GMKA
Підтримати

Консенсусна заява щодо використання пембролізумабу у пацієнтів з ранніми стадіями тричі негативного раку молочної залози

Онкологія
Читати англійською

Вступ

Дані ІІІ фази дослідження Keynote-522 (KN522) від 26 липня 2021 року вказують на значне покращення виживаності без прогресії (ВБП) серед пацієнтів у групі високого ризику із ранньою стадією тричі негативного раку молочної залози (ТНРМЗ). Посилаючись на ці дані, FDA затвердило використання пембролізумабу у комбінації з хіміотерапією у ролі неоад’ювантної терапії з наступним продовженням використання пембролізумабу як єдиного препарату у схемі ад’ювантної терапії після хірургічного втручання.
Метою засідання мультидисциплінарної команди Dana-Farber Breast Oncology Center (BOC) від 4 серпня, 3 вересня та 8 жовтня 2021 року була дискусія щодо рекомендацій з використання пембролізумабу у пацієнтів з ранніми стадіями ТНРМЗ. Дані були отримані з ІІ та ІІІ фаз дослідження щодо додавання PD-1 або PD-L1 інгібіторів до схем неоад’ювантної хіміотерапії (далі – НАХТ) при ранніх стадіях ТНРМЗ: у дослідженнях I-SPY2 (паклітаксел +/- пембролізумаб з наступним продовженням у АХТ), GeparNuevo, NeoTRIPaPDL1, IMpassion031 і KN522. Також були проаналізовані дані досліджень KN522 та IMpassion031 щодо використання в ад’ювантних схемах PD-1 або PD-L1 інгібіторів відповідно та дані щодо додавання ад’ювантно капецитабіну (дослідження CREATE-X) і олапарібу (OLYMPIA), та постнеоад’ювантної терапії для пацієнтів із залишковим захворюванням.
Огляд дадаткових важливих робіт також поданий нижче. 21 червня 2022 року робоча група BOC оновила свої рекомендації після перегляду даних з дослідження NeoPACT.
Даний документ підсумовує усі дискусії та рішення робочої групи Dana-Farber Breast Oncology Center і дає відповіді на такі запитання:
  1. Яким пацієнтам варто призначити неоад’ювантний прийом пембролізумабу?
  2. Режими та схеми неоад’ювантної терапії.
  3. Імунно-опосередкована токсичність – моніторинг та менеджмент.
  4. Рекомендації щодо ад’ювантної терапії для пацієнтів, які отримували неоад’ювантний пембролізумаб
Додатково рекомендується:
  • Усім пацієнтам з ТНРМЗ, яким показаний прийом НАХТ, рекомендоване рентгенологічне дослідження аксілярної ділянки – з метою оцінки можливого ураження лімфатичних вузлів.
    • Для пацієнтів з Т1с пухлинами та клінічно негативними аксілярними лімфовузлами слід додатково призначити ультразвукове дослідження для оцінки ймовірного ураження лімфовузлів.
  • Потенційні ризики та переваги пембролізумабу повинні розглядатись у кожному випадку індивідуально та обговорюватись з пацієнтом.
  • Протоколи є суб’єктами змін відповідно до появи нових даних з теперішніх та майбутніх клінічних досліджень.

Яким пацієнтам показаний неовад’ювантний прийом пембролізумабу?

Подальші обговорення містять наступне:
  • а) клінічну стадію захворювання на момент встановлення діагнозу;
  • б) рівень експресії гормональних рецепторів пухлини та як ці фактори впливають на неоад’ювантний прийом пембролізумабу.
А) Клініко-анатомічна стадія на момент встановлення діагнозу:
Після перегляду вищеназваних даних робочою групою було прийнято рішення щодо рекомендацій неоад’юватного прийому пембролізумабу у пацієнтів з ІІ чи ІІІ стадією ТНРМЗ відповідно до встановлених критеріїв у дослідженні KN522.
Слід враховувати, що потенційні ризики та переваги додавання пембролізумабу до НАХТ можуть відрізнятись для кожної окремої стадії. Потенційне абсолютне покращення у ВБП від додавання пембролізумабу може бути більшим у пацієнтів з вищим ризиком рецидиву (більший розмір пухлини, позитивний статус лімфовузлів).
Б) Рівень експерсії гормональних рецепторів:
Пацієнти з підтвердженим ТНРМЗ у всіх ділянках пухлини (згідно клінічних рекомендацій ASCO/CAP) були включені у проект KN522. Згідно даних ретроспективних досліджень вважається, що пухлини з низьким рівнем експерсії гормональних рецепторів (ER і PR 1-<10%) можуть мати схожі клініко-патологічні та молекулярні ознаки з пухлинами з нульовим рівнем експресії гормональних рецепторів, а саме: подібний розподіл за гістологічним ступенем, схожу поширеність PAM50 підтипу, схожу відповідь на НАХТ та дані виживаності у пацієнтів із залишковою хворобою.
Для пацієнтів з пухлинами з низьким рівнем експресії HR та HER-2 негативним статусом, які є потенційними кандидатами для неоад’ювантної терапії, може розглядатись нео-/ або адʼювантний прийом пембролізумабу.
Пацієнти з низьким рівнем експресії HR та HER-2 негативним статусом пухлини є потенційними кандидатами для ендокринної терапії; комбінація – ендокринна терапія + абемацикліб + пембролізумаб – не рекомендована через високий ризик токсичності.

