається.
- Проблеми з травленням. Якщо опромінюють шлунок або кишківник, можлива нудота, діарея або зміни апетиту.
- Ускладнене ковтання. Це може статися, якщо лікують область шиї або грудної клітки.
Після завершення променевої терапії більшість побічних ефектів зникають з часом. Важливо пам’ятати, що променева терапія працює ще певний час після завершення самих сеансів, тому слід підтримувати зв’язок із лікарем і повідомляти про будь-які зміни у самопочутті.