Мікробіом порожнини рота: огляд нових досліджень про його вплив на здоров’я та профілактику захворювань
Автори
У порожнині рота мешкає понад 700 видів бактерій, вірусів, грибів та архей. Це робить її однією з найрізноманітніших екосистем людського організму. Стан здоров’я ротової порожнини багато в чому залежить від балансу між корисними і патогенними мікроорганізмами. Різноманітні фактори, такі як харчування, гігієнічні звички, імунна відповідь і стрес, впливають на цей баланс. Коли патогенні бактерії переважають, зростає ризик розвитку захворювань, зокрема карієсу, гінгівіту і пародонтиту. Проте вплив мікроорганізмів ротової порожнини не обмежується цими станами, що підтверджують сучасні дослідження.
Бактерії ротової порожнини як фактор ризику розвитку плоскоклітинного раку голови та шиї
Порушення балансу між корисними та шкідливими мікроорганізмами у порожнині рота пов’язане з рядом захворювань, зокрема серцево-судинними хворобами, діабетом і деякими формами раку. Дослідження типу «випадок-контроль» Kwak S, Wang C, Usyk M, et al. Oral Microbiome and Subsequent Risk of Head and Neck Squamous Cell Cancer. JAMA Oncol. показало, що певні види бактерій можуть підвищувати ризик розвитку плоскоклітинного раку голови та шиї.
У дослідженні взяли участь 159 840 осіб. Вони надали зразки своєї слини, і дослідники спостерігали за ними протягом приблизно 10-15 років, щоб дослідити генетичний склад мікробіому їхньої ротової порожнини.
Загалом у 236 учасників був діагностований плоскоклітинний рак голови та шиї. Дослідники порівняли ДНК їхніх оральних мікроорганізмів з ДНК 458 учасників без раку, що дозволило диференціювати 13 видів бактерій ротової порожнини, пов’язаних із ризиком розвитку раку голови та шиї. Серед них були Prevotella salivae, Streptococcus sanguinis, Leptotrichia, а також кілька видів з класів Betaproteobacteria та Gammaproteobacteria. Ці бактерії асоціювалися з підвищенням імовірності розвитку раку на 30%. У поєднанні з п’ятьма іншими видами, зазвичай пов’язаними із захворюваннями пародонту, загальний ризик зростав до 50%. Жодних таксонів грибів, асоційованих із ризиком плоскоклітинного раку голови та шиї, виявлено не було.
Виявлені бактерії та бактеріальні комплекси, разом з іншими факторами ризику, є перспективними для ідентифікації осіб з високим ризиком з метою персоналізованої профілактики раку голови та шиї.
Вплив пробіотиків на мікробіом ротової порожнини
Останнім часом зростає інтерес до використання пробіотиків для підтримки здорового мікробіому ротової порожнини. Пробіотики, такі як Lactobacillus і Bifidobacterium, здатні відновлювати баланс мікробіому ротової порожнини, знижуючи ризик розвитку стоматологічних захворювань.
Пробіотики — це живі мікроорганізми, які при належному використанні позитивно впливають на здоров’я людини. У ротовій порожнині вони конкурують з патогенними бактеріями, впливаючи на рівень рН та створюючи менш сприятливе середовище для шкідливих мікроорганізмів. Найчастіше в дослідженнях застосовуються штами бактерій Lactobacillus і Bifidobacterium, відомі своєю безпекою та ефективністю в підтримці загального здоров’я.
Роль Streptococcus mutans у розвитку карієсу
Streptococcus mutans (S. mutans) є патогенною бактерією, яка відіграє ключову роль у розвитку карієсу. Вона сприяє формуванню зубного нальоту і в процесі ферментації вуглеводів продукує кислоти, що знижують рН у ротовій порожнині та призводять до демінералізації зубної емалі. S. mutans має високу здатність до адгезії на зубних поверхнях, що дозволяє їй ефективно колонізувати ротову порожнину та створювати несприятливі умови для корисних бактерій.
Метою останніх досліджень стала оцінка впливу пробіотичних добавок на кислотність слини та кількість бактерій, які відіграють центральну роль у розвитку захворювань ротової порожнини. Слина є природним буфером для кислот, утворених бактеріями, тому рівень її рН та мікрофлора мають вирішальне значення для підтримки здоров’я ротової порожнини.