Режими та схеми неоад’ювантної терапії

Режими призначення НАХТ та пембролізумабу у дослідженні KN522 наведені нижче:
  • Перший варіант НАХТ: 4 цикли пембролізумабу 200 мг 1 раз на 3 тижні + паклітаксел (80 мг/м2 1 раз на тиждень) + карбоплатин (до AUC 5 мг/мл/хв 1 раз кожні 3 тижні чи 1,5 мг/мл/хв 1 раз на тиждень) у перші 12 тижнів.
  • Другий варіант НАХТ: 4 цикли пембролізумабу 200 мг 1 раз на 3 тижні + доксорубіцин (60 мг/м2) чи епірубіцин (90 мг/м2) + циклофосфамід (600 мг/м2) одноразово кожних 3 тижні та наступні 12 тижнів.
Оптимальні режими НАХТ, включаючи дозування і схеми, наведені нижче.
А) Додавання карбоплатину в основу НАХТ:
Вплив додавання карбоплатину до антрациклінових чи таксанових режимів на віддалені результати неоад’ювантної терапії ТНРМЗ було досліджено у декількох рандомізованих клінічних дослідженнях, включаючи CALGB 40603, GeparSixto, та BrighTNess. Дані щодо різниці виживання при додаванні карбоплатину були переглянуті у всіх цих дослідженнях. Важливим є той факт, що метою у всіх цих дослідженнях не було виявлення відмінності у віддалених результатах.
  • У дослідженні CALGB 40603 пацієнти з ТНРМЗ були рандомізовані за 2×2 факторним дизайном у групи, що отримували карбоплатин (1 раз на три тижні) і/або бевацізумаб додатково до паклітакселу (1 раз на тиждень) з наступним посиленим прийомом доксорубіцину та циклофосфаміду. У цьому дослідженні не було виявлено значної відмінності у 5-річній ВБП між пацієнтами, що приймали або не приймали карбоплатин, попри те, що прийом карбоплатину асоціювався зі значним зростанням повної патогістологічної відповіді.
  • У дослідженні GeparSixto оцінювали додавання препаратів, що містять платину до нестандартизованих конкурентних антрациклінових-, таксанових- чи бевацізумаб-вмісних режимів ХТ. Пацієнти з ТНРМЗ отримували 18 тижнів поспіль непегильований ліпосомальний доксорубіцин та паклітаксел 1 р/тиждень + бевацизумаб 1 раз на 3 тижні з чи без щотижневого прийому карбоплатину. Додавання карбоплатину суттєво покращило повну патогістологічну відповідь, безрецидивну виживаність, але не загальну виживаність.
  • У дослідженні BrighTNess порівнювалось додавання карбоплатину (1 раз на 3 тижні) + веліпарібу до щотижневого прийому паклітакселу; і додавання веліпарібу до прийому карбоплатину 1 раз на 3 тижні + паклітакселу 1 раз на тиждень з наступним продовженням AЦ (доксорубіцин (Адреаміцин) з циклофосфаміном) у посиленому режимі або прийом 1 раз на 3 тижні у якості неоад’ювантної терапії при ІІ-ІІІ стадіях ТНРМЗ.

    Значне покращення повної патогістологічної відповіді було виявлено при додаванні карбоплатину і веліпарібу до паклітакселю в схемах АХТ, але не при додаванні веліпарібу до карбоплатину та паклітакселю.

    З огляду на те, що обидві первинні кінцеві точки повної патогістологічної відповіді повинні були бути статистично значущими для офіційного продовження спостережень за вторинними кінцевими точками (безрецидивна виживаність і загальна виживаність), вторинні аналізи були описовими.

    Дані медіани спостереження в 4,5 роки вказують на покращення виживаності без прогресії у групі додавання карбоплатину на відміну від групи з паклітакселем (включаючи дані post-hoc аналізу порівняння карбоплатину + паклітакселю з лише паклітакселем).

    Особливо важливо зауважити, що частота віддалених рецидивів була кількісно схожа при всіх трьох варіантах терапії. Не було знайдено значної різниці у загальній виживаності при будь-якому з варіантів терапії.
Дані дослідження CALGB 40603 свідчать про те, що додавання карбоплатину (AUC 6 мг/мл/хв Q3W) збільшує потребу у зниженні щотижневої дози як паклітакселу, так і посиленого режиму AЦ, а також збільшує ймовірність пропуску двох або більше доз паклітакселу. Подібним чином у GeparSixto кількість випадків припинення лікування була більшою, а середня відносна величина загальної дози для всіх видів лікування була нижчою у пацієнтів, рандомізованих для отримання карбоплатину (AUC 2 мг/мл/хв [або 1,5 мг/мл/хв після внесення змін до дослідження через проміжний аналіз безпеки] щотижня).
На момент написання цієї заяви консенсус у групі полягав у тому, щоб розглянути можливість додавання карбоплатину до основи неоад’ювантної хіміотерапії AЦ-T  (доксорубіцин (Адреаміцин) з циклофосфаміном + паклітаксел (Таксол)) у пацієнтів з II-III стадією ТНРМЗ, які є кандидатами на неоад’ювантну терапію пембролізумабом, з наполегливою рекомендацією призначати карбоплатин пацієнтам з високим ризиком (наприклад, із позитивними лімфовузлами або стадією III) ТНРМЗ.
Ці рекомендації можуть змінюватись з урахуванням майбутніх даних.
Б) Інтенсивність хіміотерапії:
Враховуючи переваги посиленого призначення хіміотерапії на ранній стадії ER-негативного раку молочної залози, слід розглянути графік посиленого дозування АЦ у комбінації з пембролізумабом, враховуючи те, що він відрізняється від графіка застосування хіміотерапії в KN522.
Профілактичний прийом стимулюючих факторів росту повинен призначатись у схемах посиленої хіміотерапії АЦ та, при потребі, під час НАХТ для профілактики повторної появи важкої нейтропенії чи фебрильної нейтропенії.
В) Дозування НАХТ з пембролізумабом:
  • Карбоплатин (1 раз на 3 тижні чи щотижнево) + паклітаксел (1 раз на тиждень) + пембролізумаб (1 раз на 3 тижні) з додаванням АЦ (1 раз на 2 тижні) + пембролізумаб (1 раз на 3 тижні)
Як щотижневе, так і введення карбоплатину 1 раз на три тижні може розглядатись у комбінації з паклітакселем. Ризик реакцій гіперчутливості збільшується відповідно до збільшення кумулятивної дози та кількості циклів карбоплатину. Злоякісні мутації у генах BRCA1 та BRCA2 також є незалежним фактором ризику у розвитку реакцій гіперчутливості до препаратів платини з ймовірним раннім розвитком реакцій.
Пембролізумаб затверджений у дозуванні 200 мг 1 раз на три тижні або 400 мг 1 раз на 6 тижнів. Робоча група надала перевагу режиму хіміотерапії 1 раз на три тижні під час неоад’юватної частини терапії (коли ризик імунно-опосередкованої токсичності є вищим), коли є можливість відтермінування прийому препарату та/або відміни прийому пембролізумабу, якщо є така необхідність.
Варіант A: TК (карбоплатин 1 раз на 3 тижні / паклітаксел (Таксол) 1 раз на тиждень) з наступною посиленою терапією АЦ
  • Карбоплатин (початкова доза AUC 5 мг/мл/хв) 1 раз на 3 тижні x 4 прийоми.
  • Паклітаксел (80 мг/м2) 1 раз на тиждень x 12 прийомів.
  • Доксорубіцин (60 мг/м2) і циклофосфамід (600 мг/м2) 1 раз на 2 тижні x 4 прийоми з додатковим прийомом стимулючих факторів росту.
  • Пембролізумаб 200 мг 1 раз на 3 тижні x 8 прийомів у неад’ювантній частині лікуванні.
Bаріант В: TК (карбоплатин/паклітаксел (Таксол) 1 раз на тиждень) з наступною посиленою терапією АЦ
  • Карбоплатин (початкова доза AUC 1.5 мг/мл/хв) 1 раз на тиждень x 12 прийомів.
  • Паклітаксел (80 мг/м2) 1 раз на тиждень x 12 прийомів.
  • Доксорубіцин (60 мг/м2) та циклофосфамід (600 мг/м2) 1 раз на 2 тижні x 4 прийоми з додатковим прийомом стимулючих факторів росту.
  • Пембролізумаб 200 мг 1 раз на 3 тижні x 8 прийомів у неоад’ювантній частині лікування.
  • Якщо антрацикліни є протипоказаними: Карбоплатин (1 раз на 3 тижні) + доцетаксел (1 раз на 3 тижні) + пембролізумаб (1 раз на 3 тижні):
Для пацієнтів, у яких режим на основі антрациклінів є протипоказаним, дані дослідження NeoPACT підтримують використання антрациклінового щадного режиму ХТ з карбоплатином, доцетакселом та пембролізумабом як НАХТ. Серед всіх пацієнтів, включених у це дослідження (стадія I-III з розміром пухлини >1.0 см чи з позитивними лімфовузлами; ER або PR до 10%), повна патогістологічна відповідь була виявлена у 58%.
Cеред пацієнтів із II-III стадією ТНРМЗ, у яких ЕR і PR були на рівні менше 1%, частота повної патогістологічної відповіді становила 59%. У другій фазі дослідження пацієнти отримали сумарно 6 курсів комбінованої ХТ перед оперативним втручанням.
  • Карбоплатин (початкова доза AUC 6 мг/мл/хв) в/в 1 раз на 3 тижні x 6 разів
  • Доцетаксел (початкова доза від 75 мг/м2) в/в 1 раз на 3 тижні x 6 разів
  • Пембролізумаб 200 мг в/в 1 раз на 3 тижні x 6 разів
Як альтернативу, якщо перевага надається лікуванню на основі паклітакселу (наприклад, через проблеми з токсичністю доцетакселу), можна розглянути щотижневий прийом паклітакселу в комбінації з карбоплатином і пембролізумабом:
  • Карбоплатин (початкова доза AUC 6 мг/мл/хв) в/в 1 раз в три тижні x 6 разів
  • Паклітаксел (початкова доза 80 мг/м2) в/в 1 раз в тиждень x 18 введень
  • Пембролізумаб 200 мг в/в 1 раз в три тижні x 6 разів