Дослідження Mishra A, Saurabh S. “EvoraPlus Oral Probiotic Tablet: New paradigm for Caries Prevention in Children” (Int J Clin Pediatr Dent, 2024; 17(9):1044-1048) підтвердило, що пробіотики можуть ефективно запобігати захворюванням ротової порожнини.
У дослідженні взяли участь 38 добровольців, які приймали пробіотичні таблетки протягом двох тижнів. На початку експерименту в усіх учасників виміряли рН слини та кількість S. mutans для встановлення базових показників. Після двотижневого прийому пробіотиків ці показники виміряли повторно. Учасники не змінювали звички гігієни ротової порожнини та харчування.
По завершенні дослідження у більшості учасників спостерігалося значне підвищення рН слини, що вказує на зниження кислотності в ротовій порожнині. У 30 із 38 учасників також значно зменшилася кількість Streptococcus mutans, що підтверджує здатність пробіотиків зменшувати популяцію патогенних бактерій, які спричиняють карієс. Побічних ефектів від прийому пробіотиків зафіксовано не було.
Отримані результати демонструють, що пробіотики можуть бути ефективним засобом профілактики карієсу та підтримки загального здоров’я ротової порожнини. Регулярне використання пробіотиків сприяє відновленню балансу мікрофлори та підвищенню її стійкості до негативних впливів. Зниження кількості S. mutans є особливо важливим, оскільки ця бактерія сприяє утворенню зубного нальоту та розвитку карієсу.
Пробіотики є перспективним засобом для підтримки здоров’я ротової порожнини завдяки здатності знижувати кількість патогенних бактерій, таких як Streptococcus mutans, та регулювати кислотно-лужний баланс. Їхнє регулярне використання може знизити ризик розвитку карієсу та інших стоматологічних захворювань, покращуючи загальний стан ротової порожнини. Однак для впровадження цих продуктів у щоденну стоматологічну практику потрібні подальші дослідження щодо тривалості ефекту та оптимальних схем застосування.
Висновки
Мікробіом порожнини рота не існує ізольовано. Зв’язок з іншими системами організму підкреслює його вплив на загальний стан здоров’я. На основі останніх досліджень можна зробити такі висновки:
Важливість підтримання балансу мікробіома
Регулярна гігієна ротової порожнини, збалансоване харчування та уникнення стресу сприятливо впливають на склад мікрофлори порожнини рота.
Перспективи використання пробіотиків
Дослідження підтверджують, що пробіотики, такі як Lactobacillus і Bifidobacterium, здатні знижувати кількість патогенних бактерій, зокрема S. mutans, та регулювати кислотно-лужний баланс у ротовій порожнині. Це відкриває нові можливості для профілактики карієсу та інших стоматологічних захворювань.
Необхідність подальших досліджень
Для оптимізації використання пробіотиків у стоматологічній практиці важливо провести додаткові дослідження, що вивчать тривалість їхнього ефекту та вплив на інші аспекти здоров’я ротової порожнини.
Рекомендації
1. Забезпечувати регулярну гігієну ротової порожнини
Чистка зубів двічі на день та використання зубної нитки допомагають підтримувати баланс мікробіома.
2. Включати пробіотики в раціон
Рекомендується додавати пробіотичні продукти до щоденного харчування, оскільки вони можуть покращити стан мікрофлори ротової порожнини.
3. Звертатися до стоматолога для профілактичних оглядів
Регулярні візити до стоматолога сприяють своєчасному виявленню та усуненню проблем зі здоров’ям ротової порожнини.
4. Досліджувати інші фактори, які впливають на мікробіом
Важливо вивчати, як стрес, дієта та спосіб життя впливають на баланс мікроорганізмів у порожнині рота.
Забезпечення здоров’я ротової порожнини — це питання не лише естетики, але й загального благополуччя. Важливо усвідомлювати, що мікробіом ротової порожнини значно впливає на загальний стан організму, а його підтримка може допомогти запобігти серйозним захворюванням у майбутньому.
Список використаної літератури:
- Kwak S, Wang C, Usyk M, et al. Oral Microbiome and Subsequent Risk of Head and Neck Squamous Cell Cancer. JAMA Oncol. Published online September 26, 2024. doi:10.1001/jamaoncol.2024.4006
- Mishra A, Saurabh S. EvoraPlus Oral Probiotic Tablet: New paradigm for Caries Prevention in Children. Int J Clin Pediatr Dent 2024; 17 (9):1044-1048.