Моніторинг та менеджмент імунно-опосередкованої токсичності

Було розглянуто часові точки оцінки моніторингу токсичності з випробування KN522.
Консенсус у групі полягав у проведенні наступних рутинних тестів (незалежно від того, чи продовжується прийом пембролізумабу, чи він був призупинений або відмінений взагалі, та незалежно від того, чи продовжується прийом пембролізумабу в схемі ад’ювантної ХТ).
  • Базовий рівень тиреотропного гормону (ТТГ), вільного Т4.
  • У проміжку між введеннями антрациклінів і таксанів у схемі НАХТ: ТТГ, вільний Т4.
  • У день введення останньої дози НАХТ/чи перед оперативним втручанням: кортизол у ранковий час, ТТГ, вільний Т4.
  • Перший післяопераційний візит: ТТГ, вільний Т4.
  • Кожні 12 тижнів під час системної ад’ювантної терапії (з чи без пембролізумабу): ТТГ, вільний Т4.
  • Усі наступні планові візити (кожні 3-6 місяців): ТТГ, вільний Т4 (до 12 місяців від останнього прийому пембролізумабу включно).
До пембролізумабу немає протипоказань згідно з інструкцією FDA. Однак для пацієнтів, що є учасниками дослідження KN522 та які підпадають під критерії виключення у KN522, ризики імунно-опосередкованої токсичності повинні бути уважно розглянуті і обговорені з суміжними спеціалістами та з самим пацієнтом.
У дослідженні KN522 до критеріїв виключення відносяться (але не обмежуються ними):
  • Активне аутоімунне захворювання, при якому пацієнт отримував системну терапію впродовж останніх 2-ох років
  • Діагноз імунодефіциту чи використання імуносупресантів протягом минулого тижня
  • ВІЛ інфекція в анамнезі
  • Анамнез неінфекційного пневмоніту, через який пацієнт отримував глюкокортикоїди чи пневмоніт, що триває зараз
  • Активна форма туберкульозу
  • Активна форма гепатиту В або С
  • Будь-яка активна інфекція, для лікування якої пацієнт отримував системну терапію

Рекомендації щодо ад’ювантної терапії для пацієнтів, які отримували неоад’ювантний пембролізумаб

Залишається незрозумілим, чи/як продовження прийому пембролізумабу в схемі ад’ювантної терапії після попереднього прийому пембролізумабу в схемі неоад’ювантної терапії сприяло покращенню виживаності без рецидиву, що спостерігалось в дослідженні KN522 у пацієнтів, рандомізованих у групу пембролізумабу.
Віддалені результати дослідження GeparNuevo хоч і не показали значної різниці у виживаності, проте показали значну різницю у 3-річній виживаності без ознак інвазивного захворювання, безрецидивної виживаності та загальної виживаності у пацієнтів, які отримували неоад’ювантний дурвалізумаб (у порівнянні з плацебо) у комбінації з антрацикліновими та таксанановими режимами ХТ (без агентів платини) та без призначення додаткових імунних інгібіторів контрольних точок до ад’ювантних схем ХТ.
Зрештою, у KN522 було виявлене значне покращення виживаності без прогресії при прийомі пембролізумабу (8 введень 1 раз на 3 тижні у неоад’ювантному режимі з наступною ад’ювантною терапією – 9 введень 1 раз на 3 тижні, щоб завершити загальну тривалість однорічної терапії інгібітором PD-1), що призвело до консенсусу в групі щодо того, щоб продовжувати пембролізумаб в схемі ад’ювантної терапії у пацієнтів, які не зазнали значної імунно-опосередкованої токсичності.
Також повідомлялося про покращення віддалених результатів інших системних методів лікування у пацієнтів із залишковою хворобою після неоад’ювантної хіміотерапії (наприклад, капецитабін, дослідження CREATE-X; олапаріб у пацієнтів із зародковою мутацією BRCA1 або BRCA2, дослідження OLYMPIA). Також помічено відносно стабільне покращення віддалених результатів в цих дослідженнях для пацієнтів з ТНРМЗ після неоад’ювантної хіміотерапії.
Настільки відомо, не було отримано нових даних щодо ефективності ад’ювантного пембролізумабу в комбінації з капецитабіном чи з олапарібом (одночасне чи послідовне призначення) у пацієнтів із ранніми стадіями ТНРМЗ. Але є дані щодо безпеки цих комбінацій (капецитабін + пембролізумаб; олапаріб + пембролізумаб) при метастатичному ураженні.
А) Ад’ювантна системна терапія після неоад’ювантної хіміотерапії + пембролізумаб:
Види неоад’ювантної хіміотерапії, оцінка ступеню патогістологічної відповіді на попередню терапію, BRCA1/BRCA2-статус пацієнта та оцінка індивідуального ризику – повинні бути враховані під час прийняття рішення щодо системної ад’ювантної терапії.
  • У пацієнтів з повною патогістологічною відповіддю, виявленою під час операції, після неоад’ювантного прийому пембролізумабу + хіміотерапії, продовження пембролізумабу в ад’ювантних схемах є рекомендованим для пацієнтів, які не мають в анамнезі даних про клінічно значущу імунно-опосередковану токсичність.
  • У пацієнтів із залишковою хворобою після неоад’ювантного пембролізумабу + хіміотерапії:
    • Для пацієнтів, що не є носіями BRCA-мутації:
      • Продовження прийому пембролізумабу у ад’юватних схемах терапії рекомендовано пацієнтам, які не мають в анамнезі даних про клінічно значущу імунно-опосередковану токсичність.
      • Рекомендоване додавання капецитабіну (6-8 циклів; 1000 мг/м2 2 рази на добу у дні 1-14 кожні 3 тижні). Рішення додавати капецитабін до ад’ювантного прийому пембролізумабу має прийматись для кожного пацієнта індивідуально, з урахуванням ймовірної залишкової токсичності внаслідок неоад’ювантної терапії.
      • Якщо розглядається призначення одночасно і капецитабіну, і пембролізумабу, робоча група підтримує таку схему терапії за умови, що обидва агенти адекватно переносяться пацієнтом.
    • Для пацієнтів, що є носіями мутації BRCА:
      • Є рекомендованим ад’ювантний прийом олапарібу (300 мг 2 рази на день впродовж 52 тижнів).
      • Може бути розглянуто додавання пембролізумабу.
      • Робоча група підтримує одночасне призначення і олапарібу, і пембролізумабу (у разі розгляду такої терапії) за умови, що ці два терапевтичні агенти адекватно переносяться пацієнтом.
Б) Додаткові дані щодо використання пембролізумабу у ад’ювантних схемах терапії:
Дозування і режими: Робоча група рекомендує прийом пембролізумабу у дозуванні 400 мг 1 раз кожні 6 тижнів у ад’ювантних схемах терапії.
Щоб завершити загальну тривалість лікування пембролізумабом в один рік, після 24 тижнів неоад’ювантного прийому пембролізумабу (200 мг кожні 3 тижні х 8 доз) можна призначити ад’ювантний пембролізумаб у дозі 400 мг кожні 6 тижнів х 4 дози, а потім 200 мг кожні 3 тижні х 1 доза.
За можливості, моніторинг імунно-опосередкованої токсичності повинен проводитись одночасно з ад’ювантним прийомом пембролізумабу.
Променева терапія: Одночасне призначення ад’ювантної променевої терапії з пембролізумабом було дозволено у дослідженні KN522. Відповідно до KN522, якщо показана післяопераційна променева терапія, ад’ювантний пембролізумаб можна призначати одночасно з променевою терапією або після променевої терапії. Але одночасне призначення іншої системної терапії (в тому числі капецитабіну, олапарібу) не рекомендоване.
У яких випадках розглядається призначення ад’ювантної променевої терапії та пембролізумабу з чи без капецитабіну чи олапарібу:
  • Якщо є повна патогістологічна відповідь: пацієнти можуть отримувати одночасно променеву терапію і пембролізумаб з подальшим прийомом лише пембролізумабу.
  • Якщо є залишкова хвороба: пацієнти можуть отримувати одночасно і променеву терапію і пембролізумаб з подальшим прийомом пембролізумабу з капецітабіном або олапарібом.
Випадки без попередньої ад’ювантної терапії: Враховуючи відсутність даних, що підтверджують використання ад’ювантного пембролізумабу у пацієнтів, які не отримували неоад’ювантний пембролізумаб при ранніх стадіях ТНРМЗ, та які перенесли операцію (без неоад’ювантної хіміотерапії або з неоад’ювантною хіміотерапією, яка не включала пембролізумаб), робоча група не рекомендує рутинне застосування пембролізумабу у схемі ад’ювантної терапії. Ця рекомендація може змінюватись з появою нових даних.

Консенсусні заяви

Підготовчі матеріали для групової дискусії були спочатку розроблені доктором Ana Garrido-Castro. Координацію та редакційну підтримку здійснювали Mr Scorzoni та Ms Bak. Докази на підтримку та консенсусні заяви були представлені для обговорення міждисциплінарної групи, до якої входили лікарі, медсестри, клінічні дослідники, лаборанти, перекладачі, адміністратори та захисники прав пацієнтів, на щотижневих зустрічах персоналу BOC 04.08.2021, 03.09.2021, 08.10.2021 та 24.06.2022. Після зустрічі обговорення та пропозиції щодо консенсусних заяв продовжилися шляхом обміну електронною поштою. Фінальне затвердження сумарних тверджень відбулось у липні 2022 року.
Консенсусні твердження можуть підлягати майбутнім змінам і періодичним оновленням на основі нових доказів і нових звітів із поточних клінічних досліджень. Таким чином, інформацію, надану в цьому документі, не слід розглядати як повну або таку, що охоплює всі належні оцінки, методи лікування або надання допомоги або як заяву про стандарти лікування. Ця інформація не є конкретною вказівкою щодо необхідного курсу лікування та не замінює незалежне професійне судження лікаря. Документ базується на думці міждисциплінарної групи DFCI, але не відображає офіційної інституційної позиції, і в цілому його слід розглядати як консенсус, заснований на позиціях та ідеях учасників групи.

Джерела

  1. Castells M. Drug Hypersensitivity and Anaphylaxis in Cancer and Chronic Inflammatory Diseases: The Role of Desensitizations. Front Immunol. 2017;8:1472. doi: 10.3389/fimmu.2017.01472. PMID: 29163536; PMCID: PMC5676049.
  2. Dieci MV, Griguolo G, Bottosso M, Tsvetkova V, Giorgi CA, Vernaci G, et al. Impact of estrogen receptor levels on outcome in non-metastatic triple negative breast cancer patients treated with neoadjuvant/adjuvant chemotherapy. NPJ Breast Cancer. 2021;7(1):101.
  3. Early Breast Cancer Trialists’ Collaborative Group (EBCTCG). Increasing the dose intensity of chemotherapy by more frequent administration or sequential scheduling: a patient-level meta-analysis of 37 298 women with early breast cancer in 26 randomised trials. Lancet. 2019 Apr 6;393(10179):1440-1452. doi: 10.1016/S0140-6736(18)33137-4. Epub 2019 Feb 8. PMID: 30739743; PMCID: PMC6451189.
  4. Gianni L, Huang C-S, Egle D, Bermejo B, Zamagni C, Thill M, et al. Abstract GS3-04: Pathologic complete response (pCR) to neoadjuvant treatment with or without atezolizumab in triple negative, early high-risk and locally advanced breast cancer. NeoTRIPaPDL1 Michelangelo randomized study. Cancer Research. 2020;80(4 Supplement):GS3-04.
  5. Iwamoto T, Booser D, Valero V, Murray JL, Koenig K, Esteva FJ, et al. Estrogen receptor (ER) mRNA and ER-related gene expression in breast cancers that are 1% to 10% ER- positive by immunohistochemistry. J Clin Oncol. 2012;30(7):729-34.
  6. Landmann A, Farrugia DJ, Zhu L, Diego EJ, Johnson RR, Soran A, et al. Low Estrogen Receptor (ER)-Positive Breast Cancer and Neoadjuvant Systemic Chemotherapy: Is Response Similar to Typical ER-Positive or ER-Negative Disease? Am J Clin Pathol. 2018;150(1):34-42.
  7. Chen T, Zhang N, Moran MS, Su P, Haffty BG, Yang Q. Borderline ER-Positive Primary Breast Cancer Gains No Significant Survival Benefit From Endocrine Therapy: A Systematic Review and Meta-Analysis. Clin Breast Cancer. 2018;18(1):1-8.
  8. Loibl S, O’Shaughnessy J, Untch M, Sikov WM, Rugo HS, McKee MD, Huober J, Golshan M, von Minckwitz G, Maag D, Sullivan D, Wolmark N, McIntyre K, Ponce Lorenzo JJ, Metzger Filho O, Rastogi P, Symmans WF, Liu X, Geyer CE Jr. Addition of the PARP inhibitor veliparib plus carboplatin or carboplatin alone to standard neoadjuvant chemotherapy in triple-negative breast cancer (BrighTNess): a randomised, phase 3 trial. Lancet Oncol. 2018;19(4):497-509. doi: 10.1016/S1470-2045(18)30111-6. Epub 2018 Feb 28. PMID: 29501363
  9. Loibl S, Schneeweiss A, Huober JB, Braun M, Rey J, Blohmer JU, et al. Durvalumab improves long-term outcome in TNBC: results from the phase II randomized GeparNUEVO study investigating neodjuvant durvalumab in addition to an anthracycline/taxane based neoadjuvant chemotherapy in early triple-negative breast cancer (TNBC). J Clin Oncol. 2021;39(15_suppl):506.
  10. Loibl S, Sikov WM, Huober J, Rugo HS, Wolmark N, O’Shaughnessy J, Maag D, Untch M, Golshan M, Ponce Lorenzo J, Metzer O, Dunbar M, Symmans WF, Geyer CE. Event- free survival, overall survival, and safety of adding veliparib to carboplatin or carboplatin alone to neoadjuvant chemotherapy in triple-negative breast cancer after ≥4 years of follow-up: BrighTNess, a randomized phase 3 trial. Ann Oncol. 2021;32(suppl_5):S407-S446. doi:10.1016/annonc/annonc687.
  11. Loibl S, Untch M, Burchardi N, Huober J, Sinn BV, Blohmer JU, et al. A randomised phase II study investigating durvalumab in addition to an anthracycline taxane-based neoadjuvant therapy in early triple-negative breast cancer: clinical results and biomarker analysis of GeparNuevo study. Ann Oncol. 2019 Aug 1;30(8):1279-1288. doi: 10.1093/annonc/mdz158. PMID: 31095287.
  12. Loibl S, Weber KE, Timms KM, Elkin EP, Hahnen E, Fasching PA, et al. Survival analysis of carboplatin added to an anthracycline/taxane-based neoadjuvant chemotherapy and HRD score as predictor of response-final results from GeparSixto. Ann Oncol. 2018;29(12):2341-2347. doi: 10.1093/annonc/mdy460. PMID: 30335131.
  13. Maio M, Shapira-Frommer R, Yap TA, Ciuleanu T, Gomez H, Hill A, et al. Olaparib plus pembrolizumab in patients with previously treated advanced solid tumors with homologous recombination repair mutation (HRRm) and/or homologous recombination deficiency (HRD): Initial results of the phase 2 KEYLYNK-007 study. Cancer Res. 2021; 81(13 Supplement):CT178.
  14. Masuda N, Lee S-J, Ohtani S, Im Y-H, Lee E-S, Yokota I, et al. Adjuvant Capecitabine for Breast Cancer after Preoperative Chemotherapy. New England Journal of Medicine. 2017;376(22):2147-59.
  15. Mittendorf EA, Zhang H, Barrios CH, Saji S, Jung KH, Hegg R, et al. Neoadjuvant atezolizumab in combination with sequential nab-paclitaxel and anthracycline-based chemotherapy versus placebo and chemotherapy in patients with early-stage triple- negative breast cancer (IMpassion031): a randomised, double-blind, phase 3 trial. Lancet. 2020;396(10257):1090-1100. doi: 10.1016/S0140-6736(20)31953-X. Epub 2020
  16. Sep 20. PMID: 32966830.
  17. Moon DH, Lee JM, Noonan AM, Annunziata CM, Minasian L, Houston N, et al. Deleterious BRCA1/2 mutation is an independent risk factor for carboplatin hypersensitivity reactions. Br J Cancer. 2013;109(4):1072-8. doi: 10.1038/bjc.2013.389. Epub 2013 Jul 18. PMID: 23867999; PMCID: PMC3749564.
  18. Nanda R, Liu MC, Yau C, Shatsky R, Pusztai L, Wallace A, et al. Effect of Pembrolizumab Plus Neoadjuvant Chemotherapy on Pathologic Complete Response in Women With Early-Stage Breast Cancer: An Analysis of the Ongoing Phase 2 Adaptively Randomized I-SPY2 Trial. JAMA Oncology. 2020;6(5):676-84.
  19. Page DB, Chun B, Pucilowska J, Kim I, Sanchez K, Redmond WL, et al. Pembrolizumab (pembro) with paclitaxel (taxol) or capecitabine (cape) as early treatment of metastatic triple-negative breast cancer (mTNBC). J Clin Oncol. 2019;37(15_suppl):1015.
  20. Rugo HS, Kabos P, Beck JT, Chisamore MJ, Hossain A, Chen Y, et al. A phase Ib study of abemaciclib in combination with pembrolizumab for patients with hormone receptor positive (HR+), human epidermal growth factor receptor 2 negative (HER2-) locally advanced or metastatic breast cancer (MBC) (NCT02779751): Interim results. J Clin Oncol. 2020;38(15_suppl):1051.
  21. Schmid P, Cortes J, Dent R, Pusztai L, McArthur H, Kümmel S, et al. KEYNOTE-522: Phase II study of neoadjuvant pembrolizumab + chemotherapy vs. placebo + chemotherapy, followed by adjuvant pembrolizumab vs. placebo for early-stage TNBC. ESMO Virtual Plenary. Abstract VP7-2021. Presented July 15, 2021. doi.org/10.1016/j.annonc.2021.06.014.
  22. Schmid P, Cortes J, Pusztai L, McArthur H, Kümmel S, Bergh J, et al. Pembrolizumab for Early Triple-Negative Breast Cancer. N Engl J Med. 2020;382(9):810-821. doi: 10.1056/NEJMoa1910549. PMID: 32101663.
  23. Shah AN, Flaum L, Helenowski I, Santa-Maria CA, Jain S, Rademaker A, et al. Phase II study of pembrolizumab and capecitabine for triple negative and hormone receptor- positive, HER2-negative endocrine-refractory metastatic breast cancer. J Immunother Cancer. 2020 Feb;8(1):e000173. doi: 10.1136/jitc-2019-000173. PMID: 32060053; PMCID: PMC7057426.
  24. Sharma P, Stecklein SR, Yoder R, Staley JM, Schwensen K, O’Dea A, et al. Neoadjuvant phase II study of pembrolizumab and carboplatin plus docetaxel in triple negative breast cancer (NeoPACT). J Clin Oncol 40, 2022 (suppl 16; abstr 513).
  25. Sikov WM, Polley M-Y, Twohy E, Perou CM, Singh B, Berry DA, et al. CALGB (Alliance) 40603: Long-term outcomes (LTOs) after neoadjuvant chemotherapy (NACT) +/- carboplatin (Cb) and bevacizumab (Bev) in triple-negative breast cancer (TNBC). J Clin Oncol. 2019; 37:15_suppl, 591.
  26. Tai YH, Tai YJ, Hsu HC, Lee SP, Chen YY, Chiang YC, et al. Risk Factors of Hypersensitivity to Carboplatin in Patients with Gynecologic Malignancies. Front Pharmacol. 2017;8:800. doi: 10.3389/fphar.2017.00800. PMID: 29163180; PMCID: PMC5681487.
  27. Tutt ANJ, Garber JE, Kaufman B, Viale G, Fumagalli D, Rastogi P, et al. Adjuvant Olaparib for Patients with BRCA1- or BRCA2-Mutated Breast Cancer. New England Journal of Medicine. 2021;384(25):2394-405.
  28. von Minckwitz G, Schneeweiss A, Loibl S, Salat C, Denkert C, Rezai M, Blohmer JU, Jackisch C, Paepke S, Gerber B, Zahm DM, Kümmel S, Eidtmann H, Klare P, Huober J, Costa S, Tesch H, Hanusch C, Hilfrich J, Khandan F, Fasching PA, Sinn BV, Engels K, Mehta K, Nekljudova V, Untch M. Neoadjuvant carboplatin in patients with triple- negative and HER2-positive early breast cancer (GeparSixto; GBG 66): a randomised phase 2 trial. Lancet Oncol. 2014;15(7):747-56. doi: 10.1016/S1470-2045(14)70160-3. Epub 2014 Apr 30. PMID: 24794243.
Консенсусна заява щодо використання пембролізумабу у пацієнтів з ранніми стадіями тричі негативного раку молочної залози Пухлини молочної залози - GMKA - Global Medical Knowledge Alliance